НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. «ОЙ ТИ, КОТЕ, КОТОЧОК», «Ой НУ, ЛЮЛІ, ДИТЯ, СПАТЬ»

Мета: ознайомити учнів з колисковими народними піснями, особливостями цього жанру, охарактеризувати ці пісні; вміти коментувати їхній зміст; пояснювати лексичні особливос­ті; розвивати навички виразного читання, культуру зв'яз­ного мовлення, пам'ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати поваж­не ставлення до батьків, народної творчості, почуття лю­бові до довкілля; прищеплювати пунктуальність, інтерес до наслідків своєї праці.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:тексти пісень (збірники, підручники), музичний запис М. Лисенка «Колискова пісня», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Які народні пісні вам подобаються? Чим саме?

Як пісня впливає на внутрішній стан людини? Чи може вона зміни­ти ваш настрій?

На ваш погляд, народна пісня — це вид мистецтва? Власні думки об­ґрунтуйте.

Чому народні пісні пов'язані зі звичаями, обрядами, святами лю­дей?

Чи правильно говорять, що пісня допомагає людині жити? Вмоти­вуйте власні міркування.

Перевірка домашнього завдання

Огляд художньої композиції «Моє улюблене народне свято». Учнів­ський коментар щодо цього.

Міні-конкурс на краще виконання напам'ять щедрівок і колядок.

Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Основний зміст уроку

Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим.

Т. Шевченко

Теорія літератури

Колискова пісня — ліричний пісенний твір, який виконується ма­тір'ю (рідше батьком чи іншим членом родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.

Колискова пісня в житті людини (матеріал для вчителя)

2.1.Провідні мотиви колискових пісень.

Колискові пісні — один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає коріннями міфологічного періоду творчості. В минулому подіб­ні пісні виконувались, не тільки, щоб приспати дитину, а як і замовлян­ня, з метою привернути до неї або відвернути від неї певні духовні сили, оберегти від зла, сприяти її здоров'ю і швидкому зросту.

Незважаючи на безліч нюансів почуттів і думок, висловлюваних у колискових піснях, а також на широкий простір для імпровізації, все ж набір їх мотивів дуже обмежений. Найстійкіший з усіх мотивів, який з'являється в переважній більшості творів — закликання чи запрошен­ня сну до дитини. У ньому зафіксовано анімістичне уявлення про сон як істоту, яка може заспокоїти і приспати дитину. Не розуміючи приро­ди сну і не маючи змоги її пояснити, різні народи по-різному розуміли цей стан людини, але у всіх давніх уявленнях відбилося стійке переко­нання, що сон — не властивий людині фізичний стан, а привнесений ззовні вплив якоїсь духовної неприродної сили, зв'язок із потойбічним світом духів. Звідси у східнослов'янському фольклорі персоніфіковані образи Сну і Дрімоти.

У деяких колискових уявлення про засинання дещо змінене: дити­на засинає не від самої присутності Сну чи Дрімоти, а від «спання», яке

Сон носить із собою в рукаві і яке насилає на дитину, щоб вона засну­ла.Сон і Дрімота —міфічні істоти, які уподібнюються до людей: ходять, розмовляють між собою, розподіляють обов'язки («Ти будеш колисати, а я буду присипляти»).

Поруч із цими міфічними істотами з'являється уособлення злої, не­гативної сили в образі Бабая. Він зустрічається і в інших жанрах фоль­клору, але, можливо, не прийшов до них саме у колискових. Тут він має значення істоти, яка наганяє страх, будить чи заподіює якесь лихо.

Цікаво, що рефрен «Баю-бай», як правило, не зустрічається у піснях, де не згадується Бабай. Можливо, в минулому, він мав специфічне зна­чення, чи саме цьому вислову надавалась здатність відганяти злу силу.

Також у колискових з'являються образи птахів (голуба, зозулі та ін.): «Ой люлі-люлі, прилетіли гулі...», «Люлі-люлечка, прилетіла зозулечка». Їхня поява у колискових співвідноситься із сюжетами про присиплян­ня дитини надворі.

Бувають інші варіанти (колискова підвішена на дубі, вишні, липі), але в них, як правило, присутній образ вітру. Він, очевидно, пов'язаний з давнім звичаєм колисати дитину на свіжому повітрі з метою духовного очищення від світу мертвих (з якого вона начебто прийшла).

Часом конкретизується, яка трава має магічну силу присипляти ди­тину: рута, м'ята, хрещатий барвінок та ін. Зазвичай дитину перед сном купали в цих травах, щоб сон був міцніший і здоровіший. Колискові, в яких зустрічається цей мотив, мають найбільше споріднених рис із за­мовляннями: їм властива стрункість побудови, певна формальність, ха­рактерна для магічних текстів, а також специфічні повтори різних рівнів, які надають вислову певного пафосу і магічності звучання. Це — твори, в центрі яких не стільки сама дитина і магічна дія слова на її ріст, здо­ров'я, щастя, а скоріше, світ, в якому дитина живе — її дім, родина. В цих піснях у напівказкових рисах описується «мальована колисочка із золо­тими вервечками», мальованими бильцями, шовковими подушечками і пелюшками; з'являються риси побуту, елементи суспільного життя.

Хоча більшість колискових передбачає їх виконання мамою дити­ни, зустрічаються також тексти пісень, які немовляті співає батько. Це явище не дуже поширене й зустрічається переважно в Закарпатській Україні. Особливо цікаві твори, в яких батько звертається до свого ма­лого сина з побажанням йому скоро вирости і стати у всьому подібним до батька.

2.2. Поетика жанру колискових пісень, їхні лексичні особливості.

Колискові пісні — жанр, який має чітко визначену конкретну функцію: заспокоїти і приспати дитину. З цим основним їх призначен­ням і пов'язані особливості поетики жанру. Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі слова і реалії дійсності, то в колискових використовується тільки найпростіша загальновживана лексика, в них немає складних поетичних прийомів і тропів. З художньо- поетичних засобів зустрічаються епітети («золотенькі бильця», «шов­кові вервечки», «пухові подушечки», «хата тепленька»). Це чи не єди­ний троп, що широко використовується в колискових для увиразнення їх змісту. Рідко зустрічаються порівняння («білий, як лілея»; «очка, як тернина»). Всі інші засоби спрямовані на створення специфічної звуко-ритмічної оболонки твору, яка навіває дитині сон. Основним її виразником є мелодія, яка відрізняється від інших ліричних пісень од­номанітністю і монотонністю, оскільки має на меті вплинути на стан і настрій дитини, щоб її заколисати.

Прослуховування мелодії М. Лисенка «Колискова пісня».

Що ви відчуваєте під час сприйняття цієї мелодії?

Чи згадуються вам дошкільні роки?

Ефект заколисування підсилюється гойданням дитини в колисці, але також і специфічними формальними засобами самого тексту колискової.

Першорядну роль тут відіграє одноманітний ритм, що досягається багатьма засобами. Найпоширеніший прийом — різноманітні повто­ри, від анафори до повторів цілих рядків у вигляді наскрізних рефренів. Деякі колисанки побудовані так, що кожен рядок повторюється по два чи більше разів. Сюди долучаються різноманітні фонетичні ефекти, що надають мові мелодійності й ритмізації, а також заколисувальні ви- гуки-кліше «баю-баю», «Ой люлі-люлечки» і т.п.Милозвучність мови підсилюється шляхом використання здрібніло-пестливих форм (ди­тинонька, колисонька, матіночка, через які також виявляється ніжне, пестливе ставлення до дитини. Як правило, дитина ще не розуміє лек­сичного значення слів колискової, але вловлює звуки, співзвучні ви­словлювання, і пісня стає одним зі шляхів її знайомства зі світом. Тому, виконуючи колисанки, матері вкладають в них усе багатство почуттів, які хочуть словами передати (навіяти) немовляті.

Переважна частина творів має форму монологу матері, звернено­го до дитини, або уявного діалогу з нею. Така форма підсилює щирість та безпосередність висловлюваних думок та почуттів, дає простір для імпровізації.

Думки про майбутню долю переплітаються із відчуттям тягару безсо­нних ночей, важкої праці, недолі. Нерідко ці різні мотиви поєднуються, що дає підставу вважати однією з домінуючих рис поетики колискових їх мозаїчність, яка твориться шляхом нашарування різних образів, змі­щення часових площин (ставлення до немовляти змішується з роздума­ми про те, що буде, коли дитина стане дорослою).

3. Аналіз програмових колискових пісень

3.1. «Ой ти, коте, коточок».

Виразне читання твору.

Особливість спрямованості колисанки.

У багатьох колисанках мотив присипання пов'язаний з ще однією напівміфічною істотою — котом. Кіт у слов'янських культах займає ва­гоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі, стереже спокій; не відходить далеко від дому, завжди повертається). Крім того, очевид­но, здавна була помічена здатність кота швидко засинати, спати більшу частину доби. З цим був пов'язаний звичай класти кота в колиску перед тим, як туди клали дитину.

Текстів, де кіт бере участь у заколисуванні дитини, дуже багато, у ба­гатьох варіантах і різних поєднаннях. Подекуди чітко простежується віра в те, що кіт є оберегом для дитини.

Тема:оспівування колискової малечі зі всілякими побажаннями: бути розумним, міцним здоров'ям, щасливим.

Ідея:віра матері у щасливе майбутнє своєї дитини.

Основна думка:для матері її дитина — найцінніше в житті, їй вона бажає всіляких благ.

Обговорення змісту твору за питаннями:

Що являє собою кіт як свійська тварина?

З яких квітів дівчата будуть плести вінок? (Рута, м'ята, хрещатий бар­вінок, запашний васильок)

Яке значення має сон у житті людини, зокрема для малят?

Що означають три квіточки, які мати принесе дитині? (Зріст, сон, здоров'я)

Чому мати турбується, щоб у її дитини було здорове серце?

Як цей твір пов'язаний з усною народною творчістю?

А чи співала вам мати колискову? Про що саме?

3.1.7. Художні особливості твору.

Звертання: «Ой ти, коте, коточок!», «Ой, спи, дитя, до обіда»

Милозвучність мови підсилюється шляхом використання здрібні- ло-пестливих форм; «віночок», «м'ятоньки», «барвіночку», «Васи- лечку», «квіточки», «колисоньку», «головоньку», «кісточки», «сер­дечко», «говорушки», «ходусеньки», «ладусеньки».

Повтори: «ой щоб...»

Епітети: «запашний василечок», «добрий розум». 3.2. «Ой ну, люлі, дитя, спать».

Виразне читання твору.

Спрямованість твору.

Центральним є образ матері. Він сповнений мріями, думками про майбутню долю дитини. У пісні виливаються почуття жінки, її ставлен­ня до дочки чи сина в паралельному зіставленні з її власною долею, роз­думами про житття.

Тема:співання матір'ю колискової як вияв любові до своєї дитини і бажання бачити її щасливою, здоровою.

Ідея:уславлення материнської турботи, щирості, піклування за ми­лим дитинчам.

Основна думка:головним для матері є, щоб її дитинча:

Щастя-долю мало І добрую годину.

Обговорення змісту твору за питаннями:

Чому матір, присипаючи дитину, бажає їй щасливої долі?

Чи можна вважати, що жінка доглядає дитину у скрутний час? (Мати бажає своїй дитині доброї години)

Про що свідчать три вижаті жінкою квітки?

Що символізує червоний квіт?

Для чого людині, особливо малим дітям, необхідно спати? Завдання. Спитайте у своєї мами, чи співала вона вам колискової

і якої саме. Підготуйтеся її проспівати.

Художні особливості пісні.

Порівняння: «як квіт червоніло».

Звертання: «ой ну, люлі, дитя, спать».

Епітет: «добра година».

VI. Закріплення вивченого навчального матеріалу

1.Опрацювання тестових завдань «Ой ти, коте, коточок»

Що заборонялося котику?

а) Лякати дівчат;б) їсти сметану; в)виходити на двір.

Яку квітку не будуть вплітати до вінка? а) Васильок; б) троянду; в) барвінок.

Дитяті пропонується спати до обіду, поки...

а)       приготується смачна їжа;

б)      батько не принесе цікавих іграшок; в) мати з міста прийде.

У творі згадується про три квіточки, друга з них... а) сонлива; б) щаслива; в) зрослива.

Від захворювання чого оберігається дитина? а) Очей; б) шлунку; в) серця.

Для чого в колисанці звертаються до кота? Бо він...

а)       пухнастий, муркоче і в такий спосіб присипля дитину:

б)         символізує оберег дому;

в)       є свійською твариною, яку полюбляють всі діти.

Чого бажає мати своїй дитині?

а)       Стати справжнім громадянином країни;

б)      щоб мала щастя-долю; в) була багатою і грамотною.

«Ой ну, люлі, дитя, спать»

Мати намагається приспати дитину, бо...

а)       дуже втомилася через вередливість малечі;

б)         хотіла сама перепочити; в)їй необхідно було йти жито жати.

Скільки квіток вижала мати? а) Дві; б) три; в) п'ять.

Якою була друга квітка, що вижала мати? а) Сонливою; б) щасливою; в) дрімливою.

Чого бажає мати дитині, співаючи їй колискову?

а) Щастя-долі;б) не бути ледачою; в) стати мудрою і розумною.

Який художній засіб використано в наступному рядку колискової: «Як квіт, червоніло»?

а) Епітет; б) метафора; в) порівняння.

Примітка.За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Поміркуйте, чому в минулому колискова співалася дитині для того, щоб не тільки ії приспати, а й оберегти її від зла, сприяти її здоров'ю. Обґрунтуйте свою думку .

У чому, на вашу думку, сенс щастя-долі, що бажає мати своїй дитині («Ой ну, люлі, дитя, спать»)? Відповідь вмотивуйте.

Яка рослина має магічну силу присипляти дитину? а) Калина; б) м'ята;в) ромашка.

Картка № 2

Порівняйте колискову із іншими календарно-обрядовими творами. У чому відмінність?

Для чого, на ваш погляд, у колискових іноді згадується про кота? До­ведіть свої міркування.

Слухачем колискових пісень є: а) котик; б) дитина; в) школяр. Картка № 3

Прослідкуйте, які материнські почуття і побажання виявлені в колис­кових піснях «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать». Дове­діть це, посилаючись на зміст творів.

Пофантазуйте, якби вам запропонували скласти колискову, що б ви у ній висловили дитині? Обґрунтуйте свої думки.

В окремих колискових згадується про таких птахів:

а) голуб і зозуля;б) горобець і жайворонок; в) сокіл і снігур.

VII. Підсумок уроку

Чуттєвий зв'язок, що від дня народження існує між матір'ю та ди­тиною, дістає правильне відображення у зворушливо щирих і безпо­середніх колисанках. Усю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, гарним мати вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі, лагідні слова мають заспо­коїти, приспати дитину, тому м'якесенькими лапками підступає до ма­льовничої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на крилечках сон-дрімоту; і реальні котик, голуби, ластівоч­ки, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють, як люди, що цілком відповідає дитячому первісному світосприйманню; ці пісні водночас є і першими уроками, що в доступній формі знайомлять дити­ну з побутовими речами і з моральними цінностями, заохочуючи до пра­целюбності, порядку, доброти і справедливості.

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Підготувати інформацію про створення національного гімну та його значення для держави.