ПРЯМА МОВА. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ
Мета: ознайомити п'ятикласників з особливостями будови речень із прямою мовою, інтонацією в них, навчити учнів розрізняти слова автора і пряму мову в реченні з прямою мовою; формувати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль речень із прямою мовою в тексті; розвивати пунктуаційні вміння ставити й обґрунтовувати розділові знаки при прямій мові; розвивати передмовленнєві вміння трансформувати складні речення в речення з прямою мовою, удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння сприймати й відтворювати текст, що містить пряму мову; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню вічних понять добра і зла, вірності і дружби; розвивати високі моральні якості характеру п'ятикласників.
Правопис: розділові знаки при прямій мові.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Лексикологія: засвоєння прислів'їв, народних висловів.
Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в реченнях із прямою мовою; синоніміка речень із прямою і непрямою мовою (риторичний аспект): удосконалення вмінь сприймати й відтворювати висловлювання, що містять пряму мову
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності
(підготовка учнів до сприймання нового матеріалу)
Робота з текстом
? Прочитати уривок з «Легенди про Золоте Зернятко Істини» Василя Сухомлинського. Визначити основну думку висловлювання.
У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: «Беріть заступи, підемо копати поле».
Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незрозумілою. «Для чого ми копаємо? І взагалі, для чого ми живемо на світі?» — питають вони.
Батько й каже синам: «Бачите цю велику гору?». І показав рукою на величезну гору, вершина якої вкрилася хмарами.
«Бачимо»,— відповіли сини. «У цій горі — Золоте Зернятко Істини. Можливо, десь у глибині, можливо, на поверхні — ніхто не знає. Кажуть люди: хто знайде це Зернятко, той зрозуміє, для чого людина живе на світі, для чого працює, для чого копає землю і сіє хліб, споруджує будинки і думає про зірки. Ідіть, сини, шукайте Золоте Зернятко Істини»,— розповів батько (За В. Сухомлинським). ? Знайти речення з прямою мовою. Звернути увагу на їх будову: слова автора (речення, що виражають думку автора тексту) і пряма мова (речення, що передає думку того, про кого розповідає автор).
III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
Творче спостереження над мовним матеріалом
? Виписати з «Легенди про Золоте Зернятко Істини» В. Сухомлинського речення з прямою мовою. Проаналізувати в них розділові знаки.
? До поданих схем дібрати речення з прямою мовою, що їм відповідають.
1) А: «П». 2) А: «П?».
3) «П?» - а. 4) «П»,- а.
Коментар учителя. Прямою мовою називається точно передане висловлювання певної особи. Пряма мова супроводжується словами автора, з яких стає відомо, кому належить пряма мова, за яких обставин і як вона була висловлена.
Пряма мова вимовляється як розповідне, питальне чи спонукальне речення залежно від мети висловлювання. Слова автора вимовляються прискорено тільки з розповідною інтонацією з деяким зниженням голосу.
Створення проблемної ситуації щодо розділових знаків у реченнях з прямою мовою
? Проаналізувати речення з прямою мовою і схеми до них. Самостійно сформулювати правила вживання розділових знаків.
1. Недаремно каже прислів'я: «Мала крапля лупає скелю». А: «П».
2. Я запитав: «Батьку, що таке людська байдужість?» А: «П?»
3. Тарас заплескав у долоні: «А он наша хата! А он наша хата!» (Г. Хоткевич).
А: «П!»
На основі спостереження за пунктуацією в реченнях з прямою мовою учні розкривають закономірність розстановки розділових знаків.
Алгоритм учнівського доведення № 1. Пряма мова на письмі береться в ... і починається з ... літери. Якщо перед прямою мовою стоять слова автора, то після них ставиться ... , а після прямої мови — ... , ... або .... Лапки ставляться перед крапкою, але після знака питання чи знака оклику.
1. «На тебе чекають випробування і велика праця»,— сказав дідусь онукові.
«П»,— а.
2. «І що то воно у них за прикмета така?» — міркував хлопець (О. Соколовський).
«П?» — а.
3. «Ластівки вилітають — погоду обіцяють!» — каже народне прислів'я.
«П!» — а.
Алгоритм учнівського доведення № 2. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться ... або ... чи ... , а після них — ... . Лапки закриваються перед ... , але після ... чи ... . Слова автора пишуться з ... літери.
V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення пунктуаційних умінь з теми
Відновлення речень з прямою мовою у зв'язному висловлюванні
? Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення тексту З'ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Назвати учасників дії. Виписати речення з прямою мовою, розставивши розділові знаки. Пояснити їх уживання.
СТАРЕ ДОБРО ЗАБУВАЄТЬСЯ
Побачили Вовчика-братика ловці-молодці та й почали за ним гнатися. Вискочив Вовчик на дорогу. А дорогою йшов чоловік із мішком. Вовк до нього Дядечку, змилуйся, сховай мене в мішок. Змилувався чоловік, сховав Вовка в мішок. Надбігають ловці-молодці. Не бачив ти Вовчика-братика питають. Не бачив каже той. Вони й погнали далі. А що, пішли вже мої гонителі запитує Вовк. Пішли відповідає чоловік. Ну, тепер випусти мене просить Вовк.
Чоловік розв'язав мішок і випустив Вовчика-братика. Ну, чоловіче, тепер я тебе з'їм каже Вовк. Я тебе з такої біди врятував, а ти мене з'їсти хочеш кричить чоловік. А Вовк йому Се так у світі ведеться: старе добро забувається» (За І.Франком).
? Як ви розумієте народний вислів Старе добро забувається.
Трансформація складних речень на речення з прямою мовою
? Замінити подані речення на речення з прямою мовою. Накреслити схеми, пояснити розділові знаки (перші два речення — колективно, решта — за варіантами).
1) Недаремно говорять, що люди — ніби дзеркало. 2) За слова¬ми Шота Руставелі, розум, почуття і свідомість тісно пов'язані між собою.
Варіант 1.1) Говорять у народі, що життя прожити — не поле перейти. 2) Ми часто запитуємо у себе, що таке щастя, і чіткої відповіді дати не можемо.
Варіант 2. 1) В. Сухомлинський в одному з листів до дочки писав, що любов — це вічна краса і сила людська. 2) Великий Платон сказав, що думки керують світом.
? Усно перебудувати речення з прямою мовою так, щоб пряма мова стояла перед словами автора.
? Знайти речення, узяті з усної народної творчості. З'ясувати їх жанр.
Сприймання й відтворення висловлювання з реченнями із прямою мовою
? Прослухати текст. Визначити тип мовлення й основну думку висловлювання. Підготувати усний докладний переказ тексту, використовуючи речення з прямою мовою.
БАТЬКОЙ ДІТИ
В одного чоловіка було сім синів. Між собою вони жили не до ладу: все сварились. Скільки разів батько наказував дітям, щоб жили вкупі. Але діти не слухали старого. Раз батько дуже заслаб; він знав, що після його смерті діти поділять хазяйство, розійдуться й будуть терпіти голод і холод. Щоб краще діти зрозуміли громадську силу і гуртову працю, слабий батько звелів принести віник. Діти принесли. Батько каже: «Зламайте його!» Як не ламали діти, та не переломили віника. Тоді батько розв'язав віник і по прутику переломив його весь. «Дивіться, діти! Отак і ви: як будете жити в згоді, ніхто вас Не подужає; окремо ж кожного й абихто одоліє»,— промовив батько (Нар. творчість).
? Трансформацій складних речень на речення з прямою мовою. Перебудувати виділені складні речення на речення з прямою мовою. Накреслити схеми.
VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Що називається прямою мовою?
2. Яку будову мають речення з прямою мовою?
3. Яка інтонація властива реченням з прямою мовою? З якою інтонацією вимовляється пряма мова. З якою — слова автора?
4. Які розділові знаки ставляться в реченнях з прямою мовою, якщо перед прямою мовою стоять слова автора?
5. Які розділові знаки ставляться в реченнях з прямою мовою, якщо пряма мова стоїть перед словами автора?
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
1. Скласти речення з прямою мовою за поданими схемами: 1) А: «П!» 2) А: «П». 3) «П?» — а. Одне з речень перебудувати у складне. Зробити його синтаксичний розбір.
2. Скласти невеликий твір на тему «Що я ціную у своїх друзях?». Свої міркування записати, дотримуючись будови роздуму (теза — аргу¬менти — висновок).