Сценарій свята-конкурсу знавців рідної мови

до Дня української писемності

( Зала святково прибрана українськими рушниками та висловами про мову)

Перший ведучий:

Наш національний календар поповнився ще одним святом . Дев’ятого листопада в країні відзначають День української писемності та мови.

Другий ведучий:

О мово рідна, дивовижна пісне,

Звучиш ще з давніх тих тяжких часів,

А скільки мук ти витерпіла різних,

Та все ж народ тебе звеличити зумів.

 

Третій ведучий:

Ти джерело цілющої водиці

Для того, кого спрага подола,

Ти солов’їний щебет, ти цариця,

Яка народу віри додала.

 

 

Четвертий ведучий:

Всі мрії лиш про те, що час настане,

І прогримить відлуння світом цим,

Що українська мова нездоланна,

А з нею й українці, тобто ми.

(Пісня ,,Мова наша мова’’)

 

П’ятий ведучий:

Сьогодні в школі свято незвичайне,

В цей день ми мові шану віддаєм

За те, що з дня у день, як і звичайно,

Вона багато нам чого дає.

 

Шостий ведучий:

Слова красиві - ніжні пелюсточки,

Що впали із троянди на траву,

А з них римуються прості рядочки,

За допомогою яких я і живу.

Та що там я, а скільки написали

Про мову віршів, що і не злічить,

Поети душу в них вкладали,

Словами вчили рідний край любить.

(Пісня ,,Край ,мій рідний край’’ )

 

Перший ведучий:

У залі цій зібралися ті люди,

Що пов’язали з мовою роки,-

Це вчителі, що нас навчати будуть,

Як шанувати мову й берегти.

 

Другий ведучий:

І учні, що на конкурсі присутні,

Можливо, теж в життя ЇЇ вплетуть,

Це – наша гордість, це - майбутнє,

Та вже й вони хвилюються, мабуть.

 

Третій ведучий:

Їх хвилювання в тому полягають,

Що треба показати всі знання,

Які вони про нашу мову знають,

Бо тут ти не напишеш навмання.

 

Четвертий ведучий:

Давайте ми їх щиро привітаємо і успіхів у праці побажаємо.

 

П’ятий ведучий:

Дорогенькі мовознавці, який настрій маєте ?

Чи не дуже хвилюєтесь? Чи усе ви знаєте?

Недоречні запитання щойно я поставила,

Тут зібрались знавці мови, знають усі правила.

 

Шостий ведучий:

І література також для них не проблема,

Відрізнять завжди, де байка, повість чи поема,

Біографії усіх письменників знають,

І багато книг вони у вільний час читають.

 

Перший ведучий:

Ще багато хорошого можна розказати,

Та дозвольте учасникам дещо побажати.

Я бажаю, щоб сьогодні

Фортуна вас не покидала,

Щоб у гості до вас, друзі,

Помилка все ж не завітала.

( У цей час на сцені з’являється дівчинка, переодягнена в костюм Помилки.

Вона розглядає все навколо, не розуміючи, куди потрапила.)

Помилка:

А ось і я- Помилка!

( ,,Пісня Помилки’’ )

Здається, конкурс розпочався,

Та вибачте, що я спізнилась,

Доки до інших завітала,

То я добренько натомилась.

На вас образилась я трішки

За те, що і не запросили.

Колись були ми з вами друзі,

Як тільки ви писати вчились.

І на контрольних зустрічались,

І в зошитах також частенько,

Тепер ніхто мене не любить.

Чому? А я ж така гарненька!

Все ж ,мабуть, тут мені не раді,

Піду до іншого я класу,

Та як не будете уважні,

З’явлюсь на аркуші відразу.

 

Другий ведучий:

Щойно, як ви зрозуміли,

Ми Помилочку зустріли.

А вас хоче привітати

Рідна мова – наша мати.

( Під мелодію вальсу на сцені з’являється Мова)

 

Рідна мова:

Я щебет птахів, вітру тихий шепіт,

Ласкава материнська колискова,

Дощу сльоза, струмочка клекіт,

Я ніжна українська Мова.

Я хочу, друзі, вам пораду дати:

Мене не забувайте, не цурайтесь,

Якщо з помилкою прийдеться мати справу,

До правил неодмінно ви звертайтесь.

Вивчайте їх, та тільки не лінуйтесь,

Це знадобиться вам , я знаю певно,

І розум свій збагачуйте й цінуйте,

Не думайте, що це усе даремно.

І пам’ятайте: я щодня із вами,

Завжди підтримаю хорошими словами.

 

Третій ведучий:

Як соромно буває за тих людей, які живуть в Україні й не знають рідної мови, звичаїв та традицій рідного народу. Адже скільки прекрасного можна зачерпнути з української пісні , народного танцю.

(Український таночок під мелодію пісні ,, Ой рушник- рушничок’’)

( Читання поезії ,,Мова’’)

Мова

Наш скарб український-

Це рідная мова.

Вона, мов оте джерело,

У спеку й посуху

Від спраги втамує

Тебе , аби легше було.

Її плюндрували

І кривдили дуже,

Та мова стерпіла усе.

Не будьмо ми з вами

До неї байдужі,

Вона ж бо нам віру несе.

Я й ти - українці ,

 

 

Незламний народ наш

Стерпів і кріпацтво, й війну,

Та рідную мову

Плекати ми будем,

Як зірку оту осяйну.

Вона, мов та пісня,

Лунка й мелодійна,

Пройшла негаразди усі.

Тепер розквітає,

Як квітка чарівна,

В усій своїй силі й красі.

 

Четвертий ведучий:

Що ще сказати можна нам про мову?

Немає слів таких, щоб описати

Наш цінний скарб, цю зірку світанкову,

Народу славного рідненьку матір.

( Пісня ,,На нашій Україні’’)