План конспект 9 клас УРОК31 Тема. Зміни в соціальній структурі українського суспільства
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 25-03-2013, 09:27

УРОК31

Тема. Зміни в соціальній структурі українського суспільства

Мета: з'ясувати, як модернізаційні процеси, що відбувалися в Російській імперії, вплинули на соціальні процеси, що відбували­ся в суспільстві; розвивати в учнів уміння аналізувати й системати­зувати матеріал, робити висновки та узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, складати зв'язну розповідь, удоско­налювати навички роботи з історичними джерелами; сприяти пра­вовому вихованню учнів.

Основні поняття: буржуазія, пролетаріат, інтеліґенція, емігра­ція, демографічний бум, кооперація, лихварство, страхова ком­панія.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:

хронологічно співвідносити (синхронізувати) модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в єв­ропейських країнах;

описувати й характеризувати модернізаційні процеси в ук­раїнських землях, визначати їх суперечливий характер; давати оцінку модернізаційним зрушенням, що відбулися в ук­раїнському суспільстві, визначати їх наслідки для соціального розвитку та життя людей;

характеризувати зміни, що відбулися в соціальній структурі українського суспільства.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

              Охарактеризуйте наслідки реформ 60-70-х років для україн­ських земель?

               У чому проявилась недосконалість цих реформ?

               Назвіть основні верстви українського суспільства, які існували до реформ 60-70-х років?

               Подумайте, які зміни могли принести реформи в соціальну структуру суспільства? Як вони могли змінити соціальне стано­вище українського населення?

III.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Реформи 60-70-х років певною мірою демократизу­вали суспільство, залучили до громадянського життя багатоміль­йонне селянство, розширили рамки й урізноманітнили форми сус­пільної активності. Реформи сприяли переходу до ринкових відносин, завершенню промислового перевороту, відкривали шлях для розвитку капіталізму. Зрозуміло, перебудова всього господар­ства і соціально-економічного життя не могли не вплинути на со­ціальну структуру суспільства і становище населення.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота зі схемою

Учитель. У другій половині XIXст. формується інтеліґен- ція специфічна верства населення, яка, не маючи приватної власності, займалася не фізичною, а розумовою працею. До цієї верстви в Україні належало 4,1 % населення. У пореформений пе­ріод інтеліґенція зазнала значних змін:

По-перше, вона стала більш неоднорідною, у її складі зросла частка різночинного елементу. Зокрема, якщо на початковому етапі становлення інтеліґенції основним джерелом формування цієї верстви було дворянство, то наприкінці XIX ст. лише 20- 25 % складу інтеліґенції мали дворянське походження, реш­та вихідці з різних верств населення.

По-друге, переважна частина інтеліґенції України була неук­раїнського походження. У 1897 р. лише 16 % юристів, 25 % учителів і майже 10 % письменників були українцями. По-третє, асиміляторська політика царського уряду призвела до значної русифікації інтеліґенції.

По-четверте, власне українська інтеліґенція проживала пе­реважно у селах та невеличких містах, працюючи земськими вчителями, лікарями, агрономами тощо, тоді як у великих міс­тах її частка була незначною. Наприкінці XIX ст. українці ста­новили менше третини міського населення, у складі якого домі­нували росіяни та євреї.

Завдання

              Охарактеризуйте особливості формування нових верств ук­раїнського суспільства робітників, буржуазії та інтеліґенції, порівняно з європейськими держави.

               Чому і як саме змінилася структура українського суспільства після реформ 60-70-х років?

               Назвіть верстви українського суспільства. Яких змін воно за­знало у пореформену добу?

Робота з джерелами інформації

Учні мають ознайомитися з документами і виконати завдання. Із повісті Івана Франка «Борислав сміється»

«Знехотя, тяжкою ходою повзли дні за днями, і життя в Бори­славі для робочих людей ставало все більш важким і важким. Зда­леку і зблизька, з гір і долин, із сіл і містечок день за днем сотні людей плили-напливали в Борислав, як бджоли у вулик. Роботи! Роботи! Якої-небудь роботи! Хоча б і найважчої! Хоча б і найдешев­шої! Щоб тільки з голоду не загинути! такий був загальний ле­мент, загальний стогін, що хмарою носився над головами тих тисяч висохлих, посинілих, зголоднілих людей...

А бориславські багатії тільки того й бажали! Дешеві й покірні робітники рікою напливали до них, зі сльозами напрошувалися на роботу, хоча б і за найдешевшу ціну, і ціна дійсно пішла усе більш дешева. А тим часом хліб ставав усе дорожче.., і робітникам не раз... доводилося непритомніти від голоду. Щотижня євреї влас­ники урізали плату робітникам, а невдоволених забивали знущаль­ними глузливими словами: «Не хочеш стільки брати, то йди собі й подихай з голоду, тут на твоє місце десять аж напрошується, та ще й за меншу ціну!»

Завдання

1.       На основі даного уривка проаналізуйте економічну ситуацію, яка склалася на західноукраїнських землях.

2.        Чому наймана робоча сила в Західній Україні була надзвичайно дешевою?

Із статті І. Франка «Як живеться селя нам-хліборобам»«Половина мужиків-хліборобів у Галичині не має навіть на життя, що доконче треба, аби з голоду не пухнути. Половина на­ших мужиків все з року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має на чому вижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, то, однако, живе так бідно, як мало де в котрому краю. Та половина наших майже безземельних мужиків рятується, як може, зарібка- ми та службами по дворах та інших роботах. Але ж гіркі та непо- платні у нас зарібки. Великого промислу та фабрик у нас дуже ма­ло, а цілий заробок то лише на панських ланах. Платня робітника у нас усюди дуже мала... Нещасливе ж те життя тих наших беззе­мельних мужиків. Половина майже кожного села то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною бараболею та бор­щем живляться, а скороми то й на Великдень не кожен побачить. Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі... Такої ж бідноти... у нас чимраз більше, бо й усі наші селяни-хлібороби так зі всіх боків притиснені, і всім їм грозить однаке лихо...» {Гур­ченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVIII поч. XX ст. — К.: Ґенеза,2000. — С. 190)

Завдання

1.       Чим можна пояснити низький життєвий рівень переважної більшості населення Західної України?

2.        Проаналізуйте даний документ і визначте причини масової міг­рації українського селянства в другій половині XIX ст.

3.        У своїй книжці «Злидні Галичини в цифрах» польський пись­менник Станіслав Щепановський стверджував, що продуктив­ність праці галичанина становила лише чверть продуктивності праці середнього європейця, а споживання їжі половину. Про що говорять дані факти? Прокоментуйте їх.

 

 

 

Завдання

1.       Назвіть причини масової еміграції українського селянства.

2.        Покажіть на карті держави, куди направлялися в пошуках кра­щої долі українські селяни? Як ви думаєте, чому вони емігрува­ли саме в цих напрямках?

Робота з джерелами інформації

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання. Вісті з Бразилії.

(Уривок із статті газети «Громадський голос», 1896 р.) «Пішов голос про Бразилію. Незнаний це край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі це одинока рада. І почався гарячковий рух, гарячкова продажа ґрунтів і мандрівка до нової землі. Тисячі братів наших переселились до Бразилії, а як їм там живеться, про це досі не мали ми докладної відомості. В одному листі від нашого чоловіка знаходимо ось які звістки про той край, котрий наші обаламучені люди нераз уважають якимсь земним раєм:

...Недавно приїхали люди з Галичини. їх вислано на місце, від­далене на кілька миль від Курітіби. В цьому місці, однак, були ска- листі гори, а на скелі, розуміється, хліб не родить... З усіх країн Бразилії в одній Парані закладаються колонії рільничі; тут еміг­ранти, що одержали землю, мають надію, що, може, внукам їх буде ліпше, як в Галичині. В кожному іншому місці емігранти стають невільниками панів, що садять великі плантації кави... Емігрантів
вважають у Бразилії за худобу; жовніри бразильські б'ють і знуща­ються над ними дуже часто...
» (Гурченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVIII поч. XX ст. — К.: Ґенеза,2000. — С. 195)

Завдання

На основі документа складіть розповідь про життя українських

емігрантів за океаном.

Робота над поняттям

Кооперація форма об'єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.

Завдання

Прочитайте текст і визначте причини зародження кооператив­ного руху.

«Невесела перспектива відкривалася перед селянами... Найняв­шись батраками до поміщиків, вони могли розраховувати на най­нижчий заробіток в імперії, що становив близько чверті того, що заробляли в самій Австрії. А ті, хто з відчаю брав у борг у місцевих лихварів (ними переважно були євреї-шинкарі та крамарі в місті, оскільки банків не існувало), ризикували провалитися в економіч­ну прірву. З огляду на річні процентні ставки від 150 до 250, не­величкий борг, що мав допомогти селянинові протриматися до на­ступного врожаю, за короткий час виростав у страшенний тягар. Наївні та неспритні селяни могли через власну необачність зазнати великих збитків; місцеві лихварі часто заохочували їх пити чи ку­пувати в позичку, а через певний час, коли наростали проценти, виставляли їм величезний рахунок. Якщо селяни не сплачували боргів, лихвар відбирав у них землю й продавав її з молотка».(Суб­тельний О. Україна: історія. К.: Либідь, 1992. — С. 274)

Завдання

Як ви думаєте, яку роль відіграли кооперативи в економічному житті краю?

Розповідь учителя

Як ми вже знаємо, модернізація в Росії не мала системного ха­рактеру, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до про­гресивнішого, порівняно з феодалізмом капіталістичного способу виробництва. Крім того, російський варіант наздоганяючої модер­нізації мав значні суперечності:

аграрна реформа, урізавши майже на 15 % селянські наділи, водночас збільшила повинності селян та віддала їх у довгостро­кову кабалу державі;

зміцнення общинних порядків, що проголошувалося рефор­мою, вступало в суперечність з утвердженням громадянських прав селянства;

демократична практика всестанової виборності до земств всту­пала у суперечність з панівним авторитарним режимом; самодержавство виходило за межі моделі створюваної ним пра­вової держави;

незавершеність, половинчастість реформ зумовили супереч­ності між носіями влади та практично всіма верствами сус­пільства;

панування багатоукладності в економіці робило стан суспіль­ства нестабільним, створювало ґрунт для контрреформ.

Отже, російські реформи 60-70-х років здійснювалися за мо­деллю наздоганяючої модернізації, якій притаманні ініціювання реформ «згори», вибіркове запозичення світових досягнень, пріо­ритетний розвиток окремих галузей, збереження багатоуклад­ності в економічній сфері, поглиблення суспільних суперечностей та посилення соціального напруження. Скасування кріпосного права і пов'язані з ним перетворення в українських землях складовій Російської імперії спричинили суперечливі тенден­ції та процеси.

Завдання

Визначте, в чому проявились суперечливі тенденції російської модернізації.

Робота відбувається за методом «Дерево рішень», яке може ма­ти такий вигляд.

Модернізаційні процеси в Україні

Позитивні ознаки

Негативні ознаки

         Відкриття шляху розвитку капі­талістичних відносин;

         піднесення в розвитку промисло­вості й торгівлі;

         формування приватної власності на землю;

         становлення ринку робочої сили;

         стимулювання розвитку підпри­ємництва;

         розширення сфери функціону­вання ринкових відносин;

         створення передумов для станов­лення громадянського суспіль­ства

Збереження поміщицького земле­володіння;

прогресуючий занепад, деграда­ція поміщицьких маєтків;

обезземелення та розшарування селянства;

аграрне перенаселення;

вимушені міграції;

зростання суперечностей між всестановою виборністю до земств і авторитарним режимом;

зростання суперечностей між са­модержавством і створюваною ним правовою державою

 

V.  Узагальнення та систематизація знань

Заповніть пропуски в тексті.

Внаслідок______ реформ та завершення____________ перевороту ускладнила­ся         структура суспільства: активно відбувалася диференціація

в межах традиційних______ феодального суспільства дворянства та

_ , крім того, виникли нові класи ______________ та_____ , дедалі помітнішу

роль почала відігравати________ . Робітничий клас_____________ формувався як

складова загальноросійського_________ .

_ у Російській імперії формувалася за сприяння та під конт­ролем _________________  , була тісно пов'язана з___________ землеволодінням. У___________________ по­ловині XIX ст. формується також_ специфічна верства насе­лення, яка, не маючи приватної ____________________  , займалася не фізичною,

а          працею.

Відповідь: буржуазних; промислового; соціальна; класів; се­лянства; буржуазія; пролетаріат; інтеліґенція; України; проле­таріату; буржуазія; самодержавства; поміщицьким; другій; інте­ліґенція; власності; розумовою.

VI.  Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів