План конспект 9 клас УРОК 36 Тема. Відродження громадівського руху в 70-90-х роках XIX ст.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 25-03-2013, 10:01

УРОК 36

Тема. Відродження громадівського руху в 70-90-х роках XIX ст.

Мета: охарактеризувати суспільно-політичний рух у Наддніпрян­ській Україні, що входила до складу Російської імперії, в 70-90-х роках XIX ст., детально зупинившись на II етапі громадівського руху та діяльності народників; удосконалювати навички роботи учнів з іс­торичними джерелами, а також розвивати вміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, порівняння, вчити вис­ловлювати свою думку й оцінювати ті чи інші історичні явища та події; на прикладах діяльності учасників громадівського руху та народників виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: Емський указ, молоді громади, братство та- расівців, народники, соціалізм, «ходіння в народ», «Чигиринська змова».

Обладнання: роздавальні картки з документами, схемами, таб­лицями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно- визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;

характеризувати суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні в 70-90-х роках XIX ст.;

визначати особливості громадівського руху в даний період; на основі аналізу різних джерел інформації: визначати, характеризувати та порівнювати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національ­но-визвольного руху в українських землях Російської імперії; давати характеристику та оцінювати діяльність провідних представників національно-визвольного руху.

ХІД УРОКУ

I.      Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1.    Які особливості українського національно-визвольного руху на­прикінці 50-х початку 60-х років XIX ст. ви можете назвати?

2.    В яких організаційних формах він розвивався?

3.    Які завдання ставили перед собою діячі українського визволь­ного руху?

4.    Яким було ставлення до українських проблем з боку учасників російського і польського визвольних рухів?

5.    Які відносини склалися між діячами українського і польського визвольних рухів?

III.Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Після поразки польського повстання 1863- 1864 років у Російській імперії починається наступ реакції. Був прийнятий Валуєвський указ (пригадати його зміст і мету), і в про­цесі національного відродження настає пауза. Але на початку 70-х років національно-визвольний рух відновлюється, щоб вже більше не припинятись, активізується знову громадівський рух. Діячі визвольного руху переходять від культурницької роботи до діяльності політичної, метою якої є відновлення української дер­жавності.


IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з таблицею

Питання про відродження громадівського руху учні опрацьову­ють шляхом заповнення таблиці.

Відродження громадівського руху в Україні

Початок 70-х років «Стара громада» в Києві. Входили: Володимир Антонович, Михай­ло Драгоманов, Павло Чубин- ський, Олександр Русов та ін. Також відроджуються громади в Чернігові, Полтаві та інших містах

       Продовжили культурно-просвіт­ницьку діяльність: створено Півден- но-Західний відділ Російського гео­графічного товариства; засновано Історичне товариство Нестора-Літо­писця; видають газету «Київський телеграф».

       Вимагали перетворення Росії на фе­дерацію і надання широкої автономії Україні

 

Завдання

1.    Порівняйте діяльність Київської громади і «Старої громади».

2.    Яку мету ставили перед собою ці організації? Чим вона відріз­нялась?

3.    Сформулюйте значення громадівського руху.

Учитель. Відповіддю самодержавства на пожвавлення гро­мадівського руху став Емський указ 1876 року.

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Заборона друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (1876 рік). Урядовий указ «Государ імператор у 18/30 день минулого травня височайше наказав:

1.    Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі.

2.    Друкування та видання в Імперії оригінальних творів і пере­кладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: а) істо­ричних документів і пам'яток і б) творів красного письменства, але з тим, що при друкування історичних пам'яток безумовно додер­жувати правопису оригіналів; у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Головному управлінні.

3.    Заборонити також різні сценічні вистави і читання на мало­руському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музи­кальних нот.

4.     Припинити видання газети «Київський телеграф».

Про цю височайшу волю пропоную Головному управлінню до належного виконання...» (Гурченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія Ук­раїни. Кін. XVIII поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 215-216)

Завдання

1.    Чим була викликана поява Емського указу Олександра II?

2.    Яку мету він переслідував?

3.    Порівняйте указ 1876 року з циркуляром 1863 року і зробіть висновки.

Учитель. Але царські заборони не зупинили визвольний рух, і як приклад цьому діяльність Михайла Драгоманова.

Історична довідка. Михайло Драгоманов

Відомий український публіцист, історик, літературознавець, фольклорист, філософ, суспільно-політичний діяч, написав по­над 2 тисяч творів;

закінчив Київський університет, був доцентом, входив до Київської громади;

у результаті репресій звільнений з університету, емігрував за кордон;

заснував у Женеві вільну українську друкарню, видавав пер­ший український політичний журнал «Громада»; разом з С. Подолинським і М. Павликом заснував «Женевський гурток»;

проповідував перебудову Росії на принципах федерації, закли­кав вести боротьбу за автономію України у складі Росії, оскіль­ки вважав, що в Україні немає ще сил, на які б можна було опи­ратися у боротьбі за власну державу; працював професором у Софіївському університеті; помер в Болгарії у віці 54 років.

Робота в малих групах

Для опрацювання питання про діяльність Михайла Драгомано­ва учні поділяються на малі групи, кожна з яких отримує своє зав­дання.

1-     а    група

У своїй праці «Втрачена епоха» М. Драгоманов писав: «Освічені українці, як правило, трудяться для всіх, тільки не для України і її народу... Вони повинні поклястися собі не кидати українську спра­ву. Вони повинні усвідомити, що кожна людина, яка виїжджає з України, кожна копійка, що витрачається не на досягнення ук­раїнських цілей, кожне слово, сказане не українською мовою, є марнуванням капіталу українського народу, а за даних обставин кожна втрата є безповоротною».

Завдання

1.    Прокоментуйте даний уривок.

2.    У чому вбачав Драгоманов завдання для « освічених українців » ?

3.    Як ви думаєте, що мав на увазі Драгоманов, говорячи про «ук­раїнську справу»?

2-     а    група. Прочитайте документ і дайте відповідь на запитання.

З написаної і опублікованої 1880 року М. Драгомановим, М. Павликом, С. Подолинським програми журналу «Громада» «Ми знаємо, як тяжко братися за письменне видавництво ук­раїнською мовою, та ще й за кордоном нашої країни. Ми мусимо звертатися до народу, який не має державної самостійності, якого розірвано між двома великими царствами: Росією і Австро-Угор- щиною, і якому через те зовсім не можна тепер проявити свою волю в своїх справах. До того ж ми купка українських громадців, від­бита від своєї країни й без найменшої змоги прикладати безпосе­редньо наші думки до праці серед народу... Ці наші думки й бажання ось такі: В справах політичних ми бажаємо:

1.    Рівного права для всякої особи, як чоловіків і парубків, так і жінок, і дівчат усякого походження (раси).

2.     Неодмінної волі слова, преси й науки, зборів і товариства.

3.    Безпосередньої самоуправи (автономії) для кожної громади в її справах.

4.     Повної самостійності для вільної спілки громад на всій Ук­раїні».(Сарбей В. Г. Історія України XIX поч. XX ст. — К.: Ґе­неза, 1996. — С. 141-142)

Завдання

1.    Прокоментуйте програмові положення документа. Які політичні вимоги ставили Драгоманов, Павлик і Подолинський у програмі?

2.    Чим діячі мотивують необхідність звернутися з-за кордону рід­ною мовою до всього українського народу зі своєю програмою?

3-я      група

Відомий український політичний діяч і письменник І. Франко писав про просвітню діяльність М. Драгоманова так:

«...Драгоманов замість хитрих наукових доказів узяв за мірило потреби народу, самої суспільності. Нема потреби поки що писати глибокі філософії та інші тяжко вчені праці по-українськи, бо їх ніхто не буде читати; натомість конечно треба поперед усього пода­ти українському народові на його мові початки всякого людського знання, вияснити йому явища природи і громадського життя.

...Драгоманов знав добре, що коли український народ привикне читати на своїй мові початки, та забажає на тій же мові читати і дальше; коли інтеліґенція привикне тою мовою говорити і писати для народу, то згодом почне говорити і писати по-українськи також і між собою і для себе». (Сарбей В. Г. Історія України XIX поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 142)

Завдання

1.    Як Драгоманов хотів піднести масову українську національну самосвідомість?

2.     Висловіть свою точку зору щодо його програми в цьому плані.

4-я      група

Ось як пише про діяльність Драгоманова відомий історик

0.    Д. Бойко, який зазначає, що в основі програми Драгоманова ле­жали такі принципи:

«— Демократизм (парламентська влада, надання громадянам демократичних прав і свобод);

   Федералізм (децентралізація, запровадження громадян­ського самоврядування, розбудова держави знизу вгору, Украї­на автономне утворення у складі федеративної Російської рес­публіки);

   Європеїзм (зв'язок країни із Західною Європою джерело прогресивного розвитку);

   Культурництво (визвольна боротьба має вестися винятково просвітницькими формами та методами);

   Еволюційність (прагматичне висунення поміркованих ви­мог, підштовхування знизу реформаційного процесу)». (Бой­ко О.Д. Історія України. К.: Академія, 2001. — С. 262-263)

Завдання

1.    Як ви думаєте, чому Драгоманов відстоював ідею федералізму Російської держави і автономії України, а не ідею самостійної Ук­раїни? Чи не шкодила ця ідея українському визвольному руху?

2. Висловіть своє ставлення до діяльності Драгоманова. Яке зна­чення вона мала для українського відродження?

5- я      група

Михайло Драгоманов не один раз підкреслював, що істинний демократ повинен бути патріотом України, а істинний український патріот повинен бути демократом. Як ви розумієте ці слова. А чи діяльність Драгоманова відповідала даному твердженню?

6- я      група

На сьогоднішній день діяльність Драгоманова оцінюється неод­нозначно. Одні засуджують його за захоплення ідеями соціалізму та федералізму, його погляди на майбутнє України. Інші вважа- ють, що він зробив більше за будь-кого для пробудження націо­нальної самосвідомості українців, що він став першим, хто виніс проблему українства на ширшу міжнародну арену. А як би ви оці­нили діяльність М. Драгоманова? Свою точку зору аргументуйте.

Учитель. У 70-80-х роках активізується діяльність студент­ської молоді, яка починає створювати власні об'єднання.

Робота з таблицею

Питання про гуртки студентської молоді учні опрацьовують шляхом заповнення таблиці.

Гуртки студентської молоді

«Молоді громади» виникають в 70-і роки XIX ст. у Харкові, Пол­таві, Чернігові та ін­ших містах

       Ставили питання про вирішення політичних проблем: повалення самодержавства, лікві­дація пережитків кріпосництва, проголошен­ня політичних свобод, утворення незалежної української держави.

       Виступали також за розвиток української культури.

       Пропонували здійснити ці перетворення шляхом революції

«Братство тарасів- ців» виникає 1892 року в Харкові. Також утворилися ор­ганізації у Києві, Пол­таві, Чернігові, Одесі, Херсоні. Входили: Бо­рис Грінченко, Микола Міхновський, Іван Ли­па та ін.

       Прийняли програму «Кредо молодих україн­ців», в якій прозвучала вимога повної полі­тичної незалежності України та ідея єдності всіх українських земель.

       Займалися культурно-просвітницькою діяль­ністю: організація лекцій, сходів, утворення бібліотек, постановка спектаклів, написання праць.

       Присягнули на могилі Шевченка поширюва­ти його ідеї серед молоді

 

Гуртки студентської молоді

« Загальноукраїнська безпартійна організа­ція» утворена 1898 року в Києві. Ініціатор створення Володимир Антонович

Відкрила літературне товариство «Вік», біб­ліотеку у Києві, влаштовували Шевченківсь­кі свята, спектаклі, концерти, лекції, роз­повсюджували літературу

 

Завдання

1.    Які завдання ставили перед собою члени молодих громад? Спро­буйте порівняти погляди «старих» і «молодих» громадівців.

2.    Що нового внесло в український визвольний рух «Братство та- расівців»?

3.    Яка з цих організацій була першою, що поставила перед собою завдання боротьби за державну самостійність України?

Учитель. Також у 70-і роки починається діяльність організа­цій народників. Цей рух зародився в Росії, а потім поширився і на Україну.

 

Робота над поняттям

Соціалізм суспільство, в якому всі люди рівні у своїх правах, в якому немає приватної власності та експлуатації, реалізується принцип «Від кожного за здібностями, кожному по праці».

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Народники і українське селянство

(Із спогадів Володимира Дебогорія-Мокрієвича)

«...Ми гадали: де вже раз відбувався революційний рух, там він легше може виникнути вдруге (пугачовщина на Волзі, гайда­маччина на Дніпрі), і тому вирішили не розкидатися по всій

Росії, а зосередити наші сили саме в таких місцевостях, які мали певне історичне минуле. Отже, за нашим планом, одні мали діяти на Дніпрі, інші на Волзі.

...Питання про революційність селянської маси ми виразно розв'язували позитивно, незважаючи нате, що для такого розв'язання не мали серйозних даних. Усі свої докази на користь цієї думки ми брали з більш-менш віддаленого історичного минулого, не знаходячи таких у сучасності. Так, доказом революційності українських селян я вважав їх поведінку під час польського повстання, ту ненависть, з якою вони ставилися до панів, до розряду яких відносили всіх людей привілейованого звання...» (Сарбей В. Г. Історія України XIX поч. XX ст. — К.: Ґенеза,1996. — С. 152)

Завдання

1.    На чому було основане сподівання народників на революцій­ність селянства?

2.     Чому ареною своєї діяльності вони обрали Подніпров'я?

3.    Охарактеризуйте історичні події в Україні, згадувані в доку­менті, які дали підстави народникам сподіватися на революцій­ність українського селянства.

Робота зі схемою

Див. схему на с. 194.

Додаткова інформація

Доля народницьких організацій в Росії (до їх складу входило чимало українців)

 

Гуртки народників в Україні

Гуртки «чайковців» у Києві, Одесі. «Київська комуна» у Києві. Народницькі гуртки у Харкові і Чернігові

       Вели пропаганду серед робітни­ків, готували їх до боротьби, потім розпочинають «ходіння

в народ».

       Входили: Віра Засулич, Яків Сте­фанович та ін.

 

і

Шляхи досягнення своєї мети

І

«Чигиринська змова»

      1876 рік утворення таємно­го товариства «Південних бун­тарів» в Чигиринському повіті на Київщині. Керівник Яків Стефанович.

      Підготували нібито від імені царя грамоту, в якій заклика­ли до повстання проти поміщи­ків і чиновників.

      Була створена «Таємна дружи­на» і планувалося збройне пов­стання на жовтень 1877 року. Ці події ввійшли в історію під назвою «Чигиринськазмова».

АЛЕ!

      Змова була розкрита, і майже всі учасники були заарештовані

Завдання

1.    Які завдання ставили перед собою народники?

2.    Поясніть походження назви цього руху.

3.    Як ви думаєте, чому народники ігнорували українське націо­нальне питання?

4.    Чи мала якесь значення діяльність народників? Якщо зможете, назвіть його «плюси» і «мінуси».

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«...Народницький рух порівняно швидко пройшов шлях від наївного культу народу до глухих кутів тероризму, але досвід та ідейні засади цього руху позначилися на політичному житті як Російської імперії..., так і українських земель, що входили до її складу». (.Бойко О. Д. Історія України. К.: Академія, 2001. — С. 258)

Завдання

1.     Чи згодні ви з такою оцінкою народницького руху?

2.    А як ви думаєте, чому народники стали на шлях терору? І чому Бойко вважає терор «глухим кутом»?

3.    Що мав на увазі, на вашу думку, Бойко, коли стверджував, що народницький рух позначився на політичному житті і Росії, і України?

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів