І. Р. Яворська
Леся Українка і музика.
Вітчизняне і світове значення
спадщини геніальної поетеси
Мета: підсумувавши вивчення творчості Лесі Українки, визначити, яке місце займає музика у її житті; відкрити учням світ її людських почувань, виховати любов до Леси-ної поезії, творчості, пам'яті.
Обладнання: виставка книг, присвячена Лесі Українці (збірки творів Лесі Українки; Л. І. Міщенко «Леся Українка»; «Спогади про Лесю», «Дніпро». — Київ — 1971. Підручник, — П. Хропко. — Українська література. — 10 кл., фонограми балету Скорульського «Лісова пісня», творів І. Баха, Ф. Шопена.
Тип уроку: усний журнал.
Хід уроку
/. Організаційний момент.
Слово вчителя.
«Мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музикант, ніж поет...», — писала Леся Українка у листі до М. Драгоманова.
Промінням ясним, хвилями буйними,
прудкими іскрами, летючими зірками,
палкими блискавицями, мечами
хотіла б я вас виховать, слова.
Щоб ви луну гірську будили, а не стогін,
щоб краяли, та не труїли серце,
щоб піснею були, а не квітінням.
Музика стихає. В історії світової літератури можна знайти чимало прикладів, коли музика була для письменника могутнім імпульсом творчості. Яскравим свідченням цьому є життя й діяльність П. Тичини, М. Лєрмонтова, О. Блока, Ф. Гарсіа Лорки та багатьох інших. Не виняток і Леся Українка. З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ ніжний і чистий... майже ніколи — веселий, частіше в задумі чи смутку.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
1-ий учень-доповідач. Дитинство! Незабутня пора, коли світ вперше розкриває свої таємниці. Це початок становлення характеру, людської особистості, час перших проявів таланту. Тому важливо, щоб воно було зігріте ласкавим словом, збагачене піснею, музикою.
Звучить українська народна пісня (уривок).
Рано в життя Лесі ввійшла пісня — її нерозлучний друг на життєвих дорогах і постійне джерело натхнення. , У сім'ї Косачів та Драгоманових любили й шанували народні пісні, чудові волинські обряди, мистецтво рукоділля — вишивання, мереживо... діти захоплювалися колекціонуванням узорів народних вишивок, які зібрала і підготувала до друку Олена Пілка. Ще дівчинкою Леся співала з мамою українські пісні: «Виступцем тихо йду», «Бувають здорові шляхи та дороги», «Звягельські люди»...
2-ий учень-доповідач. Маючи повну волю у виборі товариства й розваг, Леся не обмежувалася одними іграми з ровесниками — «ТУЛИ в неї і сепйозні уподобання. Уже в п'ять-шість років виявила вона інтерес до музики, і мати купила для неї фортепіано, яке Леся берегла, як великий скарб, усе життя. Вона не тільки кохалася в музиці, але й мала до неї великий хист. І коли б хвороба не понівечила їй руку, то хто знає, може б, в особі Лесі Косач придбала Україна музику і композитора не меншого, ніж поета. Скоро справа з музичним навчанням поліпшилась. Влітку 1880 року до Косачів приїхала з двома дітьми сестра Лесиного батька — Олександра Антонівна Косач-Шимановська, «тьотя Саша». Тітка Олександра хоч і не мала спеціальної музичної освіти, але на фортепіано грала добре і стала першою неофіційною вчителькою Лесі з музики.
Звучить фуга І. Баха. «Дуже любила Леся музику і була до неї вельми здатна», — згадує О. Косач-Кривинюк, сестра поетеси. Леся часто ходила до Луцького кафедрального собору, щоб послухати гру на органі. Але для цього треба було пройти довгими, темними коридорами, минаючи розмальовані статуї в нішах костьолу. З острахом вона дивилася на них. Але прагнення почути великі звуки було сильнішим за дитячий страх. Слухаючи музику, Леся уявляла собі фантастичні картини. У поезії «Сон» поетеса повертається до цих хвилюючих спогадів дитинства.
Звучить поезія «Сон» у виконанні учня. Дівчина любила уроки музики, навчання давалося їй легко, звукові образи збуджували уяву, примушували замислитися. Але настає трагічний для всього майбутнього життя Лесі день: вона дуже застудилась. Почався туберкульоз кісток, грізна, тоді майже невиліковна хвороба. Сповнена тривожних думок і почуттів, писала Леся рядки вірша «До мого фортепіано». І, як завжди у важкі хвилини, шукала розради в музиці. Сідаючи за улюблений інструмент, Леся ділилася з ним своєю журбою, згадувала дитячі роки.
Звучить поезія «До мого фортепіано».
2-ий учень-доповідач. Хвороба не дала можливості продовжувати систематичні заняття, проте Леся оволоділа технікою гри так, що могла вільно читати і виконувати окремі сонати Бетховена, ноктюрни і вальси Шопена, п'єси Шумана, Шуберта, твори Лисенка, Завадського. «Музичні розмови» з інструментом для поетеси були духовною потребою. Леся брала уроки з музики у першої дружини Миколи Лисенка, Ольги Олексіївни.
Лесі подобалась не одна її музика та приємний грудний голос, що так чудово тонував фортепіанній грі, — вона милувалась її красою, захоплювалася розмовами, що крутились часто навколо спогадів з минулого дитинства. Під впливом своєї вчительки Леся ще більше полюбила музику.
Звучить вальс Шопена.
«Найкраще вона виконувала твори Шопена», — згадує Оксана Стешенко — подруга, якій пощастило слухати гру Лесі Українки. У листах до сестри Ольги, до Ольги Коби-лянської Леся не раз писала про те, якою відрадою, насолодою було для неї виконання вальсів і ноктюрнів цього видатного композитора.
Музика Шопена — глибока, ніжна, поетична і мужня, сповнена меланхолійної задуми й драматичних спалахів, — часто допомагала поетесі знайти душевну рівновагу, повернути спокій і радість.
У зв'язку з операцією Леся змушена була попрощатися з музикою. Наступний рік приніс дванадцятирічній Лесі багато мук і горя. Ще на початку зими в Лесі заболіла ліва рука — фалангові кісточки. Хвороба змусила відмовитись від навчання з музики, що було величезним горем для Лесі. Адже то її надія й найкраща мрія. Вона тепер уже й снила музикою. А які власні композиції створювала!
У листі до М. Драгоманова Леся писала: «Мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музикант, ніж поет, та тільки біда, що натура удіяла мені кепський жарт»...
Як митець слова, письменниця високо цінувала пісню — витвір народного генія. Тому як кредо сприймаються слова: «Стояла я і слухала весну».
Звучить поезія.
1-ий учень-доповідач. Саме інтерес до народної творчості здружив Лесю з Квіткою. Вболіваючи за долю пісні, думи, Леся Українка і Климентій Квітка у 1908 році на власні кошти організували фольклорну експедицію. Метою її був порятунок дум від зникнення і забуття. Сама ж поетеса занотувала в Ялті тексти дум від кобзаря Г. Гончаренка з Харківщини.
2-ий учень-доповідач. У повісті Миколи Литвина «На цілий світ єдиний» йдеться про те, як вже приречена хвора Леся Українка рятує від загибелі наш народний скарб — мелодії козацьких дум. Вже це забезпечило б їй безсмертя у пам'яті народу. А вона подарувала йому ще й свої поетичні твори.
Свідченням того, як глибоко любила Лариса Петрівна пісні рідного краю, є скромна на вигляд книжка «Народні мелодії з голосу Лесі Українки», яку записав і упорядкував Климент Квітка. «Сі пісні приймала Леся від люду свого і рідного, і коханого волинського краю в дитячі літа і в ранній молодості».
За складанням збірника «Народні пісні мого краю» застала Лесю смертельна стадія її хвороби.
1-ий учень-доповідач. Наскрізь пройнята музикальністю безсмертна «Лісова пісня». Назва твору говорить про те, що у драмі-феєрії все пов'язане з пісенністю, звуками природи. Леся Українка вперше у цьому творі впроваджує в дію живе звучання народних мелодій. Вона сама підбирає 16 волинських пісень, включаючи їх як нотний додаток до п'єси. Інсценізація уривку з «Лісової пісні».
2-ий учень-доповідач. Співоча муза великої української поетеси не раз наснажувала творців музики. Композитор Михайло Скорульський написав балет на сюжет «Лісової пісні».
Звучить фінал балету «Лісова пісня*.
Заключне слово вчителя.
Могутньою стоголосою піснею лунає слово Лесі Українки — наймужнішої поетеси світу. Сяє непогасною зорею у славному сузір'ї великих майстрів українського слова:
Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну.
Ця мрія здійснилася. Могутньою, стоголосою піснею лунає слово Лесі Українки по всьому світі — воно втілюється у звуки музичних творів, наснажених її співучою музою, її безсмертним генієм.
III. Повідомле л. нл домашнього завда
Підготуватися до твору на одну з тем:
1. Уславлення мужності і сили людського духу в поезії Лесі Українки.
2. Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки «Бояриня».
3. Філософський мотив сенсу людського життя в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».