План конспект 8 клас УРОК № 24 Тема. Воєнно-політичні події 1652—1653 pp.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 31-03-2013, 10:47

УРОК № 24

Тема.Воєнно-політичні події 1652—1653 pp.

Мета: визначати, завдяки чому українська армія здобула пере­моги в Батозькій битві таЖванецькій облозі; пояснювати, чому і як були здійснені молдавські походи Б. Хмельниць­кого; характеризувати внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.; визначатиза картою напрямки воєнних походів української армії та місця найважливіших битв у 1650—1653 pp.; удоскона­лювати вміння і навички самостійної роботи; виховуватиу школярів навички позитивного розв'язання суперечли­вих питань, комбінований.

Основні поняття й терміни: молдавські походи.

Основні дати: 1650, 1652 і 1653 р. молдавські походи; 22—23 трав­ня 1652 р. битва під Батогом; 11 жовтня — 5 грудня1653 р. Жванецька облога.

ХІД УРОКУ 

I.                 ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II.             ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бесіда за запитаннями

1)        Як відбувалася Берестецька битва?

2)         Порівняйте умови Зборівської та Білоцерківської угод.

3)         Чому мирні договори козаків із поляками фактично ставали перемир'ями?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

I  ВАРІАНТ

Навчальний тест*

1)        Скільки молдавських походів здійснили козаки в 1650— 1653 рр.?

2)        Яка мета молдавських походів козаків?

3)         Коли загинув Т. Хмельницький?

4)         Що спричинило Батозьку битву?

5)        Коли відбулася Батозька битва?

6)        Який результат Батозької битви?

7)        Коли відбувалася Жванецька облога?

8)         Чому татари уклали угоду з поляками під час Жванецької об­логи? Який її зміст?

9)        Який результат Жванецької облоги?

10)   Яким було становище козацької держави на 1653 p.?

11)   Чим було зумовлене таке становище?

12)   Які варіанти виходу з кризи були в Б. Хмельницького?

II  ВАРІАНТ

1. Молдавські походи.

Розповідь учителя

У роки Національно-визвольної війни Б. Хмельницький та його син Тиміш у 1650,1652 і 1653 р. здійснювали походи до Молдавського князівства, яке було союзником Речі Посполитої. Метою походів було завадити намірам поляків використати територію Молдови як плац­дарм для наступу на українські землі та домогтися якомога більшої політичної ізоляції Речі Посполитої. При цьому він намагався схили­ти Молдавське князівство до встановлення добросусідських відносин із Гетьманщиною і зміцнити її становище.

У серпнівересні 1650 р. відбувся перший молдавський похід, очолюваний Б. Хмельницьким і татарським калга-султаном Крим- Гіреєм. Україно-татарське військо (60 тис. козаків і ЗО тис. татар) оволоділо столицею Молдови містом Ясси. Молдавський господар Василь Лупу уклав договір, за яким вступав у союз із Хмельницьким і пообіцяв не допомагати Речі Посполитій. Гарантією цього союзу мав стати шлюб його доньки Розанди й сина гетьмана Тимоша.

Після поразки українського війська в битві під Берестечком В. Лупу розірвав угоду 1650 р. Унаслідок цього в липнісерпні 1652 p., після перемоги в Батозькій битві, Т. Хмельницький на чолі 35-тисячного козацько-татарського війська вирушив до Ясс. Україно-молдавський союз було поновлено, відбулося вінчання Тимоша і Розанди Лупу.

У квітні 1653 р. В. Лупу внаслідок державного перевороту втратив престол і звернувся по допомогу до Б. Хмельницького. До Молдови гетьман направив 8-тисячний загін козаків на чолі з Т. Хмельницьким. Після повернення влади В. Лупу підштовхнув Тимоша до походу проти Валахії. Похід завершився поразкою і став приводом до створення ан­тиукраїнської коаліції Речі Посполитої, Валахії і Трансільванії.

У липні 1653р. В. Лупу знову втратив владу, і до антиукраїнської коаліції приєдналося Молдавське князівство. Останній молдавський похід відбувся в серпнівересні 1653 р. За наказом гетьмана Тиміш повів 6-тисячний козацький загін на допомогу В. Лупу. Однак похід завершився поразкою. Козаки опинилися в облозі в Сучавській фор­теці. Тиміш був смертельно поранений і через кілька днів помер. За умовами почесної капітуляції, козаки припинили опір, залишили Сучаву й повернулися додому.

Завдання

1)        Яку мету переслідували козаки під час молдавських походів?

2)         Поразка молдавських походів козаків була випадковістю чи закономірністю?

2. Батозька битва.

Розповідь учителя

Поразка української армії під Берестечком, як вам відомо, спричи­нила спробу молдавського господаря В. Лупу відмовитися від союзу з Хмельницьким. Гетьман направив свого сина Тимоша з військом, щоб відновити його. Оскільки це не відповідало інтересам Речі Пос­политої, польний гетьман М. Калиновський вирішив перешкодити цьому походу. У районі с. Батіг, поблизу Ладижина, на шляху ук­раїнського війська Калиновський розташував укріплений табір із військами. Хмельницький у доволі іронічній формі запропонував йому не перешкоджати походу.

Робота з документом

Із листа Б. Хмельницького до польного гетьмана Мартина Калиновського

... Не хочу таїти від вашої милості, що зухвалий мій син, Тиміш, зібрав кілька тисяч війська для того, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря. Застерігаю вас, ваша милість, аби ви відступили з військом допольського кордону і звільнили волоське прикордоння, яке займаєте; син мій за характером запальний і на вашій особі може зробити першу пробу своговоєнного щастя.

Запитання до документа

1)        Про що повідомляв польному гетьману Б. Хмельницький?

2)         Чому, на вашу думку, М. Калиновський уважав зміст листа об­разою його гідності?

Розповідь учителя

Запальний за характером, Калиновський сприйняв це як виклик. Йому, діячу з великим воєнним досвідом, головний ворог Польщі по­грожував юнаком, що був до того ж суперником сина Калиновського в домаганні руки Розанди. Калиновський вирішив провчити знахаб­нілих «хлопів».

У середині травня 1652 р. Хмельницький зі своїм сином Тимошем вирушив із Корсуня в напрямку Батога. Його військо складалося із 15 тис. козаків та 20 тис. татарської кінноти. В армії Калиновського налічувалося 35 тис. осіб, із яких лише 20 тисяч були вояки, а реш­та слуги.

Уранці 22 травня, прибувши під Батіг та оцінивши ситуацію, Хмельницький з'ясував, що розміри польського табору значно пе­ревищують кількість війська Калиновського. Він наказав атакувати табір з усіх боків, оскільки у противника не було можливості захи­щати весь табір одночасно. Атаки козаків і татар на табір тривали впродовж 22—23 травня й завершилися повним розгромом польської армії. У битві загинуло близько 10 тис. польських вояків і сам М. Ка­линовський.

Звістка про загибель польської армії під Батогом приголомшила уряд Речі Посполитої. Хмельницький після здобутої перемоги став вимагати від Варшави поновлення Зборівської угоди.

3. Жванецька облога.

Коментоване читання відповідного пункту параграфа

Додатковий матеріал

У 1653 p., відновивши сили після поразки під Батогом, поляки продов­жили боротьбу проти Гетьманщини. У лютому на Брацлавщину вторглася 12—14-тисячна польська армія під проводом Стефана Чарнецького. Вона спустошувала міста й села, залишаючи за собою згарища і смерть. Ворог дій­шов до Умані. Однак тут підрозділи Чарнецького зазнали дошкульної пораз­ки від козацьких загонів І. Богуна й залишили межі Брацлавщини.

У травні 1653 р. Хмельницький із ЗО тис. козаків та 12—15 тис. татарвирушив з Умані в новий похід проти поляків. Однак гостра нестача про­довольства і фуражу, наростання невдоволення козаків грабунками татар, звістка про провал четвертого молдавського походу спричинили виступ коза­ків проти гетьмана в червні 1653 р. Як наслідок, уперше за роки війни похід Хмельницького був зірваний.

Тим часом польська армія, очолювана королем Яном Казимиром, просува­ючись українськими землями, восени 1653 р. дійшла до Жванецького замку, що був поряд із Хотином, й зупинилася там в укріпленому таборі. Її кількістьразом зі слугами становила 60 тис. осіб.

11 жовтня після того, як сюди дісталися війська Хмельницького та ханаІслам-Гірея, розпочалися бойові дії. У підпорядкуванні гетьмана було близь­ко ЗО—40 тис. козаків і приблизно такою ж була кількість татарської кін­ноти. Від середини жовтня розпочалася облога україно-татарською армією польського табору. На початок грудня в кільці облоги від голоду, холоду і хвороб загинуло близько 10 тис. осіб. Під тиском обставин поляки розпо­чали переговори про мир. Також у цей час дійшли відомості про рішенняЗемського собору в Москві, що остання вступає у війну проти Польщі.

Посередником у переговорах між козаками й поляками знову виступив кримський хан. 5 грудня 1653 р. під Кам'янцем-Подільським хан Іслам-Гірей та Ян Казимир уклали в усній формі кримсько-польський договір. Його умови передбачали припинення воєнних дій та згоду поляків випла­тити кримському хану викуп у 100 тис. злотих (так звані «поминки»), і на підставі таємного договору дозволив протягом 40 днів грабувати населення і брати ясир на Волині. Після цього війська розійшлися. Хмельницький ви­рушив до Переяслава, де 8 січня 1654 р. був укладений союзницький договір із Московською державою.

Щодо визначення в договорі правового статусу Гетьманщини, однозначноїінформації немає. Одні джерела стверджують, що умови Зборівського догово­ру відновлювалися, а інші козаки залишаються лише при своїх давніх (до початку війни) правах і привілеях.

Хмельницький, який не брав участі в укладенні договору, дізнавшись про його зміст, зібрав Старшинську раду. Проінформувавши про Кам'янецькуугоду, гетьман заявив про необхідність повного розриву з Річчю Посполитою.

4. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини на­прикінці 1653 р.

Самостійна робота за підручникомДодатковий матеріал

На кінець 1653 р. становище Гетьманщини стало критичним. Цілі райониПравобережжя, де відбувалися воєнні дії, були спустошені. Десятки тисяч людей потрапили в полон до татар, загинули в боях, померли від голоду, епі­демій холери й чуми 1650—1653 pp. За період 1648 — кінця 1653 р. кількість населення України зменшилася на ЗО—40 %. Розгорталося масове пересе­лення українців з охоплених війною територій на Лівобережжя, Слобожан­щину, до Московської держави та Молдови.

Поглиблювався занепад сільського господарства, ремесел, промислів і торгівлі, що унеможливлювало подальше ведення війни. У 1653 р. вперше від початку боротьби Хмельницький не зміг набрати заплановану кількість вояків до своєї армії й зіткнувся з виступами незадоволених козаків. В ук­раїнському суспільстві натхнення й піднесення перших років війни поступа­лися місцем зневірі й розчаруванню.

Помітно погіршилося також зовнішньополітичне становище Гетьманщи­ни. Зокрема, воно ускладнилося через помилки, допущені гетьманом в оцінці співвідношення сил у Південно-Східній Європі. Спроби Хмельницького вста­новити династичні зв'язки з Молдавським князівством урешті-решт призве­ли до появи антиукраїнської коаліції Речі Посполитої, Валахії, Трансільваніїта Молдови.

Уряд Речі Посполитої не вважав війну з Гетьманщиною завершеною й готу­вався до її продовження. Внутрішньополітичні проблеми робили очевиднимтой факт, що перемогти в ній Україна зможе лише за допомогою сильних союзників. При цьому турецький султан і московський цар висловлювалипринципову згоду надати захист і покровительство Гетьманщині.

IV.     ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями

1)        Скільки походів до Молдови було здійснено українськими вій­ськами?

2)         Якими були причини Батозької битви?

3)         Укладенням якого договору завершилася Жванецька облога?

4)         Як змінилася кількість населення українських земель за роки Національно-визвольної війни?

5)        Які держави пропонували надати захист Гетьманщині у її війні проти Речі Посполитої?

V.          ПІДСУМКИ УРОКУ

Блискуча перемога, здобута гетьманом у битві під Батогом, засвід­чила, що він урахував досвід Берестецької битви. Сучасники небез­підставно порівнювали перемогу Хмельницького в ній із перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами при Каннах у 216 р. до н. е.

Завдяки молдавським походам Хмельницький прагнув зміцнити становище своєї держави в тогочасній Європі.

На кінець 1653 р. в Гетьманщині загострилися кризові явища, спри­чинені тривалою війною. Вони ставили під сумнів можливість подальшої успішної боротьби з Річчю Посполитою і примушували Хмельницького шукати допомоги в турецького султана й московського царя.

VI.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 17 підручника.

Випереджаюче завдання

Учні об'єднуються у п'ять груп: «оптимісти», «песимісти», «об'єктивісти, «емоційні», «філософи». Кожна група отримує ок­реме завдання.

Група 1 (Оптимісти)

Ця група повинна назвати всі позитивні моменти в зовнішньополі­тичній діяльності. Потрібно перелічити всі зовнішньополітичні зав­дання, які були позитивно розв'язані Б. Хмельницьким.

Група 2 (Песимісти)

Ця група повинна назвати всі питання (проблеми), які виникли у відносинах з іншими державами. Виділити невдачі, які спіткали Б. Хмельницького в зовнішньополітичній діяльності.

Група 3 (Об'єктивісти)

Ця група повинна лише констатувати факти укладення договорів, установлення угод, зазначати умови, не роблячи оцінок подій.

Група 4 (Емоційні)

Ця група повинна оцінити події, що відбулися, з емоційного боку. Емоції і почуття різних верств.

Група 5 (Філософи)

Ця група повинна підготувати роздуми про місце Української ко­зацької держави в тогочасній міжнародній ситуації.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів