УРОК 21. КУЛЬТУРНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ

Мета: познайомити учнів з історією гетьманської столиці, дати уяв­лення про діяльність Києво-Могилянського колегіуму; розвивати уміння працювати з картою, продовжити формування хронологічних навичок, застосовувати набуті знання, виступати перед аудиторією; виховувати повагу до культурних здобутків свого народу, прагнення збереження іс­торичних пам'яток.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу і формування умінь та на­вичок.

Вид уроку: урок-подорож.

Обладнання: історичний атлас, ілюстрації, картки для учнів. Підготовчий етап. За дві неділі до уроку вчитель дає завдання двом учням підготувати повідомлення за темами «Чигирин — гетьманська столиця»

та «Історія Києво-Могилянської академії». В процесі підготовки учням надаються консультації, пропонується список додаткової літератури. Група учнів-асистентів шукають ілюстрації, виготовляють картки.

ХІД УРОКУ

i.  організаційна частина уроку

У ч и т е л ь. Щоб познайомитися із здобутками української культури нам необхідно здійснити подорож по різних містах української землі. У цій мандрівці нас супроводжуватимуть джура Андрій, школяр Іван.

ii.Актуалізація знань учнів

У ч и т е л ь. Створення Богданом Хмельницьким в середині ХУІІ ст. держави Гетьманщини суттєво вплинуло на розвиток культури україн­ського народу. Щоб переконатися в цьому, ми спочатку завітаємо до сто­лиці держави Хмельницького.

Робота по карті

Відкрийте в атласі карту «Українська держава за гетьмана Богдана Хмельницького».

1.  Назвіть місто, де розміщалася столиця Гетьманщини часів Богдана Хмельницького?

2. Знайдіть це місто на карті.

3.  Назвіть держави, з якими межувала Гетьманщина за часів Богдана Хмельницького.

iii.    основна частина уроку

Перша зупинка «Чигирин»

На дошці розміщуються: герб міста Чигирина ХУІІ ст., портрет Бог­дана Хмельницького, малюнки Т. Г. Шевченка «Іллінська церква в Субо- тові» та «Чигирин»

Учитель. Нашим екскурсоводом по місту буде джура Андрій. Уваж­но послухайте розповідь, бо вам згодом треба буде відповісти на його пи­тання.

Джура Андрій. Чигирин розташувався вздовж річки Тясмин, притоки Дніпра. Вже на початку Х?І ст. тут існував укріплений козаць­кий зимівник. Протягом Х?! — середини XVII ст. місто, розташоване в центрі козацьких земель, неодноразово потрапляло в центр селянських та козацьких заворушень. Італієць Павло Алепський, відвідавши Чиги­рин, писав, що цей «замок не має собі рівних на всю Козацьку землю щодо свого простору та великих боліт, що кругом нього. Тим то він дуже сильний. Всередині його багато круч».

За Богдана Хмельницького, як тільки-но Чигирин набув статусу сто­лиці, населення його зросло до 50 тис. чоловік. Оточення гетьмана, слу­жилі люди, генеральна старшина з обслугою, ремісники, переважно зброярі, купці заполонили місто. Тут Богдан Хмельницький видав біль­шість своїх універсалів, тут же з пишністю приймав іноземних послів, за­прошуючи їх наприкінці «хліба їсти».

У вільні години гетьман наїжджав з друзями до свого маєтку Субото- ва, хутора неподалік Чигирина. У ці дні до Богданового двору, згадували односельці, зліталися голуби з усієї округи, а коли коли увечері гетьман з друзями починав співати, то річкою той спів було чути на декілька кіло­метрів. Тут же, в Суботові, в Іллінській церкві, спроектованій власноруч Богданом Хмельницьким, його й поховали у 1657 р. Зображення цієї спо­руди за малюнком Т. Г. Шевченка вміщено на сучасній п'ятигривневій купюрі.

Під час Чигиринських походів турецько-татарських військ у 70-х ро­ках ХУІІ ст. гетьманську столицю було зруйновано, а саму фортецю коза­ки підірвали, коли не стало сил її боронити.

Питання джури Андрія

1. Чому на гербі Чигирина в середині ХУІІ ст. з'явилися стріли?

2. Чому одна з вулиць міста отримала назву «Посольська»?

«Мозковий штурм»

Уч и т е л ь. Серед оточення Богдана Хмельницького було багато до­сить освічених людей, які здобули освіту у єдиному на той час вищому навчальному закладі у Східній Європі — Києво-Могилянському колегіу­мі. Тож вирушаємо до Києва.

А дорогою пропоную конкурс знавців української народної пісні й музики.

Учні називають українські народні пісні. Той, хто останнім згадає на­зву пісні, дістане заохочувальний бал і право першої відповіді на наступ­не питання. По закінченні змагання переможець відповідає на питання:

1. Як називалися сліпі співці, що виконували українські народні пісні та

думи, акомпануючи собі на кобзі чи бандурі?

У ч и т е л ь. А тепер згадаємо назви українських народних інструмен­тів. Той, хто останнім назве український музичний інструмент, відповідає на питання:

2. З яких музичних інструментів складалися «троїсті музики»?

Поки діти грають, на дошці кріпляться: зображення Києво-Моги- лянського колегіуму та портрет Петра Могили.

Назустріч виступає школяр Іван.

Школяр Іван. Ми з вами знаходимося на території Київського колегіуму. Він став першим вищим навчальним закладом на українських землях. Його заснування пов'язане з ім'ям архімандритом Києво-Печер­ської лаври.

Загадка-плутанка

Ім'я засновника колегіуму ви дізнаєтеся, коли розв'яжете загадку, в якій букви його імені та прізвища переплутані. ОПРЕТ ЛАМОГИ (Петро Могила)

З часом прізвище засновника увійшло до назви колегіуму— Києво- Могилянський.

Свою діяльність колегіум розпочав у вересні 1632 року. Навчання у ньому тривало 12 років, а кількість предметів, що тут вивчали студенти, сягала тридцяти. Значна увага тут приділялася вивченню мов: україн­ської, латини, грецької, польської, церковнослов'янській.

Викладачами тут працювали видатні українські науковці Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Григорій Кониський. Наприкінці Х^І ст. Києво-Могилянський колегіум дістав звання академії. Діяла академія до 1817 р.

Навчалися тут представники всіх верств населення: духовенства, ко­заків, української шляхти, міщан і селян. Тут здобували освіту видатний учений Михайло Ломоносов, український філософ Григорій Сковорода, майбутній гетьман Іван Самойлович.

1992 році академія відновила свою діяльність, і сьогодні вона пере­творилася на провідний навчальний заклад незалежної України.

Питання школяра Івана

1.  Скільки років діяв Києво-Могилянський колегіум, згодом — акаде­мія? (175 років)

2.  Через скільки років Києво-Могилянська відновила свою діяльність у незалежній Україні? (Через 175 років)

IV. Закріплення знань

Учні мають дати відповіді на поставлені питання, піднімаючи відпо­відно карти з написом «так» чи «ні».

1.  Столиця Гетьманщини часів Богдана Хмельницького перебувала у Києві? (Ні)

2.  Богдан Хмельницький народився на хуторі Суботів? (Так)

3.  Архітектором Іллінської церкви був Богдан Хмельницький? (Так)

4.  У Києво-Могилянському колегіумі могли навчатися лише представ­ники шляхти? (Ні)

5.  Навчання у Києво-Могилянській академії тривало 10 років? (Ні)

6.  Богдан Хмільницький закінчив Києво-Могилянську академію? (Ні)

V.      підбиття підсумків уроку

VI.    домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника. Прочитавши уривок зі статуту братських шкіл (підручника В. Власова, О. Данилевської на С. 127), дайте відповідь, що спільного та чим відрізнялися правила брат­ської та вашої школи.