План конспект 9 клас урок 6 Тема. Віденський конгрес. Політичне становище Європи після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі у 20-і рр. ХіХ ст.
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 7-04-2013, 09:39

урок 6

Тема. Віденський конгрес. Політичне становище

Європи після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі у 20-і рр. ХіХ ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

     пояснювати характер, спрямованість і наслідки рішень Ві­денського конгресу;

     характеризувати політичні розбіжності держав учасниць Ві­денського конгресу;

     показувати на карті територіальний перерозподіл Європи за рі­шеннями Віденського конгресу;

     визначати значення Віденського конгресу та Священного сою­зу;

     пояснювати причини зростання національно-визвольного руху в Європі;

     називати основні події часу;

     застосовувати та пояснювати терміни та поняття.

Основні поняття: «Віденський конгрес», «Священний союз». Історичні діячі: Олександр І, Людовік XVIII, Меттерніх.

Основні події:

     Квітень 1814 р. перша реставрація Бурбонів у Франції;

     Вересень 1814 р. червень 1815 р. робота Віденського конг­ресу;

     20 березня — 22 червня 1815 р. «сто днів» Наполеона;

     26 вереасня 1815 р. утворення Священного союзу.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал. Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

і. Актуалізація знань учнів

І. Прочитайте висловлювання Наполеона і на їх основі складіть

його характеристику: як людини, політика, полководця. 1. «Коли потрапляєте в незнайоме місто, не сумуйте, а вивчайте це місто: звідки ви знаєте, чи не доведеться вам коли-небудь йо­го захоплювати?»

2.      «Англійці хочуть війни, але якщо вони перші дістануть шпагу, то нехай знають, що я вкладу шпагу в піхви останнім...»

3.      «Я не боюся визнати, що дуже багато воював; я будував величні плани, намагався забезпечити Франції панування над усім сві­том».

4.      «Є два важелі, якими можна рухати людей, — страх та власний інтерес».

5.     «Я буваю то лисицею, то левом. Увесь секрет управління поля­гає в тому, щоб знати, коли слід бути тим або іншим».

6.      «Моїм принципом було тримати двері кар'єри відкритими для талантів, не питаючи в них доказів знатного походження».

7.     «Війна повинна годувати себе сама».

8.      «У рюкзаку кожного солдата лежить жезл маршала».

9.      «Жодне суспільство не здатне існувати без моралі. Немає доброї моралі без релігії, значить, тільки релігія може дати державі тверду міцну опору. Суспільство без релігії — все одно, що ко­рабель без компаса».

10.  «Справжні перемоги, єдині, які не залишають місця для що­найменшого жалю,ті, що досягаються над неуцтвом».

11.  «Що за люди ці скіфи! Яка рішучість! Варвари! Яке страшне видовище!»

12.  «Держави не зі мною ведуть війну, а з революцією. Вони завж­ди бачили у мені її представника, людину революції».

ІІ. Прочитайте уривки з документів і виконайте завдання до них. Текст 1. Зі спогадів Чичагова П. В.

Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — первой полови­не XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное учеб­ное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. — С. 288.

«Жахливе видовище постало перед нами, коли ми 17 листопада прийшли на те місце, де напередодніперебував ворог і якевін щой­но полишив:земля була вкрита трупами убитих і замерзлих лю­дей... Селянські хати скрізь були переповнені ними, річка була пе­реповнена безліччю піхотинців, жінок і дітей, що потонули; біля мостів валялися цілі ескадрони, які кинулися в річку. Серед цих трупів, що здіймалися над поверхнею води, були видні ті, що стоя­ли, як статуї, — замерзлі кавалеристи на конях у тих позах, в яких застала їх смерть». (Переправа французької армії через Березіну)

Текст2. Гонитва за міражем...

Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — первой поло­вине XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное учебное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. — С. 268.

«З цієї миті почалася гонитва за міражем, за надією, яка згаса­ла з кожним днем, — примусити основні сили росіян дати гене­ральну битву. Наполеон вимушений був продовжувати наступ, який щодня ставав дедалі більш ризикованим і, зрештою, обернув­ся на катастрофу».(Відступросійських військ у 1812р.)

Текст 3. Олександр I

Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россияв XVIII — первой поло­вине XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное учебное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. — С. 262.

«Олександр сам ухвалював рішення і не був обдурений Наполео­ном, як вважали деякі сучасники... Торгуючись з Наполеоном, Олександр виявився більш упертим та обачним партнером у пере­говорах, ніж передбачав Наполеон... Угоди брутально розділили Європу на сфери російських і французьких інтересів, і Росія пере­творилася на молодшого партнераНаполеона в його спробах підко­рити Великобританію». (Тільзит)

Текст 4.Із заголовків французьких газет

Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби­на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 49.

«9 березня1815 р. Дракон виліз зі свого лігва.

10 березня. Корсиканський людожер висадився на мисі Жуан.

11 березня. Тигр прибув до Канн.

12 березня. Чудовисько ночувало в Греноблі.

13   березня. Тиран пройшов через Ліон».(Повернення Наполео­на до Франції 1815 р.)

Текст 5. З промовиНаполеона

Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 15.

«Оскільки союзні держави проголосили, щоімператор Наполе­он є єдиною перешкодою до установлення миру в Європі, то імпера­тор Наполеон, вірний своїй присязі, оголошує, що він відмовляєть­ся від свого імені та від імені своїх спадкоємців від трону Франції тавід трону Італії, тому що немає такої власної жертви, навіть жертвижиттям, яку б він не був здатний принести на користь Франції». (Зречення Наполеона 1814 р.)

Завдання

1.     Розташуйте документи в хронологічному порядку. (3 — 2 — 1 — 5 — 4)

2.     Назвіть події, про які в них йдеться.

3.     Які з подій відбулися після розгрому наполеонівської армії в Росії?

ІІІ. Прочитайте документ і виконайте завдання. Текст6. Французький генерал Жмакай про героїзм захисників Сарагоси

Новая история, 1640-1870: Учеб. для 9 кл.сред. шк. / А. Л. На- рочницкий, А. П. Аверьянов, Л. Е. Кертман. М.: Просвещение, 1991. — С. 95-96.

«...Жителі міста, селяни були охоплені таким же незбагненним ентузіазмом, що й воїни... Гордість, любов до вітчизни..., народна і військова честь... спонукали іспанців до відчайдушної боротьби.

Сарагоса..., населена шістдесятьма тисячами жителів, побудо­вана частково з цегли, частково з граніту, була обнесена вельми ви­сокою стіною... Значна частина будинків боронилися подібно до фортечних бастіонів. На руїнах будівель, напівзнищених вибуха­ми, іспанці билися до останньої краплі крові... Кожен поверх, кож­на кімната, льох, тераса захищалися наполегливо... кожен пункт, що піддавався атакам, підтримувався озброєними селянами і горо­дянами...

Після завершення двох місяців міська стіна була частково у на­шій владі; понад чверть будівель було захоплено... Жахлива зараза лютувала серед жителів, що тіснилися в льохах і підвалах. 15 ти­сяч війська і 30 тисяч жителів загинуло від зброї, вогню, епідемії та голоду, коли, врешті, фортеця здалася». Завдання

Використовуючи текст документа, поясніть, чому в Іспанії На­полеон зазнав поразки.

FV. Складіть сенкани-загадки про Наполеона Бонапарта, М. Куту­зова, Олександра I.

II. мотивація навчальної діяльності

Учитель. Нескінченні війни послабляють будь-яку державу. У війнах гинуть мільйони людей, руйнуються звичні зв'язки. Всі спроби розв'язати політичні суперечності шляхом воєнних дій прире­чені на поразку. Наполеон програв, але, незважаючи на поразку Фран­ції, повністю знищити наполеонівські перетворення в Європі і повер­нути європейські країни до старого порядку було вже неможливо.

III. Вивчення нового матеріалу

Віденський конгрес

Учитель. Після розгрому Франції необхідно було визначити основи післявоєнного облаштування Європи. У жовтні 1814 — черв­ні 1815 року у Відні працював конгрес, на якому були присутні 216 держав.

Росію представляв імператор Олександр I, Великобританію — міністр закордонних справ лорд Каслрі, Пруссію — перший міністр фон Гарденберг, Австрію — міністр закордонних справ фон Мет- терніх, Францію — міністр закордонних справ Талейран.

Незважаючи на те, що Росія, Австрія, Пруссія і Англія бороли­ся разом проти Наполеона, суперечності між урядами цих країн поступово зростали: досить по-різному бачили союзники облашту­вання післявоєнної Європи.

Метод «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мозковий штурм» визначити коло питань, які б могли обговорюватися на Ві­денському конгресі.

     Основи роботи Віденського конгресу;

     доля Франції;

     доля реформ Наполеона у Франції та інших державах;

     доля Священної Римської імперії німецького народу;

     територіальні претензії країн-членів антифранцузької ко­аліції.

Робота з картою історичного атласа

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Країни Європи у 1815-1847 рр.» і відповісти на питання:

     Назвіть території, які внаслідок рішень Віденського конгресу були приєднані:

1)    до Росії;

2)    Австрії;

3)     Пруссії;

4)     Швейцарії;

5)     Нідерландів.

Групова робота

Учитель пропонує учням утворити чотири групи і на основі ма­теріалу підручника та додаткових матеріалів підготувати відповіді на запитання.

Текст 7. Віденський конгрес

Книга для чтения по новой истории 1640-1870: Пособие для учащихся 8 кл. сред. шк. / Н. Е. Овчаренко, Н. А. Ерофеев, А. П. Ле- вандовский и др. — М.: Просвещение, 1987. — С. 99.

«На початку вересня 1814 р. до Відня почалося, як говорили су­часники, «переселення всієї Європи». Сюди з'їжджалися імперато­ри і королі, міністри, повноважні спостерігачі і представники, за­прошені і ті, хто їхав за власним бажанням. На конгрес з'явилися представники понад 200 держав — від великих держав до мікроскопічних князівств у декілька квадратних кілометрів, ті, хто збирався вирішувати долю народів, і ті, хто очікував на ці рі­шення.

Учасники конгресу, принаймні більшість тих, хто «робив полі­тику», були переконані в тому, що їхніми помислами керують тур­боти про благо народів, про міцний світ та оновлення європейської політичної системи, інші високі цілі. Проте насправді з народними прагненнями і національними почуттями на конгресі ніхто абсо­лютно не рахувався. З народами і державами великі держави пово­дилися так само безцеремонно, як поміщики зі своїми кріпаками. Бельгію, наприклад, приєднали до Нідерландського королівства. Польське питання обговорювалося без поляків. Представник Генуї прибув на конгрес тільки для того, щоб почути про знищення її вольностей.

Відроджуючи кріпосницькі порядки там, де їх знищила Фран­цузька революція, ці лицеміри «піклувалися» про долі рабів в іс­панських, португальських і французьких колоніях. Ідея заборони­ти работоргівлю походила від Англії. Проте, коли це питання порушили на конгресі, то його зустріли вельми прохолодно. Ніхто не поспішав скасовувати работоргівлю».

Запитання

1.     Які цілі переслідували країни-учасниці конгресу?

2.     Чи збігалася заявлена мета з реальними діями країн-перемож-

ниць?

3.     Які територіальні зміни сталися в Європі?

Текст 8. Принцип легітимізму

Книга для чтения по новой истории 1640-1870: Пособие для учащихся 8 кл. сред. шк. / Н. Е. Овчаренко, Н. А. Ерофеев, А. П. Ле- вандовский и др. — М.: Просвещение, 1987. — С. 103.

«Талейран запропонував учасникам конгресу покласти в осно­ву його діяльності принцип легітимізму, згідно з яким визнавалася незаконною будь-яка спроба позбавити будь-якого государя його права на престол і суверенні володіння з територіями, які йому на­лежали. Згідно з цим принципом, жодною короною, жодною тери­торією не можна розпоряджатися, поки її законний власник не від­мовився від них. Проти такого «божественного права» не міг заперечити ніхто.

Але, визнавши принцип легітимізму, великі держави постійно його порушували. Конгрес відмовився вислухати шведського коро­ля Густава IV, позбавленого трону рішенням рейхстагу на користь французького маршала Бернадота, що заступив на престол під ім'ям Карла XIV. У Данії вилучили Норвегію і передали її Швеції (як компенсація за Фінляндію, що відійшла до Росії). Коли дат­ський король Фредерік VI залишав Відень, Олександр I сказав йо­му: «Ви забрали з собою наші серця», на що король вигукнув: «Але, на жаль, жодної душі!» Короля Саксонії, що перебував у по­лоні за співпрацю з Наполеоном, взагалі не допустили до засідань, де вирішувалася доля його володінь. Коли ж він почав протестува­ти, то йому прямо заявили, що якщо він не підпише договір, розроб­лений за його спиною, то його королівством керуватиме Пруссія, а сам він залишатиметься в полоні доти, доки не скаже «так».

Принцип легітимізму викликав роздратування в Олександра I, який терпіти не міг Людовіка XVIII. Він був переконаний, що якщо Людовік XVIII посяде французький престол, то Бурбони неминуче будуть зметені новою революцією, і пропонував як громовідвід да­рувати Франції конституцію».

Запитання

1.     Хто став ініціатором запровадження в європейську політику принципу «легітимізму»?

2.     Дайте визначення поняттю «легітимізм».

3.     Чому Талейран наполягав на дотриманні цього принципу під час повоєнного облаштуваннявивиЄвропи?

4.     Як європейські держави дотримували принцип «легітимізму»?

5.     Чому Олександр I вважав, що династія Бурбонів у Франції буде зметена новою революцією?

Текст 9. Реставрація у Франції

Загладин Н. В. Всемирная история. История России и мира с древнейших времен до конца XIX века: Учебник для основной школы 10 класса. — М.: Русское слово, 2001. — С. 296.

«Людовік XVIII був вимушений визнати зміни, що сталися в країні, зокрема права нових власників на землю, скасування ста­нових привілеїв. За порадою Олександра I він прийняв конститу­цію, що започаткувала у Франції конституційну монархію, хоча виборче право обмежувалося високим майновим цензом. Проте емігранти, що поверталися до країни, прагнули реставрації дорево­люційних порядків. Їхній вплив при дворі дедалі більше зростав, що непокоїло багатьох».

Запитання

1.     Як змінився державний лад Франції за Людовіка XVIII?

2.     Які суперечності в суспільстві спричинили емігранти, що по­вернулися до Франції?

Текст 10. Територіальні зміни

Загладин Н. В. Всемирная история. История России и мира с древнейших времен до конца XIX века: Учебник для основной школы 10 класса. — М.: Русское слово, 2001. — С. 297.

«Країни коаліції ледве дійшли згоди щодо територіальних пи­тань. Францію повернули до кордонів 1792 р. Бельгія була об'єднана з Голландією. В Італії відновлені королівства (Сардінія і Неаполь) і герцогства, частина її території поверталася Австрії. Замість Свя­щенної Римської імперії німецької нації Австрія, Пруссія, невели­кі німецькі королівства і князівства (їхня кількість скоротилася з декількох сотень до 38) заснували Німецький союз. Велике гер­цогствоВаршавське було розподілене між Пруссією, Австрією і Росією, причому останній перейшла значна частина Польщі. На її території під владою Олександра I було створено Королівство Поль­ське, якому була подарована конституція. Пруссія отримала ком­пенсацію за рахунок Саксонії та земель уздовж Рейну. Швеції на основі особистої унії дісталася Норвегія».

Запитання

Які територіальні зміни відбулися в Європі після Віденського

конгресу?

Групи презентують результати своєї роботи. Її результати учні оформляють у таблицю «Віденський конгрес».

Можливий варіант заповнення таблиці див. на с. 90.

Створення Священного союзу

Учитель. Віденський конгрес створив нову систему міжна­родних відносин в Європі, засновану на пануванні чотирьох вели­ких держав — Росії, Англії, Австрії та Пруссії.

Робота з документами

Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на питання.


Держави

Вимоги країн

Ставлення до ре­форм Наполеона

Доля Священної Римської імперії німецького народу

Результати Віденського конгресу

Франція

Не допустити розчлено­вування Франції

Реставрація поряд­ків, що існували до 1789 р.

Держави-учасниці ухвалили рішення не відновлювати Священну Рим­ську імперію ні­мецького народу. В її межах була утворена нова кон­федерація Ні­мецький союз, главою якого був австрійський ім­ператор

Відновлені колишні кордони, накладена контрибуція у 700 млн франків

Росія

Підтвердження приєд­нання Фінляндії й Бесса- рабії. Приєднання всіх польських земель, у то­му числі і ті, що належа­ли Пруссії. Як компенса­цію Пруссії передати королівство Саксонію

Поширення прин­ципу конституцій­ного правління. Царство Польське і Велике герцог­ство Фінляндське отримали консти­туції

Росія отримала Велике герцогство Варшавське і права на Фінляндію та Бессарабію

Англія

Виступала проти надмір­ного посилення Росії, хотіла зберегти захоп­лені колонії Франції

Поширення прин­ципу конституцій­ного правління

Англія утримала за собою острів Мальту і колишні голландські ко­лонії острів Цейлон поблизу бе­регів Індії та Капську землю на пів­дні Африки

Австрія

Прагнула панування в Німеччині. Виступала проти приєднання Саксонії до Пруссії

Відмова від прин­ципів конституцій­ного правління

Колишні володіння в Італії та ряді інших земель. У П'ємонті була від­новлена колишня династія, а в не­великих державах Північної Італії запанували австрійські герцоги. Австрія отримала частину герцог­ства Варшавського

Пруссія

Прагнула послабити австрійський вплив на німецькі держави

Відмова від прин­ципів конституцій­ного правління

Багаті та економічно розвинені провінції Рейнська область і Вестфалія; західні польські землі


Текст 11. З акта Священного союзу, підписаного в Парижі 26 вересня1815 р.

Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) /

0.   В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби­на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 50.

«Їх величності: імператор австрійський, король прусський та імператор всеросійський внаслідок великих подій, що ознаменува­ли Європу протягом трьох останніх років..., оголошують урочисто, що метою цього акта є відкриття перед обличчям світу їх непохит­ної рішучості як в управлінні довіреними їм державами, так і в по­літичних відносинах до всіх інших урядів керуватися не іншими будь-якими правилами, а заповідями цієї святої віри, заповідями любові, правди і миру...

Стаття І

...Три монархи, що домовляються, будуть поєднані узами справжнього і нерозривного братерства, і, вважаючи себе немовби земляками, вони за будь-яких обставин і в будь-якому місці нада­ватимуть один одному підтримку і допомогу...

Стаття III

Усі держави, які бажають урочисто визнати укладені в цьому акті священні правила і які відчують, наскільки потрібно для щас­тя царств, які розхитувалися протягом тривалого часу, щоб істини ці надалі сприяли на благо людської долі, охоче і з любов'ю можуть бути прийняті до цього Священного союзу.

Франц             Фрідріх-Вільгельм Олександр I»

Запитання та завдання

1.     Використовуючи документ, визначте мету Священного союзу.

2.     Як ставилися автори документа до монархічної влади?

3.     Що, на думку глав держав, які підписали документ, є основою міцного миру?

4.     Як ви вважаєте, чому союз трьох європейських монархів дістав назву «Священний»?

Текст 12. Священний союз

Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — 190 с.

«В утворенніСвященного союзу не можна не бачити... свого ро­ду реакції проти політики XVIII ст. Справа в тому, що до початку Французької революції європейські уряди дивилися на перево­роти, що здійснювалися в окремих країнах, суто з точки зору своїх приватних вигод, незважаючи на той принцип, в ім'я якого здійснювався той або інший переворот. В іноземній політиці дер­жав навіть з особливою силою укорінялося загальне правило всі­ляко сприяти смуті у сусідніх або державах-суперницях... Лише Французька революція вперше змусила монархів об'єднатися для захисту принципу легітимізму... Які б не були особисті мотиви Олександра I, ініціатора Священного союзу, його пропозиція пря­мо випливала з вимоги миру та захисту встановленого міжнародно­го ладу, що відчувалася всіма урядами, а оскільки загрожувати цьому порядку могли хіба тільки нові революції, то, врешті-решт, союз мав боротися власне проти них».

Запитання

У чому полягало значення Священного союзу?

Національний і революційний рух в Європі у 20-і рр. в Європі

Учитель. Для запобігання можливому конфлікту великим державам була необхідна загальна мета, яка б їх об'єднувала. І такою метою стала боротьба проти революцій і визвольного руху в Європі.

Робота з картою історичного атласа

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Країни Європи у 1815-1847 рр.» і «Карта світу поч. XVIII ст.» і відповісти на запитання.

1.     Назвіть держави, де виникли революційні рухи у 20-х рр.

XIXct.

2.     Назвіть колонії:

а)   Португалії.

б)   Іспанії.

в)   Великобританії.

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати текст документа і відповіс­ти на питання.

Текст 13. Князь П. Долгоруков про позицію Олександра I

під час грецького повстання 1821 р.

«Усе: і обов'язок християнина, і обов'язок російського царя, і честь, і совість — все найсуворішим чином наказувало Олександ­рові надати допомогу грекам. У дворах французькому і прусському він знайшов би у той час вірну підтримку і міг би звільнити від му­сульманського ярма всі християнські племена, що страждають під цим нелюдяним страшним ярмом... Грекам відмовлено було у будь- якій підтримці з тієї ніби причини, що вони порушили обов'язок
підданих, повставши проти свого законного
(!!!) государя, — султа­на турецького!!! Християн зрадили на жертву отаманам, і росій­ський цар вчинив, як міг тільки вчинити шах перський чи будь- який інший прихильник Магомета».

Запитання

1.     Назвіть регіон, де зіткнулися інтереси Росії та імперії Османа.

2.     Чому Олександр І не надав допомоги грекам?

Робота з таблицею

Учитель пропонує ознайомитися з текстом підручника й запов­нити таблицю «Революційна Європа».

Країна

Причини революцій

Протиборчі сили

Основні події

Підсумки революції

Іспанія

 

 

 

 

П'ємонт

 

 

 

 

Греція

 

 

 

 

 

W. Закріплення вивченого матеріалу

 

1.     Позначте рішення, прийняті Віденським конгресом.

а)   Відновлення влади династії Бурбонів у Франції;

б)   відновлення незалежної Польської держави;

в)   передача Росії всього герцогства Варшавського;

г)   створення Німецького союзу;

д)   передача частини італійських земель Австрії;

е)   створення Рейнського союзу;

ж)  об'єднання німецьких земель під владою Австрії;

з)   накладення на Францію грошової контрибуції; і) встановлення у Франції реґентства Наполеона. Відповідь: а, в, г, д, ж, з.

2.     Співвіднесіть назви міст, охоплені революційним рухом, і краї­ни Європи.

1       Іспанія                      А  Афіни, Тріполі

2       Португалія                 Б  Неаполь, Палермо, П'ємонт

3       Італія                         В  Барселона, Ов'єдо, Севілья

Г   Порту, Лісабон

Відповідь: 1 В; 2 Г; 3 Б.

V. Домашнє завдання

           Прочитати відповідний параграф підручника.

           Знайти визначення термінів «лібералізм», «парламентаризм».

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів