План конспект 8 клас УРОК № 17 Тема. Театр, музика, архітектура та образотворче мистецтво.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 31-03-2013, 09:13

УРОК № 17

Тема. Театр, музика, архітектура та образотворче мистецтво.

Мета: скласти уявлення про розвиток культури; ознайомитиз основними пам'ятками і здобутками тієї доби; харак­теризувати розвиток театрального мистецтва на ук­раїнських землях; визначати основні риси, притаманні українському музичному мистецтву; описувати видат­ні пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва; називати діячів культури, найзначніші твори архітектури та образотворчого мистецтва; формувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу; виховувати шанобливе ставлення до пам'яток минулого, а також ви­сокі моральні якості на кращих зразках національної куль­тури.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, зображення історичнихпам'яток.

Основні поняття й терміни: декламація, містерія, інтермедія, вертеп, кант, «українське бароко», бастіон.

ХІД УРОКУ

I.                ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II.             ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Експрес-опитування

1)        Скільки братських шкіл існувало в Україні на початку XVII ст.?

2)         Скільки єзуїтських колегіумів існувало в Україні на середину XVII ст.?

3)         Коли і як було утворено Києво-Могилянський колегіум?

4)         Скільки тривав повний курс навчання в Києво-Могилянському колегіумі?

5)        Хто є автором полемічного твору «Тренос»?

6)         Що таке мемуари?

7)        У якому літературному жанрі здобув визнання своєю творчіс­тю Герасим Смотрицький?

8)         Хто був засновником Києво-Печерської друкарні?

III.         ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Актуалізація знань учнів

1)        Якими були особливості розвитку архітектури й містобудуван­ня на українських землях у XVI ст.?

2)         Назвіть тогочасні архітектурні пам'ятки.

3)         Які жанри образотворчого мистецтва існували в Україні в XVI ст.?

4)         Назвіть відомі вам пам'ятки образотворчого мистецтва цієї доби.

1. Театр.

Розповідь учителя

Наприкінці XVI у першій половині XVII ст. на українських землях виник шкільний театр. У слов'яно-греко-латинських школах учнів навчали складати й проголошувати вірші та промови. Учителі писали вірші у формі декламацій на світські й духовні теми, а учні виступали з ними в школах на різдвяні, великодні, зелені та інші свята, у церквах, під час урочистих зустрічей почесних гостей тощо. Виконавці декламували фрагменти твору, об'єднані спільною темою. Згодом декламувати твори стали у формі діалогу. У 30-х pp. XVI ст. у Львівській братській і Київській лаврській школах були започатко­вані шкільна драма і театр.

Робота з термінами і поняттями

Декламація мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів.

Драма літературно-театральний твір, побудований у формі діа­логу без авторської мови і призначений для сценічного виконання.

Розповідь учителя

Першою з відомих пам'яток української великодньої драми вва­жається надрукований 1631 р. твір учителя Львівської братської школи Іоаникія Волковича «Роздуми про муку Христа Спасителя на­шого» . Розвитку шкільного театру в Києво-Могилянському колегіумі сприяли програми навчання у класах поетики та риторики. У листах і творах його викладачів є згадки про шкільні вистави, які виконува­лися учнями колегіуму.

У першій половині XVII ст. з'явилися перші містерії духовні драми на біблійні сюжети. Так, у цей час на Волині або Галичині було створено «Слово о збуренню (зруйнуванню) пекла». Містерії викону­валися на майданах міст і містечок мандрівними акторами у дні цер­ковних свят. Між діями містерії, а згодом шкільної драми розігру­валися інтермедії. У цих комедійних сценках із побутового життя значне місце посідала імпровізація, тобто виконання без попередньої підготовки.

Робота з термінами і поняттями

Інтермедія коротка сценка переважно гумористично-комедій­ного характеру, що виконувалася в перервах між актами серйозної драми.

Вертеп стародавній пересувний ляльковий театр, де виконува­лися п'єси на релігійні та світські теми.

Розповідь учителя

У XVII ст. в Україні значної популярності набув різдвяний лялько­вий театр вертеп. Вертепник мандрував зі спеціальною скринею, розділеною на два поверхи, із бічними дверцятами, через які «заводи­ли» ляльок. На верхньому поверсі розігрували сцени, пов'язані з Різ­двом, а на нижньому казки, перекази, комедійні побутові сценки. Ляльок майстер випилював із дерева й розмальовував. Вертепник водив їх за допомогою дротиків, розмовляв і співав за них. Його по­мічники співали і грали на музичних інструментах. Зростанню по­пулярності вертепного театру сприяли учні Києво-Могилянського колегіуму, які ходили з вертепом людними місцями, домівками й за­робляли собі на прожиття.

2. Музика.

Розповідь учителя

Відображенням високого рівня духовної культури українського народу були досягнення в музичному мистецтві. У пісенній твор­чості, як і в попередні сторіччя, були поширеніобрядові, ліричні, жартівливі, епічні, танцювальні пісні. В епічному жанрі виник ряд таких глибоко драматичних пісень про татарські набіги, як «За річ­кою вогні горять». Своєрідними пісенними розповідями про най­важливіші події стають історичні пісні. Так, про козацькі повстання 20—30-х pp. XVII ст. розповідається в пісні «Про Сулиму, Павлюка, ще й про Яцька Остряницю».

Великої майстерності досяг партесний (багатоголосий) спів без нот та музичного супроводу. Його стали використовувати у православних церквах, на противагу католицькій церковній службі, що супрово­джувалася грою на органі. На зміну «знаменам» або «крюкам» для запису церковних наспівів прийшло нотне письмо. Співу по нотах навчали досвідчені музиканти й регенти церковних хорів.

Виникли нові жанри світської музики. На основі віршової поезії складалисяканти церковні й світські пісні для триголосого ансамб­лю або хору. Існували урочисто-вітальні, моралістично-повчальні, жартівливі, сатиричні та інші канти. Розвивалася також сольна піс­ня із супроводом. У цьому жанрі, на відміну від канту, відобража­лися внутрішній світ людини, її життя і ставлення до різних явищ у суспільстві. Розвиток жанру інструментальної музики пов'язаний із музичними цехами, які існували в деяких містах, на зразок реміс­ничих. Основною метою їх створення було задоволення побутових потреб населення в музиці супровід до танців на народних гулян­нях, гра на весіллях, хрестинах, похоронах тощо. Завдяки музичним цехам формувалася народна професійна музика. Тут створювалися зразки інструментальної музики, зароджувалися характерні склади ансамблів українських національних інструментів, удосконалювала­ся гра на багатьох інструментах.

Розвитку музичного мистецтва сприяли також козацькі військові музики. Вони грали під час походів, святкувань перемоги, військових і звичайних урочистостей. Серед інструментів найчастіше використо­вувалися сурми, труби, котли, кобзи, торбани. Козацькі музики вико­нували марші, танцювальну музику (гопак, козачок) і ліричні наспіви.

3. Архітектура.

Заслуховування кращих повідомлень

Розповідь учителя

Із початком XVII ст. в українській архітектурі дедалі виразніше застосовуються елементи європейського стилю бароко, які в райо­нах Середнього Подніпров'я поєднуються з місцевими традиціями. У результаті цього створюються умови для виникнення своєрідного архітектурного стилю, який називають українським бароко. Так, барокові риси в архітектурі дерев'яних церков проявлялися в будів­ництві зрубів у формі вісімки, видовженні його пропорції та заміни наметового верху на грушоподібну баню.

До видатних пам'яток архітектури першої половини XVII ст. належать українські дерев'яні церкви, зокрема церква Параскеви в с. Радруж та церква Воздвижения у Дрогобичі. Пам'ятками того­часної церковної мурованої архітектури є церква Миколи Притиська в Києві (1631p.), собор Молчинського монастиря в Путивлі (перша половина XVII ст.), Покровська церква в Сулимівці (1622—1629pp.), П'ятницька церква у Львові (1644 р.) та інші.

У першій половині XVII ст. в Україні, як і раніше, будувалося ба­гато оборонних споруд. На межі XVIXVII ст. змінився їх зовнішній вигляд. Замість стінових замків стали споруджувати розкішні маг­натські палаци, оточені бастіонами.

Робота з термінами і поняттями

Бастіон система укріплень із фортечних мурів та веж на розі, оточена ровом, чотири- або п'ятикутної форми.

Розповідь учителя

Найцікавішими зразками поєднання в одне ціле палацу й бастіон­них укріплень, збудованими в цей період, вважаються замки в Зба­ражі та Підгірцях. Нові риси з'являються також у містобудуванні. Будівничі Бродів, Станіслава, Полонного намагаються поєднати ха­рактерну для попередніх часів шахову сітку розташування вулиць із бастіонними укріпленнями.

У першій половині XVII ст. за підтримки польської влади в Ук­раїні споруджуються католицькі храми. Так, 1610 р. в Києві на Подолі великий костьол збудували домініканці, а навколо споруди­ли будівлі домініканського монастиря. Визначною архітектурною пам'яткою того часу є костьол бернардинців у Львові, споруджений у 1600—1630 pp. До костьолу прилягають монастирські корпуси, що утворюють замкнуте подвір'я. Із появою єзуїтів у Львові пов'язане спорудження в 1610—1630 рр.костьолу Єзуїтів першого в місті храму в стилі раннього бароко. У цьому стилі збудовано в 1642— 1644 рр. львівський костьол Стрітення. Цікавими архітектурними пам'ятками тогочасного Львова єкаплиці Боїмів та Кампіанів ро­дові усипальниці заможних купецьких сімей. їхні стіни мають багате архітектурне оздоблення, прикрашені різьбленими декоративними композиціями, виконаними у стилі бароко.

4. Образотворче мистецтво.

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією відповід­них репродукцій творів мистецтв)

У першій половині XVII ст. в українському образотворчому мистецтві триває поступальний розвиток тих жанрів, які сформува­лися в попередній період. Основними його видами залишаються на­стінні розписи та іконопис.

Майже повністю збереглися до наших днів розписи, виконані напередодні 1620 р. на стінах церкви Святого Духа в с. Потеличі. У розписах помітне своєрідне поєднання традиційних прийомів із новими реалістичними рисами. На думку дослідників, «страсний» цикл потелицьких розписів (зображення мук Христа) ніби перегу­кується з ідеями «Протестації» Іова Борецького, де він описує муки та страждання українського народу й закликає його до стійкості в боротьбі. До цього часу збереглися розписи Воздвиженської церкви у Дрогобичі. їхньою особливістю є поєднання біблійних сюжетів та декоративних орнаментів із місцевих квітів барвінку, волошок, ромен тощо.

У цей період удосконалюється техніка різьблення на камені та де­ревині. В орнаментах переважають рослинні мотиви. При цьому зоб­раження рослин має певний зміст. Так, поширені в орнаментах зобра­ження виноградної лози і грон у християнстві відомі як символ віри. У другій чверті XVII ст. рослинні орнаменти в пам'ятному різьбленні починають поступатися місцем різним маскам, емблемам тощо.

Пам'ятками портретного різьблення того часу є надгробкові порт­рети. їх композиція ускладнилася, поглибилося намагання пере­дати риси характеру портретованого. Таким є поколінний надгро­бок київського воєводи Адама Кисіля, установлений у його родовій церкві-усипальниці в с. Низкиничі на Волині. У повний зріст, у ри­царських латах зображено Яна і Станіслава Жолкевських на їх над­гробку в костьолі в Жовкві.

Подальший розвиток мистецтва гравюри пов'язаний із поширен­ням його світського жанру. Перші цілком світські гравюри з'явилися 1622 р. як ілюстрації до «Віршів на жалісний потреб... гетьмана Пет­ра Конашевича-Сагайдачного», написаних К. Саковичем. Серед них зображення гетьмана на коні та гравюра «Здобуття Кафи». В «Учи­тельному євангелії» (1637 р.) вміщено гравюру «Притча про багача і смерть», що зображує працю селян. Видатним гравером був майстер Ілія, який від 1636 р. працював у Києві. Його найкращими роботами вважаються гравюри до «Требника» Петра Могили й «Печерського патерика».

В українському живописі провідне місце займає жанр портрету. Пам'яток портретного живопису Наддніпрянщини цього часу майже не збереглося. Створити уявлення про його розвиток у першій поло­вині XVII ст. дозволяють портрети майстрів львівської школи. Пенз­лю Миколи Петрахновича приписують портрет доньки львівського купця Варвари Лангиш, що вважається найпривабливішим жіночим образом тогочасного українського живопису. Відомий живописець Федір Сенькович є автором портретів представників українських кіл, а також портретів польської знаті львівського старости Станісла­ва Мнішека та підканцлера Томаса Замойського. Прикметною рисою цих та інших українських портретів цього періоду є прагнення поряд із зовнішніми рисами передати особливості характеру і внутрішнього світу персонажа.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями

1)        Які жанри театрального мистецтва розвивалися в першій по­ловині XVII ст.?

2)         Де й коли в Україні були започатковані шкільні драма і те­атр?

3)         Що таке інтермедія?

4)         Які музичні жанри розвивалися в тогочасній Україні?

5)        Що таке партесний спів?

6)        У чому проявлялися барокові риси в українській архітектурі?

7)        Які нові види оборонних укріплень з'явилися в цей час?

8)         Назвіть основні жанри українського образотворчого мистецтва першої половини XVII ст.

9)         Які пам'ятки української архітектури першої половини XVII ст. вам відомі?

10)   Якими були основні здобутки тогочасного образотворчого мистецтва України?

V.          ПІДСУМКИ УРОКУ

В українському театральному мистецтві першої половини XVII ст. розвивалися жанри декламації, драми, містерії, інтермедії, лялько­вого театру-вертепу.

У музиці набули розвитку жанри партесного (багатоголосого) співу, канту, сольної пісні із супроводом, інструментальної музики. В архітектурі був започаткований стиль українського бароко. Новим типом оборонних споруд, замість фортець і замків, стали палаци з бастіонними укріпленнями.

В українському образотворчому мистецтві першої половини XVII ст. розвиваються жанри настінного розпису, іконопису, різьб­лення, графіки та портрету.


VI.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


1)        Опрацювати § 13 підручника. Повторити матеріал попередніх параграфів теми, що вивчалася.

2)         Відвідайте місцевий художній музей і підготуйте повідомлен­ня про твори українського образотворчого мистецтва першої половини XVII ст., які є у його експозиції.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів