План конспект Тема: Повні і неповні речення.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 1-03-2013, 16:03

Тема: Повні і неповні речення.

Мета: дати поняття про неповні речення, пояснити вживання тире в неповних реченнях, формувати вміння розрізняти речення повні й неповні, встановлювати опущений у неповному реченні член речення, обгрунтовувати вживання простих неповних речень у складі складних речень та в діалогах, пояснювати вживання і невживання тире в неповних реченнях, правильно інтонувати неповні речення;  виховувати повагу до образного слова; розвивати увагу, уяву, логічне мислення, память.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати. Відновити пропущене в кожному з речень слово. Яким членом речення це слово є?

 

І. В ремісника золота рука. Ремеслу всюди шана. Шана не по батькові, а по розуму. З однієї ягоди мало вигоди. В нас роботи до самої суботи.

Народна творчість.

ІІ. Воля – сонце. Волі нам! Волі духові людському і робітницьким рукам! (Б.Грінченко.) Всьому своє місце в просторі й часі. (Л.Первомайський.) Несходимі світи – то від Бога. Світ безвиході – від Сатани. (А.Ворфлик.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 42-43) і таблиці  "Неповні речення” (с. 43).

 

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

* Прочитати спроектовані на дошку (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати речення повні й неповні. Чим, на вагу думку, зумовлене вживання неповних речень? Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

 

І. Три явори посадила сестра при долині... А дівчина заручена – червону калину. (Т.Шевченко.) На горі пишається калина. Під горою піснею – луна. (А.Камінчук.) Дощ укрив бульками став. Дощ – за комір, за рукав. (М.Рильський.) На горизонті – обрис корабля. Вода про щось одвічне розмовля. (Д.Шупта.)

ІІ. Я з династії хлібороба.  Наше хлібне коріння міцне. (П.Перебийніс.) Каменярам підкорюється камінь. А  хліборобам – просторінь землі. (М.Сингаївський.) Люди орють землю. Літа – душу. (М.Стельмах.)

 

Словник. Династія – кілька монархів з одного роду, які змінюють одне одного на троні за правом успадкування; перен.- кілька поколінь однієї родини, що передають від батьків до дітей фах, майстерність тощо.

 

* Попереджувальний диктант.  У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Вказати частини складних речень, що є неповними простими реченнями. Чого допомагає уникнути така будова складного речення? Пояснити вживання тире.

 

І. Небо дасть дощу, а земля -  зерна. На Стрітення повертається птиця до гнізда, а хлібороб – до плуга. Гарний соловей голосом, а нива – колосом.

ІІ. Голий думає про одяг, голодний – про кашу. Умілий майстер голодним буває лише до обіду, а невмілий – до вечора. Залізо їсть іржа, а чоловіка – хвороба. Заєць від куща стрибає, а жаба – від зайця.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант.  Вказати неповні речення. Пояснити вживання тире.

 

І.  В стороні моїй чудові сосни, клени і дуби. (М.Стельмах.) Над річкою в вуалі вже вербичка. (П.Тичина.) Веселка в літа на брові. (Л.Костенко.) Скрізь тишина безкрая. (В.Сосюра.) А зверху дощ, а зверху блиск! (П.Тичина.) У саду і жоржини, і рожі. (В.Сосюра.) Сад – в росі. (А.Казка.) Зима в душі. На всій землі зима. (П.Перебийніс.)

ІІ. Ноги – для дороги.  Усякому – своє щастя. Без гайки – ні трактора, ні косарки. Господар у руках носить косу, а в шапці – голку. Клей – для паперу, голка – для нитки.

Народна творчість.

* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

 

Плуги врізались в перелоги, а блискавиця в небеса. (М.Стельмах.) Із хмарини – теплий дощик. (Д.Павличко.) Ранок проснувся першим, а за ним – соловї. (М.Сингаївський.) Між білих яблунь – біла хата. (М.Сингаївський.) Осіннє золото степів – до небокраю. (В.Павловський.)

 

* Перебудувати речення з метою уникнення повторів слів. Перебудовані речення записати. Вказати прості неповні речення та прості неповні речення у складі складних речень.

 

Зимою бійся вовка, а влітку бійся мухи. Струмок загатити легше, ніж потім загатити річку. Медок солодок, а патока солодка й поготів. Влітку роблять сани, а взимку роблять віз.

За народною творчістю.

Довідка. Зимою бійся вовка, влітку – мухи. Струмок загатити легше, ніж потім – річку. Медок солодок, а патока – й  поготів. Влітку роблять сани, а взимку – віз.

 

* Прочитати. Вказати  речення односкладні та неповні. Пояснити різницю між ними.

 

І. Степ навкруги. В траві стежина біла. Безмежна тиша. Мирна далина. (Д.Павличко.) Лужок. Дві яблуні та хатка. Вечірній промінь на вікні. (М.Стельмах.) Село. Дитинства дальні дні. За тином поле неозоре. (В.Сосюра.)  Рід наш – з кореня верби. Не шукай древніше знаті. (Б.Олійник.) Заорано. Рілля переді мною. (Д.Павличко.) Камінь. Пісок. Жарота. На плацу – рота. (Р.Лубківський.)

ІІ. Журавлі. Летять у вирій трикутним ключем. Попереду вожак. Витягнуті довгі шиї з гострими дзьобами. Відхилені ноги. Все тіло – поривання впреред. Дзьоби й груди  ріжуть повітря. Швидко й рівно пливе під ними спорожніла пожовкла земля.

З.Тулуб.

* Навчальний диктант.  Вказати неповні речення.

 

Сьогодні квіти – вияв приязні й поваги.  У давні ж часи вони мали  ритуальну значимість, яка  і зараз вгадується в  обрядах. Наприклад, весільні короваї прикрашають кетягами калини, горщечок з кашею на хрестинах -  квітучими травами й колоссям. Це тому, що калина здавна вважалася символом любові, щастя, багатства, краси, а пшеничне колосся – здоровя, добробуту.

Що ж ми  сьогодні  знаємо про символіку квітів і трав?  Передовсім нам відомі рослини-обереги. Полин і петрушка оберігають від  русалок, мята, любисток, татарське зілля –  від  всіляких злих сил. Подарований букетик волошок говорить про ніжність, квітучий барвінок – про кохання,  листок папороті – про довір’я. Лілові фіалки засвідчують невтішне горе за померлим, фіалки ж інших кольорів -  радість і веселощі.

Отже, даруючи квіти,  треба знати, які й як підібрати до  певної нагоди. (За О.Ковальчуком; 120 сл.)

 

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання.
Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів