План конспект "Я жив для добра і любові" Вивчення повісті О. Довженка "Зачарована Десна" (фрагменти уроку) 6 клас
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 15-02-2013, 08:17
"Я жив для добра і любові"
Вивчення повісті О. Довженка "Зачарована Десна" (фрагменти уроку)
6 клас
Навчальна програма вимагає уже в 6-му класі показати видатну постать кінорежисера і письменника, опрацювати широкі фрагменти повісті, тому роботу вчителя й учнів слід розподілити на три уроки. На першому з них варто подати стислу, але змістовну довідку про митця та яскраві епізоди з його дитинства. Відомості про письменника складають значну частину підготовки учнів до первинного читання виучуваного твору. Добираючи їх, учитель має зважати на те, що "Зачарована Десна" — автобіографічна повість, де викладено спогади О.Довженка про дитячі літа. У цій роботі значну допомогу вчителю надають підручники української літератури для 6-го класу [1—3; 4].
Передусім увагу учнів слід звернути на портрет письменника, відзначити його красу, замисленість і духовне піднесення. Слід підкреслити, що О.Довженко знаний і глибоко шанований митець у всьому світі. Американці назвали його першим поетом кіно; греки — Гомером ХХ століття, японці визнали потужний вплив його на їхні фільми; Чарлі Чаплін вважав, що слов'яни дали одного майстра кіно — Олександра Довженка; надзвичайну обдарованість його відзначав Максим Рильський (за підручником О.М.Авраменка та Л.П.Шабельникової).
О.Довженко не раз повторював, що народився він і жив для добра й любові. Цей вираз може бути епіграфом до вивчення його творчості і в 6-у класі. Витоки його прекрасної душі беруть початок від Десни — "найкрасивішого місця на всій землі". Чудові краєвиди рідної землі визначили характер його творчості — "це любов до природи, правильне відчуття краси природи" (з автобіографії).
Сила природної краси допомогла письменнику ще з дитинства збагнути й людську красу, основа якої формується в праці. З особливим почуттям О.Довженко згадує про сіножать на Десні, з якою в нього "зв'язані і перші мозолі на дитячих руках…" (з автобіографії). Упродовж усього життя він проніс у серці красу і мудрість, добро і щирість, працьовитість своїх рідних і близьких, косарів, рибалок, хліборобів, які сформували в нього поняття про основні людські цінності. Чи не тому О.Довженко став "найбільшим митцем планети" (Д.Робінсон, Англія), що зростав серед прекрасних людей у найкрасивішому місці на всій землі?
Виклад відомостей про письменника, зважаючи на автобіографічність його повісті, краще зробити довідковим і замість традиційної розповіді про О.Довженка доречно читати й обговорювати ті уривки з твору, які найбільш яскраво характеризують природне оточення, в якому виростав майбутній художник. Для цього треба виділити у тексті тематичні уривки відповідного змісту. Так, після розповіді про дитинство О.Довженка слід прочитати першу частину пропонованих фрагментів до слів: "Жили ми в повній гармонії з силами природи".
Перед читанням першого уривка слід провести словникову роботу, використавши пояснення, що даються важкозрозумілим словам у підручнику [4]. Оскільки прочитання уривка займе до 25 хв., варто визначити, яку частину його слід опрацювати у класі, а яку доведеться залишити на домашню роботу. Другу частину доречно почати зі слів: "Докладної характеристики майбутнього начальника я вже не чув".
Для повнішого сприйняття першої частини уривка учням слід дати таку настанову: "Під час читання намагайтесь уявити город, сад, річку, малого Сашка, його батька й матір, бабу й діда, прадіда; зверніть увагу на хату, картини в ній; спробуйте знайти відповідь на питання: "Які люди й обставини зародили в Сашковому серці любов і добро?"
Прочитати цей фрагмент у класі має вчитель, бо виразніше за нього учні цього не зроблять. Таким чином, компонентами другого етапу вивчення твору є словникова робота, настанова до сприймання й читання тексту. Наступними етапами опрацювання уривка є його аналіз і синтез. Подаємо варіант аналітико-синтетичної бесіди за прочитаним у класі уривком:
1. Які настрої пробуджує у вас опис природи?
2. Якими засобами автор передає своє захоплення природною красою?
3. Зачитайте опис городу. Чим він вас приваблює?
4. Від імені кого йде розповідь у тексті? Яким ви уявляєте оповідача? Поясніть його поведінку на городі.
5. Яким залишився в пам'яті письменника його дід? Що він любив? Як ставився до людей, до природи?
6. Опишіть Довженкову хату, її приміщення. Що подобалося в ній Сашкові?
7. Яке повчальне значення мали картини розміщені в хаті? Поясніть враження, що його справила на Сашка картина Божого суду.
8. З яким почуттям описує Довженко бабусю? Чи розумієте ви її поведінку?
9. Які думки й почуття зародило в серці малого Сашка його оточення: рідні, природа?
10. Якими засобами письменник характеризує своїх героїв і водночас стверджує почуття любові і добра? Наведіть приклади.
Моделювання й реалізація у навчальному процесі цієї бесіди передбачає формування метатексту — штучного тексту, що витлумачує зміст і значення виучуваного твору [6: 58]. Основою метатексту до прочитаного уривка може бути така його інтерпретація: "Уже з перших рядків твору читачів охоплює гарний настрій і стає весело. Радісно дивиться, як усе навколо "зелене та буйне". Прекрасний сад весною своїм цвітом, чудовий своїм багатством і щедрістю город літом! Ваблять своїми кольорами й смаком малина, вишні, груші… "До чого ж гарно й весело було в нашому городі!" — захоплено вигукує автор і ніби запрошує до казкового царства живої природи. Оскільки твір автобіографічний, то розповідь у ньому ведеться від першої особи. Доросла людина, відомий на весь світ художник немов перевтілюється в маленького хлопчика і, поринаючи в казкове дитинство, ще раз переживає щастя бути разом із рідними та в гармонії з природою.
Сашко ще малий, не ходив до школи, однак мав уже "перші мозолі на дитячих руках", був спостережливий і вразливий, бо й через багато років зумів до подробиць описати життя своєї родини, садибу і перший свій гріх, за який чекав Божої кари, "хоч невеличкої, що в лівому кутку". "Гріх" полягав у тому, що малюк понівечив моркву, шукаючи більшу й солодку, хоча знав, що цього не можна робити, бо не забув пересвідчитися, "чи не дивиться хто", як він вириває городину. Але ж відомо, що заборонений плід такий солодкий! Сашко аж тремтів весь, так йому хотілося моркви! Звісно, він і гадки не мав про те, що підриває продовольчі запаси сім'ї. Дитинство ж таке безтурботне! Але провину свою він усе ж усвідомив, навіть покарання собі визначив за судним прейскурантом.
Олександр Довженко з дитинства був залюблений у природу, розумів її гармонію, та найбільшу красу вбачав у людині. Значною мірою це пов'язано з тим, що з народження його оточували гарні люди. Дід Семен був високим і худорлявим, високочолим, із довгим хвилястим волоссям, білим, як чистий сніг. Він був письменним і "любив урочисто читати Псалтир". А ще дід любив "гарну бесіду і добре слово", а більш за все на світі — сонце. "Добрий дух лугу і риби", він жив у повній злагоді з природою, навіть линів ловив не снастями, "а якось неначе брав їх з води прямо руками, як китайський фокусник". Задаровував дід і малечу, заводячи розповідями у "казкові нетрі старовини" так, що "слухали, розкривши широко очі…".
Дід Семен і залишився в пам'яті онука красивим, добрим чарівником, сонячною людиною. О.Довженко кілька разів подає у тексті його пряму характеристику:
— У нас був дід дуже схожий на Бога.
— Любив дід гарну бесіду й добре слово.
— Він був наш добрий дух лугу і риби.
— Більш за все любив дід сонце.
Звичайно, частка добра і любові цієї святої людини передалася й онукові. Не було в нього неприязні й до бабусі, чиї мальовничі прокльони передає із захопленням, зберігши в пам'яті навіть лихослівну пісню, що лунала по-театральному, "як колядка". З розумінням і повагою згадує Довженко незлостивий гнів бабусі, яка все життя провела в тяжкій щоденній праці й тремтіла над усім, що посіяла і зростало. Вона теж навчила його доброму — шанувати працю землероба як найбільш природне заняття людини.
Крізь усе життя проніс О.Довженко образ батьківської хати, схожої "на стареньку білу печерицю". Навіть те, що її стіни з роками вросли у землю, було приємним, бо можна було просто з вікна споглядати і город, і сад, і небо. "Дуже мальовнича була хата", — згадує письменник.
У хаті висіло "багато гарних картин" із зображеннями відомих монастирів. Особливо вражала картина Божого суду. До неї й прийшов по спокуту маленький "грішник". Згори він по-новому бачив святих і білих ангелів, а знизу — пекло, в яке потрапляли "грішні душі". Дід, як Бог, був разом із святими. Казкова природа, гарні люди, мальовнича хата й святі образи допомогли згодом О.Довженку усвідомити справжні цінності людського життя, яке має бути праведним і пройти в добрі й любові.
Друга частина уривка від слів: "Докладної характеристики майбутнього начальника я вже не чув" і до слів: "Жили ми в повній гармонії з силами природи" має бути прочитана учнями вдома. Для цього їм теж треба дати настанову: "Зверніть увагу на те, що було приємним, а що — неприємним для малого Сашка; які почуття зміцнив у ньому прадід Тарас; спробуйте пояснити сон хлопчика, ставлення автора до свого батька. Поміркуйте, що мав на думці письменник, коли підкреслив, що всі в його родині жили в повній гармонії з силами природи".
Подібна настанова відіграє роль орієнтовної осно¬ви читацьких пошуків і готуватиме учнів до наступної роботи над текстом.
Під час перевірки домашнього завдання слід встановити, як учні знають зміст твору й розуміють його значення. Допоможуть у цьому такі завдання і запитання:
1. Чому Сашко вирішив "творити добрі діла"? Зачитайте, як він їх собі уявляв?
2. Що було найбільш приємним для малого Сашка? Які його вподобання ви поділяєте?
3. Чому навчав хлопчика прадід Тарас? Наведіть приклади з твору.
4. Яким описує О.Довженко свого батька? У чому його краса і багатство?
5. Поясніть картину, що наснилася Сашкові. Яким він бачить світ?
6. Як ви розумієте Довженковий вислів: "Я народився і жив для добра і любові"? Які сили сприяли йому в цьому?
Очікуваний результат обговорення цих питань має сформуватися в такій інтерпретаційній моделі: "Щире каяття малого Сашка у своїх гріхах привело його до рішення "творити добрі діла", зокрема "шанувати великих людей", за що "прощається багато всяких гріхів на тім світі". Щоправда, урочистість події знижується, коли мова заходить про стару дідову шапку, в якій кішка виводила кошенят. Кумедним уявляється і хлопчик, якому велика шапка сягала рота. Письменник з гумором описує свої дитячі способи поновлення святості. Маленький хлопчик із прикрістю усвідомлює, як багато він уже знає неприємних речей. Говорячи й про приємне, хлопець увесь час уявляє себе на природі. Косовиця вабила Сашка можливістю засинати під зорями й прокидатися від сонця, удень і вночі бути серед буйної краси деснянських берегів, досхочу хлюпатися в теплій воді чистої ріки. А як приємно, накосивши сіна, наловити риби та наварити каші, заходитися біля неї в колі збуджених від гарячої праці косарів! Про це йому говорив прадід Тарас, багато розповідаючи про Десну і таємничі озера, які полонили своєю красою й загадковістю. Ду¬ша дідова була щедрою й працьовитою, наповнювала добром і ніжністю й Сашкове серце. Світ уявлявся йому тепер чистим і гарним, наповнений музикою веселого й мальовничого життя. Й не вірилося, чи сон це, а чи насправді на землі рай, що так гарно привиділося.
Як помітно із твору, дитинство для О.Довженка було справжньою школою краси і праці, добра й любові. Добрим учителем у цьому був для Сашка і його батько. Дужий і чистий, гарний і дотепний, він залишився для сина зразком чоловічої краси. Навіть убогий одяг не міг його спотворити. Та найбільша його краса — в труді: "Із нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіятелів, — він годивсь на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, уря¬тував від води, багато землі переорав, поки не звільни¬вся від свого смутку". У цьому і його багатство.
Увесь рід Довженків був народжений і жив для добра й любові, бо серед краси і в праці немає лихих почуттів.
Другий великий фрагмент повісті О.Довженка "Зачарована Десна" також вимагає поділу на частини: одну, від слів: "Жили ми в повній гармонії з силами природи" до слів: "Одні тільки коні не брали участі у війні", слід прочитати у класі, іншу — відвести на домашню роботу.
Перед читанням першого уривка потрібне вступне слово вчителя з елементами настанови: "Сашко з нетерпінням чекав на косовицю. Про неї йому розповідав прадід Тарас, викликаючи в дитячій уяві "найкращі у світі озера й річки", що були загадковими і сповненими бурхливого життя, яке так вабило малого. І ось його мрія збувається: сім'я збирається на косовицю, Сашко незабаром порине у "царство трав, річок і таємничих озер". Зараз ми довідаємось, як це відбувається. Під час читання не лише спробуйте уявити ті чи ті події, а й подумайте, чи справдилися радісні Сашкові передчуття, з якими він потрапив на береги казкової ріки".
Бесіда за змістом прочитаної частини включатиме такі завдання і запитання:
1. Як письменнику вдалося передати тривожнорадісну напругу зборів на косовицю?
2. У який чарівний світ потрапив Сашко? Зачитайте приклади з тексту, які передають його захоплення.
3. Чому сінокіс був гуртовий і до чого це приводило?
4. За що косарі так люто билися? Яке ставлення письменника до цієї битви?
Для повнішої реалізації пропонованої бесіди вчитель може використати цей коментар: "Батько з дідом збираються на косовицю. Виряджають і малого Сашка. Однак мати не хоче відпускати малого, остерігаючись якогось нещастя. Та найбільшим лихом для хлопчика було б залишатися вдома! Гострі переживання матері й сина письменник майстерно передає за допомогою напруженої розмови між ними, яка рясніє короткими окличними реченнями й звертаннями, що нагадує сцену з драматичного твору. (Можна запропонувати учням прочитати цей діалог за дійовими особами).
Сашко пливе на воді у казкове царство природи. Навіть дорога була не нудною, а захоплюючою й водночас тривожною, ризикованою, як і повинно бути на шляху до раю, в який так прагнув малюк. Та й вона закінчилася, привівши Сашка до справжнього раю, який він побачив прокинувшись.
(Учні читають уривок від слів: "Прокидаюсь я на березі Десни під дубом" і до слів: "Отак я раюю днів два або три, аж поки не скосять траву").
Та навколишній світ утрачає свою принадність, як тільки косарі починають ділити копиці сіна. Вони зав¬жди працювали гуртом, щоб не ділити між собою площі, які могли бути спустошені повінню. Розбрат ви¬никав тоді, коли йшлося про скошену траву, нестача якої могла підірвати й без того небагате господарство, де основними годувальниками були коні й худоба.
Те, що відбувалося наприкінці косовиці, — не бійка п'яних мужиків, а справжня битва за виживання! Героїчну піднесеність цієї боротьби автор передає, порівнюючи розлючених косарів із древніми воїнами. Водночас у цьому порівнянні , як і в описі "битви", вчувається прихований смуток, як і добра усмішка О.Довженка, який зі щемом у серці передає первісний дух сутички. Письменник вважає, що такі люди змушені жити в полоні гонитви за елементарним — їжею, щоб вижити. Звичайно, ці люди заслужили кращої долі."
На завершення класної роботи учням слід пояснити домашнє завдання: прочитати текст до кінця, поміркувати над тим, які свої почуття висловив автор, згадуючи про мудрих коней, віщу ворону, вірного Пірата, небораку-ле-ва та дівочі колядки. Учням можна порадити зробити малюнки, які ілюструватимуть образи й події з тексту.
Наступний, третій урок передбачає підсумкову роботу шестикласників над усіма фрагментами повісті О.Довженка "Зачарована Десна". Йдеться про синтез читацьких вражень від виучуваного твору, про зчеплення його картин в одне ціле й виведення на цій основі знань про тему та ідею твору, його художні особливості та смислове навантаження. Урок варто почати з обговорення учнівських ілюстрацій до твору. Це можуть бути малюнки людей, тварин, або подій, які викличуть жваве обговорення персонажів та їхньої відповідності картинам із тексту.
Підсумкова робота над твором означає висвітлення питань, які стосуються всього тексту:
1. Із яким настроєм ви прочитали повість О.Довженка "Зачарована Десна"?
2. Які почуття проймають увесь твір? Якими художніми засобами автор їх підкреслює?
3. Які картини, змальовані письменником, вам найбільше сподобалися? Чим саме? Розкажіть (або зачитайте) про них.
4. Про які події з твору ви прочитали з особливим інтересом? Чому?
5. Хто з героїв твору вам найбільше запам'ятався? Розкажіть про нього.
6. Як ви зрозуміли з прочитаного, що найповніше характеризує людину?
Відповіді на ці запитання потребують від учнів зв'язного викладу своїх вражень від прочитаного, сприятимуть розвитку вмінь усного мовлення. Водночас ця бесіда служитиме й підготовкою до роздумів на¬вколо ключових питань теми:
1. Звідки виникло в О.Довженка переконання, що він "народився і жив для добра й любові"?
2. Що мав на увазі О.Довженко, коли написав, що жили вони "в повній гармонії з силами природи"?
Йдеться про учнівські роздуми над виучуваним твором, які в 6-у класі мають бути усними, але учням можна рекомендувати й записати свої міркування, бажаючим із ним варто виставити й оцінки за письмовий твір-роздум. У цьому їм також допоможуть алго¬ритмічні поради:
1. Перечитай уривки з тексту, в яких можна знайти приклади на доведення своїх думок.
2. Вибери з них найбільш яскраві й доказові.
3. Розташуй їх за важливістю доказів.
4. Визнач, якими художніми засобами автор підкреслює свою думку.
5. Оціни глибину й образність авторської думки.
Звичайно, залежно від рівня літературного розвитку школярів ці питання можуть бути й простішими, однак приділяючи увагу здебільшого учням із низькими навчальними досягненнями, вчитель нерідко оминає увагою обдарованих дітей, які потребують більш проблемної роботи.
У підсумковій роботі над твором, як і в підготовчій — до його вивчення, вчитель має використати й дидактичний потенціал рекомендованих підручників [1-3; 4].
Література
1. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П. Українська література: Підруч. для 6-го кл. — К.: Грамота, 2006. — 296 с
2. Гуйванюк Н., Бузинська В., Тодорюк С. Українська література: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закладів з навчанням російською мовою. — Львів: Світ, 2006. — 228 с.
3. Дудіна Т.К., Панченков А.О. Українська література: 6 кл.: Підручник. — К.: А.С.К., 2006. — 288 с.
4. Куценко Н.В. Сторінки життя і творчості О.П.Довженка.— К.: Дніпро, 1975. — 342 с.
5. Мовчан Р.В. Українська література: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Генеза, 2006. — 240 с.
6. Ситченко А.Л. Навчально-технологічна концепція літературного аналізу: Моногр. — К.: Ленвіт, 2004. — 304 с.
7. Ситченко А.Л., Огренич Н.М. Аналіз епічного твору в 5-у класі: Посіб. для вчителів. — К.: Ленвіт, 2007. — 96 с.
8. Ситченко А.Л., Шуляр В.І., Гладишев В.В. Методика викладання літератури: Термінологічний словник / За ред. проф. А.Л.Ситченка. — К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2008. — 132 с.
Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів