урок 12. Культура русі-україни. Свідки минулого

ВАРІАНТ 1

Мета: повторити, узагальнити та закріпити матеріал теми, поглибити знання з історії культури Київської Русі; формувати навички роботи в гру­пах, складати опис ілюстрації, працювати з додатковою літературою.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

форма уроку: урок-подорож.

обладнання: портрети, пронумеровані картки, малюнок з кросвор­дом, грамзапис «Плач Ярославни», слайди із зображенням Софійського собору; ілюстрація із зображенням слов'янського селища, плакати, на яких написані девіз уроку і кросворд, репродукція картини В. М. Васне­цова «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями».

ХІД УРОКУ

i.  організаційна частина уроку

У ч и т е л ь. У кожного мандрівника є щоденник, куди він занотовує подорожні враження. Ваш зошит сьогодні перетвориться саме на такий путівничок, де вам належить записати маршрут нашої подорожі. Попли­вемо ми з вами на кораблі, який називається «Либідь».

ii.основна частина уроку

—     У вас на партах лежать портрети, що відтворюють різний настрій лю­дей. Виберіть, яке з цих зображень відповідає вашому настрою, і покажіть мені та нашим гостям. Отже, ми вже вирушили у подорож, подолали багато миль, і наш корабель приплив до слов'янського селища (показати плакат).

Зупинка 1 — «слов'янське селище»

—     Але, щоб увійти до селища, потрібно пройти через фортецю(виві­шує на дошці кросворд). Фортеця складається з п'яти башт. Ворота цих башт розкриються тоді, коли ви відгадаєте слова, приховані в кросворді. Я читатиму завдання і запропоную три варіанти відповіді. Вам потрібно вибрати правильний варіант і підняти картку з номером відповіді. Картки лежать у кожного на парті.

Завдання 1

Щоб потрапити у першу башту, скажіть, як називалося зображення або візерунчастий малюнок, зроблений з окремих, щільно укладених один до одного і закріплених будь-яким розчином шматочків кольорово­го скла або камінчиків. а) Фреска;

б)   мозаїка;

в)   ікона.

Правильна відповідь —картка № 2 — «мозаїка». Завдання 2

Назвіть науку, яка досліджує життя людей у минулому.

а)   Історія;

б)   етнографія;

в)   археологія.

Правильна відповідь — картка № 1 — «історія».

Завдання 3

Як звали наших давніх предків, що жили понад півтори тисячі років тому на території сучасної України?

а)   Половці;

б)   монголо-татари;

в)   слов'яни.

Правильна відповідь — картка № 3 — «слов'яни».

Завдання 4

Як називалося військовий загін русичів на чолі із князем?

а)   Рать;

б)   військо;

в)   дружина.

Правильна відповідь — картка № 3 — «дружина».

Завдання 5

Вам залишилося виконати останнє завдання, щоб пройти через фор­тецю. Назвіть ім'я князя Київській Русі, за часів якого була створена пер­ша збірка законів «Руська правда«, зведено Софійській собор.

а)   Ярослав;

б)   Аскольд;

в)   Ігор.

Правильна відповідь — картка № 1 — «князь Ярослав».

У ч и т е л ь. Оскільки наш корабель стоїть біля слов'янського селища, пригадайте, що ви знаєте про життя слов'ян. Для цього вам знадобиться підручник.

1-а група. У підручнику знайдіть слова, які характеризують муж­ність і сміливість слов'янських воїнів.

2-а група. У підручнику знайдіть слова, в яких говориться про хо­робрість князя Святослава.

Учні знаходять і зачитують потрібні уривки з тексту.

Зупинка 2 — «Давній Київ»

Учитель. Наша подорож продовжується. Наш корабель дістався столиці Київської Русі — міста Києва. Тут ми познайомимося з культу­рою Київської Русі. Окрасою Києва були такі споруди, як Десятинна церква, Софійський собор, Золоті ворота, Успенський собор, ряд кам'я­них князівських теремів.

При Софійському соборі за часів Ярослава Мудрого було створено перше велике зібрання рукописних книг. На думку дослідників, бібліоте­ка налічувала 950 томів. На жаль, вона зникла безслідно. Учені вважають, що вона, очевидно, знаходиться в одному з нерозкритих підземель, яких в Києві чимало.

За часів Ярослава Мудрого при церквах і монастирях відкривалися школи, куди приймали на навчання малолітніх хлопчиків. А при Андріїв­ському монастирі в Києві діяла школа для дівчаток.

За часів Київської Русі набули поширення билини — поеми, присвя­чені важливим подіям, особливо боротьбі з ворогами. Серед них: «Ілля Муромець і Соловій-розбійник», «Добриня Микитович і Змій», «Альоша Попович і Тугарин Змій». Було написано багато літописів і творів — «Сло­во про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Ізборник» Святослава Ярославича, «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Сьогодні ви дізнаєтеся про два найзначнішітвори тих років «Повість минулих літ» і «Слово о полку Ігоревім».

Розкажуть про них ваші однокласники, що отримали випереджальне завдання.

Двоє учнів розповідають про «Слово о полку Ігоревім».

Учитель. А зараз ви послухаєте невеличкий уривок із цього тво­ру — «Плач Ярославни». Слухаючи грамзапис, уважно розгляньте вистав­ку малюнків, які ілюструють «Слово о полку Ігоревім».

По закінченні прослуховування запису учні складають опис за ма­люнками до «Слова».

Двоє учнів розповідають про «Повість минулих літ». Решта учнів, уважно розглянувши портрет Нестора-літописця, розповідають про те, як створювалися літописи.

Уч и т е л ь. Молодці, діти! Добре впоралися із завданням.

Наші гості-старшокласники підготували для вас вірш «Песнь о Ве­щем Олеге», написаний великим російським поетом О. С. Пушкіним.

Питання

1.  Хто такий Олег?

2.  У якому столітті правив Києвом?

3.  З ким воював?

—     Зараз ви потрапите на екскурсію в Софійській собор. Допоможе нам у цьому викладач курсу світової художньої культури.

Показ слайдів і розповідь викладача.

Питання

1. На честь якої події було збудовано Софії Київську?

2. За часів якого князя?

3. Які елементи використовувалися для оздоблення собору?

4. Як ви думаєте, чому зображення Софії Київської вміщено на україн­ській гривні?

—     Наша подорож добігла кінця. Давайте перевіримо, наскільки уваж­но ви слухали. Відповідайте на такі питання;

1. Хто був автором «Повісті минулих літ«? (Нестор)

2. Яке місто було столицею Київської Русі за часів князювання Яросла­ва Мудрого?(Київ)

3. За часів якого князя була написана перша збірка законів «Руська правда«? (Ярослава Мудрого)

4. Який князь заснував місто Київ? (Кий)

5. Хто був батьком Ярослава Мудрого? (Володимир)

У ч и т е л ь. Ви добре впоралися із завданням. А зараз покажіть мені і нашим гостям ваш настрій, вибравши відповідний портрет. Я бачу, ваш настрій значно покращився.

Дякую, що ви добре підготувалися до уроку, саме тому ми здійснили з вами надзвичайно цікаву подорож.

ііі. підбиття підсумків уроку IV. домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Давні греки склали список найвидатніших пам'яток архітектури та мистецтва свого часу, які дістали назву «Сім чудес світу». Спробуйте скласти власний список «Сім чудес Київської Русі».

ВАРІАНТ 2

УРОК-ЕКСКУРСІЯ «ПО СТАРОДАВНЬОМУ КИЄВУ»

Екскурсія починається біля Золотих воріт.

У ч и т е л ь. Шановні діти! Ми знаходимось біля Золотих воріт — голов­ного в'їзду в давній Київ. Зараз ми пройдемо крізь міську браму й опини­мось у місті Великого київського князя Ярослава Мудрого. Давайте зга­даємо, чому головні ворота міста мали назву «Золоті».

Відповіді учнів

1. Золоті ворота були у столиці Візантії — Царгороді, а Київ вів з греками суперництво, і, щоб показати велич свого міста, князь вирішив воро­та назвати Золотими.

2. Кажуть, що біля воріт завжди стояли князівські воїни і кожен, хто приїздив до міста, сплачував мито — кілька золотих монет.

3. Щоб запобігти ушкодженню стіни від ворожих стріл і каміння, ворота були захищені листами міді, яка на сонці яскраво випромінювала. Тож давні люди говорили: «Ідемо до золотих воріт».

Учитель. Золоті ворота були символом могутності давнього Киє­ва — «матері руських міст». Жодного разу кочовики, які були біля Києва, не змогли оволодіти цим укріпленням. Без Золотих воріт місто навіть не уявлялось. Існує така давня легенда.

Одного разу підійшло до міста велике кочове військо. Оточило Київ. А в Києві був богатир Михайлик. Піднявся він на мур і пустив стрілу в та­тарський табір. Стріла влучила татарському хану прямо в казан. «Є великий воїн у цьому місті,— сказали татари — віддайте нам його кияни, тоді не будемо чіпати місто».

Порадились городяни і вирішили віддати Михайлика татарам. Обра­зився лицар на городян, сів на коня і поїхав з міста. Не було кому захища­ти Київ, і вороги увірвались у місто. Але це тільки легенда.

Екскурсанти проходять крізь Золоті ворота й опиняються в місті Ярослава Мудрого.

Уч и т е л ь. Подивіться, будь ласка, на цю величну споруду. Вона у ви­соту була 12 м і завширшки сягала 6,5 м. Вліво та вправо йшли від воріт могутні вали, які оточували все місто. Самі ворота були викладені зі спе­ціальної цегли — плінфи, секрет виготовлення якої знали київські реміс­ники. Над воротами ви бачите храм Благовіщення із золотим куполом. Ця маленька церква виконувала також військову функцію — з неї київські дружинники вдивлялись у степ: чи не підходять до міста кочівники? А ми з вами продовжимо шлях по місту Ярослава Мудрого.

Екскурсанти прямують до Софіївської площі і зупиняються біля Софіївсько- го собору.

Уч и т е л ь. Ми з вами знаходимось на Софіївський площі. Це — іс­торичний центр міста Ярослава. Тут приймали іноземних послів, відбува­лось народне віче. На цьому місці, яке, за літописами, мало назву «поле внє града», відбулась історична битва Ярослава Мудрого з печенігами. Про це нам розповість один із учнів.

Розповідь учня. 1036 р. підійшли до Києва печеніги — могутні кочовики. Їм назустріч вивів дружини князь Ярослав Мудрий. Варязькі дружини князь поставив посередині, справа поставив свою дружину ки­ївську, а зліва — новгородців. Жорстокою була ця битва. Сам князь зазнав удару від печенізької шаблі, у ногу йому влучила стріла. У жорстокій бит­ві кияни перемогли печенігів, і ті перестали нападати на Русь. На знак перемоги Ярослав Мудрий звелів спорудити храм на честь святої Софії.

Учитель. Софіївський собор став резиденцією київських князів і митрополита. Мозаїки і фрески собору зберегли для нас давні сторінки історії та культури нашого народу. Тут містилась велика бібліотека, яка нараховувала до тисячі книжок, існувала палітурна майстерня і школа, де навчались діти заможних киян. Софія була духовним центром давньої України-Русі та всього православного світу. В усі часи заморські гості по­спішали до давньої Софії, адже народна мудрість проголошувала: «Якщо ти був у Києві і не бачив святої Софії, то ти нічого не бачив». Давайте за­вітаємо до цієї величної святині.

Екскурсії по Софіївському собору та заповіднику проводять фахівці музею. Під час екскурсій учням пропонується звернути увагу на живо­писні шедеври Давньої Русі, мозаїки і фрески, давні графіки, саркофаг Ярослава Мудрого. Після огляду Софії екскурсія прямує до Михайлів­ського Златоверхого Собору.

У ч и т е л ь. Шановні учні! Ми зараз з вами знаходимось на території «міста князя Ізяслава». Його прикрашає велична споруда — Михайлів­ський Златоверхий Монастир. Собор носить назву на честь небесного воїна Михайла. Подивіться, будьласка, на цю чудову споруду. Вона на­гадує нам космічний корабель, який готується до польоту. У 20-30-х рр. ХХ ст., тобто в часи панування тоталитаризму, багато перлин з нашої ду­ховної спадщини, було втрачено, а храм поруйновано. Не випадково тут розташовано пам'ятний знак жертвам сталінського голодомору 1932— 1933 рр. Із проголошенням незалежності нашої держави відроджується і духовність народу, і наші духовні святині. На цій площі ми бачимо пам'ятник великим людям Київської Русі. Хто може їх назвати і розказа­ти, які сторінки української історії з ними пов'язані?

Учні називають: княгиню Ольгу, Андрія Первозванного,болгарських просві­тителів Кирила та Мефодія.

Учитель підбиває підсумки виступів учнів.

У ч и т е л ь. Дійсно, з ім'ям Андрія Первозванного пов'язаний початок історії нашого міста. Адже саме його послав на українські землі Господь нести боже слово. І, побачивши величні київські гори,Андрій благословив їх. На цьому місці і постав Київ. Справи Кирила та Мефодія нам добре ві­домі. Саме з їх іменами пов'язують появу перших азбук, які називалися глаголиця та кирилиця. Про княгиню Ольгу мова особлива. Не випадко­во народ назвав її Великою, Мудрою, Святою. З уроків історії України, ви знаєте, чому. А мені хочеться сказати поетичними рядками про велику княгиню.

Княгине Ольго, ти в часах далеких До нас прийшла з болгарської землі. Як ті вовки чекали небезпеки, Яку ті чайки, жалілися жалі...

Та в Києві державною рукою Добро і лад ти швидко навела, І хрест засяяв зіркою святою, Яку ти в наше небо підняла!

Загомоніли гори і долини... І розпочався християнський вік, І ти сказала буде: «Буде Україна, Бо з нами Бог віднині і повік!»

Ярослав Паладій «Абетка з історії України»

У ч и т е л ь. Тепер з «міста князя Ізяслава» ми йдемо до «міста князя Володимира». Наш шлях — крізь ворота, туди, на давню гору, яка була політичним центром давнього Києва. Давайте згадаємо, що нам відомо про князя Володимира Святославича?

Учитель оцінює відповіді учнів і продовжує екскурсію до «міста Володимира».

У ч и т е л ь. У «місті Володимира» розташувався княжий палац, Деся­тинна церква, будинки дружинників і київської знаті, місця для торгових людей.

Про справи князя Володимира досить влучно сказав поет Юрій Шкру- меляк:

Звав тебе народ ласкавим, Називав теж «Сонцем Ясним», Бо зробив ти край великим, А свій люд — багатим, щасним. Ти зібрав всі руські землі Від Кавказу по Карпати І від моря аж по Волгу Став «Великий» панувати.

Запитання до учнів

1. Чому народ називав князя Володимира «Красним Сонечком»?

2.  Яке значення мала для давнього Києва Десятинна церква? Чому вона мала таку назву?

У ч и т е л ь.Під час Батиєвої навали останні захисники Києва відсту­пили до міста Володимира і дали бій кочовикам, захищаючи Десятинну церкву. Тут загинули останні захисники міста, а Київ був спустошений ординцями. Ця біда сталася в грудні 1240 р. Про ці трагічні події видатний український поет Володимир Сосюра писав: До Дніпра збігає Київ Шумними садами. Шлях кривавий, шлях Батиїв Там десь, за віками... Скільки впало любих, милих, Не прийшло з походу, Як стікала кров по схилах У Дніпрову воду. Києве! Гули пожари! Морем клекотали... На валах твоїх татари Після бою спали. Шлях кривавий, шлях Батиїв Десь там за віками... До Дніпра збігає Київ Шумними садами.

А ми з вами йдемо до дніпровських круч милуватися краєвидами міс­та. Перед нами Поділ — один з найдавніших ремісничих і торгових центрів Києва. З давнього Подолу починався шлях для багатьох купців і торгових людей «із варяг в греки». До Балтії й Чорного моря везли купці вироби київських майстрів: посуд та прикраси, зброю та одяг, продукти харчуван­ня та сировину. Шлях цей був дуже небезпечний, адже часто кораблі до­водилось тягнути берегом,відбивати напади розбійників чи кочовиків, терпіти холод і спеку. З усіх куточків світу заморські гості поспішали до Києва. Купці з півночі везли хутра, арабські мореплавці — вишукані тка­нини і прянощі. Як зазначає літописець: «Київ був значний і чуваний в усіх куточках землі». Стародавні племена готів називали його Дніпровим містом, грецькі мандрівники — Сомбатом, араби знали його як «Куябу». Про велич столиці Давньої Русі свідчать такі цифри: в середині ХІІ ст. на­селення Києва складало 50 тис. осіб, Страсбурга — 20 тис., Лондона — 35 тис. Тільки Париж мав 100 тис. населення. Вчені довели, що саме на цих кручах над Подолом виник стародавній Київ. Поміркуйте, чому давні слов'яни обрали саме це місце над Дніпром.

Учитель підсумовує виступи учнів, які відзначають:

?  торгові шляхи;

?  наявність Дніпра;

?  можливість займатись рибальством і полюванням;

?  важкодоступні для ворогів місця.

У ч и т е л ь. Подивіться на ці гори. Тут виникло давнє городище. Літо­писець Нестор у «Повісті минулих літ» сповіщає нам:

І було три брати. Одному ім'я Кий, Другому — Щек, А третьому — Хорив, І сестра їхня Либідь.

І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, А Щек сидів на горі, що й нині зветься Щекавиця, А Хорив на третій горі, від нього прозвалася Хоревиця.

І в ім'я брата свого старшого заклали городок І назвали його Київ...

Давайте згадаємо з уроків історії України, які ще існують версії щодо виникнення і заснування Києва.

Учитель підбиває підсумки виступів учнів. Зупиняється на варіанті про слов'янське походження давнього міста. Одному з учнів пропонуєть­ся продекламувати вірш Олександра Олеся «Початок Русі».

Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама гора.

Жив там перший Кий з Хоривом,

Щек та Либідь — їх сестра,

Над самим Дніпром на горах, Огороджений з боків Ровом, мурами, волами, Київ виріс і розцвів.

На сторожі коло його, Наче батько, спав Дніпро, Наче батько сину ніс він З півдня й півночі добро.

І, здавалось, Україна Буде квітнути віки. І, здавалось, всі народи Їй сплітатимуть вінки.

Уч и т е л ь. Буремні роки пронеслися над містом. А він і 1500-річним залишився таким же могутнім і молодим. Подивіться на лівий берег Дніпра, де постали сучасні будівлі. Як чудово поєднуються вони з його архітектур­ними пам'ятками. Там, де київські князі виводили дружини на смертель­ний двобій з кочовиками, потопають серед каштанів сучасні масиви.

Київ — місто минулого і сучасності, місто-герой і місто-трудівник, місто високої культури, науки, спорту й освіти. Сивина його століть, подих іс­торії відчуваються тут скрізь.

Я стільки чув похвальних слів про Київ, Такі захоплені чув голоси! І це — не чемності самої вияв, А лиш визнання справжньої краси!

Максим Рильський

Учитель підбиває підсумки екскурсії і пропонує учням удома написа­ти звіт про екскурсію, зазначивши в зошиті маршрут та основні архітек­турні пам'ятки давнього Києва.