Особливості будови роздуму. Усний докладний переказ розповідного тексту з елементами роздуму
Мета: поглибити знання про будову роздуму, формувати вміння відрізняти роздум від опису й розповіді, визначати в роздумі тезу й докази; формувати загальні текстотворчі вміння, зокрема вміння переказувати розповідний текст з елементами роздуму; розвивати логічне й образне мислення, культуру усного мовлення, слухову пам’ять, увагу, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу учнів.

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.

* Бесіда.
• Які існують типи мовлення?
• На яке питання дається відповідь у висловлюванні-описі?
• Про що йдеться у висловлюванні розповідного характеру?
• На яке питання відповідає роздум? Про що йдеться у роздумі?

* Пояснення вчителя.

Роздум – висловлювання, змістом якого є встановлені людиною зв’язки між предметами й явищами.
Роздум, побудований за схемою ТЕЗА (думка, що потребує доведення) – ДОКАЗ – ВИСНОВОК, називається роздумом-доведенням. Такий роздум відповідає на питання чому?
Роздум-доведення буває розгорнутий (складається з трьох частин: тези, доказу (або кількох доказів), висновка) та стягнений (висновок відсутній).
Крім роздуму-доведення, існує роздум-пояснення. Він складається лише з ТЕЗИ, яка сприймається як істинна, тому не потребує доведення. Роздум-пояснення відповідає на питання що це таке?

* Прочитати уривки. Довести, що в основу кожного з них покладено роздум. З’ясувати стиль кожного з уривків.

І. Особливо в народній моралі плекалися такі чесноти, як честь і гідність. Шанувалося почуття національної гідності, відраза до фізичного й духовного рабства. Великим безчестям вважалася національна зрада й зречення рідної мови, бо відцуратися рідної мови – означало позбутися закодованих у ній добра, правди, честі, щирості. Адже саме в мові увиразнювалася національна та й загалом людська гідність, зрікаючись якої, людина втрачала не лише кровні зв’язки з народом, але й власний моральний корінь.
З підручника “Українське народознавство”.
ІІ. Чому ми постійно маємо переконувати когось, що Україна – не вавилонське стовпотворіння, а велика держава, що українці – не “маленькі” росіяни, “малороси”, а великий народ?
За роки гонінь, переслідувань і геноциду майже половина українців вимушена була покинути свою Вітчизну. Та, як сказано у Біблії, “горнило бід і напастей, скорбот і страждань очищує й зміцнює не тільки окремих людей, а й цілі народи”. Тому-то українці не тільки не втратили ні культури, ні мови, ні гідності, ні любові до України-Русі, а й здатні відроджувати свою Державу.
Дзвони, що тріснули, видають глухий звук. Переплав їх в одне ціле, і вони знову звучатимуть чисто.
З журналу.
ІІІ. Кольори люди сприймають по-різному. Психологічний вплив на людину кожного кольору зумовлюється її віком, характером, національними традиціями і ще багатьма факторами. Одним імпонують притлумлені відтінки, інші віддають перевагу насиченим тонам. Літні люди полюбляють ніжні кольори, молоді подобається все яскраве, тому що в цьому виявляється її життєва енергія. Люди, що контролюють власні емоції, вибирають синій та зелений кольори, намагаючись уникати червоного.
Таким чином, людям молодим варто дарувати яскраві, насичених кольорів квіти. Такий букет відбиватиме безпосередність дружніх стосунків. Старшим людям має сподобатися букет, витриманий у одній тональності.
За М.Табунщиковим.
Словник. Мораль - система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Закодувати – запрограмувати певні відомості для передавання й зберігання (від код – система символів для передавання й зберігання (запам’ятовування) інформації). Геноцид – винищення окремих груп населення за расовими, національними або релігійними мотивами. Імпонувати – викликати симпатію, подобатися.

ІІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІV. Підготовка до роботи над переказом.

* Читання тесту вчителем або учнями.

*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми та головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення (розповіді з елементами роздуму).

*Колективне складання плану тексту.

*Повторне читання вчителем тексту.

V. Усне переказування учнями тексту за планом.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. Повторити п. 17, вправа 456.

Тексти для докладного усного переказу

1. Мова запахів

Мабуть, мова запахів – найдавніша з усіх “мов”. Адже досі нею користуються тварини, які раніше за інших з’явилися на землі.
Пахучими речовинами помічають свої дороги мурахи. Запах швидко вивітрюється. Та коли однією стежкою пересувається багато мурашок, він зберігається протягом усього дня.
Виявлено, що у багатьох мурах певні запахи викликають тривогу. Одні, почувши його, ховаються, інші рятують потомство, треті люто накидаються на ворога.
Трохи інакше використовують мову запахів бджоли. Прилетівши до вулика, бджола-розвідниця виконує характерний танок, який “розповідає”, в якому напрямі й на яку відстань треба летіти, щоб знайти їжу. Добре, якщо йдеться про духмяні квіти. Однак якщо йдеться про поставлену людиною недалеко від вулика чашечку з цукровим сиропом, такої інформації буде недосить. Тоді бджола-розвідниця власним запахом просочує повітря, навколишні близькі предмети, цукровий сироп. Тепер робочі бджоли швидко й безпомильно знайдуть дорогу до годівниці.
Про небезпеку також можна повідомити мовою запахів.
Бджола після того, як вона ужалила, не може витягти жало назад, адже воно із зазубринами. Намагаючись його вивільнити, комаха розриває собі черевце й гине. При цьому виділяє особливу речовину, яка розлючує інших бджіл. Жало, яке залишилося в тілі ужаленої тварини, й далі виділяє “речовину тривоги”, тому на ворога накидаються все нові й нові полчища бджіл. На щастя, ця речовина нестійка. Пасічник, якого ужалила бджола, вже через 10-15 хвилин може спокійно підходити до вулика.
Отже, мова запахів дуже важлива в житті тварин. (За В.Сабунаєвим; 225 сл.)

• Дібрати синоніми до слів інформація, пахучий.
• Скласти план (орієнтовний: І. Мова запахів – найдревніша. ІІ. Пахучими речовинами позначають дорогу. ІІІ. Запахи викликають тривогу. ІV. Як використовують мову запахів бджоли. 1. Танка бджолі-розвідниці недосить. 2. Бджола власним запахом просочує повітря, предмети. Їжу. 3. Гинучи, бджола виділяє певний запах. V. Важливість мови запахів).
• Зробити докладний переказ (усно).

2. Квіти в житті людини

Слід сказати, що дія квітів на людину не обмежується тільки емоційною стороною. Квіти, як відомо, благотворно впливають на здоров’я. Вони очищають повітря від вуглекислоти, збагачують його киснем.
Вплив рослин на психіку й нервову систему людини є надзвичайно важливим. Тому розарії у парках часто створюють не лише з естетичною, а й з медичною метою.Під благородним впливом краси квітів людина ширше й глибше сприймає красу природи, стає більш чуйною, уважною.
Нарешті, з багатьох квіткових рослин виготовляють ліки. Усім відомі лікувальні властивості конвалії, троянди, ромашки, календули.
Квіти – чудовий символ спілкування людей. Дарувати квіти – означає передавати за допомогою квітів свої почуття, встановлюючи духовну близькість. Відзначенню знаменних подій квіти надають особливої теплоти й урочистості.
Неможливо уявити дні народження без квітів. Звичай дарувати квіти в день народження найбільш поширений. І скільки б не було прожито років, радість від подарованих квітів робить іменинника молодшим.
Життя, як відомо, - не вічне свято. Бувають у ньому миті, що стискають серце болем. Квіти в цьому разі дають полегшення, підбадьорюють хворого, сприяють його швидшому одужанню.
Вручати квіти потрібно вміючи. Букет слід тримати в лівій руці, щоб він напівлежав і щоб стебла були напрямлені направо вниз, а квіти – вгору ліворуч. Так роблять для того, щоб квіти не заважали бачити обличчя того, кому квіти дарують. Віддаючи квіти, необхідно сказати кілька теплих слів. Хоч, звичайно, можна віддати квіти мовчки, легко вклонившись. (З кн. “Людина і квіти”; 220 сл.)

• Пояснити значення слів емоційний (викликаний емоціями – душевними переживаннями, почуттями), психіка (сукупність душевних якостей людини, її духовна організація), символ (умовний знак).
• Дібрати синоніми до слів благотворний, поширений.
• Скласти план (орієнтовний: І. Як діють на людину квіти. 1. Емоційний вплив. 2. Квіти очищають повітря. 3. Дія на психіку й нервову систему. ІІ. Піддією квітів людина стає більш чуйною. ІІІ. З квіткових рослин виготовляють ліки. ІV.Символ спілкування людей. 1. Встановлення духовної близькості. 2. Найбільш поширений звичай – вітати у день анродження. 3. Квіти можуть підбадьорити. V. Як вручати квіти).
• Зробити докладний переказ (усно).

3. Крадій

Якось, збудивши мене уранці, бабуся таємниче спитала:
- Ану, прислухайся, що чуєш?
Я нашорошив вуха. Звичайно, хотілося почути гул танка, що ним тато обіцяв приїхати з фронту додому. Та у вухо просочився писк. Я гайнув у сіни. Навколо квочки бігало трійко курчаток.
Скільки з ними було мороки! Нещадні коршаки плавали у небі, видивляючись, щоб впасти на нещасне пташеня каменюкою...
Я стійко тримався біля курчат днів чотири. На п’ятий день хлопці погукали грати в м’яча, і я не зміг стриматися. Увечері не дорахувався одного курчати. У сусіда Віталія цього дня пропало аж двоє.
Наступного дня в нас знову щезло курча. У Віталія була така ж пропажа. Хто ж краде курчат?
Ми з Віталієм залягли в бур’яні. Коли це за кущем майнула тінь. Метнувся... великий сухоребрий котяра. Ми – слідом. Еге, доженеш прудконогого!
Віталій приніс із дому шматочок сала, аж я одвернувся, так воно пахтіло. Вкинули сало в торбину, всередину вставили дрючечок, щоб вона була схожа на сак. Торбину поклали коло хати, а самі залягли за рогом. Спокусившись на сало, кіт заліз у торбину, ми вискочили, схопили її й зав’язали мотузкою.
Кіт нявчить, борсається, а ми чомусь не відчуваємо радості, що спіймали крадія. Що з ним робити? Занести подалі й випустити? Завтра буде тут, бо коти дорогу знаходять. Втопити в копанці, як радив сусідський дід? Кіт, мабуть, відчувши лихе, по-людськи зойкнув у торбі.
Підійшла бабуся. Зрозумівши все, мовила:
- Не робіть цього, хлопці. Він же живий. Теж, мабуть, переголодав...
Ці звичайні слова опекли нас окропом. Віталій узявся тремтячими руками розв’язувати торбину. Бабуся спинила його.
- Тут випускати не треба. Гляди, знову за курчат візьметься... Несіть у поле до скирти, там мишва аж кишить...
Ось і скирта перетрухлої соломи. Кіт злякано тремтів, не вірив волі. Та ось насторожені вуха кота вловили мишачий писк. Кіт нечутно поплазував у солому.
Ми верталися назад. На душі було випогоджено. (За В.Кавою; 300 сл.)

• Пояснити лексичне значення слів скирта (великий стіг сіна, соломи або необмолочених снопів, щільно укладених певним способом для зберігання просто неба), сак (риболовна снасть із сітки, що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч і прикріпленого до держална).
• Дібрати синоніми до слів нашорошити (вуха), гайнути, морока, пропажа, борсатися, плазувати.
• Скласти план (орієнтовний: І. “Що ти чуєш?” ІІ. Морока з курчатами. 1. Коршаки в небі. 2. Стійко охороняв курчат. 3. Одне курча пропало. ІІІ. Засідка в бур’яні. ІV. Пастка з торбини. 1. Запашна приманка. 2. За допомогою дрючечка торбу перетворили на сак. 3. Торбину поклали біля
• хати. V. Крадія спіймано. VІ. Що робити з котом? VІІ. “Він же живий...” VІІІ. Кіт у скирті).
• Зробити докладний переказ (усно), замінивши першу особу на третю.