План конспект В. Нестайко «Тореадори з Васюківки». Захоплюючий пригодницький сюжет твору
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 4-03-2013, 11:24

В. НЕСТАЙКО «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ». Захоплюючий пригодницький сюжет твору

Мета:  ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В. Не­стайка; розпочати роботу щодо аналізування його пригод­ницького твору, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості назви; розвивати вміння толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати влас­ну позицію; узагальнювати, порівнювати, робити власні висновки, формувати етичні смаки школярів; виховувати почуття пошани до творчості В. Нестайка, позитивних рис характеру; інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Нестайка, бібліотечка його пригодницьких тво­рів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Чи траплялися з вами цікаві пригоди? А можна про них написати художній твір?

Твори якого жанру художньої літератури вам подобаються? Чим саме?

Який твір, на ваш погляд, вважають пригодницьким? Наведіть приклад.

А які пригодницькі твори світової літератури ви вже читали? (Твори Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена та ін.) Чим вони вас вражають, за­хоплюють?

На вашу думку, пригодницькі твори повинні бути комічними або, навпаки, гостросюжетними? Власні міркування обґрунтуйте.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Саме тому, що дитинство моє перервала війна і довелося зазнати чимало гірких недитячих переживань, рано подорослішати, мені й захотілося писати для дітей — повернутися у дитинство і догратися, досміятися, пофантазувати разом з юними читачами.

В. Нестайко

1. Життєвий і творчий шлях В. Нестайка (матеріал для вчителя) ВСЕВОЛОД ЗІНОВІЙОВИЧ НЕСТАЙКО

(Народився в 1930 році) Всеволод Нестайко належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Дитячі роки письменника залишили згадку не лише про війну...

Народився в місті Бердичеві Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам'ятає. Йому було чотири роки, коли прийшла звістка про те, що тато загинув за кордоном, виконуючи державне завдання. Всево­лод пригадує лише, як батько частував його смачними цукерками у про­щальний вечір і як мама повела його й сестричку в цирк, щоб хоч якось розрадити після таткового від'їзду. А був він веселою і товариською лю­диною, знав п'ять мов. Довго сподівався Всеволод Зіновійович, що бать­ко все ще повернеться, тільки недавно перестав чекати...

Про Бердичів хлопчик нічого не пам'ятає, окрім страшного голоду тридцять третього. Після марних прохань дати чогось поїсти він, зітха­ючи, просив маму: «Ну, то дай хоч води напитися». Рятуючись від голо­домору, сім'я переїхала до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.

У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої дитячої хвороби, котрою б він не перехворів. Мама вчите­лювала і не могла сидіти постійно біля сина. Доводилось зачиняти його самого вдома. Тому дитинство для Всеволода — це самотність. Сидів у коридорі під дверима і вслухався в жахливу тишу, а в уяві вимальову­валися різні потвори і чудовиська. Тоді починав гірко плакати, але його ніхто не чув. Хіба якась сусідка підійде з того боку дверей, поговорить хвилинку-другу й піде у своїх справах. Наперекір жахливим картинам почав вигадувати смішні історії (в роду в них усі були жартунами). Отак і змагалися між собою жахи і веселі дотепи.

А потім була школа. І знову залишався сам, але самотність уже змі­нилась на самостійність. На одному з уроків у першому класі надоку­чило Всеволодові сидіти, він неквапом підвівся з місця і пішов собі між партами.

Ти куди? — здивовано запитала Ліна Митрофанівна.

Нікуди. Я просто гуляю. Мені казала мама, що сидіти довго на од­ному місці не можна.

Отак і прогулювався декілька днів, аж поки Вася Мостовой не під­ставив йому ногу і хлопчик не гепнувся на втіху всьому класові.

...Одного літнього дня діти біля свого будинку грали у війну, коли

12 годині радіо принесло страшну звістку — почалася війна. Вони жили дитячими вимріяними уявленнями про війну і не могли зрозумі­ти заплаканих облич матерів.

Ми цього Гітлера за один день розіб'ємо, — вигукували хлопча­ки, розмахуючи руками. Був серед них і одинадцятирічний Всеволод. Не знав він, що це була його остання дитяча гра. А скільки довелося пе­режити в окупованому фашистами місті!

Мама не встигла евакуюватися, тому що хлопчик знову захворів. Серце її розривалося, бо дочка в цей час була в Москві (вона там вчи­лася в інституті). Цілих два роки про неї нічого не знали. Мама підпіль­но організувала школу, вчила Всеволода і його однолітків. Це був їхній п'ятий клас.

Іноді стає моторошно від спогадів про ті часи. Письменнику згаду­ється відчайдушний мамин зойк, коли біля нього розірвався снаряд і він впав, засипаний землею. Та найстрашніша подія трапилася у Бабиному Яру. Відступаючи, німці палили свої жертви. Вони примушивали роби­ти це військовополонених. Одного разу кілька полонених утекло. Фа­шисти з собаками кинулися їх шукати. А Всеволод з Павлушею непо­далік рвали в ліщині горіхи. Німець подумав, що це втікачі, вистрелив Павлуші прямо в скроню і націлився на Всеволода, але потім розглядів. Що це були діти...

Багато професій поміняв Всеволод Нестайко. Він був і столяром,

слюсарем, візником, репетитором. Та найбільшу втіху одержує від зі­знання маленьких читачів, що вони беруть в руки його книжечки, коли залишаються самі або хворіють.

Однак перш ніж стати дитячим письменником, закінчив філологіч­ний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Потім працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видав­ництві «Молодь», де й було надруковано його першу книжку «Шурка і Шурко». Почин був добрий — слідом посипалися одна за однією по­вісті, оповідання для дітей: «В країні сонячних зайчиків», «Космо-Нат- ка», «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець з тринадцятої квар­тири», «Таємниця трьох невідомих», «Пригоди близнят-козенят», «То­реадори з Васюківки», «Пригоди Грицька Половинки», «Незвичай­ні пригоди у лісовій школі», «П'ятірка з хвостиком» та багато інших. У них — дотепні, жваві, веселі, розумні, кмітливі, сміливі маленькі герої в різних життєвих ситуаціях, часом і драматичних, і зовсім химерних, сфантазованих. А поряд — добрий, лагідний дух самого автора, що несе в наш непростий світ добро і любов. І це Всеволод Нестайко робить на­стільки щиро й чесно — його твори не залишають байдужим, жодного читача. Саме тому вони перекладені багатьма мовами світу. Популяр­ність письменника поширилася далеко за межі України. За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» він удостоєний премії імені Лесі Українки. Фільм за твором «Тореадори з Васюківки» одержав Гран-Прі на Міжнародному фестивалі в Австралії, фільм за твором «Одиниця з обманом» — спеціальний приз на Міжнародному фестивалі в Габрово. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури книжку «Тореадори з Васюківки» включено до особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена.

2. Теорія літератури

Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який харак­теризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життє­вих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між рома­ном та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки- Основ'яненка). Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.

Раніше повістями називали й короткі розповідні твори.

Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, підне­сеність.

Пригодницький твір — це твір, в якому зображені непередбачені, не­сподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін.), що тра­пляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов'язані з ризиком.

3. Робота над твором В. нестайка «тореадори з Васюківки»

Розділ І. «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собаке- вич» (уривки з трилогії)

Виразне читання уривків.

Тема: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостій­ність у їх вирішенні.

Ідея: уславлення дитячої кмітливості, винахідливості, розуміння по­чуття гумору та засудження необдуманих вчинків.

Основна думка: саме з дитинства формується людське «я», і хоча хлопці бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри.

Жанр: пригодницький та гумористичний твір.

Композиція.

Події у цій частині твору відбуваються протягом двох днів. Експозиція: знайомство з Іваном Ревою та Павлом Завгороднім, ро­динами хлопців та місцевістю, де відбуватимуться події.

Зав'язка: прагнення хлопців повсякчас знаходити якісь пригоди (ви­рити метро під свинарником, виявити власні тореадорські здібності, зро­бити підводного човна, витягти з колодязя щеня).

Кульмінація: ризиковані вчинки, події, які траплялися з хлопцями. Розв'язка: всі ситуації, до яких потрапляли хлопці, закінчувалися добре.

Обговорення розділу твору за питаннями:

Чому глава твору починається зі знайомства не з хлопцями, а сварн- кою діда Варави?

Чим пояснити благородність ідеї проведення хлопцями метро під свинарником?

Що цікавого ми дізналися про родину Вані? (Батько грає на скрипці, дід — мисливець, мати — депутат райради, ланкова кукурудзоводів)

Як бугай Петька налякав дачника?

Через що хлопці посварилися і навіть побилися?

Чому хлопці вирішали стати тореадорами? Чим закінчилося їх тре­нування з коровою Контрибуцією?

Знайдіть у творі портретну характеристику діда Варави. Про що вона свідчить? («Обличчя в нього сіре й плямисте, як торішнє листя. Губи тонкі і так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі і нерухомі, як у півня. Через оті очі здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Та це тільки здавалося. Вісімдесят третій йому пішов»)

Як Ваня з Павлом ставляться до навчання? («Іхто вигадав оті екза­мени. Та ще навесні, коли повітря пахне футболом і цурками — палка­ми... Як добре було ще торік у четвертому класі! Ніяких тобі екзаме­нів. Краще було б і не переходити в п'ятий ... Краще двадцять «метро» засипать, ніж один екзамен»)

Яким чином Ваня хотів зробити підводного човна?

Що свідчить про реакцію хлопців на скімлення щеняти в колодязі? Як би повели себе ви у такій ситуації?

Як поставилися хлопці до злочинця, який кинув щеня до колодязя?

Чим пояснити те, що Ваня з Павлом, отримавши нового друга, за­були про будівництво підводного човна?

V. Закріплення вивченого матеріалу на тему:

«В. Нестайко «Тореадори з Васюківки» (розділ І «Метро

під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич»)

1. Розв'язання тестових завдань

Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?

а) Волоцюгою; б) авантюристом; в) пройдисвітом.

Дід хотів, щоб хлопці:

а) допомогли йому по господарству; б) вилізли з ями; в) вирвали бур'ян за клунею.

Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як: а) у Києві; б) Харкові; в) Львові.

Свиня, на думку хлопців, важила:

а) п'ять пудів; б) п'ять кілограм; в) майже тонну.

На характер льоха Манюня була:

а) спокійною; б) брехливою; в) противною.

Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями? а) «Подвір'я» і «Городина»; б) «Сонячна» і «Кропив'яна»;

в) «Клуня» і «Крива груша».

Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме: а) три копійки; б) п'ять копійок; в) одна копійка.

Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити?

а) Не вистачало будматеріалів; б) дід побачив і почав сваритися; в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала.

Друга Павла звали Явою, як і острів:

а) у Тихому океані; б) Індійському океані; в) Азовському морі.

Батько у Яви:

а) скрипач; б) хокеїст; в) фермер.

Явин дід полюбляє:

а) полювати; б) рибалити; в) доглядати за худобою.

На честь діда було названо:

а) шлях до Києва; б) польове озеро; в) метро, що хотіли прокласти хлопці.

Мати у Яви:

а) бригадир на заводі будматеріалів; б) ланкова кукурудзоводів; в) депутат облради.

Який фразеологізм має місце у цій частині твору?

а) Тільки п'ятами залопотів; б) на ловця і звір біжить; в) з голови до п'ят.

Характер у Яви наче:

а) ґрунтовий шлях; б) міцна скеля; в) сталь.

Ява кінофільм «Тореадор» назвав:

а) дуже гарним; б) закордонним; в) класним.

Тореадори, на думку Яви, — це:

а)         люди, що ризикують своїм життям;

б)        найсміливіші герої і ловкачі; в) гумористи і циркачі.

Іван Рень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них:

а) написали в газеті; б) транслювали по радіо і по телевізору;

в)        знав увесь світ.

Яке лихо вчинив бугай Петька?

а)         Загнав дачника на телеграфний стовп;

б)        розбив сусідську горожу; в) зіпсував комбайн Миколи.

Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися?

а) Кандидатуру на бій з коровою; б) суперечку — хто сильніший;

в)        бажання покататися на Миколиному комбайні.

На килимку у Павла було вишито:

а) чудове квіткове поле; б) троє цуценят; в) Діда Мороза.

До тореадорського реманенту належали:

а) капелюшок і килимок; б) відро і материна хустка; в) простирадло і міцна мотузка.

Яку пісню наспівували хлопці, будучи у повній бойовій готовності? а) Арію Хозе з опери Бізе «Кармен»; б) гімн П. Чубинського;

в) «Єднайтесь, брати українці...»

24. Коли Контрибуція бурно зреагувала на хлопчачі старання? а) Кому її почали кусати мухи; б) вона захотіла пити; в) один із хлопців ударив її по губі.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках Картка № 1

Чим вас приваблюють Ява і Павло? Порівняйте ваш відпочинок на літ - ніх канікулах і пригоди цих п'ятикласників. Зробіть узагальнюючий висновок.

Доведіть на прикладі вчинків Івана та Павла, що хлопці мають щире серце, здатні до порозуміння і добра.

У бика Петьки очі наче:

а) повна луна; б) дві залізні миски; в) тракторні фари.

Картка № 2

Прослідкуйте, як сам В. Нестайко ставиться до своїх героїв? Особисті міркування обґрунтуйте.

Чи можна, на ваш погляд, виправдати поведінку хлопців, які рили метро під свинарником і зашкодили діду? Як Іван і Павло зреагували на його крик? Висловіть власну думку стосовно цього.

Де знайшли хлопці порятунок від Контрибуції? а) У ставку; б) на дереві; в) вдома.

Картка № 3

Прокоментуйте характеристику, яку надав хлопцям дід Салимон: «От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них бу­цегарні! Власну думку вмотивуйте.

А що, на ваш погляд, є дружбою? Чи можна Ваню з Павликом вважа­ти друзями?

На знак пошани до Контрибуції, яка простила образи хлопців, Ява частував її:

а) солодкими пиріжками; б) цукерками; в) зефіром. Картка № 4

Чим захоплює вас ця частина твору? Як ви ставитеся до вчинків і по­ведінки Вані та Павла? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

Прослідкуйте, які риси характеру виявляються у хлопців під час при­год, що з ними трапляються. Власні спостереження узагальніть.

Як хлопці назвали щеня, яке витягли з колодязя? а) Палканом; б) Шариком; в) Собакевичем.

Підсумок уроку

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Дослідницьке завдання — дізнатися у батьків про їх дитинство і ті пригоди, які з ними траплялися (розповідь-конкурс).

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали