Відкритий урок по Лесі Українці
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 10-12-2012, 23:20
О. В. Потокій
Конспект уроку з української літератури на
тему: «Життя і творчість Лесі Українки. Багатогранність таланту, ранній його вияв»
Мета: ознайомити учнів з життям і творчою діяльністю видатної письменниці; закріпити й поглибити вивчене про біографію Лесі Українки, розвивати усне зв'язне мовлення; виховувати любов до рідного слова і шану до видатних людей України.
Тип уроку: інтегрований.
Обладнання: портрет письменниці, таблиця з назвами збірок поетеси, карта подорожей Лесі Українки, музичне оформлення, епіграф уроку, «Ґронування».
Хід уроку
На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала...
Леся Українка. /. Мотивація навчальної діяльності.
II. Організаційний момент.
Вступне слово вчителя.
Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе у душі нашого народу людина, що ім'я їй — Леся Українка. З не такої вже й далекої минувшини, проте мовби вже крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Своєю винятковістю і своєю звичайністю — усім вона дорога для нас.
Повідомлення теми,, формулювання мети і очікування результатів.
Звертаючись до образу Лесі Українки, до цього феномена людської стійкості, ми з вами сьогодні зробимо екскурс її життєвим і творчим шляхом.
Тому у нас сьогодні на уроці учні працюватимуть у таких творчих групах:
1. Екскурсоводи.
2. Актори-аматори.
3. Читці-декламатори,
4. Літературний оглядач творів письменниці.
Упродовж уроку ми спробуємо об'єднати наші асоціації
у змістовні групи «Ґронування»:
1. Біографічні відомості.
2. Громадська діяльність.
3. Творчість.
4. Друзі, видатні постаті.
5. Подорожі.
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
S
Під час розповідей пропоную учням робити записи щодо біографії Лесі Українки, які можуть бути подані у формі плану або хронологічної таблиці, а також скласти сенкан про Лесю Українку і виконати одну із рефлексій (запис на дошці).
Учениця (актор-аматор) у ролі Лесі Українки.
На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала,
А хто стрівався на шляху зо мною, Того я щирим серденьком вітала: «Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті».
Я — Лариса Петрівна Косач — народилася 25 лютого 1871 року. Зростала в інтелігентній сім'ї, передовій родині, яка мала давні волелюбні традиції. Мій дід — Яків Драгоманов — був декабристом, а дядько — Михайло - Драгоманов — відомим публіцистом, істориком, громадським діячем.
Учениця (актор-аматор) у ролі Ольги Косач. Я — Ольга Косач, рідна сестра Лариси. Ось що пишу у своїх споминах про сестру:
«Зо всіх нас шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею. Щодо вроди, то й по батькових фото з молодих літ видно, і з розповідей матері, тіток і дядька виходило, що у Лесі такі самі риси обличчя, барва очей і волосся, як у батька, так само середній зріст, така ж постать, така сама тендітність.
Вдачею ж вони обоє однаково були лагідні та добрі безмежно, однаково обоє бували здатні страшенно скипіти, коли їх дійняти чимось особливо для них дошкульним. Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі. Обоє були бездоганно принципові люди...
Обоє вони, і батько, й Леся, були однаково делікатні
у відносинах з людьми, намагаючись нікого собою не затруднити, не клопотати, не намагати. Терплячи самі біль,чи жаль, чи горе, намагались не журити чи не мучити інших тими своїми почуваннями...»
Учениця (актор-аматор) у ролі Олени Пчілки. «Мене — маму свою — Леся любила ніжно-трепетно, зверталася до мене часто: мамо, голубочко, ластівочко, мамочко-серденько, матусю-голубонько. Я знаходила в собі сили володіти собою перед Лесею, не виявляти своєї зневіри в можливості
її одужання, коли вона на Водохреща простудилась, а потім почалась тридцятилітня війна організму з туберкульозом. Я мала величезний вплив на доньку, сама вибрала їй високо зобов'язуючий псевдонім — Українка. Я допомагала дочці вивчити французьку й німецьку мови, заохочувала до творчості. Та й сама чимало написала» (учениця показує книжечку Олени Пчілки).
Учениця (актор-аматор) у ролі Лесі Українки. «Мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини походжу, але від того не менше кололи мене поетичні терни. Наша сім'я приятелювала з Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Павлом Житецьким. У чотири роки я вже читала, в п'ять — грала на фортепіано і пробувала творити власну музику, вміла шити і вишивати, у вісім років вимережила батькові сорочку,
Сім'я наша була великою, усього я мала двох братів — Михайла і Миколу — і трьох сестер — Ольгу, Оксану і їсидору.
Коли батьки їздили на Всесвітню виставку у Париж, то нас, дітей, залишали під опікою тітки Олени Косач, тітки по батькові...»
Учениця (читець-декламатор). У 1879 році за революційну пропаганду було заарештовано й вислано в Олонець-ку губернію тітку Олену Косач. Перший літературний твір Лесі, вірш «Надія», був написаний, коли їй ішов лише дев'ятий рік. Цей вірш був присвячений тітці Олені (учен-щ'я напам'ять читає вірш).
Слово екскурсоводам.
1-ий екскурсовод. У Луцьку, куди переїхала сім'я Косачів, вона й написала цей твір. (Учні показують на карті місця перебування Лесі Українки у різні роки її життя й творчості), у 1881 році Леся на Водохреща сильно застудилась, з цього часу почалася її тяжка хвороба.
2-ий екскурсовод. У 1882 році Косачі переїздять у Ко-лодяжне. Село лежить в одному із чарівних куточків Волинського Полісся. Воно давнього походження. Збереглися перекази про те, що в центрі села були два великі колодязі; їх вода славилась чудовим смаком. Проїжджі зупи^ нялися тут, щоб напитися. Мабуть, саме тому й поселення назвали Колодяжним.
3-ій екскурсовод. Цього ж року батьки везуть Лесю у Київ на консультацію по лікарів. Професор Рінек оперує ліву руку, видаливши звідти уражені туберкульозом кістки.
-1-ий екскурсовод. Леся Українка з матір'ю та сестрою Ольгою їздили в Холм, відвідати Михайла, який там навчався в гімназії. Побувала у Варшаві, та лікарі відмовлялись робити операцію.
2-ий екскурсовод. Влітку 1888 року батько повіз Лесю на лікування в Одесу. В цей час вірші юної поетеси друкувалися у львівських журналах, на її твори звернули увагу Іван Франко та Михайло Павлик.
3-ій екскурсовод. Під час короткого гостювання в Києві у брата Михайла Леея відвідувала гурток «Плеяда». Крім поезій, почала писати прозу.
1-ий екскурсовод. У 1891 році Леся виїздить до Відня на консультацію до лікарів. Повертаючись, вона зупинялась у Львові, де зустрілася з Іваном Франком, Володимиром Гнатюком, Михайлом Павликом.
2-ий екскурсовод. У кінці травня цього ж року Леся з матір'ю і сестрою Ольгою виїхала до Євпаторії. По дорозі заїздили у Київ, Канів, Катеринослав. У Каневі Леся Українка відвідала могилу Шевченка.
3-ій екскурсовод. Після короткого перебування в Одесі Леся виїздить у Колодяжне. У листі до Івана Франка мати — Олена Пчілка — просить його зайнятись виданням збірки поезій Лесі Українки.
У 1890 році з-під пера Лесі Українки вийшли непересічні поезії «Contra spem spero», «Мій шлях», «Сім струн», написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів».
У 1892 році виходить у світ «Книга пісень» Генріха Гейне у перекладі Лесі Українки і Максима Ставинського (псевдонім Максима Славинського).
Слово учням-декламаторам.
Перший учень-декламатор читає вірш Г. Гейне
німецькою мовою, а другий — його переклад, зроблений
Лесею Українкою.
Літературний огляд творів Лесі Українки.
У творчому доробку Лесі Українки є такі збірки:
1. «На крилах пісень» (1893 p., Львів).
2. «ДумиЛ мрії» (1899 p., Львів).
3. «Відгуки» (1902 p., Чернівці).
Написала ще поетеса шість легенд, десять поем; переклала 165 поезій (з німецької — Г. Гейне, з французької — В.-Гюго, з англійської — Д. Байрона, В. Шекспіра), вісім драматичних поем; три томи становлять драматичні твори, зокрема драма-феєрія «Лісова пісня», оповідання, казки, образки — всього двадцять дві назви.
Виразне читання учнями напам'ять поезій Лесі Українки: «Стояла і слухала весну», «І все-таки до тебе думка лине...», «Тішся, дитино, поки ще маленька».
Слово екскурсоводам. -
1-ий екскурсовод. У 1894 році Леся гостювала в Болгарії, в Софії, у дядька Михайла Драгоманова, працювала в його бібліотеці, впорядковувала її.
2-ий екскурсовод. У Ялті в 1897 році на курорті Леся познайомилася із Сергієм Мержинським. Між ними спалахнуло кохання. Він був хворий на сухоти. Всупереч категоричній забороні матері, Леся виїжджає до нього у Мінськ. Вона тижнями безперестанку була і його лікарем, і медсестрою, і санітаркою.
Читці-декламатори розповідають про взаємини Лесі Українки і Сергія Мержинського, читають уривки з листа поетеси до білоруського революціонера.
Слово екскурсоводам.
3-ій екскурсовод. Знайомих і друзів у Лесі Українки завжди було багато, серед них — відома буковинська письменниця Ольга Кобилянська, яку відвідала поетеса у 1901 році в Чернівцях.
1-ий екскурсовод. Хвороба прогресувала. В пошуках ефективного лікування Леся поїхала в Італію (Сан-Ремо), а далі в Швейцарію для консультацій (в Берні).
2-ий екскурсовод.У 1907 році Леся Українка одружилася з Климентієм Квіткою. Чоловік одержав посаду в суді в Криму, в Балаклаві, й подружжя переїхало туди, а згодом до Ялти.
3-ій екскурсовод. Побувала Леся Українка і в Єгипті. До речі, на чужині, в «країні пірамід», поетесу знайшов і відвідав український історик, академік Дмитро Яворницький.
1-ий екскурсовод. У 1911 році сім'я опинилася в Кутаїсі, де чоловік одержав посаду. Тяжкохвору поетесу перевезли до Сурамі, але врятувати її вже ні^то не міг. 19 липня 1913 року між першою і другою годинами ночі вона померла.
2-ий екскурсовод. 25 липня 1913 року труну з тілом Лесі Українки привозять з Сурамі у Київ, де наступного дня відбувся похорон на Байковому кладовищі.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
«Мозкова атака»:
а) скажіть, чи поповнили ви свої знання про Лесю
Українку?
б) яким, на вашу думку, було життєве кредо поетеси?
«Мікрофон»:
Леся Українка — це... (Дочка Прометея, відома поетеса, освічена жінка тогочасної Європи, поетеса і драматург, перекладач, щира українська патріотка...).
Сенкан:
1. Леся Українка.
2. Геніальна, невтомна, сильна.
3. Боролася, писала, подорожувала.
4. Освічена жінка.
5. Поетеса.
4. Рефлексія:
На уроці я:
дізнався...
зрозумів...
навчився..;
найбільший мій успіх — це...
наступного уроку я хочу...
VI. Підбиття підсумків, оцінювання
результатів уроку.
Жила, щоб дати силу своїй нації. Жила так мало, всього сорок два роки, щоб дивувати світову культуру величчю свого духу, свого таланту. Прощальні слова Мавки, героїні драми-феєрії «Лісова пісня», пройняті життєстверджуючою думкою про невмирущу силу і спадкоємність духовних цінностей, красу і велич людини.
Учениця (актор-аматор) в ролі Лесі Українки.
Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені, їм промовляти душа моя буде.
Оцінювання конспектів про життєвий і творчий шлях Лесі Українки (вибірково 2-3 учні), а також роботи творчих груп.
VII. Домашнє завдання.
Вивчити біографічні відомості про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, ознайомитися із творами першої збірки поетеси — «На крилах пісень».

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів