План конспект Тематичне тестування (тема: Частка. Правопис часток)
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 22-02-2013, 07:50
Тематичне тестування (тема: Частка. Правопис часток)
Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь і навичок стосовно теми “Частка, правопис часток; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Повідомлення мети перевірки та способів її проведення.

ІІ. Усна перевірка знань.

*Бесіда.
• Яка частина мови називається часткою? Навести приклади.
• Чому частка - службова частина мови?
• Чим відрізняється частка від інших службових частин мови?
• На які групи поділяються частки за роллю в мові?
• Які частки належать до формотворчих?
• Які граматичні форми творяться за їхньою допомогою?
• Яка роль модальних часток у реченнях?
• Які особливості написання часток -бо, -но, -то, -от, -таки?
• Як пишуться з різними частинами мови заперечні частки?

* Робота біля дошки. Записати речення, назвати в них всі частини мови – самостійні й службові. За схемою, поданою на с. 172 підручника, вказану вчителем частку розібрати як частину мови (усно).

Не поклонися легкості недобрій! Хай краще мука, ніж бездумний лет. Зерно зерніє, пахне зелень рути, і довга дума мріється мені: “Як паном бути в дальній чужині, то краще вдома хоч і прахом бути!”
А.Малишко.
ІІІ. Проведення тестування.

*Інструктаж щодо проведення тестування.

*Виконання учнями тестових завдань.

*Відповіді учителя на запитання учнів (після того, як роботи здано).

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

1. Частка – це службова частина мови, яка
а) надає реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм;
б) виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й у реченні;
в) вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.
У подане речення ввести частку (напр.: Легко в очереті дудки робити. (Нар.творч.) В очереті тільки дудки робити легко. Тільки в очереті дудки легко робити.)
2. За значенням і вживанням частки поділяються на
а) похідні й непохідні;
б) сурядні й підрядні;
в) модальні, заперечні, формотворчі.
Скласти (пригадати) й записати речення з часткою (напр.: А я ж матір не забуду. (П.Тичина.) За вікнами лиш вітер шепотів. (П.Перебийніс.) Вже давно на нього собаки часник товчуть. (Нар.творч.)
3.Форми умовного способу дієслова утворюються за допомогою частки
а) нехай;
б) навіть;
в) би (б).
Від поданого дієслова утворити форму умовного способу (напр.: читати – читав би; читала б) або скласти (пригадати) й записати речення з присудком, вираженим дієсловом умовного способу (напр.: Полинув би, вітре, з тобою на білі зими береги. (П.Усенко.) Була б голова ціла, а шапок багато. Якби пес робив, то в чоботях би ходив. (Нар.творч.)
4. За допомогою часток хай, нехай утворюються форми
а) дійсного способу дієслова;
б) умовного способу дієслова;
в) наказового способу.
Частку хай (нехай) увести в речення (напр.: Нехай минуле буде все позаду, нехай майбутнє буде при мені. (А.Малишко.) Нехай палить дрова той, хто їх пристарався. Взяв біс коня, хай бере й вуздечку. (Нар.творч.)
5. Через дефіс пишуться зі словами частки:
а) най, як-, що-;
б) бо, но, то, от, таки;
в) би (б), хай (нехай), же (ж).
Слово, що пишеться з часткою через дефіс, увести до речення (напр.: Не всіх-бо лежебоками взивати я охочий. (П.Тичина.) Я того, що кликало роками, так-таки побачити й не зміг. (М.Руденко.) Зумій-но надароване віддати. (Б.Олійник.)
6. Окремо із словом частка не пишеться в такому реченні:
а) У неряхи та непряхи нема доброї рубахи.(Нар.творч.);
б) Годує не піч, а піт. (Нар.творч.);
в) Незв’язаний сніп – солома. (Нар.творч.)
Дібрати й записати дієслово, що без не не вживається (напр.: нехтувати, невгавати) або ввести таке дієслово в речення (напр.: Хоч не маю собі долі, маю вдачу. Хто зачепить, незчується, як віддячу! (М.Вороний.) Сьогодні і небу, і сонцю млостилося, нездужалось. (М.Стельмах.)

ІV. Підвбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Повторити п.17-19, вправа 489.

Урок № 78
Зв’язне мовлення
Усний твір-роздум дискусійного характеру
Мета: пояснити особливості композиції твору-роздуму дискусійного характеру; на основі здобутих текстологічних умінь формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння чітко формулювати тезу роздуму й добирати переконливі аргументи на її підтвердження або спростування; розвивати культуру усного мовлення, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу учнів.
Хід уроку


І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над усним твором-роздумом.

* Робота з підручником. Виконання вправи 545.

* Пояснення вчителя.

Дискусія - це публічна суперечка, мета якої - з’ясування й протиставлення різних поглядів на спірне питання, пошук та вияв істини. Поскільки учасники дискусії у процесі суперечки самі доходять певних висновків, саме дискусія є найбільш ефективним засобом переконання, чудово ілюструючи давній афоризм “Істина нарожується у суперечці”.
Засобом підготовки до участі в дискусіях можна вважати твір-роздум дискусійного характеру.
В основу роздумів автора такого твору має бути покладене питання, що сприймається людьми неоднозначно. Таким чином, вже тема такого твору повинна мати дискусійний характер.
На початку твору (у зачині) слід навести дві-три протилежні точки зору на обговорюване питання. На початку основної частини твору потрібно якнайчіткіше сформулювати тезу покладеного в основу твору роздуму, після чого ретельно ствердити або запечеречити висловлену в тезі думку шляхом ретельно дібраних аргументів і прикладів. У заключній частині твору потрібно чітко сформулювати висновки з усього вище сказаного.
Таким чином, складний план твору-роздуму дискусійного характеру матиме приблизно такий вигляд:
І.ЗАЧИН (підведення до обговорення питання: що спонукало замислитись, які існують погляди на це питання).
ІІ.ОСНОВНА ЧАСТИНА (ТЕЗА, яку обстоюватиме або спростовуватиме автор твору).
1. ..................;
2. .....................;
3. .................... і так далі.
ІІІ. ВИСНОВКИ.
Головним у такому творі є агрументованість авторської позиції. Переказуючи чужі погляди на обговорюване питання, краще вживати вирази як можна почути...; як вважають...; дехто стверджує... тощо. Щоб уникнути безапеляційності, у творі варто вдаватися до вставних конструкцій на мою думку, як мені здається, очевидно, певно, можливо тощо.

* Робота з підручником. Виконання вправи 546.

ІІІ. Робота учнів над складанням усного твору-роздуму.

* Колективне складання плану плану твору на одну з тем:

• Що потрібніше сучасному школяреві – міцні знання чи високі оцінки

• Чи для всіх школярів уроки іноземної мови (фізкультури, образотворчого мистецтва) є необхідними

• Чи потрібні школярам уроки етикету

• Читання художньої літератури - еліксир для душі чи чесний відпочинок?

• Чи варто повертати стародавнім вулицям (містам) історичні назви

• Чи всі народні традиції варто відновлювати

Словник. Еліксир – фантастичний напій, який нібто міг продовжити людське життя. Етикет - норми поведінки, правила чемності.

* Колективне складання усного твору-роздуму за планом ( у пібліцистичному стилі).

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. 548 (усно).
Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали