НАУКОВО-МЕТОДИЧНА СПЕЦИФІКА ПІДРУЧНИКА ДЛЯ 6-ГО КЛАСУ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З НИМ
Цей підручник є наступною ланкою єдиної цілісної авторської науково-методичної версії викладання української літератури в сучасній середній школі. Тому він продовжує науково-методичні та структурні особливості підручника для 5-го класу, за яким ви, можливо, вже працювали в минулому році. Він так само є підручником-діалогом, підручником для навчання, розвитку, а не зазубрювання якихось застиглих думок і канонічних понять, для зацікавлення українською літературою, зацікавлення навчанням у цілому. У ньому так само через навідні запитання та орієнтуючу коротку розповідь автор звертається до учня (тепер шестикласника) як до уявного співрозмовника, наштовхуючи його на самостійний шлях пізнання, осмислення та відбору необхідної інформації, провокує естетичне відкриття під час ознайомлення з художнім текстом. Автор вважає, що учнів треба у процесі навчання спрямовувати до пошуків істини, вести до самостійного пізнання, постійно акцентуючи на розвитку їхньої допитливості. У процесі навчання сучасні діти повинні одержувати «насолоду від пізнання», від власного відкриття художнього слова. Без-цього неможливо змінити імідж української літератури, підняти її престиж хоча б у межах шкільного вивчення, адже кожен сьогоднішній учень - її майбутній дорослий читач.
Відповідно до авторської концепції, необхідний за шкільною Програмою художній та методичний матеріал подається коротко, складні естетичні й літературознавчі поняття тлумачаться якомога доступніше й зрозуміліше, уникаючи традиційного для шкільного літературознавства дидактизму, однотипного викладу за допомогою так широко розповсюджених у шкільному навчанні мовних штампів тощо. Так, скажімо, нова рубрика «Ключик розуміння», якої не було в підручнику для 5го класу, введена з метою фахової підказки, яка особливо необхідна біля текстів складніших (наприклад, поеми Т. Шевченка, вірші С. Чернілевського чи І. Калинця). У ній також пояснюються необхідні історико-літературознавчі питання. Врешті, це зразок авторської інтерпретації того чи іншого художнього образу, твору, яка повинна сприйматися лише як одне з багатьох можливих прочитань-витрактувань, що спонукає до формування самостійного погляду, до творчості.
Отже, в 6-му класі продовжується реалізація найосновнішої навчальної мети - зацікавити дитину українською книжкою, дати для серця й розуму своєрідний ключик її розуміння, навчити естетично відчувати образне слово, а через нього й усвідомлювати важливі загальнолюдські світоглядні, моральноетичні, а також специфічно національні цінності. Весь матеріал подається так, щоб навчити дитину самостійно думати, робити свідомий вибір як при вивченні того чи іншого явища мистецтва, так і в реальному житті.
Ця мета досягається за допомогою цілісної системи змісту підручника, його науково-методичного апарату і структури. Відповідно до Програми, підручник складається з таких основних проблемно-тематичних розділів: «Вступ», «Загадкова, прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори», «Завершальний розділ». Кожен із цих розділів структурований за рубриками: «Пригадай!», «Подумай-моразом», «Ключикрозуміння», «Запам'ятай!», «Чизнаєш, ти, що...», «Радимо прочитати»; серія запитань і завдань подаються під гаслами «Працюємо з текстом», «Перевіряємо себе й міркуємо», «Аргументуємо свою думку» та ін. Кожна з названих руб¬рик виконує свою навчально-методичну функцію, так само як і кожною переслідується певна навчальна й виховна мета - спонукати й спрямовувати учнів до засвоєння нового матеріалу, до зацікавленості ним. Варто наголосити, що ці рубрики пропону¬ються в такій послідовності, в якій можливе проведення уроку. Хоча, безперечно, вчитель може використовувати весь матеріал у підручнику інакше, по-своєму. Однак якщо учень був відсутній на уроці, він зможе самостійно надолужити пропущене.
Відповідно до Програми, увага при навчанні зосереджується насамперед на художніх творах, а не на постатях письменників. Тому в більшості випадків подаються лише короткі біографічні довідки про них і лише в деяких випадках - їхні ширші портрети.
Скажімо, в 6-му класі вивчається не творчість В. Винничен-ка, а його оповідання «Федько-халамидник», яке є окремим репрезентантом основної теми «Я і світ». Тому через образ головного героя розглядається проблема неординарної особистості, її існування у непростому світі людських стосунків. Але це не означає, що біографія цього митця ігнорується зовсім. Навпаки, відповідно до Програми, в підручнику подано саме той біографічний матеріал, який у даному разі демонструє автобіографічні витоки оповідання, допомагає розкрити тему «Я і світ». До речі, необхідний матеріал учень знайде в рубриках «Ключикрозуміння» і «Чи знаєш ти, що...» Біографічна ж довідка про В. Винниченка дає лише дуже загальні, зрозумілі дітям біографічні відомості. Таким чином, згідно з Програмою, автор переслідує мету зацікавити насамперед твором. Лише в деяких випадках на перше місце можна винести біографію письменника, наприклад Лесі Українки. У даному разі вже сама постать митця красномовно репрезентує тему особистості, яка підсилюється, увиразнюється віршами «Мрії%, «Як дитиною, бувало...»
Показовим у цьому плані є приклад творчості Тараса Шевченка. Його вірш і поеми вивчаються в контексті теми «Загадкова, прекрасна і славна давнина України». У Програмі зазначено, що учні повинні «знати і розповідати основні відомості про життя Т. Шевченка в Санкт-Петербурзі». Цей біографічний матеріал уже сам по собі репрезентує давнину України. Крім цього, ці твори написані саме в Санкт-Петербурзі. Відповідно в підручнику в різних рубриках подаються цікаві факти, відомості про перебування поета в столиці імперії, його навчання там, історію викупу з неволі тощо.
Усі художні тексти в підручнику подано за авторитетними, уточненими виданнями (їх список додається наприкінці), відредаговані за сучасним правописом. Великі за обсягом твори (повісті О. Довженка, В. Близнеця, Я. Стельмаха, В. Нестайка та ін.), відповідно до Програми, представлені скорочено чи у фрагментах. Повністю їх шестикласники прочитають самостійно.
На початку кожної основної теми чи підтеми у рубриках «Пригадай!», «Подумаймо разом» пропонуються завдання й запитання, які виконують мотивуючу функцію, тобто заохочують до пізнання, спонукають до творчого мислення, активізують уже набуті в попередніх класах знання. Також вони є своєрід¬ними рекомендаціями, як працювати з художнім текстом і на що звертати особливу увагу. Серія навідних запитань, які чергуються з авторськими поясненнями й коментарем, також послідовно й поступово підводить шестикласника до розуміння певних теоретичних понять, наштовхує на відповідні висновки про художній твір і про самого письменника, спонукає до проведення аналогій із сучасним життям, до самостійних роздумів. Таким чином, окремо виділена в підручнику рубрика «Запам'ятай!», яка містить визначення того чи іншого літературознавчого терміна, є своєрідним резюмуючим висновком, який не «провисає» сам по собі, а логічно завершує, підсумовує індивідуальні або ж колективні міркування.
На подібному методологічному підході ґрунтуються й авторські пояснення, які в більшості випадків також чергуються з навідними запитаннями й завданнями щось пригадати, над чимось поміркувати, вони є постійним своєрідним діалогом із уявним співрозмовником - шестикласником. Згадаймо, що ще давні греки успішно використовували під час навчання саме форму діалогу й полілогу.
Великі художні тексти перериваються короткими запитаннями або ж спонукаючими до роздумів завданнями. Це змушує учня як читача час від часу зупинятися, обдумувати прочитане таким чином відбувається своєрідний діалог між дитиною і художнім текстом, що привчає її до уважності, до усвідомленого читання.
Варто звернути увагу на спеціальні завдання і запитання, які розміщені після кожного художнього твору, згруповані з поступовим нарощенням ступеня складності в рубриках «Міркуємо над прочитаним», «Досліджуємо текст», «Аналізуємо поезію», «Аргументуємо свої твердження» тощо. Відповідно до програмних «Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», ці запитання і завдання запропоновано диференційовано як: репродуктивні (перекажи, знайди...); критична оцінка (дослідження, аналіз...); власні судження, аналогії з життям; творче застосування набутих знань, умінь та навичок.
У підручнику також пропонуються узагальнюючі схеми, діаграми, таблиці, в яких у більшості випадків є місце для учнівських доповнень-відповідей. Це допомагає узагальнити навчальний матеріал, систематизувати його, усвідомити зв'язки між різ¬ними компонентами художнього твору. Звичайно ж, все це може використовуватися вибірково, із урахуванням конкретної мети уроку, підготовленості шестикласників, для індивідуальних чи групових, інтерактивних форм роботи. Це так само стосується рубрики «Завдання додому» - у ній творчі, розраховані на індивідуальну роботу завдання є лише пропозицією для найдопитливіших і тих, що хочуть працювати творчо і самостійно. Це означає, що всім їх виконувати не обов'язково. Водночас учитель може пропонувати додому завдання, які є в інших блоках.
Наприкінці кожної основної теми - невеликий розділ «Повторюємо та узагальнюємо», який можна використовувати на підсумкових уроках, при тематичному оцінюванні, для самостійної роботи і як завдання додому. Він допомагає узагальнити, підсумувати знання, перевірити себе, закріпити набуті вміння та навички.
Зважмо, що наявність у підручнику такого розмаїття, та й кількості завдань і запитань, дає вчителю можливість вибору, допомагає здійснювати індивідуальний підхід та оцінювання.
Художня література, використана в навчальному процесі без дидактичних нашарувань як мистецтво слова, може стати благодатним матеріалом для самовиховання й самопізнання. Тому художній і науково-методичний зміст підручника зорієнтований на виховання дитини як особистості, що здатна самостійно мислити, має визначену патріотичну і громадянську позицію, на виховання людини-гуманіста. Цій меті підпорядковані й крилаті вислови, поетичні фрагменти, які вжиті найчастіше як своєрідні епіграфи, змістові й проблемні наголоси до основної теми чи підтеми. їх можна використовувати для додаткових завдань, для дискусій. Відповідно до виховних завдань, при аналізі художніх текстів увагу учнів зосереджено на вічних, загальнолюдських поняттях і цінностях: добро і зло, любов і ненависть, чесність і безчестя, сила і слабкість, надія, віра, любов та ін. А у змісті підручника постійно пропонуються для розгляду ситуації, які моделюють зв'язок людини із реальним життям.
Підручник також є культурологічно спрямованим - література в ньому розглядається як частина всього українського мистецтва, тісно пов'язана з іншими його видами, зокрема малярством (підручник ілюстрований репродукціями українських художників), музикою (називаються композитори, що писали музику до поезій) тощо. Всі художні тексти прочитуються крізь призму актуальних потреб сучасного духовного життя українського суспільства.
У сучасному потужному й розмаїтому інформаційному полі, яке все ще не для всіх доступне, вкрай необхідно зробити конкурентоспроможним, наповненим інформацією підручник із української літератури. Досягнути цієї мети означає не загубити, не втратити її майбутнього читача. Тому він містить чимало важливої для повноцінного й зацікавленого навчання інформації, зокрема в рубриках «Ключик розуміння», Чи знаєш, ти, що...» таін., у посторінкових виносках, ілюстративному матеріалі. Так, деякі ілюстрації є самостійним джерелом додаткової інформації. Наприклад, репродукція картини «Дідух» В. Колосова допомагає учням створити точніше уявлення про один із українських обрядів. У підручнику цілеспрямовано переслідувалася мета -максимально ознайомити учнів із українським образотворчим мистецтвом. До ілюстрування залучені репродукції таких відомих художників, як Ф. Кричевський, І. Марчук, К. Білокур, М. Приймаченко та ін.
У цілому в підручнику для 6-го класу функціональніше, ніж то було зроблено для 5-го класу, подано ілюстративний матеріал - взірці українського образотворчого мистецтва. Майже всі ілюстрації супроводжуються додатковими поясненнями або ж завданнями для учнів, які мають певне смислове навантаження. Вони доповнюють і увиразнюють навчальний матеріал, допомагають закцентувати увагу читача на важливих моментах, налаштувати його на емоційне сприймання художнього тексту. Отож всі ілюстрації можуть бути дієвим компонентом під час навчання.
Рубрика «Радимо прочитати», порівняно із 5-м класом, доповнена іншими номінаціями (радимо... відвідати, подивитися, послухати) з довідковою інформацією про те, які літературні музеї можна відвідати, яку музику послухати, які вистави подивитися тощо.
Наприкінці є додатки - «Словник юного літературознавця» (з відомостями про всі теоретичні поняття і терміни, які вивчалися в 5-му і 6-му класах), «Твоя мала енциклопедія», в якій пояснюються всі малозрозумілі для сучасних дітей терміни й поняття, що вжиті в авторському тексті, розшифровані згадувані біля крилатих висловів імена. Незрозумілі слова з художніх творів пояснюються в посторінкових виносках.
Зауважмо, що в такому широкому інформаційному полі підручника завжди є можливість вибору як для учня, так і вчителя.
Підручник має свої допоміжні супутники - хрестоматію «Допитливому читачеві» та посібник «Книжка для вчителя». Чи вдалося авторові втілити свій погляд на українську літературу як мистецтво слова і шкільний предмет - судити найважливішим моїм читачам - шестикласникам, а також їхнім учителям і батькам. Саме для них і створювалися ці навчальні книжки.