План конспект 9 клас урок 13 Тема. Об'єднання Німеччини
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 8-04-2013, 00:03

урок 13

Тема. Об'єднання Німеччини

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

     встановлювати хронологічну послідовність подій;

     показувати на карті території Пруссії, Північнонімецького со­юзу, Австрії;

     аналізувати соціально-економічне та політичне становище Пруссії та Австрії;

     називати причини франко-прусської війни;

     описувати хід франко-прусської війни, її наслідки;

     характеризувати процес та наслідки політичного об'єднання Німеччини та

перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію;

     характеризувати Отто фон Бісмарка як політичного діяча;

     застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття «Північнонімецький союз», «Німецька імперія», «національна держава».

Історичні діячі: Отто фон Бісмарк, Вільгельм І. Основні події:

     1864 р. війна Пруссії та Австрії проти Данії;

     1866 р. війна Пруссії проти Австрії;

     1866-1867 рр. утворення Північнонімецького союзу;

     1870-1871 рр. війна Пруссії проти Франції;

     18 січня 1871 р. проголошення Німецької імперії.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий ма­теріал.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

і. Актуалізація знань учнів

Робота з картою

За допомогою карти атласа «Європа у 1815-1847 рр.» і «Рево­люція 1848-1849 рр. Національно-визвольний рух у Європі» вико­найте завдання.

1. Охарактеризуйте становище в Пруссії після Віденського конг­ресу.

2.     Охарактеризуйте становище в Австрії після Віденського конг­ресу.

3.     Назвіть народи, які населяли Австрію.

Бесіда за запитаннями

1.     Назвіть причини революцій 1848-1849 рр. у Німеччині.

2.     Назвіть завдання, які ставила на меті революція в Німеччині.

3.     Назвіть досягнення революції в Німеччині.

4.     Поясніть, чому революція в Німеччині зазнала поразки.

5.     Назвіть причини революцій 1848-1849 рр. в Австрії.

6.     Назвіть завдання, які ставила на меті революція в Австрії.

7.     Назвіть досягнення революції в Австрії.

8.     Поясніть, чому революція в Австрії зазнала поразки.

ii.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Після поразки революції 1848-1849рр. Німеччина залишалися роздробленою державою. Політична роздробленість перешкоджала зростанню торгівлі і промисловості, заважала за­лізничному будівництву, прокладанню нових доріг. Політична роздробленість послаблювала роль Німеччину і на міжнародній арені, перетворюючи її на другорядну державу.

Ця проблема потребувала розв'язання. Яким чином Німеччина вирішила цю проблему, як це вплинуло на міжнародне становище країни, нам належить з'ясувати на уроці.

iii.  Вивчення нового матеріалу

Економічний розвиток Німеччини і проблема об'єднання країни

Робота з інформаційними картками

Учитель пропонує учням ознайомитися з інформаційними карт­ками і виконати завдання:

1.     Проаналізуйте сільське господарство Німеччини.

2.     Проаналізуйте стан промисловості в Німеччини.

3.     Як ви вважаєте, що заважало розвитку капіталізму в Німеч­чині?

Інформаційна картка № 1. Становище сільського господарства в Пруссії Пруссія та інші німецькі області залишалися аграрними держава­ми. У Пруссії, за переписом 1852 р., із 17 мільйонів її жителів 12 мільйонів мешкали в селі, промислове населення країни становило 11 %. Розвиток капіталізму в Пруссії був ускладнений збереженням роздробленості, великого поміщицького землеволодіння, привілеїв дворянства та інших елементів старого феодального порядку.

У 1850 р. у період політичної реакції був прийнятий Закон «Про регулювання відносин між поміщиками і селянами», за яким деякі незначні повинності були відмінені, основні ж підлягали викупу. При цьому розмір викупу дорівнював 18-кратному обсягу щоріч­них платежів. У селі відбувалося розшарування. Дрібні й середні господарства перебували у стані зубожіння. У той же час частина селян збагачувалася, перетворюючись на сільських підприємців, які використовували працю батраків.

Інформаційна картка № 2

Економічна криза 1847-1848 рр. закінчилася, і з початку 50-х ро­ків економіка почала стрімко розвиватися. Найбільшого економіч­ного розвитку досягли райони середньої течії Рейну — Рейнсько- Вестфальські провінції Пруссії, багаті покладами кам'яного вугілля і залізняку. Тут активно застосовували парові машини, створювалися великі промислові центри. Найбільшим торговель­но-промисловим центром до кінця 40-х рр. стає столиця Пруссії Берлін, місто з населенням у 400 тис. чоловік. У ньому зосередило­ся 2/3 всього машинобудівельного і ситценабивноговиробництва Пруссії. У Німеччині будувалися залізниці, спостерігалося зрос­тання банків акціонерних товариств.

Підбиваючи підсумок, учитель говорить про те, що питання про об'єднання потребувало негайного рішення.

Процес об'єднання Німеччини

Учитель пропонує учням проаналізувати вислів прусського крон-принца (престолонаслідника): «Хто хоче правити Німеччи­ною, повинен її собі завоювати. Один тільки Бог знає, чи настав час такого єднання... Але Пруссії призначено стати на чолі Німеччини, це закладено в усій нашій історії. Але коли та як це відбудеться? До цього йде справа».

Запитання

1.     Яким бачив шлях об'єднання Німеччини крон-принц Віль-

гельм?

2.     З якими державами могла вступити у конфлікт Пруссія на шля­ху до панування?

Учитель. Після смерті Фрідріха Вільгельма IV королем у 1861р. стає його брат Вільгельм I. Сучасники характеризують його як лю­дину, що понад усе ставить інтереси Пруссії. Для реалізації своїх планів він призначає на пост канцлера Отто фон Бісмарка.

Робота з документами

Учитель пропонує учням проаналізувати вислови Бісмарка і відповісти на питання.

У своїх мемуарах Бісмарк говорить про те, що вже у 17 років у глибині душі плекав «...національні почуття і віру в те, що розви­ток найближчим часомприведе нас до німецької єдності: з моїм другом, американцем Коффіном, я уклав парі, що ця мета буде до­сягнута не пізніше ніж через 20 років».

«Німецьке питання не може вирішуватися в парламентах, а тільки дипломатією і на полі битви, і все, що ми дотепер базікає­мо і вирішуємо, коштує не набагато більше романтичної маячні сентиментального хлопця... Великі питання часу розв'язуються не промовами і парламентськими резолюціями, — це була помилка 1848-1849рр., а залізом і кров'ю».

«Абсолютизм був би ідеальним ладом для європейських де­ржавних утворень, якби король та його урядовці залишалися людь­ми такими ж, як і всі інші, яким не дано правити з надлюдським знанням справи, розумом і справедливістю... Монархія та найіде- альніший монарх... вимагають критики, шпильки якої допомага­ють вийти на правильний шлях, коли їм загрожує небезпека заблу­кати... »

«Критика може здійснюватися лише вільною пресою і парла­ментом у сучасному розумінні. Обидві ці корективи можуть у ре­зультаті зловживань притупити вістря свого впливу або навіть зовсім його втратити. Запобігти чомусь подібному одна із задач охоронної політики, і без боротьби з парламентом і пресою ця зада­ча не може бути розв'язана. Справа політичного такту та окомі­ру визначити межі, яких належить триматися в цій боротьбі, щоб, з одного боку, не заважати необхідному країні контролю над урядом, а з іншого не дати цьому контролю перетворитися на па­нування».

«Німеччина чекає на здійснення своїх надій не від лібералізму Пруссії, а від її могутності; нехай Баварія, Вюртемберг йдуть на поступки лібералізму, ніхто, проте, не припише їм тієї ролі, яку відіграє Пруссія; межі Пруссії за Віденським трактатом перешко­джають здоровому державному життю».

Запитання

1.     Охарактеризуйте політичні погляди Бісмарка.

2.     Що Бісмарк мав на увазі під охоронною політикою?

3.     Яким чином Бісмарк планує досягти єдності Німеччини?

4.     Що означає вираз «залізом і кров'ю»?

Складання таблиці

Учитель пропонує учням прочитати відповідний пункт пара­графа і, використовуючи карту атласа «Об'єднання Німеччини», скласти таблицю «Етапи об'єднання Німеччини».

Дата

Подія

Результат

1864 р.

Війна з Данією

Шлезвіг і Голштейн у спільно­му володінні Пруссії та Австрії

1866 р.

Війна з Австрією

Австрія мала вийти з Німецького союзу і відмовитися від Шлезвіга і Голштейна на користь Пруссії

1866 р.

Захоплення Нассау, Гессена, Франкфурта

Розширення території Пруссії

1867 р.

Утворення Північ- нонімецького союзу

Закріплення провідної ролі Прус­сії у Північнонімецькому союзі

1870-1871рр.

Війна з Францією

Приєднання Ельзасу і Лотарінгії, контрибуція у 5 млрд франків

 

Учитель підбиває підсумок роботи, звертаючи увагу на те, що Німеччина стає «новою централізованою державою» і водночас осе­редком європейської нестабільності.

Від Австрійської імперії до Австро-Угорщини

Учитель. Після поразки революції внутрішньополітичне і міжнародне становище імперії залишалося напруженим. Пораз­ки у війні з Францією, Пьємонтом і Пруссією похитнули авторитет Австрії на міжнародній арені. У країні почалися заворушення.

Для збереження єдності імперії Франц-Йосиф погодився на компроміс. У 1867 р. імперія Габсбургів була перетворена на дуа­лістичну монархію Австро-Угорщину, яка складалася з двох неза­лежних одна від одної у внутрішніх справах держав — Австрії та Угорщини.

Робота з документами

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на запитання.

Текст 1. З виступу одного з авторів системи австро-угорського

дуалізму Ф. Ф. Бойста в Раді Міністрів1лютого 1867 р.

Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 79.

«Необхідно, перш за все, закласти міцну основу, спираючись на яку можна буде рухатися далі. Такою основою за обставин, що склалися, є об'єднання німецького та угорського елементів проти панславізму. Представляється абсолютно неможливим, щоб уряд шукав собі головну опору серед слов'янського населення... Зовніш­нє становище наше таке, що подальше зростання невдоволення ні­мецького населення Австрією ще більше посилить небезпеку для Австрії з боку Пруссії, і ця небезпека набагато сильніша, ніж та, що пов'язана зі скороминущою незадоволеністю роз'єднаного, на щастя, слов'янського населення...»

Запитання

1.     Назвіть причини перетворення Австрійської імперії на Австро- Угорщину.

2.     Поясніть, чому автор вважає, що незадоволення слов'ян усере­дині держави менш небезпечне,ніж загроза з боку Пруссії.

Учитель. Після утворення Австро-Угорщини в країні посили­лося намагання інших народів вийти зі складу Австро-Угорщини.

IV.  Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

          Підтвердьте або спростуйте твердження, що створення Північ- нонімецького союзу — це початокнової історії Німеччини. Свою відповідь аргументуйте.

          Чому саме Пруссія, а не Австрія очолила об'єднання німецьких держав?

          Чому Австрійська імперія не змогла залишитися централізова­ною державою?

V.  Домашнє завдання

          Прочитати відповідний параграф підручника.

          Скласти історичний портрет О. фон Бісмарка.

          Підготувати повідомлення про К. Кавура, Д. Мадзіні, Дж. Гарібальді.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів