УРОК 29

Тема. Економічний розвиток українських земель у пореформений період

Мета: охарактеризувати економічне становище українських зе­мель у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. у поре­формений період; розвивати в учнів уміння встановлювати при- чинно-наслідкові зв'язки під час аналізу історичних подій, працювати з історичними джерелами, зіставляти різні погляди на одну проблему й висловлювати свою точку зору, аналізувати ма­теріал, робити висновки; сприяти патріотичному та правовому ви­хованню учнів.

Основні поняття: модернізація, політика протекціонізму, відробіткова та ринкова системи ведення сільського господарства, промислові центри, ринкові відносини, індустріалізація.

Обладнання: карта, історичні документи, схеми, таблиці, ілю­страції.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

хронологічно співвідносити модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в європейських країнах; на основі карти описувати й характеризувати модернізаційні процеси в українських землях;

на основі аналізу різних джерел інформації: описувати явища й наводити дані щодо соціальних та економічних зрушень в ук­раїнських землях у пореформений період, визначати основні тенденції модернізації українського суспільства у другій поло­вині XIX ст.; доводити закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель даного періоду.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.       Коли і як у Наддніпрянській Україні було скасовано кріпосне право?

2.        За яких умов звільнялися українські селяни від кріпосницької залежності?

1.       Чи згодні ви з оцінкою реформи 1861 року як «Великої»? Від­повідь обґрунтуйте.

2.        Чи можна реформу 1861 року віднести до модернізаційних про­цесів в Російській імперії? Чому?

3.        Спрогнозуйте значення селянської реформи для подальшого економічного розвитку українських земель. Які з положень ре­форми сприяли, а які заважали розвиткові ринкових відно­син?

III.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Отже, Селянська реформа 1861 р. в Російській ім­перії мала суперечливий характер. З одного боку, вона зумовлюва­ла збереження землеволодіння поміщиків, занепад їхніх госпо­дарств, обезземелення та розшарування селянства, аграрне перенаселення, міграції, з іншого боку — формувала нову приват­ну власність на землю, сприяла становленню ринку робочої сили, стимулювала розвиток підприємництва, розширювала сферу впли­ву ринкових відносин.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота із схемою

 

Завдання

              Охарактеризуйте суть економічної політики Російського уряду щодо українських земель. Доведіть, що вона мала колоніаль­ний характер.

               Чому українські землі у другій половині XIX ст. переживали економічний підйом? Які процеси цьому сприяли?

               Чи можна стверджувати, що селянська реформа 1861 р. стиму­лювала розвиток капіталістичних відносин в Україні? Свою думку обґрунтуйте.

Робота в групах

Клас поділяється на дві групи, і вивчення питання про еконо­мічний розвиток Наддніпрянської України продовжується в гру­пах. Перша група опрацьовує таблицю «Аграрні відносини», а дру­га — «Особливості індустріалізації».

1-а група

 

Завдання

1.       Прокоментуйте дану таблицю і складіть розповідь про розвиток сільського господарства Наддніпрянської України в порефор- мений період.

2.        Як ви вважаєте, чому в сільському господарстві переплілося дві системи ведення господарства?

Учні цієї групи отримують індивідуальні завдання, які також можна виконувати в парах.

Завдання № 1

Прочитайте уривок з роману Панаса Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і дайте відповідь на запитання.

«Хто одразу не перелякався того покрику та брався за діло, того захоплювало життя на свої бистрі хвилі, мчало усе вперед, впе­ред, — то кидало його наспід, заливало; то вертало нагору, знову не­сло на гребенястій хвилі — аж поки не виносило на берег... Хоча боліли іноді у нашого пловця пом'яті боки, а все-таки він був госпо­дар на ній, а не попихач, не наймит. Швидко він зживався з новим своїм місцем на старій землі — і підвертав її під себе: вона йому пло­дила, родила — ставало на пожиття його! А хто перелякався, той залазив до себе на хутір, у село, проклинав новий вік, нових людей, день за днем тяг злиденне життя, продаючи останнє своє добро...»

Запитання

1.       Що було причиною розорення багатьох поміщицьких госпо­дарств після реформи?

2.       А що допомагало частині поміщиків вижити й пристосуватися до нового життя?

Завдання № 2

Прочитайте документ «Поширення машин в сільському госпо­дарстві Півдня України» і дайте відповідь на запитання.

«Сільськогосподарські машини системи німця-колоніста Jlen- па мають тепер найбільш широке розповсюдження в Новоросії. Щоб говорити про ступінь їх поширення, досить сказати, що в Но­воросії в теперішній час існує понад 20 чавуноливарних заводів, які зайняті головним чином протягом року виробництвом леппів- ських жниварок. Взагалі вони випускають на рік не менше десяти тисяч машин, і величезна пропозиція ця не завжди спроможна за­довольнити ще більший попит. У Таврійській губернії тепер 40 000 цих машин. За допомогою машин селянин зі своєю сім'єю легко збирає сорок-п'ятдесят, а то й сто десятин посіву, між тим як раніше йому довелося би майже всю цю роботу виконувати руками поденників. (Гурченко Ф.Г., Мороко В. М. Історія України. Кін.

XVIII       — поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 182)

Запитання

1.       В яких господарствах використовувалася сільськогосподарська техніка? Чому?

2.        Як ви думаєте, чому машини набули найбільшого поширення саме на Півдні України?

Завдання № З

Розгляньте ілюстрації: «Українські селянки за роботою. Кінець

XIX     ст.», М. Кузнецов «У пошуках роботи» (1882) і дайте відповідь на запитання.

Запитання

1.     Як дані ілюстрації характеризують становище українського се­лянства в пореформений період?

2.        Назвіть причини масового переселення українських селян на­прикінці XIX ст.

Завдання № 4

Прочитайте документ «Каховка — ринок найму сільськогоспо­дарських робітників» і дайте відповідь на запитання.

«Каховка..., невелике, майже глухе поселення, знамените свої­ми двома ярмарками: весною Микільським — 9 травня і восени Покровським — 1 жовтня.

Микільський ярмарок... до цього часу не втратив свого панівно­го значення, як головний ринок для найму сільських робітників... Звичайно числа 6-7 травня починається величезний з'їзд сюди сільських хазяїв з усіх повітів Таврійської, деяких повітів Херсон­ської і Катеринославської губерній.

Каховка — місце збору і найму робітників. «Бродяча робітнича Русь» сюди стікається всілякими шляхами — пішки, залізницею, пароплавами, плотами... На Каховському ринку найму робітників пропонують свої послуги полтавці, кияни, чернігівці, орловці, ку- ряни... Десятки тисяч робітників, що припливли, розташовуються величезним табором на площі над Дніпром... В іншій частині Ка­ховки, на величезній площі, розташовуються тисячі робітників, що прибули з своїми підводами, на волах і конях. Центр ярмарко­вої площі зайнято переважно партіями пішоходів... Не побувши у Каховці під час ярмарку, ледве чи можна скласти ясну уяву про ринки пропозиції сільськогосподарських робочих рук».(Гурчен­ко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVIII — поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 182-183)

Запитання

1.       Як ви вважаєте, чому саме в Каховці розташувався найбільший ринок сільськогосподарських робітників?

2.        Про що свідчить власне факт існування такого ринку?

2-а група

Учні опрацьовують питання «Особливості індустріалізації в Ук­раїні земель у пореформений період» за схемою.

 

Завдання

1.       Які галузі української промисловості розвивалися найшвидше? Поясніть, чому розвивалися саме вони.

2.        Поміркуйте, яку роль виконував іноземний капітал в економіці України. Це явище мало позитивні чи негативні наслідки для України?

3.        Як ви вважаєте, чому відбувалося зростання міст і міського на­селення?

4.        У чому виявлявся залежний характер економіки України від Росії? Відповідь обґрунтуйте.

Учні другої групи також отримують завдання для опрацювання історичних джерел індивідуально або в парах.

Завдання № 1

Розгляньте карту «Промислові регіони Російської імперії на­прикінці XIX ст.» і дайте відповідь на запитання:

За допомогою карти визначте, які галузі промисловості розви­валися в Україні і чому.

Завдання № 2

Розгляньте таблицю «Виробництво цукру в Російській імперії в 1893-1894 pp. (в тис. пудів) і дайте відповідь на запитання.

 

 

Запитання

1.       Які з наведених губерній були українськими, а які російськими?

2.        Порівняйте виробництво цукру в українських і російських гу­берніях, зробіть висновки.

Завдання № З

Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання. Російський економіст Михайло Волобуєв писав, що Україна не являє собою «азіатський» тип колонії — бідної, без власної про­мисловості, ресурси якої імперія, що її експлуатує, просто викачує; вона скоріше належить до «європейського типу» колоній, тобто є промислово розвиненою країною, яку позбавляють не стільки ре­сурсів, скільки її ж капіталу і потенційних прибутків.

Запитання

1.     Чи згодні ви з думкою Волобуєва? Свою думку обґрунтуйте.

2.        Яким саме чином Росія позбавляла Україну її капіталу і при­бутків? (Пригадайте російську політику ціноутворення.)

Завдання № 4

Розгляньте карту «Залізниці України в кін. XIX ст.» та ілюст­рацію «Перший паровоз Луганського заводу (1900 р.)» і дайте від­повідь на запитання:

1.       Яке значення мала для розвитку господарства поява залізниць в Україні?

2.        Яку політику провадила Росія щодо залізничного будівництва в Україні? Як у ній проявилося залежне становище України у складі Росії?

Завдання № 5

Розгляньте ілюстрації «Праця шахтаря» і «Луганські сталева­ри» і складіть розповідь про становище українських робітників на­прикінці XIX ст.

Завдання № 6

Прочитайте документ про становище українських робітників наприкінці XIX ст. і дайте відповідь на запитання.

«Ціни взагалі залишалися низькими: калач у 70-і роки — З коп., хліб житній — 4,5 коп., пиріг — копійка, миска борщу — півтори копійки, галушок — 5 коп., порція печені або душенини — 15 коп., ковбаса м'ясна — від 15 до ЗО коп., в'язка грибів — 15 коп., судак — 20 коп., короп свіжий — 50 коп. — 1 крб. Невеликі були і заробітки. Гончар, наприклад, наприкінці століття заробляв по 30 коп., швець— 50-90 коп. на день, заробітна плата в промисло­вості була приблизно на цьому ж рівні (середньомісячна близько 20 крб.)». (Історія епохи очима людини. — К.: Ґенеза,2004. — С. 39)

Запитання

            Охарактеризуйте становище українських робітників на основі даного документа.

               Спробуйте порівняти становище тогочасних робітників зі ста­новищем сучасних робітників в Україні. Зробіть висновки.

Завдання № 7

1.       Розгляньте ілюстрації «Одеський порт», «Контрактовий ярма­рок у Києві» і складіть розповідь про розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі в Україні.

2.        Охарактеризуйте місце України в зовнішній торгівлі Росії.

V. Узагальнення та систематизація знань

Графічний диктант

Позначте правильні твердження знаком «+», неправильні—знаком «-».

1.       Після реформи 1861 р. Україна переживала період економічно­го занепаду.

2.        В Україні прогресували ті галузі промисловості, які постачали сировину для російської індустрії.

3.        Однією з провідних галузей промисловості залишалась текс­тильна.

4.        Промисловий переворот в економіці України завершився у 60-х роках XIX ст.

5.        Україна перетворюється на головну вугільно-металургійну базу Російської імперії.

6.        У 1865 р. починається спорудження першої залізничної лінії Балта-Одеса.

7.       На Лівобережжі перша залізниця з'явилася 1869 р.

8.        В аграрному секторі України поєднувалися дві системи госпо­дарювання — відробіткова та ринкова.

9.        Потужне цукрове виробництво розвивалося на Лівобережжі та Слобожанщині.

10.   Після селянської реформи посилюється процес обезземелення та розшарування селянства.

11.   Розвиток ринкових відносин збільшував попит на вільнонайма­ну працю.

12.   У другій половині XIX ст. українські землі виконували роль си­ровинного придатку Російської імперії.

VI. Домашнє завдання

1.       Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.        Підготувати учнівські проекти відповідно до пунктів плану те­ми наступного уроку.