Тема.                    Елементи практичної риторики. Тематичне тестування.

 

Мета:         закріпити знання учнів про структуру виступу та основне в його змісті; з’ясувати рівень засвоєння ними елементів практичної риторики; розвивати логічне мислення, пам'ять, вміння використовувати здобуті знання на практиці, формувати навички самостійної роботи.

Тип уроку:           комбінований урок (закріплення знань; перевірка та облік якості засвоєних знань).

Обладнання:      підручник, тестові завдання.

 

ХІД УРОКУ

 

 

І.                             Повідомлення мети і завдань уроку.

 

ІІ.                Відтворення теоретичних відомостей.

 

?                      Бесіда.

1)                        Що є предметом вивчення риторики?

2)      Чим є риторика – наукою чи мистецтвом?

3)      Яку країну вважають батьківщиною риторики?

4)      Де виступали античні ритори?

5)      Чим знамениті Демосфен і Цицерон?

6)      Чому риторика не розвивалася в середньовічні часи?

7)      У чому заслуга як ритора митрополита Київської Русі Іларіона?

8)      Як називається перший вищий навчальний заклад України?

9)      Що вам відомо про підручники риторики, створені викладачами Києво-Могилянської академії?

10)    Які ознаки мовлення оратора є мірилом цінності його виступу?

11)    У чому полягає об’єктивність виступу, його образність та цілеспрямованість?

12)    Навіщо оратори вдаються до дотепів?

13)    Яка різниця між гумором та іронією?

 

ІІІ.               Виконання вправ на закріплення.

 

?              Прочитати.

                    Прокоментувати зміст кожного з текстів.

 

                    Найкращий оратор – той, котрий своїм словом і навчає, і дає насолоду, і справляє глибоке враження. Навчати – обов’язок оратора, давати насолоду – честь, виявлена слухачеві, здійснювати сильне враження необхідно.

                                                                                                                                                                                 (Цицерон)

 

КРЕДО ДЕМОСФЕНА

 

                               Бійся в базіки потрапити! Й так їм числа уже несть…

                               Вийди на люди, немов на морське вирування безкрає.

 

                               Словом, неначе кресалом, викреши правду і честь,

                               Рота набивши камінням, отим, що на серце лягає.

                                                                                                                                                            (А. Ботрняк)

 

IV.               Повідомлення про способи перевірки здобутих знань та сформованих умінь і навичок. Інструктаж до тестування.

 

V.                Проведення тематичного тестування.

 

Тестові завдання

 

1.       Риторика – це:

а) відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу   

    іншому;

б) наука про правильну вимову та наголошення слів;

в) теорія ораторського мистецтва;   V

г) емоційне ствердження або заперечення якогось факту.

                    2. Батьківщиною красномовства вважають:

                        а) Давній Єгипет;

                        б) Стародавній Китай;

               в) античну Грецію;    V

                         г) Давній Рим.

                    3. Батьком риторики називають:

                        а) Арістотеля;

              б) Платона;

              в) Демосфена;

                        г) Цицерона.  V

                    4. Видатні оратори Київської Русі – це:

                        а) Демосфен та Цицерон;

              б) Іларіон та Кирило Туровський;   V

                        в) Феофан Прокопович та Григорій Сковорода;

                        г) Михайло Ломоносов та Георгій Кониський.

                    5. Тема виступу – це:

                        а) основний шлях, завдяки якому через мовлення інформація

    доходить до слухача;

                        б) роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів;

    в) основна галузь роздумів оратора,  у межах якої він добирає явища  

        та факти, що розглядаються  у виступі;   V

                        г) уміння оратора виступати без підготовки.

                    6. План лекції – це:

                        а) повний письмовий виклад змісту виступу;

                        б) слова та звороти, які означають поняття та явища певної галузі

         знання;

                        в) узагальнюючі думки, що мають лаконічну, відточену мовну  

        форму;

                        г) послідовність і взаємозв’язок тематичних частин виступу,

        зафіксований у вигляді переліку ключових понять або суджень.    V

                    7. Ясність мовлення – це:

                        а) насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами;

                        б) смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість,

                           доступність у засвоєнні слухачами;  V

                        в) якість мовлення, що відбиває здатність оратора спонукати

                   слухачів до творчої діяльності;

                        г) якість мовлення, яка полягає в його мелодійності, плавності,

                   інтонаційній виразності.

                    8. Образність мовлення оратора – це:

                        а) ясність, точність, логічна переконливість публічного виступу;

                        б) уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів і

                   туманних зворотів;

                         в) наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише

                   осмислювати почуте, а ніби сприймати його всіма почуттями –  

                   бачити, чути тощо;      V

                         г) якість виступу, що відбиває здатність оратора розглядати

                   конкретні факти і явища, давати їм чіткі наукові та політичні 

                   оцінки.

                    9. Лаконічність мовлення відбиває:

                        а) словниковий запас оратора;

                        б) нормативність, літературність мовлення оратора;

                        в) здатність оратора говорити стисло, залишаючись максимально

                  зрозумілим;     V

                         г) емоційність, натхненність і піднесеність мовлення.

                    10. Гумор – це:

                          а) добродушне осміювання чиїхось вад;     V

                          б) різке висміювання чогось негативного;

                          в) особливо дошкульна викривальна насмішка, що виявляє

                    ненависть і презирство до зображуваного;

                          г) приховане глузування, засноване на називанні супротивного,

                    коли про щось говориться ніби в позитивному плані, але підтекст

                    засвідчує протилежне.

                    11. Кульмінація публічного виступу – це:

                          а) частина виступу, спеціально відпрацьована оратором лексично,

                    стилістично тощо;

                          б) спосіб закінчення виступу, коли кожна наступна фраза емоційно

                     підсилює попередню;     V

                         в)  частина виступу, яка полягає у роз’ясненні, витлумаченні подій

                              та фактів;

                          г) розвивання, металізування, поглиблення раніше висловлених

                    оратором думок.

 

 

 

                    12. Основні думки виступу потрібно повторювати:

                          а) завжди тими самими словами;

                          б) щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення;   V

                          в) пропонуючи слухачам повторити їх хором;

                          г) пропонуючи слухачам їх записати.

                    13. Найчастіше в публічних виступах на суспільну тему вдаються:

                          а) до ораторського підстилю публіцистичного стилю;   V

                          б) до науково-навчального підстилю наукового стилю;

                          в) до белетристичного підстилю художнього стилю;

                          г) до розмовно-побутового стилю.

                    14. Зразком іронії є така фраза:

                          а) Теорія, мій друже, сіра, зеленим є лиш дерево життя. (Г. Гейне.);

                          б) Цитування – дослівне передавання чужого висловлювання.

                              (З підручника.);

                          в) Древо мислі вродило – цитати, цитати, цитати. (Л. Костенко.);  V 

                          г) Молодим оратором рекомендується не топити в цитатах власні

                    думки. (З посібника.)

 

 

VI.               Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

 

VII.             Підведення підсумків уроку.

 

 

VIІI.            Домашнє завдання.

                    У формі роздуму розкрити зміст афоризму «Заговори, щоб я тебе побачив» (слова, приписувані Сократові).