План конспект 9 клас УРОК З Тема. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 24-03-2013, 12:59

УРОК З

Тема. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії

Мета: охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Австрій­ської імперії наприкінці XVIII на початку XIX ст., а також з'ясувати соціальне та національне становище українського насе­лення, визначити суть політики, що провадив австрійський уряд щодо українців; розвивати в учнів уміння самостійно опрацьовува­ти історичні документи, схеми, таблиці, аналізувати матеріал, вмі­ти виділяти основне й другорядне, давати порівняльну характерис­тику певним історичним процесам, висловлювати свою точку зору; виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: інтеграція, адміністративно-територіальний устрій, реформа.

Обладнання: карта «Українські землі в складі Австро-Угорської імперії», карта «Українські землі у складі Російської імперії в XIX ст.», роздавальний матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;

показувати на карті українські землі в межах Австрійської ім­перії;

порівнювати політико-адміністративний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій; описувати становище українського населення та ознаки повсяк­денного життя українців у складі Австрійської імперії; порівнювати становище українського населення та ознаки пов­сякденного життя українців в обох імперіях; аналізувати та узагальнювати історичні факти; здійснювати критичний аналіз джерел та давати власну оцінку інтерпретації подій в історичних документах.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.  До складу яких держав входили українські землі на початку XIX ст.? Покажіть їх на карті.

2.  Коли і як потрапили західноукраїнські землі до складу Авст­рійської імперії?

3.  Пригадайте, яким було становище галицьких земель у складі Речі Посполитої в другій половині XVIII ст.

III.    Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Австрія являла собою не країну, а імперське утво­рення. У XIX ст. вона складалася із суміші 11 великих народів і ря­ду менших етнічних груп, що населяли більшу частину Східної Єв­ропи й 1800 р. становили близько однієї сьомої населення всього континенту. (Учитель показує територію Австрійської імперії , прапорцями різного кольору позначає території інших держав, які входили до її складу, в тому числі й західноукраїнські землі. Це до­поможе учням краще зрозуміти термін «клаптикова імперія».) Поширюючи свій суверенітет на приєднані землі, династія Габс- бургів, як правило, не змінювала, традиційних форм влади в тих королівствах, герцогствах, провінціях і містах, які вона захоп­лювала.

IV.    Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. Переважна більшість українців в Австрійській ім­перії проживала в Галичині південно-східній частині колишньої Речі Посполитої, захопленої Габсбургамипісля першого поділу

Польщі 1772 р. Двома роками пізніше до Галичини була приєднана Буковина невеликий український край, що його відібрала Авс­трія в ослабленої Османської імперії. Нарешті, у 1795 p., після тре­тього й останнього поділу Польщі, до імперії були також включені землі, заселені поляками (включаючи Краків). Якщо Східну Гали­чину заселяли переважно українці, то Західна Галичина здебіль­шого була населена поляками. Поєднання в одній адміністративній провінції цих двох народів стане в майбутньому причиною напру­жених відносин між ними.

Під посереднім контролем Габсбургів перебував ще один заселе­ний українцями регіон. Розташоване на західних схилах Карпат­ських гір Закарпаття з часів середньовіччя входило до складу Угорського королівства.

Робота в групах

Клас ділиться на 4 групи, які працюють над питаннями і вико­нують завдання до них.

1-а група. Опрацювати за допомогою схеми питання «Ад­міністративно-територіальний та регіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії» й виконати завдання.

 

Завдання

1.  Проаналізуйте дану схему та охарактеризуйте адміністратив­но-територіальний і регіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії.

2.  Знайдіть і покажіть ці території на карті.

3.  Порівняйте, використовуючи карту, адміністративно-тери­торіальний устрій західноукраїнських земель у складі Австрії з адміністративно-територіальним устроєм українських земель у складі Росії.

2-а група. За допомогою таблиці опрацювати питання «Чисель­ність населення та його етнічний склад» і виконати завдання.

Східна Галичина

Буковина

Закарпаття

       65 % населення українці (селяни, духовенство, ін- теліґенція).

       20 % — поляки (шляхта).

       10 % — євреї (купці, ремісники, лихварі).

       5 % — інші націо­нальності

    Більшість насе­лення складали українці, пере­важно селяни.

    Панівне станови­ще займають румуни (бояри)

    Більшість населення також складали українці (селяни).

    Панівне становище за­ймають угорці (поміщи­ки, ремісники).

    Також проживали руму­ни, поляки (купці, реміс­ники, службовці), німці (чиновники, службовці)

Всього в Західній Україні проживало 3,5 млн чоловік, з них українців 2 млн чоловік

 

Завдання

1.  Проаналізуйте дані таблиці та охарактеризуйте чисельність та етнічний склад населення на українських землях у складі Авст­рійської імперії.

2.  До якого стану входила переважна більшість українців? Чому?

3-я група. Використовуючи текст підручника та уривок з книги

0.  Субтельного (Україна: історія. К.: Либідь,1993. С. 339-341),

опрацювати питання «Становище українського населення».

Становище українського населення

   На території українських земель діяли австрійські закони, державна мова німецька.

   Губернаторів (очолювали провінції) і урядників (очолювали округи) призначав австрійський імператор.

   Українські землі були найвідсталішими австрійськими провінціями (відсутність промисловості і торгівлі, великих міст, шляхів сполучен­ня, закріпаченість, бідність і неосвіченість українського населення).

   Українці потерпали від національного і соціального гніту (великі по­датки, панщина, повне безправ'я кріпаків, національна дискримі­нація)

Завдання

1.  Як ви думаєте, яку політику проводив австрійський уряд щодо українських земель? Чому?

2.  Що було спільного в політиці Російської та Австрійської імпе­рій щодо українців?

4-а група. Прочитавши текст підручника та ознайомившись зі змістом таблиці «Реформи Марії-Терезії та Йосифа II», виконати завдання.

Реформа

Марія-Терезія

Йосип II

Адміністра­тивна реформа

   Створено орган влади, підпо­рядкований імператору Державну Раду;

   на території Австрії діяли австрійські закони, викорис­товувалася німецька мова;

   створено постійну армію;

   здійснення політики протек­ціонізму (підтримки торгівлі і промисловості);

   прийнято новий криміналь­ний кодекс (обмежено засто­сування тілесних покарань)

   Запроваджено централі­зовану систему управ­ління;

   продовжено політику протекціонізму, яка сприяла розвиткові ка­піталістичних відносин

Аграрна реформа

   Здійснено перепис приєдна­них земель, визначено по­винності селян;

   заборонено панщину в неділю і свята;

   заборонені примусові роботи без згоди селян

   Селяни звільнялися від особистої залежності, їм надавалися деякі громадянські права (одружуватися без згоди поміщика, посилати ді­тей на навчання, зверта­тися зі скаргами на по­міщика, поміщики позбавлялися права суду над селянами);

   чітко визначено розміри панщини не більше

3 днів на тиждень

Релігійна реформа

   Визнано рівні права католи­цької та уніатської церков;

   1774 року у Відні відкрито греко-католицьку семінарію

   1781 року всі христи­янські церкви одержали рівні права;

   церква підпорядковува­лася державі;

   відкрито уніатські семі­нарії у Львові та Ужго­роді

Реформа освіти

• 1777 року введено навчання в початкових класах рідною мовою

   Запровадив світську освіту;

   1784 р. заснував Львівський університет

 

Завдання

1.  Як ви вважає те, яку роль відіграли реформи Марії-Терезії та Йосифа II для розвитку економічного, суспільного, релігійного і культурного життя Галичини та Буковини?

2.  Чи змінилося становище українського населення після прове­дення реформ? Як саме?

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з джерелами інформації

Учні мають ознайомитися з документами й виконати завдання.

Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України» «Важливо було, передусім, що розвіялося те почуття безвиході, яке огорнуло було українську людність в часи упадку в XVIII ст. Заходи австрійського уряду розбудили надію на кращу будучину й енергію змагання, боротьби за кращу долю». (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. К.: Наукова думка, 1992. — С. 444)

Завдання

1.  Чи згодні ви з думкою Грушевського? Чому?

2.  Як ви думаєте, чому у Грушевського були підстави стверджува­ти, що реформи «розбудили надію на кращу будучину»?

Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

«За всіх своїх вражаючих масштабів реформи Йосифа II на­справді більше свідчили про те, чого він прагнув, ніж про те, чого він фактично досягнув. У Галичині, як і в інших частинах імперії, багато реформ наштовхнулися на нездоланні перешкоди. ...За всієї своєї обмеженості й неповноти реформи Йосифа II й Марії-Терезії все ж поліпшили умови життя західних українців одного з най­більш пригноблених народів імперії, вплинувши не лише на їхнє матеріальне буття, а й на погляди та настрої». (Субтельний О. Ук­раїна: історія. К.: Либідь, 1993. — С. 273-276)

Завдання

1.  Як ви думаєте, які перешкоди існували для проведення ре­форм?

2.  Чому реформи Марії-Терезії та Йосипа II Субтельний називає обмеженими й неповними?

3.  Чи однаково два історики визначають значення реформ для ук­раїнців? Спробуйте порівняти ці документи.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів