План конспект 9 клас УРОК 43 Тема. Українське мистецтво другої половини XIX ст.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 25-03-2013, 10:24

УРОК 43

Тема. Українське мистецтво другої половини XIX ст.

Мета: охарактеризувати розвиток мистецтва в Україні у другій половині XIX ст., а саме розвиток живопису, музики, театру, ар­хітектури та скульптури, детально зупинившись на діяльності про­відних українських митців даного періоду; розвивати в учнів на­вички роботи в групах, з текстовими та візуальними джерелами інформації, навички самостійної роботи; виховувати в учнів есте­тичні смаки та уподобання.

Основні поняття: живопис, музика, театр, драматургія, архі­тектура, скульптура.

Обладнання: роздавальні картки з текстовими та візуальними джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

показувати на карті основні місця і території, пов'язані з роз­витком українського мистецтва;

характеризувати стан розвитку живопису, музики, театру, ар­хітектури та скульптури в Україні у другій половині XIX ст.; на основі різних джерел інформації: визначати й характеризу­вати основні чинники, які впливали на розвиток даних галузей культури, процеси та пам'ятки культури даного періоду; порів­нювати ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського суспільства; характеризувати й оцінювати внесок окремих діячів у вітчиз­няну та світову культуру.

ХІД УРОКУ

I.      Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1.    Пригадайте, за яких умов розвивалася українська культура другої половини XIX ст.

2.    Які здобутки українського мистецтва першої половини XIX ст. ви можете пригадати? Назвіть прізвища відомих митців даного періоду.

3.    Поміркуйте, які фактори впливали на розвиток українського мистецтва другої половини XIX ст. Як саме?

III.Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як нам вже відомо, незважаючи на численні труд­нощі та перешкоди, українська культура другої половини XIX ст. продовжувала розвиватися як єдине ціле, як культура українсько­го народу і досягла неабияких успіхів. Не стало у цьому винятком й українське мистецтво.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Метод «Ажурна пилка»

На цьому уроці вивчення нового матеріалу відбувається з допо­могою метода «Ажурна пилка». На попередньому уроці учні були поділені на чотири («домашні») групи.

1-   а    группа. Розвиток драматургії і театру в Україні в другій по­ловині XIX ст.

2- а     группа. Розвиток музичного мистецтва в Україні в другій половині XIX ст.

3-   я    група. Розвиток архітектури та скульптури в Україні в другій половині XIX ст.

4-а      група. Розвиток українського живопису в Україні в другій половині XIX ст.

Також учням були роздані фігурки різних кольорів: червоного, жовтого, синього і зеленого. Коли починається розгляд нового ма­теріалу, то діти кілька хвилин працюють у «домашніх групах», об­мінюються думками щодо приготовленого завдання. А на уроці формуються нові групи за кольором, й учні обмінюються тією ін­формацією, яку вони підготували вдома, оскільки в кожній групі є вже спеціалісти з кожного питання. Через 10 хвилин вони повер­таються в «домашні групи» і показують результати своєї роботи. Від кожної групи виступає один учень, який характеризує розви­ток певної галузі мистецтва. Інші учні мають право доповнювати. Крім цього, вони отримують ще додаткові завдання на опрацюван­ня текстових та візуальних історичних джерел.

1-а група ділиться на дві підгрупи. Перша підгрупа опрацьовує документ і виконує завдання до нього.

Уривок з листа Михайла Старицького до Івана Франка «Від 1863 по 1871 pp. і від 1876 - до 1881 pp. були страшенні утиски і цензурні, і поліцейські, і жандармські: мало не щоденні труси, арешти, тюрми, висилки до Сибіру і навіть шибениці... так при таких обставинах доводилося працювати: і не було де шукати ні правди, ні підмоги, тільки невелике коло українських літера­торів та щирої молоді підтримувало мене, іноді чужі люди промо­вляли слово ласкаве чи ставали попліч життя, а найбільше невгав­на жадоба... власної думки.

...До 1872 року було заборонено цілком у Росії наше слово: ми змушені були співати у концертах народні пісні французькою мо­вою... Отож з 1872 року розрішено було український приватний спектакль: з того часу я взявся й до сцени... Склалося в Києві Това­риство сценічних аматорів, і я став на чолі його режисером і постат- чиком п'єс...

Указом 1876 року українська мова була цілком заборонена... А з 1881 року знову стала дозволеною, хоч і тяжкими обставинами, рідна сцена, і я з гарячою вірою завзявся постачати до неї, а потім з 1883 року і сам став на чолі трупи, поклавши на її розвиток усю свою спадщину...» {Гурченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVIII поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 270-271)

Завдання

1.     Проаналізуйте умови, за яких розвивався український театр

другої половини XIX ст.

2.    Хто такий Михайло Старицький? Яку роль він відіграв у роз­витку українського театру?

Друга підгрупа опрацьовує документ та ілюстрації з портрета­ми Марка Кропивницького, Миколи Садовського, Марії Занько- вецької, ілюстрацію «Марія Заньковецька на сцені» і дають від­повіді на запитання.

К. Станіславський про українських акторів

«Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський блискуча плеяда майстрів україн­ської сцени, які ввійшли золотими літерами на скрижалі світового мистецтва й нічим не поступаються знаменитим Щепкіним, Мо­чал овим, Соловйовим, Недєліним. Той, хто бачив гру українських акторів, зберіг світлу пам'ять про них на все життя». (Бойко О. Д. Іс­торія України. К.: Академія, 2001. — С. 280)

Завдання

Який внесок зробили в розвиток українського театру актори, прізвища яких згадуються в документі?

2-а група також ділиться на дві підгрупи. Перша підгрупа пра­цює над документом.

О. Д. Бойко про творчість М. Лисенка

«Найпомітнішою постаттю в музичному житті України цієї до­би був Микола Лисенко. Намагаючись привернути увагу широкого загалу до життєдайних джерел фольклору, він обробив та опублі­кував понад 600 народних пісень, своїми теоретичними працями заклав підвалини української музичної фольклористики. Розумію­чи масштаби і значення творчості Т. Шевченка для процесу станов­лення української нації, композитор створив цілий музичний цикл «Музика до «Кобзаря» Т.Шевченка», до якого увійшли понад 80творів різних жанрів та форм. Скарбницю вітчизняної музики збагатили опери М. Лисенка «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Натал­ка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда» та ін.» (Бойко О. Д. Істо­рія України. К.: Академія, 2001. — С. 282)

Завдання

1.    Чому Бойко у своїй праці називає М. Лисенка «найпомітнішою постаттю в музичному житті України цієї доби»?

2.     Які думки та почуття викликає у вас музика М. Лисенка?

Друга підгрупа слухає музику Державного Гімну України (ав­тор Михайло Вербицький) та працює з текстом Державного Гімну (автор Павло Чубинський).

Завдання

Як ви думаєте, чому саме ця пісня після проголошення неза­лежності України стала Державним Гімном?

3-я група опрацьовує документи та ілюстрації, на яких зобра­жені архітектурні споруди даного періоду:

Музей Чорноморського флоту в Севастополі (арх. А. Кочетов); оперний театр в Одесі (арх. Г. Гельмер, Ф. Фельнер); оперний театр у Києві (арх. В. Шретер); будинок Гінзбурга в Києві (арх. Братман, Шлейфер).

Цей вид роботи виконується в парах. О. Д. Бойко про розвиток архітектури

«Характерними ознаками розвитку архітектури в другій поло­вині XIX ст. були великі масштаби забудови; застосування нових технологій та матеріалів (бетон, залізо, залізобетон тощо); втрата єдиного архітектурного стилю, панування еклектики механіч­ного поєднання елементів різних архітектурних стилів». (Бой­ко О.Д. Історія України. К.: Академія, 2001. — С. 283)

Асеев Ю. С. про розвиток архітектури в Україні в другій половині XIX ст.

«Розвиток капіталістичних відносин в Україні в другій поло­вині XIX ст. визначив різкий поворот у забудові міст. Виникають нові типи будівель палаци змінились багатоповерховими будин­ками, зводяться заводи і фабрики, торгові і промислові будівлі, вокзали, банки та інші небачені до того часу будови. Розвиток буді­вельної техніки і появу залізобетону, нових металевих конструк­цій, нових технічних прийомів було викликано завданнями часу і забезпечило можливість подолання будівельних проблем. ...На­став час кардинальних змін всіх складових архітектури «ко­ристь, міцність і краса». Народжується новий стиль, характерний для епохи капіталізму, складний і суперечливий, як сама епоха. Прийнято називати його «еклектизм»...» (Асеев Ю. С. Стили в ар­хитектуре Украины. — К.: Будівельник, 1989. — С. 65)

Завдання

1.    Назвіть основні риси української архітектури в другій половині XIX ст.?

2.    Період панування в архітектурі еклектизму деякі вчені назива­ють «безстилля». Чи згодні ви з цією думкою? Чому?

4-а група ділиться на малі підгрупи (можна також це завдання запропонувати деяким учням виконати індивідуально), кожна з яких отримує на парту ілюстрацію з картиною відомого україн­ського художника другої половини XIX ст.: К. Трутовський «Одягають вінок»;

B.   Орловський «Хати в літній день», «Відпочинок у степу»;

C.   Світославський «Вечір у степу», «Вітряк»;

М. Пимоненко «Ярмарок», «Святочне ворожіння»; І. Похитонов «Зимові сутінки на Україні»; С. Васильківський «Бездоріжжя» таін.

Діти повинні проаналізувати картини за таким планом:

1.     Як називається картина?

2.     Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість?

3.     До якого жанру живопису відноситься?

4.     Опишіть картину:

1)    Що на ній зображено (на передньому плані, на задньому, лі­воруч, праворуч, чому саме так, а не інакше)?

2)Які художні засоби і кольори використано художником? Чому саме такі?

3)Чиє тут зображення людей? Як вони зображені?

4)Як ви думаєте, яка головна ідея цього твору? Що хотів пока­зати автор?

5)    Які думки та почуття викликає у вас ця картина?

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Розставте номери, під якими перелічені твори українського

мистецтва, відповідно до їх авторів.

М. Ли­сенко

М. Пимо­ненко

М. Кропив- ницький

І. Карпен­ко-Карий

К.Тру- товський

Л. Позен

 

 

 

 

 

 

 

1.  «Коза-дереза»

2.  «Святочне ворожіння»

3.  «Весілля в Київській губернії»

4.  « Оранка в Малоросії »

5.  «Весільний викуп»

6.  «Сорочинський ярмарок»

7.  «Кобзар»

8.  «Дай серцю волю заведе в неволю»

9.  «Доки сонце зійде, роса очі виїсть»

10. «Переселенці»

11. «Запорожець у розвідці»

12. «Дві сім'ї»

13. «Пошились у дурні»

14. «Сінокіс»

15. «Пан Коцький»

16. «Мартин Боруля»

17. «Колядки на Україні»

18. «Сто тисяч»

19. «Хазяїн»

20. «Різдвяна ніч»

21. «Глитай, або ж павук»

22. «Утоплена»

Відповідь: Лисенко — 1,15, 20, 22 ; Пимоненко — 2, 3, 14; Кро- пивницький — 8, 9, 12, 13; Карпенко-Карий — 16, 18, 19; Тру- товський — 5, 6, 17; Позен — 4, 7, 10, 11.

VI. Домашнє завдання

1.    Опрацювати відповідний матеріал підручника

2.    Трьом учням підготувати повідомлення на теми:

        « Пісенний побут українців другої половини XIX століття »;

        «Декоративно-ужиткове мистецтво»;

        « Побут народ них мас ».

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів