1

2

3

Чому саме ця тема? Ми з вами вже ви­вчили, в якому становищі перебували українські землі у складі Речі Посполи­тої, про утиски українського народу, про козаків.

Логічним продовженням цього ряду є боротьба за волю козацтва та решти на­селення, що вилилась у Визвольну війну. Отож, наша гра навчальна. І по її завер­шенні ми маємо чогось навчитися. Що саме, ви можете прочитати в робочих матеріалах, які є в кожного з вас (див. додаток). Зверніть увагу, що на картках зроблені спеціальні помилки, які ми ма­ємо віднайти в процесі роботи. Крім того, зверніть увагу на дошку. У вас є чистий листок для написання нашого власного літопису про події тих часів

III. Актуа­лізація опорних знань

— Починаємо нашу гру. Спочатку, щоб включитися в неї, нам потрібна пере­пустка. Нею стануть ваші знання. Ви поділені на п'ять груп. Керівники груп, підійдіть і витягніть номер питання, на яке має дати відповідь ваша група. Пере­лік питань наведено у робочих картках «Перепустка до гри» (див. додаток)

Керівник групи витягує номер питання. Група обговорює його і подає узгоджену відповідь

IV. Ви­вчення нового ма­теріалу

Учитель оголошує план уроку:

1.    Передумови Визвольної війни 1648— 1657 рр.

2.    Перебіг подій 1648 р. Богдан Хмель­ницький.

3.     Зборівський та Білоцерківський мир­ний договори.

4.    Переяславська рада 1654 р. та події після неї

Учні в зошитах запису­ють число і тему уроку

1. Робота зі стрічкою часу

— Нам необхідно визначити хронологіч­ні рамки нашої теми, тобто роки, в меж­ах яких відбуваються події, які ми вивча­ємо. Учитель позначає дати 1648 і 1657 на стрічці часу, зображеній на дошці

Визначають хроноло­гічні рамки Визвольної війни і відзначають їх на стрічці часу у своїх зошитах

1

2

3

Учитель. Всі спроби розв'язати наявні в І пол. XVII ст. проблеми зазнавали не­вдачі. Але в 1648 р. розпочалось нове по­встання. Незабаром воно переросло у Визвольну війну. Хто ж брав участь у цій війні? Чи весь український народ, чи лише якась його частина? І чому цю війну називають Визвольною? Як ви гадаєте, де ми можемо знайти від­повідь на ці запитання? Учитель повторює запитання

Пропонують свої варі­анти відповідей

2. Вико­нання завдання № 1

робочої картки

Узагальнює відповіді та зазначає, що в даному випадку джерелом інформації може стати наш підручник. Робить висновок про те, що Визвольна війна 1648—1657 рр. стала всенародною боротьбою за волю, основною причиною якої була важке становище і гноблення українців

Знайомляться із за­вданням № 1 із робочої картки і шукають від­повідь на нього в під­ручнику на С. 127

3. Вико­нання за­вдання № 2 робо­чої картки

Будь-яка справа не обходиться без ліде­ра. Ним у 1648 р., безперечно, став геть­ман Богдан Хмельницький.

Слухають повідомлен­ня про Богдана Хмель­ницького і виконують завдання № 2 робочої картки.

Оцінює виступ учня, який підготував повідомлення про Б. Хмельницького. Узагальнює відповіді груп

Питання обговорюєть­ся в групах, презенту­ється узгоджена відпо­відь від кожної групи

4. Робота з атласом

Якими ж були безпосередні дії? За допо­могою атласа простежте шлях козацько­го війська в 1648 р. і місця найважливі­ших битв.

Вчитель записує дати і назви битв у літо­пис і позначає їх на стрічці часу на дошці. Показує шлях козацького війська на на­стінній карті

Відкривають атласи на С. 16—17, називають події, записують їх у зошитах.

Знаходять в атласі істо­ричні місця — Суботів, Січ, Жовті Води, Кор­сунь, Пилявці — і від­значають їх прапорцями

5. Вико­нання завдання № 3 робочої картки

Прочитайте зміст завдання і спробуйте знайти спільне між двома малюнками на С. 125 підручника та на С. 17 атласа. Вчитель ілюструє події 1648 р., пересува­ючи фігурки на план-схемі військових дій, позначеній на підлозі

Виконують завдання № 3 робочої картки

1

2

3

6. Розпо­відь

учителя

Розповідає про облогу Львова, про при­чини її зняття. (Хмельницький вчився у Львові; надзвичайна краса міста; по­ширення хвороб у таборі козаків; прихід зими). Позначення події на стрічці часу. Розповідь вчителя про похід до Замостя та урочистий в'їзд до Києва

Один з учнів записує дати та події в літопис на дошці. Учні заносять події, про які йдеться, у зошит на стрічку часу

7.Фізкульт- хвилинка

Описує події 25 грудня 1648 р., коли кия­ни урочисто вітали Б. Хмельницького

Уявляють себе кияна­ми, що очікують на приїзд Богдана Хмель­ницького: підстрибу­ють, тупцюють на міс­ці, після появи гетьмана плескають у долоні

8. Розпо­відь

учителя

Але польські магнати на цьому не заспо­коїлись. Вони прагнули повернути втра­чене.

Розповідь про Збаразьку битву, Зборів- ський мирний договір. Ілюстрація подій на план-схемі. Відзначення події на стрічці часу на дошці

Заносять події на стріч­ку часу в зошитах. Один з учнів записує дату та подію в літопис на дошці

9. Вико­нання завдань № 4-5

Пропонує учням виконати завдання № 4-5.

На підставі учнівських висновків розпо­відає про Берестецьку битву та Білоцер­ківський договір 1651 р. Ілюстрація подій на план-схемі. Позна­чення подій на стрічці часу на дошці.

У козацькій державі під назвою «Військо Запорозьке» склалося важке становище. З одного боку, ворожа Польща, з іншо­го, — ненадійний союзник — Кримське ханство. Тому необхідно знайти нових, більш надійних союзників. Ним, на дум­ку Б. Хмельницького, мав стати москов­ський цар Олексій Михайлович

Виконують завдання 4-5 робочої картки. Роблять висновки.

Один із учнів записує дати та події в літопис на дошці. Запис у зошиті «Вій­сько Запорозьке — офі­ційна назва української держави середини XVII ст.»

10. Вико­нання за­вдання № 6 робочої картки

Повідомлення учня про Переяславську раду.

Оцінювання учня, що підготував повідомлення

Виконання завдання № 6 робочої картки. Слухають повідомлення про Переяславську раду і готують по одному основному й одному резервному запитанню з теми повідомлення

1

2

3

Запис події в літопис і на стрічці часу на дошці

Позначають дату «1654 рік» на стрічці часу в зошиті. Гра у «павутинку»: пер­ша група ставить запи­тання з теми повідом­лення другій групі, друга — третій і так далі по колу

11. Розпо­відь учителя

Надалі війна тривала з перемінним успі­хом. Зрештою, в 1656 р. Московська дер­жава і Річ Посполита уклали Віденське перемир'я, за яким українські землі були розділені між цими державами. Таким чином, два могутніх сусіди вирішили долю нашого народу, навіть не радячись з ним.

Запис події в літопис і на лінії часу на дошці.

— У 1657 р. Богдан Хмельницький поми­рає, і Визвольна війна закінчується, хоча боротьба й надалі триває. Про це ми бу­демо говорити вже на наступному уроці

Заносять подію на стрічку часу в зошитах

V. Підбиття підсумків

Учитель. Наш літопис завершено. Ми його збережемо для наступних поколінь учнів. Отже, Богдан Хмельницький — національний герой України. Він здій­снив спробу захистити український на­род від іноземних поневолювачів та відновив в XVII ст. українську держав­ність.

Пропонує учням дати відповіді на пи­тання:

1.    Ким став Богдан Хмельницький для України?

2.    Які завдання стояли перед учасниками Визвольної війни?

Побудуйте логічний ланцюжок. Київська Русь, Галицько-Волинська дер­жава, Литовсько-Руська держава, ... . Проводить узагальнюючу бесіду. Обґрунтовує та виставляє оцінки

Дають відповіді на пи­тання, будують логіч­ний ланцюжок.

Керівники учнівських груп аналізують роботу своїх груп

1

2

3

VL Домашнє

завдання

Домашнє завдання вміщено у робочих картках, учитель коментує його

Розглядають домашнє

завдання

і в разі потреби став­

лять питання

вчителеві щодо його

виконання