8 клас
КОМА МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ
Мета: визначити з учнями основні випадки вживання коми в реченнях з однорідними членами, сформувати загальнопізнавальні вміння правильно ставити коми між однорідними членами речення, підпорядковуючи їх пунктуаційним правилам; удосконалити навички інтонування речень з однорідними членами; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними членами та використовувати їх в усному та писемному мовленні; . виховувати любов до краси природи рідного краю.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
1. Теоретична хвилинка
Опитування-естафета з теми «Однорідні члени речення» (Учитель ставить запитання першому учню, той право на наступну відповідь переадресовує учню з іншої команди).
Запитання для опитування:
Учитель перевіряє правильність виконання учнями домашньої вправи (№ 254).
1)Які члени речення називаються однорідними? Наведіть приклад.
2) Чи можуть бути однорідними головні члени речення? Наведіть приклади.
3) Назвіть основні види зв’язку між однорідними членами речення. Наведіть приклади.
4) Які однорідні члени речення називають поширеними? Непоширеними?
2. Перевірка письмової домашньої вправи (№ 254)
IІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
IV. Актуалізація опорних знань
Тестові завдання.
1. У реченні "Дуби, осокири, граби стояли густою стіною з обох боків.” Слова дуби, осокори, граби, відповідають на одне й те ж саме питання, є присудками. Вони називаються:
а) спорідненими членами речення; б) однорідними членами речення; в) незалежними членами речення; г) сурядними членами речення.
2. У реченні "На полях, луках і садках лежить сніг.” Однорідні членами речення відносяться:
а) до присудка; б) до різних членів речення; в) не відносяться до жодного члена речення; г) до підмета.
3. У реченні "Усе заворушилося, зашелестіло, зацвірінчало, загуркотіло.” однорідними є:
а) підмети; б) присудки; в) обставини; г) додатки.
4. Складіть речення з однорідними означеннями.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу
1. Слово вчителя
Кома ставиться:
- між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово.
- між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю.
- між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів.
- між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою.
- перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.
- коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну.
Кома не ставиться:
- коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути.
- між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів);
- між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться.
- у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.
2. Робота з підручником.
Виконання вправи 251(усно).
3. Пізнавальне завдання.
Порівняйте речення і з'ясуйте, чому в одних випадках перед і ставляться розділові знаки, а в інших не ставляться.
Ти працюєш, ти певний мети, любиш свій край, і сонце, і квіти. (В. Сосюра)
Достигла нива колосиста, і зріють яблука в саду. (М. Терещенко) Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою. (Марко Вовчок) Я не знав міста, ліси і гори і в морі бачив кораблі. (А. Малишко) Природа довго боролась, шуміла, протестувала і не хотіла скорятись. (М. Коцюбинський) Народне щастя і народне горе я намагався в слово перелить. (М. Рильський)
4. Робота з картками.
Списати речення, розставивши пропущені розділові знаки. Накреслити схеми й пояснити вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.
1. Там лист осик у вічному танку тремтить і поривається і лине у височінь (М. Рильський). 2. І ця пісня і дві тополі і веселка над селом і золотий туман сонця на заході і дощик, що насправді йшов стороною, перевернули душу парубкові (М. Стельмах). 3. Я вчився рідних слів не з пожовклих листків не від книжників хитро учених а від темних лісів від квітистих лугів від журливих потоків студених (Б. Лепкий). 4. Зверху почало щось сіятися чи то дощ чи мряка (М. Коцюбинський). 5. У незаболочених закапелках при самому березі вода стояла така прозора, що видно було дно тонкорунну зелену травицю верболозове гілля та рибку дрібненьку, що стояла косячками проти тихої, ледь помітної течії (Г. Тютюнник).
5. Робота біля дошки. Записати речення з однорідними членами, зробити синтаксичний розбір спираючись на схему у підручнику на с. 163.
1. Людина мусить вірити в себе, в краще майбутнє, мусить боротись! 2. Досі Байрачний ходив від села до села то теслярем, то столярем, то шевцем. 3. Оленка швидко вдяглася, вийшла до вітальні. 4. Недарма зима нас охотить до дії, руху, поривань. 5. Його "Кобзар” читали і перечитували, заучували напам’ять і переписували в Києві, у Харкові, у Полтаві.
- Вказати, до якої частини мови відноситься кожне слово у реченнях.
VI. Узагальнення вивченого матеріалу
1. Синтаксичне моделювання.
Подані пари слів ввести в речення в ролі однорідних членів:
- Гори й ліси, поля й степи, міста й села.
- Розумні й дотепні, сміливі й горді.
- Учора й сьогодні, завтра й завжди.
2. Бесіда з учнями.
а) Назвіть сполучники, за допомогою яких з’єднуються однорідні члени речення?
б) Коли між однорідними членами речення ставиться кома? Проілюструйте відповіді схемами.
в) Коли кома не ставиться?
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
Вивчити правила щодо вживання коми при однорідних членах речення. Скласти й записати діалог у формі опитування на тему «Кома в реченнях з однорідними членами».