План конспект Образ України, ідея нерозривної єдності людини з рідною землею, алегоричність образів у вірші В. Сосюри «Сад». Поезія «Васильки» — взірець інтимної лірики.
Мета: глибше ознайомити учнів з патріотичною та інтимною лірикою В. Сосюри; розкрити складний і багатогранний світ людської душі; змусити учнів відчути і зрозуміти силу художнього слова, багатство барв, мелодійність поетичної мови; виховувати усвідомлення того, що щирість особистих почуттів людини — невід'ємне багатство її духовного світу.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет письменника, виставка його книжок, кросворд, ілюстрації із зображенням волошок; таблиця на закріплення вивченого матеріалу.
Хід уроку

І. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
1. Літературний диктант «Зайве слово».
(З кожного рядка вилучіть «зайве» слово щодо життєвого та творчого шляху В. Сосюри.)
1. Вірші, поеми, акровірші, роман, байки.
2. Державна премія СРСР, Державна премія України імені Т. Шевченка, Державна премія України імені І. Франка.
3. Гуляйполе, Кам'янець-Подільський, Хмельницький, Київ.
4. Харківський університет, Київський університет, сільськогосподарське училище, початкова школа.

2. Опитування вірша В. Сосюри «Любіть Україну».
III. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда за питаннями
• Дати визначення віршу як літературному жанру. (вірш - )
• Яким чином твори письменників пов’язані з їх життям?
• Назвіть рослини-символи. З якою метою письменники використовують їх у своїй творчості?
IV. Мотивація навчальної діяльності
1. Визначення віршового розміру поезії «Любіть Україну».
Любіть Украї'ну, як со'нце любі'ть,
Як в'ітер, і тра'ви, і во'ди
В годи'ну щасли'ву і в ра'дості мить
Любіть у годи'ну него'ди.
(Амфібрахій.)

V. Оголошення теми, мети уроку
1. Слово вчителя.
Гордістю проймається серце читача за Україну, яку так гаряче оспівав В. Сосюра. Тепер, коли поета вже немає серед нас, вірш звучить як поетичний заповіт В. Сосюри для нинішнього і прийдешніх поколінь. Вірш «Сад» належить до патріотичної лірики.
2. Ідейно-художній аналіз поетичного твору В. Сосюри «Сад»
2.1. Виразне читання поезії.
2.2. Тема: розповідь про труднощі, страждання, яких зазнала Україна впродовж історії, про її боротьбу, нескореність.
2.3. Ідея: засудження тих, хто поневолював, катував рідний край, возвеличення мужніх борців за волю і процвітання України.
2.4. Основна думка: «Це ти той сад, краю мій, Колись порубаний катами!.. Над золотими берегами Ти знов шумиш, такий рясний!..»
2.5. Віршовий розмір: ямб.
2.6. Жанр: громадянська (патріотична) лірика.
2.7. Римування: кільцеве перемежовується з перехресним.
2.8. Опрацювання ідейного змісту. Бесіда за питаннями:
• Яких страждань зазнав сад у необхідний для нього час?
• Що необхідно для повноцінного розквіту саду?
• Через що, на думку В. Сосюри, наші предки творили собі тюрму власними руками?
• Як трапилося так, що в розкішному саду лишилися одні опеньки та бур’яни?
• Чи влучною ви вважаєте назву вірша? Чому наш багатостраждальний народ постає в образі прекрасного саду?

• Зачитайте рядки із вірша, що акцентують увагу читача на кривавих сторінках української поезії. Поясніть, як ви їх розумієте?

• В чому було призначення нового співця у суспільстві? Яких змін зазнав сад?

• У зв’язку з чим наш сад повставав і шумів?

• Чому сад рубали, а він ріс?

• Процитуйте рядки вірша, в яких підкреслено самооновлення нації після нещасть і випробувань.

• Розтлумачте метафоричні образи весни і брами.

• Як називається художній засіб, коли під одним образом вгадується інший, подібний до нього певними рисами. (Алегорія). Наведіть приклад із вірша.

• Аргументуйте твердження: національна свідомість і громадянська гідність є важливими рисами представників народу.

• З якою метою В. Сосюра звернувся до рідного краю?

• Про що свідчить закінчення твору?

• Чому вчить нас даний твір?
2.9. Художні особливості вірша.
Епітети: «одвічна тюрма», «криваві стежки», «безкраїй розпач», «музичний буревій», «золоті береги».
Порівняння: «тягли із рук, як сон блідих», «мчав, рокоти ріки».
Метафори: «плакав чорний крук», «не обурювали грати», «струни плакали», «спів схвилював серце», «сад шумів», «сад повстав», «сміялись зорі».
Риторичні оклики: «О, будьте прокляті, кому Назад повернуто обличчя!», «Ви ж розумієте, - віки Не знали ми, чиї ми діти!», «Він нам кричав про волі гнів, Щоб ми повстати захотіли!», «І ми здригнули!.. Його рубали, а він ріс!», «На місці зрубаного дуба Росли нові!.. І навіть хмиз Угору дерся!..», «Краю мій! », «Це ти той сад, о краю мій, Колись порубаний катами!.. Над золотими берегами Ти знов шумиш, такий рясний!..».
3. Теорія літератури
Пояснення вчителя.
До інтимної лірики належать ті поезії, в яких виявляються найрізноманітніші почуття, зв’язані з особистими переживаннями людини (кохання, радість, дружба, сум).
3. Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії «Васильки»(1958)
Вступна промова
Під впливом відомої однойменної народної пісні написана поезія «Васильки». Це невеличка, на 12 рядків мініатюра-роздум про вічну красу життя. Поет залишив нам спогад про історію написання цього твору: «В 1938 році, коли минуло мені сорок літ, я написав «Васильки» ... Добре пам'ятаю свій настрій в той вечір, коли з'явився цей вірш. Щоб точно його висловити, треба було б сказати: «Васильки я написав разом з Марією».
Марія Гаврилівна — дружина поета, кохання до якої протягом життя надихало його до написання пристрасних віршів. Лірична героїня любовної лірики Сосюри при всій її варіантності завше зберігає зовнішню і внутрішню красу. Це неодмінно – красуня з блакитними очима.
3.2. Виразне читання поезії «Васильки».
3.3. Тема: оспівування щирого почуття, щасливої миті у душі акоханих.
3.4. Ідея: возвеличення кохання – сенс життя кожної людини.
3.5. Основна думка: «…і синіє щастя у душі моїй».
3.6. Віршовий розмір: шестистопний хорей з широким використанням пірихію.
3.7. Жанр: інтимна лірика.
3.8. Римування: перехресне.
3.9. Зміст вірша
Поезія В. Сосюри "Васильки" говорить про швидкоплинність життя, про те, що треба цінувати кожну його мить, бачити прекрасне навкруги. Хіба це не щастя — йти поруч із коханою людиною, милуватися її голубими очима, радіти хлібному полю й порівнювати рідні очі з голубими квітами-васильками! Свою доброту, любов поет хоче передати нащадкам, щоб і ті, "далекі", були "сповнені привіту" й пошани до своїх предків. Сині васильки поет порівнює з кольором очей коханої. Цю барву художники-живописці вважають холодною. А під пером поета вона наповнюється теплом: «І синіє щастя у душі моїй».
3.10. Художні особливості твору.
Повтори: «Васильки у полі»
Метафори: «гаї синіють», «щастя синіє у душі…», «осіяють роки», «синіє поле», «хмарки летять».
Порівняння: «Васильки уполі… - васильки з-під вій», «одсіяють роки, мов хмарки на небі».
Епітет: «рідні очі».
4.11. Аналізування поезії. Бесіда за питаннями:
• Про що свідчить початок вірша?
• Мотиви якої лірики відчуваються у поезії? (Інтимної.) Поясніть свої твердження.

• Яка квітка надихнула В. Сосюру на створення цього вірша? Що означає вислів «очі волошкові»?

• Чому у вірші немає суму?

• Якими почуттями переймаєтеся ви, читаючи цю поезію?

• У чому поет вбачає щастя? Від чого воно залежить?

4.12. Завдання
• Визначення віршових розмірів поезій «Сад» та «Васильки».

В огні' нестри'мної нава'ли
Руба'ли, різали наш сад ...
А ми' диви'лися наза'д
І за мину'лим сумува'ли.
(Чотиристопний ямб.)
Васильки' у по'лі, васильки' у по'лі
І у тебе, ми'ла, васильки' з-під вій
І гаї сині'ють ген на видноко'лі,
І сині'є ща'стя у душі' моїй.
(Шестистопний хорей з пірихієм.)
• Доберіть до слів «щастя» і «любов» синоніми.
• Назвати прислів’я про щастя.
(Всякий свого щастя коваль. Хто горя не бачив, той щастя не знає. Від щастя не вмирають. Хто доброго чоловіка минає, той щастя не знає.)
VI. Підбиття підсумків уроку
VII. Домашнє завдання
Навчітитися виразно читати поезії В. Сосюри. Ознайомитися з біографією Бориса Олійника.