План конспект 9 клас УРОК 41 Тема. Особливості розвитку культури. Розвиток освіти
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 25-03-2013, 10:19

УРОК 41

Тема. Особливості розвитку культури. Розвиток освіти

Мета: визначити особливості розвитку української культури другої половини XIX ст., а також схарактеризувати стан розвитку освіти на українських землях в даний період; розвивати в учнів на­вички роботи з текстовими джерелами, аналізувати їх, робити вис­новки, узагальнення, висловлювати й доводити свою точку зору, складати зв'язну розповідь; виховувати в учнів естетичні смаки та уподобання.

Основні поняття: культура, освіта.

Обладнання: роздавальні картки з текстовими джерелами. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:

показувати на карті основні місця і території, пов'язані з роз­витком освіти;

характеризувати стан освіти в Україні у другій половині XIX ст.;

на основі різних джерел інформації: визначати й характеризу­вати основні чинники та особливості розвитку культури даного періоду; порівнювати ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського сус­пільства; характеризувати й оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.

ХІД УРОКУ

I.      Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Пригадайте, яким був стан освіти в Україні у першій половині XIX ст.?

2.    Порівняйте розвиток освіти в Наддніпрянській України та на

західноукраїнських землях. Зробіть висновки.

3.    Як ви думаєте, чи змінилася освітня політика російського та

австрійського урядів у другій половині XIX ст.? Як саме? Чому

ви так вважаєте?

III.Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У другій половині XIXст. Україна залишалася поділеною між двома імперіями Російською та Австро- Угорською. Відсутність національної держави та антиукраїнська політика російського та австрійського урядів, безумовно, наклада­ли негативний відбиток на стан та розвиток культурних процесів. Але, незважаючи на це, українська культура продовжувала розви­ватися як культура українського народу і характеризувалася вели­чезними досягненнями в усіх її сферах.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Метод «Мозковий штурм»

Учитель просить учнів стисло висловлювати свої думки з при­воду факторів, які позитивно та негативно впливали на розвиток української культури другої половини XIX ст. Пропозиції учнів за­писуються на дошці у два стовпчики.

Далі, з метою більш детального з'ясування цього питання, учи­тель пропонує учням опрацювати два документи.

Документ № 1

«У другій половині XIX ст. відбулося територіальне роз'єднання українських земель, завершилося формування ук­раїнської нації, ускладнилася соціальна структура та політизу- валося суспільне життя. Всі ці явища та процеси залишили по­мітний відбиток на розвиткові культурної сфери. Зокрема, буржуазні реформи розширили межі культурно-просвітницької діяльності, створили нові умови для позитивних зрушень у куль­турі. Поява альтернативних центрів влади (земств), гласність, правовий захист прав людини, перетворення університетів на осередки вольнодумства суттєво змінили атмосферу в суспіль­стві, створили передумови для переходу до цивілізованіших форм співжиття. Традиційний монолог офіційної влади дедалі більше поступався місцем діалогу влади з суспільством. Пози­тивним зрушенням у культурній сфері сприяли і модернізація економіки та завершення промислового перевороту, які зміцни­ли матеріальну базу культури, стимулювали розвиток освіти та науки. Домінуюча в перші пореформені роки ідеологія народниц­тва не тільки кликала до здійснення революції, вона орієнтувала увагу інтеліґенції на селянство, у середовищі якого збереглися в незайманому вигляді християнська мораль та національна культура. Ця орієнтація зумовила вивчення проблем етнографії, фольклору, мови, а також стимулювала бажання в значної час­тини української різночинної інтеліґенції активно сприяти на­родній освіті, підвищувати культурний рівень селянства». (Бой­ко О. Д. Історія України. К.: Академія, 2001. — С. 273-274)

Завдання

Визначте чинники, які позитивно впливали на розвиток ук­раїнської культури другої половини XIX ст.

Документ № 2

«Водночас у пореформений період існували чинники, які зава­жали розквіту української культури, помітно деформували процес її розвитку. Відсутність в українців власної національної держави, асиміляторська політика Російської імперії призвели до трагічних наслідків еміграції значної частини інтеліґенції за кордон; залу­чення елітної частини українських інтелектуалів (М. Гоголь, В. Ко­роленко, К. Ушинський, І. Грабар та ін.) у розбудову російської культури. Контрреформи 80-90-х років суттєво звузили поле куль­турницької діяльності, посилили консервативні настрої в суспільс­тві, на деякий час блокували активність національної інтеліґенції. Безумовно, не сприяв поступальному розвиткові української куль­тури і низький відсоток українців у містах, які дедалі більше пере­творювалися на інтелектуальні центри й осередки активного полі­тичного та культурного життя». (Бойко О. Д. Історія України. К.: Академія, 2001. — С. 274)

Завдання

Визначте чинники, які негативно впливали на розвиток ук­раїнської культури другої половини XIX ст.

Складання узагальнюючої таблиці

Після опрацювання документів учні роблять висновок про особ­ливості розвитку української культури в даний період, порівнюють свої відповіді із твердженнями, записаними на дошці, складають узагальнюючу таблицю.

Чинники, що позитивно впливали на розвиток культури

Чинники, що негативно впливали на розвиток культури

Реформи 60-70-х років (скасування кріпацтва, реформа освіти, зем­ська, судова, міська реформи), які розширили межі культурно-про- світницької діяльності та створили нові умови для позитивних зру­шень у розвитку культури. Модернізація економіки, розвиток фабрично-заводського виробниц­тва, завершення промислового перевороту, розвиток ринкових від­носин стимулювали розвиток куль­тури, особливо освіти та науки. Активна культурно-просвітницька діяльність діячів суспільно-полі­тичного та національно-визвольно­го рухів

Відсутність власної державності, антиукраїнська політика росій­ського та австрійського урядів (русифікація, полонізація, мадяри­зація, понімечення українського населення).

Численні заборони урядів обох ім­перій (Валуєвський циркуляр, Емський указ, контрреформи 80-90-х років тощо). Переслідування з боку влади пере­дових діячів української культури, еміграція за кордон частини української інтеліґенції

 

Повідомлення учнів про розвиток освіти

Заслуховування повідомлень учнів. По ходу їхньої розповіді складається узагальнююча табличка «Розвиток освіти в Україні».

Виступи учнів за темами:

1.    «Освітня політика урядів царської Росії та Австро-Угорської імперії»;

2.    « Стан середньої і вищої освіти ».

Стан освіти в Україні в другій половині XIX ст.

Освіта

Наддніпрянська Україна

Західноукраїнські землі

Початкова

Недільні школи для дорослих; початкові народні училища; церковнопарафіяльні школи

Початкові школи, які вихо­дять з-під опіки церкви до світських органів влади

Середня

Класичні та реальні гімназії; інститути шляхетних дівчат, приватні пансіони, ремісничі, нижчі промислові, комерційні, технічні, сіль­ськогосподарські училища, учительські семінарії

Гімназії:

в Галичині: 6 українських і 29 польських; на Буковині: 2 німецько- угорські;

у Закарпатті: 3 німецько- угорські

 

Стан освіти в Україні в другій половині XIX ст.

Освіта

Наддніпрянська Україна

Західноукраїнські землі

Вища

Харківський, Київський і Но­воросійський університети. Ніжинський історико-філоло- гічний інститут, Харківський ветеринарний інститут, Пів­денноросійський технологіч­ний інститут у Харкові, Київський політехнічний інс­титут, Вище гірниче училище в Катеринославі

Львівський та Чернівець­кий університети; Технічна академія у Львові, Львівська ака­демія ветеринарної меди­цини

 

Завдання

1.    Які зміни в розвитку освіти в Україні відбулися в другій поло­вині XIX ст., порівняно з першою половиною XIX ст.?

2.    Порівняйте стан освіти на українських землях під владою Російської та Австрійської імперій.

3.    Покажіть на карті міста, де в другій половині XIX ст. діяли ви­щі навчальні заклади.

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота в групах

Групи мають опрацювати уривки текстів і дати відповідь на за­питання.

1-а група

Уривок із праці О. Д. Бойка «історія України»

«На початку 60-х років Російська імперія стояла на порозі кар­динальних змін та зрушень в освітній сфері. З одного боку, самодер­жавство розуміло, що чим нижчий рівень освіти народу, тим простіше ним управляти за допомогою централізованого бюрокра­тичного апарату, з іншого розпочата модернізація суспільства зумовлювала гостру потребу у високоосвічених, кваліфікованих робітниках та піднесення загального освітнього та культурного рів­ня народу, оскільки тільки за таких умов можна було масово запро­вадити новітню техніку, передові технології, більш ефективні фор­ми організації праці». (Бойко О. Д. Історія України. К.: Академія, 2001. — С. 274-275)

Завдання

Які дві протилежні тенденції визначали розвиток освіти в Над­дніпрянській Україні в другій половині XIX ст.?

2-агрупа

Уривок з праці О. Д. Бойка «Історія України»

«У другій половині XIX ст. певні зрушення в освітній галузі відбулися в західноукраїнських землях. По-перше, відповідно до реформи 1869 року початкові школи вийшли з-під опіки церкви і були підпорядковані світській владі. По-друге, ця ж реформа бо­дай формально запроваджувала обов'язкове навчання для дітей ві­ком від 6 до 14 років. По-третє, наприкінці XIX ст. було розширено коло навчальних закладів, що давали вищу освіту, до Львівсько­го університету приєдналися Чернівецький університет (1875), Львівський політехнічний інститут (1877),Академія ветеринарної медицини (1898). Однак, незважаючи на позитивні зміни, рівень освіти в західноукраїнських землях залишався низьким. Зокрема, 1890 р. неграмотними у Східній Галичині були 66,4 % населення, а на Буковині — 75 % ». (Бойко О. Д. Історія України. К.: Ака­демія,2001. — С. 276)

Завдання

1.    Що нового ви дізналися про розвиток освіти на західноукраїн­ських землях в другій половині XIX ст.?

2.    Зробіть загальний висновок про стан освіти в Україні у другій половині XIX ст.

VI. Домашнє завдання

1.     Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.    Підготувати повідомлення на тему «М. Грушевський видат­ний представник української історичної науки».

3.    Визначити двох учнів консультантів для опрацювання питань про розвиток природничих та гуманітарних наук в Україні у другій половині XIX ст.

4.    Декілька учнів мають підготувати коротенькі повідомлення про розвиток літератури (творчість Марка Вовчка, Л. І. Глібо- ва, А. П. Свидницького,С. В. Руданського, І. С. Нечуя-Леви- цького, Панаса Мирного, П. А. Грабовського, І. І. Манжури, Лесі Українки, Ю. К. Федьковича, І. Франка, М. Коцюбин­ського).

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів