УРОК 35

Тема. Суспільно-політичний рух у 50-60-ті роки XIX ст. на західноукраїнських землях

Мета: формувати в учнів уявлення про стан національно-виз­вольного руху на західноукраїнських землях після революції 1848-1849 pp., а також охарактеризувати процес формування двох течій українського визвольного руху: «москвофіли» і «народовці» та створення культурно-освітнього товариства «Просвіта» й літера­турного імені Т. Шевченка; розвивати в учнів уміння самостійно аналізувати історичні джерела, робити порівняльну характеристи­ку певних явищ та подій, вміти висловлювати свою точку зору, ро­бити висновки й узагальнення; виховувати в учнів почуття патріо­тизму, любові до своєї Батьківщини і свого народу.

Основні поняття: «москвофіли», народовці, товариство «Про­світа», товариство імені Т. Шевченка.

Обладнання: роздавальний матеріал з документами, схемами, таблицями, ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

визначати хронологічні рамки розгортання суспільно-політич­ного та національно-визвольного рухів на західноукраїнських землях;

синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно- визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;

простежувати зв'язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху; на основі аналізу різних джерел інформації: визначати, харак­теризувати та порівнювати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного ру­ху в українських землях Російської та Австро-Угорської імпе­рій; вказувати на особливості суспільно-політичного та націо­нально-визвольного рухів на західноукраїнських землях.

ХІД УРОКУ

I.                Організаційний момент

II.             Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

                      Що ви пам'ятаєте про національно-визвольний рух на західно­українських землях під час революції 1848-1849 pp.?

                      Які причини зародження українсько-польського протисто­яння?

                      Як вирішувалося питання про поділ Галичини на Східну і За­хідну?

                      Які демократичні перетворення були здійснені в Австрійській імперії під впливом революції 1848-1849 pp.?

                      Які соціальні суперечності залишалися не вирішеними?

                      Зробіть припущення, як процеси модернізації, що відбувалися в Австро-Угорській імперії, впливали на соціальні відносини і становище українського населення?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ситуація в суспільно-політичній сфері після рево­люції 1848-49 pp. в Австрійській імперії залишалася складною. Після революції галицьким намісником було призначено А. Голу- ховського, який проводив відверто пропольську політику— спри­яв призначенню поляків на вищі посади цивільної служби краю; сформував у австрійського уряду думку про те, що український рух є винятково «русофільським»; заблокував реалізацію українських планів поділу Галичини на українську та польську частини тощо. Після серії зовнішньополітичних невдач Австрії та укладення авс- тро-угорського компромісу 1867 р. позиції поляків у Галичині ще більше посилюються — намісник завжди призначався з числа поль­ської аристократії; виборча система зебезпечувала полякам від­чутну перевагу в крайовому сеймі (це було надзвичайно важливо, оскільки навіть міністр закордонних справ Австро-Угорщини за­значав: «Наскільки русини мають існувати, вирішить галицький сейм»); діловодство та освітня сфера активно полонізувалися на до­году польській правлячій верстві.

За цих обставин соціальне напруження, українсько-польське про­тистояння в західноукраїнських землях наростали. Соціальні та на­ціональні суперечності сплелися в один нероз'язаний вузол. Один із польських дослідників писав: «Те, що селянин став синонімом русина, а поляк — синонімом пана, стало фатальним для нас».

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Завдання

Пригадайте, за яких умов розвивався суспільно-політичний рух на українських землях у складі Російської імперії. Порів­няйте з умовами розвитку такого руху на західноукраїнських землях.

Робота з документом

Прочитати документи і дати відповіді на запитання.

Документ 1. М. Грушевський про «москвофілів» «Коли ж австрійське правительство зовсім перейшло на поль­ський бік і віддавало польській шляхті Галичину в повне володін­ня, то консервативні елементи галицької суспільності стали спа- сеніє своє покладати в Росії. Сподівалися, що російський цар скоро забере Галичину від Австрії, і в сих надіях проповідували зближен­ня до російської культури і мови. ...Львівська газета «Слово» — ор­ган отсих консерватистів, «москвофілів», як їх названо, виступило відкрито з сим новим політичним сповіданням. Доводило, що га­лицькі русини один народ з великоросами, українська мова — не­значна відміна «Русского языка», що ріжниться тільки вимовою: знаючи, як треба вимовляти слова по-великоруському, галицький русин може за одну годину навчитися говорити по-великорусько- му; та й ніяких русинів нема — є тільки оден «русскій народ», від Карпатів до Камчатки; тому й нема чого заходитися коло творення народної української літератури: є готова література російська (ве­ликоруська)». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка1992. — С. 468-469)

Завдання

1.               Назвіть причини зародження і посилення «москвофільства» в українському визвольному русі.

2.               Якими були погляди « москвофілів » ?

3.               Зробіть припущення, чи міг мати рух «москвофілів» якісь пер­спективи? Чому?

Документ 2. М. Грушевський про народовців

«...Другою дорогою пішли більш енергійні елементи з тодішньої галицької молодіжі, а з нею — і деякі представники старших по­колінь. Вони чули себе безмірно ближчими до демократичного, на­родолюбного українського руху... Прояви тодішнього українського відродження в Росії наповняли сю галицьку молодіж радістю і надією. Жадібно ловила вона огненні слова Шевченка. «Кобзарь» стає для них святою книгою, Україна—святою землею. Кохаються в пам'ятках козацької слави — між молодіжжю входить в моду вбиратися «по-козацьки»; з молодечим завзяттям виганяють з уживання галицької інтеліґенції польську мову. Пильнують якомога наблизитися до української мови й українського життя і своїми виданнями («Вечерниці», «Мета», «Нива», «Русалка», «Правда») будять в громадянстві любов і прив'язання до свого на­роду — простонародної маси і гарячі бажання піднести її культур­но, економічно і політично». (.Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 469-470)

Документ 3. О. Субтельний про народовців

«Згода, що зароджувалася в середовищі народовців, спиралася передусім на визнання того факту, що українці — це окрема нація, котра проживає на просторах від Кавказу до Карпат, і найкращим засобом самовираження якої є народна говірка. Вони дійшли вис­новку, що найефективніший засіб вирізнення і розвитку цієї націо­нальної самобутності полягає в тому, щоб культивувати і пропагу­вати українську мову. Відтак основним національним питанням для них було питання мови й літератури. Такий вузький підхід виключав можливість порушувати суспільні проблеми, виступати проти уряду, взагалі займатися політикою». (Субтельний О. Украї­на: історія. — К.: Либідь,1991. — С. 280)

Завдання

1.               Проаналізуйте документи 2 та 3 , в яких викладена позиція на­родовців. Зробіть висновки.

2.               Чи однаково вони характеризують їхні погляди?

3.               А тепер спробуйте порівняти погляди «москвофілів» і наро­довців.

4.               У чому принципова різниця в їхніх позиціях? Робота з таблицями

За результатами роботи учні складають таблиці(див. на с. 184). Завдання

1.               Охарактеризуйте діяльність товариства « Просвіта».

2.               Якою була мета його діяльності?

3.               Яку роль відігравало товариство в розгортанні національного руху на західноукраїнських землях?

4.               Яким було значення діяльності Літературного товариства імені Т. Шевченка?

 

 

 

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Впишіть до таблички порядковий номер термінів чи тверджень, які стосуються діяльності москвофілів або народовців.

 

1.               Панславізм.

2.               В. Шашкевич.

3.               Ю. Романчук.

4.               Д. Зубрицький.

5.               О. Духнович.

6.               М. Малиновський.

7.               Орієнтація на самодержавну Росію.

8.               Розвиток української літератури на народній основі.

9.               «Язичіє».

10.           Єдиний «руський» народ.

11.           Піднесення культурного рівня західних українців.

12.           Журнал «Боян».

13.           «Галицько-руськаматиця».

14.           Товариство «Руськабесіда».

15.           Журнал «Нива».

16.           Журнал «Галичанин».

17.           Газета «Слово».

18.           Газета «Діло».

19.           Газета «Батьківщина».

20.           Товариство «Просвіта».

Відповідь: москвофіли — 1, 4, 5, 6, 7, 9, 10,12,13, 16, 17; наро­довці — 2, 3, 8,11,14,15,18, 19, 20.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.