План конспект 9 клас УРОК 26 Тема. Завершення територіального поділу світу. Колоніалізм
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 9-04-2013, 13:55

УРОК 26 Тема. Завершення територіального поділу світу. Колоніалізм

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

     встановлювати хронологічну послідовність подій;

     характеризувати завершення територіального поділу світу;

     пояснювати суть колоніального гніту країнах у країнах Азії, Африки та Латинської Америки, суперечливі наслідки ко­лоніального панування;

     аналізувати суть військових конфліктів, пов'язаних з пере­розподілом колоній;

     показувати на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії;

     висвітлювати становище народів Азії, Африки та Латинської Америки під владою європейських колонізаторів;

     застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «територіаль­ний поділ світу», «колонії», «напівколонії», «колоніалізм», «концесія».

Основні події:

      1869 р. відкриття Суецького каналу.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал. Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

i. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1.     Дайте визначення поняттям «метрополія», «колонія».

2.     Коли європейські держави почали захоплювати колонії?

3.     Назвіть найбільші колоніальні держави.

4.     Назвіть регіони, які найбільш активно освоювалися європейцями.

5.     Які події сприяли європейській колонізації?

ii.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У результаті промислового перевороту Європа оста­точно затвердилася як лідер на світовому ринку. Вона мала суттєву військово-технічну перевагу і контролювала світову торгівлю. Єв­ропейські держави до сер. XIX ст. значно збільшили свої колоніаль­ні володіння. З одного боку, колоніалізм залучав усі народи до за­гальносвітового розвитку, а з іншого утверджував колоніальне рабство, гноблення, приниження людської гідності.

ііі. Вивчення нового матеріалу

Мета колоніальної політики

Робота з картою історичного атласа

Учитель пропонує учням проаналізувати карти історичного ат­ласа «Карта світу поч. XVIII ст.», «Завершення територіального поділу світу на поч. ХХ ст.» і відповісти на питання:

1.     Назвіть держави, які були перетворені на колонії на поч. ХХ ст.

2.     Назвіть території, які активно освоювалися європейцями.

3.     Назвіть держави, які мали колонії в Африці.

4.     Назвіть держави, які мали колонії в Азії.

5.     Назвіть держави, які не мали заморських колоній.

6.     Назвіть держави, які мали найбільші колоніальні володіння.

Учитель пропонує учням методом «Мозковий штурм» сформу­лювати мету, яку переслідували держави, збільшуючи свої ко­лоніальні володіння.

Передбачувані відповіді учнів

1.     Промисловий переворот викликав необхідність у сировині й па­ливі.

2.     Необхідність збуту готової продукції.

Учитель. Колонізатори встановили на підпорядкованих зем­лях свої порядки. Але деякі держави і народи Сходу — Китай, імперія Османа, Афганістан, Персія — зберегли певні ознаки не­залежності. Вони мали уряд, законодавство, армію, поліцію, мож­ливість підтримувати відносини з іншими державами. Колонізато­ри ж нав'язали їм нерівноправні договори, які обмежили їхню самостійність у галузі торгової, фінансової, митної політики, фак­тично перетворивши їх на напівколонії.

Колоніальні інтереси країн Європи

Учитель. Завдяки відкриттю Суецького каналу активізував­ся взаємозв'язок між різними регіонами світу. З 1840 по 1875 рр. обмін товарами між індустріальними країнами і менш розвинени­ми територіями збільшився у 6 разів. Революційних змін зазнали засоби транспортування.

Учитель пропонує учням назвати транспортні засоби, які з'явилися у XIX ст.

Передбачувані відповіді учнів. Залізниці, пароплави, автомо­білі.

Учитель. Час, який витрачався на зв'язок між континента­ми, різко скоротився. 1872 р. навколосвітню подорож можна було здійснити за 80 днів, у 1840 р. на неї б знадобилося не менше 11 мі­сяців, а за часів Магеллана — близько трьох років.

Суецький канал відіграв сумну роль у колоніальному освоєнні Африки. Уже з середини XIX ст. кожен африканський регіон спе­ціалізувався на постачанні одного або декількох видів продукції. Разом із золотом і слонячою кісткою, торгівля якими велася здав­на, здійснювався експорт таких культур, як виляск, арахіс, какао, пальмова олія.

Робота з картою історичного атласа

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Африка поч. XIXXX ст.» і відповісти на питання:

1.     Назвіть корисні копалини, які приваблювали європейців в Аф­риці.

2.     Назвіть родовища золота.

3.     Назвіть родовища алмазів.

4.     Назвіть метрополії, які контролювали видобуток золота та ал­мазів.

Учитель. Наприкінці XIX ст. різко збільшилося надходжен­ня капіталів до колоній. У Південній Африці значні капітали вкла­далися у видобувну промисловість, створену на базі родовищ золо­та та алмазів.

С. Родс у 18 років вперше зійшов на африканський берег. Цей за­повзятливий англієць створив монополію з видобутку, обробки й про­дажу алмазів «Де Бірс», яка до сьогодні контролює світовий ринок алмазів, а також компанію з видобутку золота у Південній Африці. Селище старателів з декількох наметів сьогодні перетворилося на одне з найбільших міст Південної Африки Йоґаннесбурґ.

С. Родса називали «маленьким Наполеоном» Африканського континенту. Йому належать слова: «Світ майже весь поділений, а те, що від нього залишилося, зараз ділиться, завойовується й ко­лонізується. Шкода, що ми не можемо досягти зірок, які сяютьнад нами вночі у небі! Я б анексував планети, якби зміг. Я часто думаю про це. Мені сумно бачити їх такими ясними і разом з тим такими далекими».

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на питання.

Текст 1. З промови статс-секретаря Німецької імперії фон Бюлова у німецькому рейхстагу. 6 грудня 1897 р. Ревякин А. В. Всеобщая история. История Нового времени, 1800-1900: Учеб. для 8 кл. общеобразоват. учреждений / А. В. Ре­вякин; под ред. А. О. Чубарьяна. — 2-е изд., дораб. — М.: Просвеще­ние, 2007. — С. 296.

«Ми дотримуємося тієї думки, що Німеччину не слід виключа­ти зі змагання інших народів за панування над країнами, які во­лодіють багатими перспективами. Часи, коли німець одному із сусідів поступався землею, іншому — морем, а собі залишав небо, де царює чиста теорія, давно минули. Ми вважаємо однією з наших найважливіших задач заохочення й розвиток нашого судноплав­ства, нашої торгівлі та нашої промисловості саме у Східній Азії... Ми повинні вимагати, щоб німецький місіонер, німецький підпри­ємець, німецькі товари, німецький прапор і німецький корабель так само поважалися в Китаї, неначебто вони належали іншим дер­жавам... Одним словом: ми не хочемо нікому заважати, але ми пре­тендуємо на наше місце під сонцем».

Запитання

1.     Визначте характер зовнішньої політики Німеччини.

2.     Який зовнішньополітичний напрям канцлер вважав найпер- спективнішим? Як ви думаєте чому?

3.     Що, на вашу думку, означає вираз «місце під сонцем»?

4.     Як ви думаєте, з якими державами перетиналися інтереси Ні­меччини в освоєнні Китаю?

Метод «Чиста дошка»

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний пункт підручника і відповісти на питання, записані на дошці.

1.     Чому до сер. XIX ст. Німеччина не робила колоніальних захоп­лень?

2.     Чому в 90-і рр. XIX ст. відносини Німеччини з Великобританією погіршилися?

3.     Назвіть регіон, який почали «освоювати» Японія і Франція. Поясніть чому.

4.     Які держави почали боротьбу за отримання контролю над Ки­таєм? Чим закінчилася ця боротьба?

Учитель. Іноземні держави забезпечили собі значні переваги за кордоном орендувати територій шляхом отримання концесій.

Формування поняття

Концесія договір, що укладається державою з приватним підприємцем, монополією, іноземною фірмою про передачу в екс­плуатацію на певних умовах підприємств, земельних угідь з пра­вом будівництва споруд, видобутку корисних копалин та ін.

Визначення записується в зошит.

Колоніалізм: наслідки для метрополій і колоній

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручни­ка й заповнити таблицю «Результату колоніалізму».

Для метрополій

Для колоній

Отримання прибутку. Підривання стимулів до техніч­ного вдосконалення промислової бази.

Немає необхідності у підвищен­ні продуктивності праці. Немає необхідності у розширен­ні асортименту продукції. Вивезення капіталу

Дешева робоча сила. Будівництво підприємств, залізниць, для обслуговування інтересів метро­полії.

Ринок збуту готової продукції. Неможливість розвитку національної промисловості.

Загибель великої кількості населення у спробі відстояти свою незалежність

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1.     Співвіднесіть колонії і метрополії.

1       Велико- А Мадагаскар, Марокко, Алжир британія

2       Франція Б Камерун, Східна Африка, Південно-захід­

на Африка

3       Німеччина В Ангола, Мозамбік, Ефіопія

Г Родезія, Судан, Південноафриканський союз

Відповідь:1 Г; 2А; 3 Б.

2.     Як ви вважаєте, які проблеми сучасності сталинаслідком ко­лоніалізму XIX ст.?

Для відповіді на це питання пропонується використовувати ме­тод «Прес».

     Я вважаю, що...

     Тому що...

     Наприклад...

     Таким чином...

V. Домашнє завдання

1.     Прочитати відповідний параграф підручника.

2.     Підготувати повідомлення про повстання сипаїв.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів