План конспект І. Жиленко «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 4-03-2013, 10:22

І. Жиленко «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»

Мета:  ознайомити учнів із життям і творчістю І. Жиленко; вчити аналізувати її програмові поетичні твори, вміти прокомен­тувати їхній зміст, знаходити і пояснювати художні засоби; висловлювати власні роздуми про щастя і шлях до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі; роз­вивати культуру зв'язного мовлення, увагу, спостережли­вість, уміння творчо мислити, робити власні висновки; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет І. Жиленко, бібліотечка її творів, учнівські малюн­ки, картина П. Холодного «Казка про дівчинку та паву», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Дайте визначення казки як літературного жанру.

З якою метою письменники у своїх творах застосовують реальне

та уявне?

Чому боротьба добра і зла є вічною проблемою?

Що відомо вам про Жар-Птицю — казкову істоту?

В якій народній казці ви вже читали про цього птаха? («Про Жар- птицю та вовка»)

Які новорічні свята вам вже відомі? Чим вони нас вражають?

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Людина створена для щастя, як птах для польоту.

В. Короленко

Дружба — найнеобхідніше для життя.

Аристотель

1. Життя і творчість І. Жиленко (матеріал для вчителя)

ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА ЖИЛЕНКО

(народилась у 1941 році) Яка вона, Ірина Жиленко? (Учнірозглядають портрет поетеси.) Не­висока на зріст, з очима веселими й печальними водночас, здивована ді­вчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій — навіщо? звідки? чому? — проблискує сивина... А це — емоцій­на та іронічна, усміхнена і печальна, зневірена й довірлива, безтурботна і саркастична, наївна і прозірлива, проста і парадоксальна, і оптимістич­на, яка сама Поезія — такою знають її люди.

Народилась Ірина Володимирівна в Києві. Дитячі роки дівчинки припали на грізний воєнний і післявоєнний час, коли довелося і вчити­ся, і працювати одночасно. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім — філологічний факультет Київського університету. Працювала ви­хователькою у дитячому садку, згодом — у редакціях газет та журналів.

Перші книжки Ірини Жиленко — «Автопортрет у червоному», «Вік­но у саду», «Останній вуличний шарманщик» та інші.

Писати для дітей, вважає письменниця, — велика честь, бо для неї дитина — це чудо, а дитинство — святкова казка.

Перша книжка для малят «Достигають колосочки» з'явилася в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книжку «Вуличка мого ди­тинства».

Чим цікаві поезії Ірини Жиленко? Багатьма речами. Наприклад, Ірину Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. Навіть підрахова­но, що в її збірках (за винятком вибраного, де вміщені вірші з інших збі- рок) назви кольорів вжито 1059 разів. А ще поетеса дуже любить рослини, особливо квіти, і щедро описує їх у своїх віршах (можливо, тому що вирос­ла на вулиці, однією з назв якої є Ботанічна?). На честь фіалок (своїх улю­блених квітів) вона навіть створила літературний жанр — «фіалки-вірші».

І ще один штрих. Кажуть, що за творами І. Жиленко можна вивча­ти побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця по­вертає («І вулиця Микільсько — Ботанічна покотить вниз затрав'янілий брук...»), де розташований потрібний парк (немов у довідковому бюро).

2. Опрацювання програмових творів і. жиленко

2.1. «Жар-птиця».

Виразне читання поезії.

Тема: зображення жар-птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям ра­дість і щастя.

Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх ра­дісними, веселими; засудження заздрості, зла (ґава).

Основа думка: у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґава), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьо­му перемагає світле, радісне і щасливе.

Композиція.

Поезія побудована як протиставлення доброго, світлого, радісного (жар-птиця) і злого, заздрісного, лютого (ґава).

Події відбуваються в зимовий період, напередодні новорічних свят, коли кожний мріє про щасливу радість, здійснення всіх бажань, не звер­таючи уваги на «люту скрекотняву» ґави.

Експозиція: покинувши чарівницю через відчинені дверцята клітки, жар-птиця на волі освітлює «казково столицю».

Зав'язка: радість люду від світла жар-птиці, заздрість ґави птаху. Кульмінація: чудесний птах «простудився трішки», його лікування. Розв'язка: сподівання на швидке одужання жар-птиці, сподівання, що вона принесе «новорічну радість» усім людям.

Обговорення змісту поезії за питаннями:

Де і в яких умовах жила жар-птиця?

Чому птаха покинула чарівницю?

Як сприйняли люди появи жар-птиці?

Чим пояснити поведінку ґави? Як вона себе називає?

Чому «скрекотняву» ґаву поетеса називає лютою?

Через що у людей «посмутніли лиця»?

Що трапилось із жар-птицею? Як про це зазначено у творі?

(Ну, от і простудилась трішки, лежить вона терпляче в ліжечку, п'є молоко, клює родзинки, чита «Барвінок» і «Мурзилку)

А що необхідно робити для запобігання хвороби у зимову пору року?

Чому, на ваш погляд, люди не байдужі до того, що трапилося з жар- птицею?

А як ви ставитеся до птахів у зимовий період? Для чого ми повинні їм допомагати?

Як пояснити народну мудрість: «Не лови гав»?

Відгадайте:

Без сокири і без рук, а дім будує. (Пташка)

Прилетіли гості, Сіли на погості, Без сокири, без лопати Поробили собі хати. (Пташки)

Характеристика героїв твору.

Жар-птиця: «золота», «очі-намистинки», «чудесна», «непристойно яскра­ва», «нескромна птиця», «птаха екзотична, південна, до снігів незвична», чита «Барвінок» і «Мурзилку», «клює родзинки», «п'є молоко»;

Ґава: «трьохсотлітня», «старезна, без ока, ...кульгава», у неї «люта стрекотня», заздрісна, підступна, називає себе Павою.

Художні особливості твору:

епітети: «золота, чудесна жар-птиця», «жар-птиця непристойно яскрава», «люта скрекотнява», «нескромна птиця», «лиха гава»;

порівняння: «очі-намистинки»;

метафори: «яснішали лиця», «освітилась казково столиця», «лиця по­смутніли», «жар-птиця простудилася», «птаха чита», «справа пішла».

риторичні оклики:

«Як хороше жити під сонцем жар-птиці!», «Вона яскра-яскра-яскрава-а-ва!», «Ганьба!»,

«Таку нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці!», «О, не сумуйте!»,

«...на новорічну радість нам!».

повтори: «яскра...»

риторичні запитання: «Її нема, бо-розумієте?».

2.2. «Підкова».

Виразне читання твору.

Тема: зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту під­кову, загублену конем Дідуся Мороза, і прагнула, щоб за її допомогою здійснилися всі бажання і мрії.

Ідея: кожна дитина відчуває себе щасливою, коли у новорічні свята всі її сподівання і мрії стають реальністю.

Основна думка: кожна дитина мріє про здійснення власних бажань, вірить у Діда Мороза, щасливу підкову.

Сюжет поезії.

Ліричною героїнею твору є дівчина (можливо, сама поетеса в дитин­стві). Дівчина знайшла дивовижну (золоту) підкову, яку загубив кінь Діда Мороза. Ця чарівна річ всіх здивувала, навіть «розгубились в небі літа­ки», «зійшлися ... сімсот роззяв». Героїня звертається до підкови, щоб та допомогла їй у здійсненні мрій і бажань. Але враховуючи те, що під­кова не її, а коня Діда Мороза, дівчина вирішує купити шубу і поїхати до нього в Лапландію, щоб повернути загублену річ.

Характеристика героїні твору.

Лірична героїня вірить у силу чарівних речей, фантазерка, мрійни­ця, порядна, відповідальна.

Опрацювання змісту твору за питаннями:

Опишіть красу зимової природи, яка відображена у творі. Згадайте, яким ви бачили сніг взимку за сонячної погоди? Якими фарбами він переливався? Як про це сказано у поезії? (Сніг зелений, рожевий, фі­алковий, голубий, ніжно-фіалковий)

Якою у творі ми побачили підкову? (Золота, схожа на місяць, «сер­пиком лежала»)

Яке враження справила підкова на оточуючих?

З яким проханням звернулася лірична героїня твору до підкови? («Щоб все мені збулося!»)

Чому діти вірили у чарівність підкови?

Як у творі уявне пов'язано з реальним?

Що свідчить про бажання дівчини повернути підкову Діду Морозу?

Чи здійснюються бажання, які вами загадуються у Новий рік? За що ми любимо це свято?

А що необхідно зробити для обов'язкового здійснення наших мрій?

Чим ця поезія пов'язана з попередньою? 2.2.8. Художні особливості твору.

метафори: «ішов сніг», «Дід Мороз протрюхикав», «розгубились в небі літаки», «літали, кричали, крильцями дрижали».

епітети: «сніг зелений, фіалковий, рожевий», «золота підкова».

риторичні оклики: «Мама!», «Щоб все мені збулося!». 2.3. «Гном у буфеті».

Виразне читання твору.

Тема: шанобливе ставлення до буфетного гнома який у всі століття живе в реальній дитячій уяві.

Ідея: возвеличення почуття пошани, любові до гнома як сімейної реліквії.

Основна думка: дитинство — це чарівний, дивовижний час кожної людини, коли вона сприймає все казкове, цікаве, навіть гнома, що «нашіптує ... казки».

Характеристика образу гнома за орієнтовним планом.

Давній мешканець людського будинку.

Обов'язки гнома:

гукав пустунам: «Ая-яй»;

слухняним давав шоколадки;

золотить на свята сервізи;

нашіптує дітям казки.

Риси характеру: а) чемний; б) працьовитий; в) відповідальний; г) ви­хований; д) вміє підтримувати дружні стосунки; е) полюбляє смачно поїсти і солодко поспати.

Гном-франтом.

Значення цього образу для виховання не одного покоління дітей.

Обговорення змісту поезії за питаннями:

Хто такі гноми? Що вам відомо про цих істот?

Як поетеса ставиться до гнома?

Чому гнома можна вважати за сімейну реліквію?

Як гном виховує малят? Що про це зазначено у творі?

Що полюбляє смакувати гном? Як це його характеризує?

Хто і для чого навчив гнома чемним манерам?

Які звуки в буфеті свідчать про наявність у ньому гнома? («Бурмоче, зіт- ха, шарудить. І тупа, і плямка в куточку, і дзвонить в буфетні шибки»)

За що діти полюбляють гнома?

Чого вчить нас ця поезія? Яке значення приділяється гному як істо­ті, що виховує не одне покоління дітей?

2.3.7. Художні особливості твору:

епітет: «буфетний гном»;

метафора: «золотить сервізи», «багріє його ковпачок»;

риторичні оклики: «Ая-як!», «.. прислухайся!»

VII. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв'язування тестових завдань «Жар-птиця»

Сусідка у ліричної героїні твору була:

а) дуже старою людиною; б) чарівницею; в) неприємною і сварливою.

У жар-птиці очі порівнюються:

а) із сяйвом зірки; б) намистинками; в) райдугою.

Жар-птиця утримувалась:

а) в квітучому садку; б) золотій клітці; в) чарівній кімнаті.

Казково столиця освітилась через те, що жар-птиця: а) вирвалась на волю; б) розчинила сонячні брами; в) сприяла початку нового дня.

Чиї обличчя стали яснішими від сяйва Жар-птиці?

а) Казкових гномів; б) дорослих і дітей; в) людей усієї планети.

Ґава себе називала:

а) мудрою; б) всемогутньою; в) павою.

Ґава «зчинила люту стрекотняву» через те, що:

а) відчувала зміни в погоді; б) наближення небезпеки; в) жар-птицю слід утримувати в клітці.

Ґава, охарактеризувавши Жар-птицю, назвала її: а) безпечною; б) нескромною; в) щирою.

Що трапилося із жар-птицею взимку? Вона:

а) померла; б) простудилась; в) потрапила до рук злого чарівника.

10. Якого дитячого журналу не читала жар-птиця: а) «Малятко»; б) «Барвінок»; в) «Мурзилка». «Підкова»

Дідусь Мороз на коні:

а) промчався; б) пролетів; в) протрюхикав.

Підкова була не простою, а:

а) смарагдовою; б) золотою; в) срібною.

Загублена підкова була схожа: а) на місяць; б) косу; в) сонце.

Побачивши на снігу підкову, літаки «крильцями дрижали» і «кри­чали»:

а) «Яка краса!» б) «Нам би таку!» в) «Мама!»

Піднявши підкову, лірична героїня твору її:

а) сховала у таємне місце; б) положила на вікні; в) подарувала подрузі.

Дівчина хотіла, щоб підкова їй:

а) принесла щастя; б) виконала всі мрії і бажання; в) дала здоров'я.

Роззяв підкова:

а) зачарувала; б) надто захопила; в) залишила байдужими.

Героїня твору вирішила поїхати:

а) в Ірландію; б) Лапландію; в) Швецію.

«Гном у буфеті»

Буфетного гнома у творі названо:

а) стареньким; б) мудрим; в) чемним.

Слухняним дітям гном:

а) розповідав легенди; б) давав шоколадки; в) дарував чарівні речі.

На свята герой твору:

а) готує смачні страви; б) влаштовує концерт; в) золотить сервізи.

Спить гном:

а) у старій музикальній скриньці; б) на дитячому ліжку; в) біля вази.

Герой поезії полюбляє:

а) чай пити; б) смоктати м'ятні гостинці; в) їсти морозиво.

В одної маркізи з фарфору гном навчився:

а) чемних манер; б) доглядати за чайним сервізом; в) готувати смачні страви.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках Картка № 1

Поясніть, з чим, на ваш погляд, пов'язано те, що гном у домі людини живе вже третє століття. (І. Жиленко «Гном у буфеті».) Відповідь об­ґрунтуйте.

Що символізує жар-птиця (І. Жиленко «Жар-птиця»)? Доведіть влас­ну думку, посилаючись на текст поезії.

Вирушаючи у подорож, героїня твору «Підкова» І. Жиленко хоче: а) написати листа Діду Морозу; б) купити шубу;

в) прочитати книгу про північне сяйво.

Картка № 2

Прослідкуйте на прикладі поезії І. Жиленко «Жар-птиця», як сама пое­теса ставиться до птахів. Особисті спостереження аргументуйте.

Чому, на ваш погляд, саме на зимові свята люди намагаються, щоб їх сподівання, мрії, бажання здійснилися? Як про це говориться у тво­рі «Підкова» І. Жиленко?

Маркіза запросила гнома на чай разом із (І. Жиленко «Гном у буфеті»): а) домовиком; б) цвіркуном-музикантом;

в) зайчиком — ялинковою іграшкою.

Картка № 3

Чим, на вашу думку, ґава намагається довести свою перевагу над ча­рівним птахом? Обґрунтуйте свої міркування, посилаючись на зміст поезії І. Жиленко «Жар-птиця».

Чи належить гном (І. Жиленко «Гном у буфеті»), на ваш погляд, до доб­рої нечистої сили? Відповідь вмотивуйте.

Знайдену підкову дівчина вирішує віддати (І. Жиленко «Підкова»): а) до шкільного музею; б) Діду Морозу; в) Снігуроньці.

Картка № 4

Чому, на ваш погляд, поетеса не дозволяє собі згубити чарівному пта­ху, а сподівається на її одужання (І. Жиленко «Жар-птиця»)? Поясніть, з чим це пов'язано?

Дослідіть, яким чином І. Жиленко у творі «Підкова» намагається пе­редати красу зимової природи. Відповідаючи, посилайтеся на зміст поезії.

Жар-птиця в однойменній поезії І. Жиленко протиставляється: а) холодній зимі; б) лихій ґаві; в) злому духу.

Картка № 5

Покажіть на прикладі твору І. Жиленко «Жар-птиця», як поетеса про­тиставляє дві одвічні сили добра і зла. Власні думки узагальніть.

Вмотивуйте, що робить людину щасливою і радісною? Простежте це на прикладі поезії.

У творі «Жар-птиця» пташину названо:

а) улюбленою; б) екзотичною; в) корисною.

Підсумок уроку

Для дітей І. Жиленко ніколи не стомлюється писати, навпаки, бага­то її «дорослих» віршів пронизані теплими і щемливими спогадами про дитинство, що є другим ії життєдайним джерелом, яке ніколи не заму- люється і не висихає. Взагалі для неї дитинство — «святкова казка». Пое­теса хоче, щоб малеча вірила у добрі й прекрасні чудеса, у гномів, Діда Мороза, у те, що квіти вміють вальсувати, а ляльки розмовляти. На її думку, це не зашкодить майбутньому науковому мисленню, зате на все життя закладає ніжність до всього живого, осяє світ чарівним світлом краси і радості. (Б. Чайковський)

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Підготувати малюнки до циклу поезії І. Калинця «Дивосвіт», знати їх зміст та вивчити напам'ять одну із них

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів