Зв’язне мовлення
Усний твір-оповідання за поданим сюжетом
Мета: формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння створювати текст, що відповідає вимогам конкретного жанру; розвивати уяву, фантазію, логічне й образне мислення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку
.
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати (прослухати). Пояснити значення виділених слів, при потребі
звернувшись до словника.

О, які, мабуть, оповідання буде слухати осіння ніч! (М.Рильський.) Хай миготять екрани променисті, щедрі на сюжети і слова! (П.Перебийніс.)

*Бесіда.
• Які твори з опрацьованих на уроках української та зарубіжної літератур вам особливо запам’яталися?
• Які оповідання ви прочитали самостійно? (Назвати авторів та заголовки).
• Пригадати визначення оповідання як жанру красного письменства.

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІІ. Підготовка до роботи над оповіданням.

* Пояснення вчителя.

Оповідання - невеликий розповідний художній твір про одну чи кілька подій з життя персонажа, які відіграють важливу роль у його долі. Сюжет – це система подій, про які йдеться в художньому творі, їх послідовне розгортання та зв’язки між такими подіями.
В основу тексту оповідання покладено такий тип мовлення, як розповідь. Розповідається про події, що вже відбулися. Оповідач може бути як учасником подій, так і стороннім спостерігачем. Розгортаючи перед читачем ланцюг подій, оповідач висловлює своє ставлення до персонажів та їхній вчинків, пояснює, чим такі вчинки викликані. Описувані в оповіданні події пов’язані між собою причиново-наслідковим зв’язком. Таким чином, кожна подія є наслідком попередньої та причиною наступної. Крім того, події вмотивовуються характерами персонажів, хоч, звичайно, не можна нехтувати випадковістю, про яку часто йдеться в оповіданнях.
Яка роль сюжету оповідання? По-перше, сюжет робить цей твір захопливим: за розвитком подій цікаво стежити. По-друге, семе через низку подій й вчинків розкриваються характери персонажів твору. По-третє, саме за допомогою сюжету не тільки оповідач, а й автор ділиться з читачем своїми думками, переживаннями, врешті-решт передає власне ставлення до життя. Поскільки сюжет є ланцюгом подій, можна легко виділити початок, розвиток і кінець того, про що йдеться в оповіданні. Відповідно виділяються етапи сюжету: зав’язка, кульмінація й розв’язка.
Зав’язка - подія, з якоЇ, власне, розпочинається дія. Як правило, це зіткнення персонажів, або ж вчинок персонажа, котрий спричиняє певні наслідки.
Кульмінація - найбільш напружений момент дії. Персонажеві може загрожувати небезпека.
Розв’язка - з’ясування суперечності, що виникла на початку твору.
Крім того, існують так звані позасюжетні елементи. Передовсім це описи: портрет, пейзаж, інтер’єр. До позасюжетних елементів належать авторські роздуми і роздуми персонажів твору. Хоч описи й роздуми є відступами від сюжету, вони необхідні для композиції (побудови) оповідання. Якщо сюжет знайомить читача лише з подіями, то позасюжетні елементи допомагають збагнути характери персонажів, передати авторові власну оцінку подій та їхніх учасників.
Характерними ознаками оповідання як жанру (виду) художньої літератури є такі: проста композиція, однолінійний сюжет, невелика кількість персонажів. Описані в оповіданні події здебільшого відбуваються протягом невеликого проміжку часу та на одному місці.

*Бесіда.
• Пригадати котресь із вивчених на уроці української (зарубіжної) літератури оповідань, визначити в ньому етапи сюжету: зав’язку, кульмінацію, розв’язку.
• Назвати наявні в оповіданні позасюжетні елементи (описи, роздуми).
• Який тип мовлення є в тексті оповідання основним?
• Які типи мовлення допоміжними?
• У якому стилі складається оповідання і чому?
• З’ясувати тему оповідання та його головну думку.
• Наскільки вдалим є заголовок твору і що він відбиває – тему чи головну думку оповідання?

ІV. Робота над складанням оповідання.

* Усне колективне складання оповідання за запропонованим учителем сюжетом.

ЗАВ’ЯЗКА. Троє сусідів-семикласників часто розважалися катаючись на ліфті. Дорослі не раз попереджали їх про небезпеку. Часто намагався зупинити їх старенький сліпий сусід, спускаючись сходами з вівчаркою-поводирем.
КУЛЬМІНАЦІЯ. Було зіпсовано електромережу. Троє друзів якраз були у ліфті, а, застягнувши, зробили спробу вибратися через розчинені двері, хоч ліфт зупинився між поверхами. Коли ж ліфт несподівано зрушився, на допомогу хлопцеві, який був у дверях, кинувся собака-поводир...
РОЗВ’ЯЗКА. Хлопчик був врятований. Собака загинув (був врятований лікарями швидкої допомоги, яку викликав сліпий сусід. Ублагали лікувати пса сусіди).

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. Вправа 574.