План конспект 8 клас УРОК № 4 Тема. Церковне життя другої половини XVI ст.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 30-03-2013, 20:09

УРОК № 4

Тема. Церковне життя другої половини XVI ст.

Мета: скласти уявлення про розгортання реформаційних і контрреформаційних рухів на українських землях; оці­нювати значення діяльності православних братств; ви­значати особливості становища православної церкви; продовжувати формувати навички використовувати роз­повідь учителя і матеріал підручника як джерело знань; виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини.

Тип уроку:комбінований Обладнання:підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни:Реформація, Контрреформація, протестан­тизм, єзуїти, братства.

Основні дати: 1542, 1544 р. створення уЛьвові Благовіщенського та Миколаївського церковних православних братств; 1556—1561 pp. на Волині українською мовою було ви­дано Пересопницьке Євангеліє; 1564 р. початок діяль­ності єзуїтів у Польщі.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Запитання для індивідуального опитування

1)        Якими були передумови укладення Люблінської унії?

2)        Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської та української сторін щодо об'єднання Польщі та Литви.

3)        Як було укладено Люблінську унію?

4)         Схарактеризуйте адміністративно-політичний устрій україн­ських земель у складі Речі Посполитої.

Заслуховування підготовлених повідомлень

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Становище православної церкви.

I  ВАРІАНТ

Коментоване читання відповідного пункту параграфа

II   ВАРІАНТ

Розповідь учителя

XVI ст. дослідники називають темною епохою в історії української православної церкви. У цей період церковне життя на теренах Ук­раїни розвивалося під іноземною й іновірною польсько-литовською владою. І хоча проголошувалося терпиме ставлення до православ'я, забезпечення прав і привілеїв православної церкви, існували істотні причини, які викликали глибоку кризу церковного життя, деморалі­зували й дезорганізували його. Водночас саме в цей період розвинули­ся такі характерні особливості українського православ'я, як активна участь у житті церкви світських осіб та зближення церковного життя, духовної освіти й школи, змушених протистояти наступу латинської культури, католицизму та реформаційним рухам.

Негативно впливало на становище православної церкви існуюче в Польському королівстві й Великому князівстві Литовському право патронату або «право подавання». Відповідно до нього, питання при­значення на митрополичу і єпископську кафедри залежало від вели­кого князя литовського та польського короля. Після Люблінської унії ситуація погіршилася. Польські королі за правом патронату стали, «подаючи хліби духовні й роздаючи столиці духовні», призначати на посади єпископів і архімандритів (настоятелів монастирів) за гроші. Фактично посаду отримував той, хто більше за неї заплатив. Королі надавали посади в православній церкві світським особам (шляхті, військовим) за борги держави цим людям, різноманітні вислуги, на прохання наближених до королівського двору осіб тощо.

Правом патронату стосовно православних церков і монастирів ко­ристувалися на приватних землях магнати та шляхта. Воно поляга­ло у праві власності на засновані ними церкви й монастирі у своїх маєтках, селах та містах. Священики в таких парафіях не обиралися простим людом, а призначалися патронами-шляхтичами за «правом подавання». Завдяки цьому життя церковної громади залежало від віросповідування власника маєтку або міста та його ставлення до православ'я. Магнати і шляхта розпоряджалися церквами й монас­тирями на підставі права власності: закладали, міняли, продавали, здавали в оренду, віддавали як посаг тощо.

Польська влада надала православній церкві набагато менше прав порівняно з католицькою. Православних єпископів не допускали, на відміну від католицьких, до участі в роботі сенату верхньої палати сейму. Православне духівництво, на відміну від католицько­го, повинно було сплачувати податки. Хоча з 1573 р. польські королі зобов'язалися дотримуватися політики релігійної віротерпимості, фактично польська влада й католицьке духівництво негативно ста­вилися до православ'я, убачаючи в ньому перешкоду для просування католицизму на Схід.

2. Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні.

Розповідь учителя

У XVI ст. Європу охопила Реформація церковно-релігійні й су­спільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви. Із поширенням у Європі реформаційних ідей пов'язаний початок пробу­дження національної свідомості, розвиток культури окремих народів та виникнення протестантизму.

Робота з термінами та поняттями

Протестантизм один із найбільших (поряд із католицизмом і православ'ям) напрямків християнства, який виник у період Ре­формації в XVI ст. Його початковими формами були лютеранство, кальвінізм та англіканство.

Розповідь учителя

У ЗО40-х pp. XVI ст. з Європи через Польщу на українські землі стали поширюватися реформаційні вчення. Одним із таких учень був кальвінізм.Засновник учення Жан Кальвінуважав, що доля людини заздалегідь визначена Богом, закликав працювати, бути ощадливими й накопичувати багатства. На теренах України громади кальвіністів виникали у великих панських маєтках або містах, що належали маг­натам. Першими прийняли кальвінізм магнатські родини Потоцьких і Радзивіллів.До них приєдналися представники знатних православ­них родів (Вишневецькі, Хоткевичі, Сапеги). Громади кальвіністів виникали також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші, Перемишль­ській і Белзькій землях. Інша течія протестантизму, лютеранство, на теренах України поширення не набула.

У другій половині XVI ст. на Галичині, Волині, Поділлі та Київ­щині поширилосяаріанство протестантський напрямок, прихиль­ники якого визнавали лише Бога Отця, заперечуючи цим християн­ське вчення про Святу Трійцю.

Особливістю реформаційних рухів було те, що вони не поширюва­лися на значні верстви українського населення. За підрахунками іс­торика М. Грушевського, на українських землях було близько 100 не­великих протестантських громад, створених, як правило, шляхтою і далеко не завжди українською. Поширення протестантизму на пев­ний час загальмувало проникнення католицизму в Україну. В основ- них засадах Реформації (звільнення з-під влади Риму, наближення церкви до народу, переклад Біблії народною мовою) українське пра­вославне населення вбачало засіб протидії католицизму, пристосову­ючи реформаційні ідеї до своїх потреб.

Боротьба протестантів із католицькою церквою ставала для право­славних зразком для оновлення власної церковної організації. Вплив реформаційних ідей проявлявся в діяльностіправославних братств, які намагалися сприяти оновленню церковного життя.

Важливим наслідком поширення ідей Реформації на українських землях стала поява перекладів Святого Письма. Зокрема, у 1556— 1561 pp. на Волині українською мовою було виданоПересопницьке Євангеліє.

У 60-х pp. XVI ст. в Україні набуває поширення Контрреформа­ція рух, розпочатий католицькою церквою для боротьби з Рефор­мацією. У 1569 р. за підтримки польської влади на теренах України розпочало діяльність «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів). Завдяки на­полегливій діяльності єзуїтів, підтримуваних польською владою, їх прибічниками стало чимало магнатів і шляхти, яких вони навернули в католицизм (Радзивілли, Хоткевичі, Сапеги). У 70—80-х pp. XVI ст. на українських землях єзуїти відкривали свої школи, де поєднува­ли досить високий рівень викладання з поширенням католицизму.

Звернути увагу!

Важливим наслідком Реформації в Польщі стало утвердження віротерпимості в 60-х pp. XVI ст., правда, не надовго. Здавалося, що Реформація в Польщі перемогла. Проте протестантський рух у країні мав свої особливості, що зумовило його слабкість і, зрештою, занепад:

     не мав широкої підтримки серед основної маси населення (се­лян, міщан);

     шляхта та магнати за допомогою нових релігійних учень праг­нули домогтись нових привілеїв і послаблення королівської влади, а не були переконаними протестантами;

     відсутність єдності в протестантському русі (лютерани, каль­віністи, аріани, чеські брати), а іноді й ворожнеча між його течіями;

     православне населення в основній масі було байдуже до но­вих учень, його турбувало збереження «батьківської» віри православ'я.

3. Православні братства.

Розповідь учителя

У XVXVII ст. на українських землях розгортався братський рух, пов'язаний із діяльністю створюваних православними міщанами братств.

Робота з термінами та поняттями

Братства релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (при­ходах) України в XVXVII ст.

Розповідь учителя

Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, керувалися благодійницькою метою дбати про по­будову й обслуговування церкви, влаштовувати благодійницькі обіди для бідних, готувати церковні урочистості, організовувати допомогу хворим тощо.

У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличен­ня й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав пра­вославного населення. Члени братства зверталися зі скаргами на дії польської адміністрації до судів, посилали делегації з проханнями до короля. Водночас братства прагнули очистити церкву від осіб, не­гідних духовного звання, й оновити її. Вони також займалися про­світницькою діяльністю: відкривали школи, друкарні, збирали біб­ліотеки.

Перші братства Благовіщенське (1542 р.) та Миколаївське(1544 р.) виникли у Львові. У другій половині XVI ст. найвпли- вовішим стало Успенське ставропігійське братство у Львові. За правом ставропігії, отриманим у 1586 р., воно безпосередньо підпо­рядковувалося константинопольському патріарху, а не місцевим пра­вославним єпископам. Львівське братство мало право зверхності над іншими братствами та контролю над духівництвом. Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював московський друкар Іван Федоров. Близько 1585 р. в місті з'явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків. Вона утримувалася на кошти братчиків. Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для не­працездатних, спорудило Успенську церкву.

Діяльність Львівського Успенського братства стала прикладом для православних українців інших міст. Наприкінці XVI на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Терно­полі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших ук­раїнських містах.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бліцопитування

1)        Як називають дослідники XVI ст. в історії української право­славної церкви?

2)         Як впливало на розвиток православної церкви право патро­нату?

3)         Як поширення протестантизму в Україні вплинуло на проник­нення сюди католицизму?

4)         Коли було видано Пересопницьке Євангеліє?

5)         Що таке братство?

6)         У чому полягало право ставропігії Львівського братства?

7)        Як ставилася україно-білоруська знать до можливості об'єд­нання католицької і православної церков?

8)         Коли було укладено Берестейську церковну унію?

9)         Що таке полемічна література?

10)   Назвіть імена найвідоміших православних письменників-по- лемістів.

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри. Перший учасник гри називає ім'я, поняття, термін, які мають відношення до теми уроку. Наприклад, «унія». Це слово повторює наступний учасник гри і називає інше слово чи термін. Зрештою, утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник робить помилку або довгу паузу, він вибуває з гри. Переможцем стає учень, який побудував найдовший ланцюг. Для більш організованого проведення гри краще не залучати весь клас, а обрати кілька учнів, які викликаються до дошки. Один учень контролює правильність ланцюжків, що називаються.

Гра дозволяє в захоплюючій формі запам'ятати складні для за­своєння терміни, назви, імена тощо.

V.          ПІДСУМКИ УРОКУ

У XVI ст. православна церква на українських землях перебувала у кризовому стані.

Поширення реформаційного руху сприяло розвитку релігійного вільнодумства в Україні й виходу частини віруючих із традиційних церков.

Розгортання Контрреформації сприяло тому, що зміцніла като­лицька церква розгорнула наступ на Схід, одним із наслідків якого стала Берестейська унія.

Діяльність братств допомагала православним міщанам протистоя­ти релігійно-національним утискам, сприяла національному й куль­турному пробудженню українського суспільства.

VI.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 3 підручника.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів