План конспект 9 клас УРОК 34 Тема. Початок громадівського руху наприкінці 50-х — в 60-і роки
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 25-03-2013, 09:55

УРОК 34

Тема. Початок громадівського руху наприкінці 50-х в 60-і роки

Мета: охарактеризувати особливості суспільно-політичного та національно-визвольного рухів у Наддніпрянській Україні в сере­дині XIX ст; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизу­вати матеріал, виділяти головне і другорядне, робити висновки та узагальнення, удосконалювати навички роботи з історичними дже­релами; на прикладах діяльності громадівських організацій вихо­вувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: контрреформи, громади, Валуєвський цирку­ляр, журнал «Основа», хлопомани.

Обладнання: карта, схеми, таблиці, історичні документи та ілюстрації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

визначати хронологічні межі етапів громадівського руху; синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно- визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;

простежувати зв'язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху; на основі аналізу різних джерел інформації визначати й харак­теризувати основні причини, прояви, форми та наслідки сус­пільно-політичного і національно-визвольного руху в україн­ських землях під владою Російської імперії.

ХІД УРОКУ

і. Організаційний момент

Повідомлення нової теми.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.               Пригадайте, якою була національна політика російського ца­ризму щодо України в першій половині XIX ст.

2.               Коли і за яких обставин було започатковано українське націо­нальне відродження?

3.               Що таке українська національна ідея?

4.               Яких відомих діячів українського національного відродження першої половини XIX ст. ви можете назвати? Який внесок вони зробили в розвиток українського національного руху?

5.               Яке значення мала діяльність Кирило-Мефодіївського брат­ства?

III. Мотивація навчальної діяльності

Робота з таблицею

Контрреформи 80—90-х років XIX ст.

Дата

Подія

1884 р.

Новий університетський устав, який ліквідував автономію уні­верситетів

1887 р.

Циркуляр про «кухарчиних дітей», що забороняв приймати до гімназій дітей, що походили з нижчих верств населення

1889 р.

«Положення про земських начальників» надавало широкі пов­новаження земським начальникам, які призначалися із числа дворян і виконували адміністративні та поліцейські функції на місцях

1890 р.

«Положення про губернські та повітові земські установи», яке обмежувало фінансування земств, посилювало контроль за ни­ми з боку держави, скорочувало представництво в цих устано­вах селян

 

Завдання

1.               Як ви вважаєте, чому у 80-х роках російський царизм взяв курс на проведення контрреформ?

2.               В яких напрямках проводилися контрреформи? У чому була їх­ня суть?

3.               Зробіть припущення, чи могли змінити конрреформи еволю­ційний поступ Російської імперії до буржуазного суспільства?

4.               Укажіть причини піднесення суспільно-політичного та націо­нального визвольного рухів в Україні після реформ 60-70-х ро­ків XIX ст.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з таблицею

І етап громадівського руху (кінець 50—60-х pp.)

1859 p. створена перша гро­мада у Петербурзі. Склад: Василь Білозерський, Микола Костомаров, Пантелей­мон Куліш, Тарас Шевченко 1859 р. — у Київському універ­ситеті створена організація «хлопоманів» у складі: В. Ан­тонович, В. Познанський, Т. Рильський та ін.

Видавали перший український журнал «Основа».

Друкували твори українських пись­менників та праці українських вчених. Виступали за відродження української мови, розвиток освіти українській мові.

Виступали на захист інтересів україн­ців, за скасування кріпацтва. Вивчали життя українського народу, його тра­диції

1860 р. створена Українська громада у Києві. Склад близько біля 200 чоловік: сту­денти і викладачі Київського університету. Очолював Воло­димир Антонович

Доводили, що український народ є окремою нацією. Необхідно підвищувати свідомість українського народу. Дружнє ставлення до усіх слов'янських народів Організовували недільні школи для дорослих, здійснювали навчання українською мовою, створювали українські підручники, організовували лекції і бібліотеки

60-ті роки виникнення гро­мад у Чернігові, Одесі, Полтаві, Харкові

Друкували книжки українською мо­вою, відкривали школи, бібліотеки, виступали з лекціями; поширювали українську літературу, видавали газе­ти, журнали

Діяльність громад викликала занепокоєння російського уряду, їх діяль­ність була заборонена, закрито недільні школи, припинено видання газет

20 червня 1863 р. таємний циркуляр Петра Валуєва, міністра внут­рішніх справ Росії, про заборону української мови

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із циркуляра царського міністра внутрішніх справ П. Валуева 1863 р. про заборону вживання української мови в друкуванні та шкільному навчанні

«Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне станови­ще суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, ма­ючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв'язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне... щодо дру­кування книг малоруською мовою дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялися тільки твори цією мо­вою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припини­ти... Це розпорядження було передано на височайший государя ім­ператора розгляд, і його величності бажано було удостоїти оноє мо­наршого схвалення». (Сарбей В. Г. Історія України XIX поч. XX ст. — К.: Ґенеза,1996. — С. 141)

Завдання

1.               Як ви думаєте, чим була викликана поява Валуєвського цирку­ляра 1863 p.?

2.               Чому, на вашу думку, саме заборонялося друкування україн­ською мовою передусім духовної і навчальної літератури?

3.               Як цей документ викривав імперську політику Росії щодо Ук­раїни?

Робота в групах

1-а група працює зі схемою «Хлопомани» і дає відповіді на за­питання.


 

Запитання

1.               Які причини викликали появу «хлопоманів»?

2.               Щодо яких питань точилися суперечки між «хлопоманами» і поляками?

3.               Чому поляки так зневажливо ставилися до «хлопоманів»?

2-              а          група характеризує історичну постать Володимира Антоно­вича, працюючи з ілюстрацією, де зображено його портрет, та за­слуховуючи повідомлення учня.

По ходу розповіді учня складається історична довідка.

Історична довідка. Володимир Антонович Відомий український історик, археолог, етнограф. Закінчив Київський університет, згодом професор університе­ту, голова історичного товариства Нестора-літописця. Стояв на чолі руху « хлопоманів ».

Опублікував статтю «Моя сповідь», в якій закликав поляків бу­ти чесними.

Очолив Українську громаду в Києві. Є автором багатьох праць з історії України. Майже півстоліття стояв на чолі громадсько-політичного жит­тя в Україні.

Завдання

У своїй статті «Моя сповідь» Антонович доводив, що у дворян Правобережжя є дві можливості: або повернутися до українського народу й, самовіддано працюючи на його благо, намагатися ком­пенсувати йому кривди столітнього гноблення; або ж лишитися не­нависними паразитами, яким рано чи пізно доведеться тікати до Польщі. Як ви вважаєте, який із двох шляхів обрав Антонович? Доведіть свою думку.

3-              я          група працює з документом і дає відповіді на запитання.

З «Грамоти сільському народові», яка поширювалася польськими повстанцями серед селян Правобережної України. 1863 р. «Разом з Польщею і Литвою піднявшись, щоб здобути вічну свободу і щасливу долю цілої нашої країни. ...Іншого щастя не жа­даємо для дорогої нашої країни і не вишукуємо ніде більше, як тільки в волі, свободі, рівності і щасті всіх мирян, якої б вони віри й стану не були... А жадаючи найбільше щастя сільському людові на вічні часи, постановляємо:

1. Сільський люд в селах і хуторах панських і казенних, одно­вірці, чиновники... від сьогодні вільні, свободні і рівні в правах з ін­шими обивателями країни...

2.               Можуть і мають право переходити з місця на місце...

3.               Можуть і мають право вчитися в усяких школах і бути в кра­йовій службі...

4.               Разом з іншими мають право обирати з-поміж себе виборних до судів, рад і урядів сільських, повітових...

5.               Будуть судитися і правитись нарівні з іншими тільки своїми судами...

6.               Орні землі, сіножаті й садиби..., що одержали селяни, будуть на сьогодні на вічні часи власністю кожного хазяїна без жодної за них плати...

7.               Про наділ землею селянських людей, які досі її не мали, по­становить в слушний час найвища крайова Рада...

8.               Сільському людові, надаючи вищевикладені права, ...ручає­мося і вічно обіцяємо свободу прав, віри, якої хто придержується, і уживання своєї мови в школах, судах і інших земських розпра­вах... »(Гурченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVIII поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 202-203)

Завдання

1.               Назвіть причини польського повстання 1863-1864 pp. Яку ме­ту ставили перед собою повстанці?

2.               Що обіцяли поляки українцям, якщо вони підтримають пов­стання?

3.               Чому українці не підтримали повстанців?

V.              Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Визначте особливості українського національного руху кінця 50-х початку 60-х років порівняно з попереднім етапом.

VI.           Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали