РОМАН УЛАСА САМЧУКА «МАРІЯ». ІСТОРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ, ПРОБЛЕМАТИКА (УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА, ІСТОРІЯ)
Мета: навчальна: розглянути історію написання роману У. Самчука «Марія», дослідити трагедію українського села в романі, розкрити історичну основу та проблематику роману, виявити причини голодомору 1932-1933 років, його масштаби та наслідки;
розвивальна: поглибити знання учнів про роман-хроніку, закріпити вивчене про композицію та сюжет, розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, вести діалог, обґрунтовувати власну точку зору, робити висновки; виховна: виховувати у старшокласників почуття людяності, вміння співчувати, відповідальності за свої вчинки, виховувати повагу до історії свого народу, затверджувати ідеали гуманізму, добра і справедливості.
Тип уроку: бінарний урок з української літератури та історії України з елементами дослідження.
Обладнання: портрет Уласа Самчука, тексти твору, плакат до теми «Голодомор», свічки.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку
II. Вступне слово вчителя української літератури
Роман Уласа Самчука «Марія» — перший в українській літературі твір про голодомор, написаний по гарячих слідах у 1933 році. «Марію» називають «найсенсаційним» Самчуковим романом. Бачачи навмисне фізичне знищення своїх співвітчизників і будучи неспроможним протиставити загарбникам воєнно-політичні сили, Самчук, подібно до Шевченка, «на сторожі коло них» ставить Слово.
У романі письменник проводить жагучий контраст між непростим, але «радісним» світом селянської праці та безжалісною більшовицькою диктатурою.
Роман «Марія» Уласа Самчука — твір не тільки яскравого змісту, це роман-спалах, епічне полотно, неповторне на мовному й стилістичному рівнях.
Ось як С. Пінчук окреслює контурно суть і вагу цього твору: «Що це? Метод? Напрям? Так чи інакше,— цілком окреслена естетична система утвердження торжества життя в його найрізноманітніших проявах, навіть тоді, коли воно конвульсивно вибивається з небуття чи зависає над прірвою».
Автор не був очевидцем подій, але пам'ятав голод у двадцятих, коли з радянської території тікали нещасні люди і просили хоч шматочок хліба. Мав нагоду Самчук спілкуватися і з тими, кому пощастило вислизнути на волю в 1933 році. Письменник зіставляв різні, одна жахливіша від іншої розповіді, осмислював події масштабно: голод нищив націю.
Перенесемось у минуле і дамо можливість учителеві історії розкрити історичну основу роману.
Ні. Вступне слово учителя історії
Я невипадково прийшла на ваш урок. Взагалі література та історія дуже тісно пов'язані між собою. Історія допомагає проникнути вглиб події, а література дає-можливість осмислити ту ж подію через низку яскравих образів. Сьогодні ми з вами в цьому переконаємося. Тему «Голодомор в Україні у 1932—1933 роках» ми вже вивчали на уроці історії.
Отже, згадайте, будь ласка:
Що таке колективізація?
Коли вона розпочалася?
Що таке форсована колективізація?
Що таке «розкуркулювання селянства»?
Які наслідки мала політика розкуркулювання?
Чому українське селянство чинило опір колективізації?
Як можна оцінити політику держави щодо селян у ході колективізації?
Чому на родючих українських землях у 1932-1933 pp. виник голод?
Доведіть, що то був голодомор.
Які з областей України найбільше постраждали від цього лиха?
Чи можна стверджувати, що на Донбасі голодомору «ге було?
Чому селяни не втекли із рідних домівок до міст, де якось можна було прохарчуватися?
Які наслідки голодомору 1932-1933 pp. для України?
IV. Продовження уроку учителем літератури
Страшний голодомор 1932—1933 років став кульмінацією більшовицької Дияволіади. Все починається з того, що катована Україна стає головною економічною колонією СРСР. 1 тут починається справжня «хлібна лихоманка»: «Для збору бур'янів(!) кинуто цілий народ, військо, пресу, письменників і вчених». Більшовики не зупиняються ні перед чим, аби витрусити з «куркуля» все до зернини. Зібраний драконівськими методами хліб складають у колишній церкві. Автор розгортає цей символ: «Нині пророче перо мочається у людську кров і на скрижалях доби виписує одне слово "хліб"».
Зараз ми з вами будемо працювати по групах. Перша творча група повинна була прослідкувати, які ж картини голодомору проходять в романі. Отже, їй слово.
V. Орієнтовний виступ першої групи
У той час, коли у монастирі пріє зсипане в одну величезну купу невисушене зерно, село вимирає. Арештовують Маріїного зятя Архипа, бо він викрав мішок пророслого, майже гною, а не зерна в монастирі. Мучиться Надія з виснаженою від голоду трирічною Христинкою. Воланням до Бога звучать слова Марії: «Вмреш, дитинко. На широкому світі немає вже для тебе трішечки хліба... Зовсім трішечки хліба...».
Корній забиває худющого коня, з якого кілька тижнів варять юшку і, з лихом та бідою, перезимовують. Цікава така деталь: коли Перепутька намірився вбити собаку, рука не піднялася, адже пес ціле життя оберігав його майно.
Як тільки почали танути сніги, вісімдесятирічний Корній разом з іншими людьми вибирається шукати хоч якоїсь поживи на полі. Мерзла картопля, напівгнилий бурячок вважаються не просто знахідкою, а скарбом, за який сусід сусідові голову здатний розтрощити.
Жахливі картини змушують нас замислитись над тим, чи можна було тоді не здеградувати, не одержати в спадок ті риси ментальної обережності, які так заважають і нинішнім українцям.
Корнієві дуже пощастило: знайшов зайця. Правда, здохлого, але така дрібниця в голодний рік нічого не важила. Натуралізм у зображенні цього та інших важливих випадків у творі дуже доречний, без них картина голоду виявилась би фальшивою.
Обставини складаються так, що внучці Корнія, Христинці, вже не треба харчу. Наївшись перепічки з великим домішком древесини, трирічне дитя так мучилось, що збожеволіла від голоду і страждань Надія задушила малу. Це теж зображено без жодних естетичних нюансів.
VI. Продовження уроку вчителем літератури.
В центрі уваги — звичайна селянка Марія, яка тяжкою працею на землі виборює собі місце під сонцем: добробут, право на кохання і відповідальність за своє життя. Однак перемога соціалізму брутально руйнує гармонію її існування, послідовно позбавляючи її власності, якихось перспектив. Улас Самчук вперше в українській літературі виводить сильний тип жінки, яка протистоїть характерному і вже набридлому типу виробленої нашою літературою безпорадної страдниці. Роман «Марія» має цілий ряд особливостей. Спробуємо їх визначити. Над цим питанням працювала друга група. Вам слово.
VII. Орієнтовний виступ другої групи
По-перше, це роман з обрамленням: розпочинається і закінчується він лічбою днів життя Марії.
По-друге, за обсягом твір не підпадає під параметри роману, але має всі його ознаки: триває в часі протягом цілого людського життя, в цьому творі є три сюжетні лінії: лінія Марії, лінія Гната Кухарчука, лінія Корнія Перепутька, автор піднімає ряд проблем: любов до життя, кохання, добра і зла, батьків і дітей, голодомору, репресій, проблему духовності та віри в Бога, проблему влади.
По-третє, Улас Самчук виводить сильний тип жінки, як було вже сказано.
По-четверте, вперше в нашій літературі багатий селянин (Мартин Заруба) не показаний глитаєм і визискувачем, а розсудливою і щедрою людиною. А простий селянин (Гнат Кухарчук) не виступає затурканою істотою, здатною тільки всі свої сили вкладати у хліборобську працю і нічого не бачити навколо себе,— це високодуховна постать, сільський філософ, мислитель.
VIII. Продовження уроку учителем літератури
Як у романі показано деформацію українського національного характеру під впливом більшовицької ідеології? Над цим працювала третя група. їм слово.
IX. Орієнтовна відповідь третьої групи
Деформацію українського національного характеру показано в образі Максима, середнього сина Перепутьків. З самого початку Максим зображений як бешкетник, ледацюга, розбійник. «Не буде з нього господаря,— казав кожному батько,— Тільки й знає вечорниці, гульню та карти».
Нарешті Максим пересварюється з батьком та йде де міста на «легкий хліб». Але з перемогою більшовиків повертається до села у новій якості як представник нової влади. І в нас виникло питання:
— Які наслідки мало прийняття Максимом соціалістичної .доктрини?
Максим — «перекотиполе», що перетворюється на снігову лавину, забираючи все більшу кількість людей. Не дуже настроєний шукати спільної мови з батьками, він тільки поглиблює прірву між собою і ними. Але, не змігши переконати родичів, він починає застосовувати силу: «клопоче, щоб у батька-«куркуля» забрали молотарку». Нарешті, вирішивши одружитись, виганяє батьків з хати. На відміну від односельців, Максим зневажливо ставиться до релігії. (Уривок з роману).
X. Продовження уроку учителем
літератури і учителем історії
Учитель літератури. У зв'язку з усім вищесказаним у нас також виникло декілька запитань.
Учитель історії. Чи згодні ви з трактуванням більшовизму, як закли¬ку до аморальності, неробства, знищення українського менталітету?
Учитель літератури. Як ви гадаєте, постать Максима — літературний тип, носій політичних ідей автора чи жива індивідуальність?
Учитель історії. У романі «Марія» Самчук розглядає три ідеологічні системи: російський царизм, тоталітарний більшовизм, український на¬ціоналізм. Чому український народ обрав або допустив тоталітарний більшовизм?
Учитель літератури.
Чи вдалою є назва роману? Чи можна назвати цей твір хронікою?
Чи є роман Самчука актуальним сьогодні?
XI. Підбиття підсумку уроку. Оцінювання учнів
XII. Заключне слово вчителя літератури
Найбільша трагедія в історії українського народу вимагає свідків, які б зберегли пам'ять про жертви нелюдських страждань і назвали все своїми іменами. В час написання роман відповідав прагненню українців, . особливо емігрантів, узнати правду про долю Батьківщини у більшовицькому концтаборі.
Самчуків пам'ятник народній скорботі не перетворився на лайливий памфлет, а втілив глибокий трагізм у високохудожньому тексті. Він вражає і сьогодні.
У кінці 90-х років Юрій Шерех написав: «Але з романів на тему голодомору «Марія» і тепер вражає — вибачте за, здавалося б, парадоксальність — елегантним трагізмом, трагічною елегантністю».
XIII. Домашнє завдання
Українська література. Скласти план до образу Марії, виписати цитати до її характеристики.
Історія України. Повторити причини голодомору.