Тема:Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Кома  між однорідними членами речення.

Мета: дати поняття про однорідні члени речення як такі, що поєднуються між собою сурядним зв’язком, формувати вміння визначати їх у реченнях, ставити до них питання, визначати слово, до якого вони відносяться, розставляти коми в реченнях з однорідними членами, правильно інтонувати речення, ускладені однорідними членами; виховувати  повагу загальнолюд ських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:підручник.

Хід уроків

 

І. Актуалізація опорних знань.

 

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Визначити члени речення, що відповідають на одне й те питання й відносяться до одного члена речення. Дати визначення однорідним членам речення.

 

День розцвіта і тане. (В.Сосюра.) Міняться  білі хмаринки то сріблом, то злотом. (Леся Українка.) Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір. (М.Самійленко.) А калина соромлива і тремтить, і омліває. (Б.Грінченко.) Наморивсь і намучився я в чужині. Заболіло і серце, і рани мені. (М.Стельмах.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теретичного матеріалу (с.52-53) і таблиці. "Однорідні члени речення” (с.54).

 

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати в них однорідні члени речення. Визначити слово, до якого вони відносяться, поставити до них питання. З’ясувати, якими членами речення – головними чи другорядними – вони є. У яких реченнях однорідні члени поєднуються тільки  за допомогою інтонації? У яких – за допомогою інтонації переліку та сполучників?

 

Хай живуть під небом вічно Щастя, Єдність, Згода! (М.Гурець.) Часи трощили все, місили. (І.Драч.) Має бути Справедливість, Щастя, Мир, Любов і Ласка. (Ю.Тувім.) Ми виросли із пісні, роботи і війни. (П.Перебийніс.) І знов лежить безмірний шлях добра, роботи, сподівання. (М.Стельмах.) 

 

 

* Переписати, вставляючи пропущені букви. Однорідні  члени речення підкреслити. Визначити слово, до якого вони відносяться, поставити до них питання. Вказати сполучники, що з’єднують однорідні члени. Прочитати речення. Правильно їх інтонуючи.

 

І. Сонце, з..мля і вода – найперші годувальники. Сіємо, оремо, а хліб з базару їмо. З..мля потр..бує гарної погоди, доброго насіння та працьовитого господаря. Час, т..рпіння і сумління пр..бирають з дороги каміння. Скажи, покажи та в рот положи. З однієї квітки робить бджола і мед, і отруту. І граб, і дуб від  малої сокири падають. С..дить Семен під кручею, ловить рибу онучею.

Народна творчість.

ІІ. І зливками ро..топленого сонця л..жать ц..трини, груші й в..ноград. (Л.Костенко.) Яблука і груші падають на землю, боки, спини б’ють. (Олександр Олесь.) Запах меду, трав і хвої серце збуджене п’янить. (Д.Луценко.) Сині дзвоники, троянди, чорнобривці наслухали пов..чірні таємниці. (М.Сингаївський.) І смішно, ніжно, білосніжно жасмин танцює па-де-де. (І.Жиленко.) Паде додолу листя з д..ревини, паде невпинно, чутно, сумовито. (І.Франко.) Од пепінок, шафранів, од ренетів духмяність ллється по усій планеті. (О.Довгий.) Сьогодні з лісу я пр..ніс боровиків, маслят, лисичок, і краснюків, і печеричок, а ще в пр..дачу груш-кисличок. Здавалося, що возом віз. (М.Сингаївський.)

 

Словник. Па-де-де – одна з музично-танцювальних форм у балеті;  танець двох виконавців.

 

*Попереджувальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити, вказати серед них непоширені й поширені. Записані речення прочитати, правильно їх  інтонуючи.

 

І. Чумацький Шлях, Стріла, Стожари летять в розгойдані світи. (М.Стельмах.) Крізь хмару  зірка із срібла то вирине, мигне, послуха, то заховається... (П.Тичина.)  Ніч була хоч і зоряна, та темна. (Панас Мирний.) На Дніпрі, Ятрані і Дунаю білі роси вишила гроза. (А.Малишко.) Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась, дівчина наче, цвіла, червоніла і не могла одірватись од сонця! (Олександр Олесь.) Мені потрібні зорі, шум борів, полин і м’ята, подих матіоли. (Р.Лубківський.) Я зріднився, мій краю, і серцем, словом з тобою. (М.Сингаївський.)

ІІ. Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани. Прийшли, сіли коло мене і про Україну  розмовляють,  розказують. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило. Понад ставом вітер віє, лози нагинає.  

З творів Т.Шевченка.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 141.

 

* Диктант із коментуванням. Однорідні члени речення підкреслити.

 

І. Слово цвіте, проситься, прагне в балади. (М.Сингаївський.) Вродлива пісня розсипає бризки, гойдає неба золоті колиски. (А.Малишко.) Блукала рідна пісня за курганами, за синіми байраками, лугами. (П.Перебийніс.) Про юність пісня, про любов, про три верби луна. (Л.Дмитерко.)

ІІ. Як ти душу мою розтривожив, козаче! Ніби кобза, вона то радіє, то плаче. (А.Кацнельсон.) А тим часом запорозьку зброю старий виніс із комори, дивиться, радіє, приміряє... (Т.Шевченко.) Сміюсь я, жартую, співаю, не скаржусь на долю зовсім. (Олександр Олесь.) Я зріднився, мій краю, і серцем, і словом з тобою. (М.Сингаївський.)

 

* Творча робота. Написати невеликий твір-роздум  "За що люблю пісні землі своєї” (обсяг – 6-7 речень), уживши кілька рядів  однорідних членів речення.

 

* Навчальний диктант.

 

І. Усе пішло у повторний цвіт. Тільки цвіт цей не весняний, а осінній.  Кольори багряні, жовті, вишневі, пурпурові, червоні, оранжеві.  Полум’ям цих кольорів позаймались дерева, кущі, бур’яни, бадилля. Тліють і горять, жаріють і вогневіють, димлять і чадять десь у лісовій гущавині.  Кожне дерево творить своє окремішнє багаття, а загалом вони творять спільне, багатоманітне.

День – сонячний та прозорий.  Немає краю безмежному палахкотінню блакиті, вінценосному сяйву сонця,  смолоскипам дерев на просторах землі,  кривавим спалахам калини по байраках, замисленій течії води в більших і малих струмках. Немає краю білому, заупокійному, елегійному  летінню павутинок бабиного літа. (За Є.Гуцалом; 90  сл.)

ІІ. З того місця так видно усюди. Змією біжить-в’ється дорога з гори в долину, круто повертає  то на один бік, то на другий.  По сторонах того шляху послалися лани чорні, жовті, зелені, упираються краями в шлях...

Сонце, сідаючи, косими парусами обдає ті лани. Горять вони всякими кольорами, миготять зверху золотим блиском, тонуть краями в сизій  долині блакитного  небосхилу. А легенькі тіні простяглися вподовж того квітучого килима, стиха пересовуються з місця на місце. Чудова навдивовижу картина! Дзвінка жайворонкова пісня колише потомлену думками душу...(За Панасом Мирним; 82 сл.)

 

Словник. Елегійний – меланхолійний, задумливий, сумний.

 

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання.