План конспект 10 клас ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. I. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ПОВІСТЬ «МИКОЛА ДЖЕРЯ»
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 10-03-2013, 08:57

ПОЗАКЛАСНЕЧИТАННЯ. I. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ПОВІСТЬ «МИКОЛА ДЖЕРЯ»

Мета: розкрити причини трагедії Миколи Джері, допо­могти учням зрозуміти важливість морального ви­бору не тільки головним героєм, а й кожною люди­ною; розвивати вміння висловлювати власну думку; аналізувати художній текст.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: картки, текст повісті «Микола Джеря».

Мабуть, після Тараса Шевченка черкаська земля не давала таланту більшого, ніж талант Нечуя-Левицького. Він заслужив звання народного письменника.

Вищої похвали бути не може.

О. Гончар

ХІД УРОКУ

I.  Підготовчий етап

Учитель зачитує епіграф, пропонує учням довести правди­вість вислову.

II.Повідомлення теми уроку

III. Робота над новим матеріалом

1. Лекція вчителя

Повість «Микола Джеря» (1876)є одним із визначних тво­рів Нечуя-Левицького, найбільш яскравим зразком антикріпос­ницької літератури 70-х років і разом із тим твором про стано­вище заробітчан-бурлак. У ньому правдиво відображені глибокі соціальні суперечності, боротьба між закріпаченими селянами й поміщиками-кріпосниками, між заробітчанами і промислов­цями, між масою «звільнених» селян і сільськими багатіями. Письменник показав і ті активні сили, що піднімались на бо­ротьбу проти кріпосництва та проти нового гноблення після ска­сування кріпосного права.

У повісті реалістично змальовано різних гнобителів народу: кріпосника Бжозовського, посесора Бродовського, отамана риба­лок Ковбаненка, панського осавула, поліцейського пристава, попа. Свавільним, деспотичним і зажерливим панам, промисловцям та їх слугам автор протиставляє чесних, прямих, благородних, але безправних, пригноблених селян і заробітчан старого Джерю, Джериху, їх сина Миколу, Нимидору, Кавуна та ін.

У творі викрито панщину як найганебніше явище суспільного життя, як силу, що фізично й морально калічила людину. Пись­менник змальовує не тільки безправність, страждання закріпаче- них селян, а й зростання в них ненависті до кріпосників, протест і боротьбу окремих кріпаків проти гноблення. Нечуй-Левицький, хоч побіжно, але правдиво показав, що виступи окремих селян проти панів викликали співчуття й підтримку з боку всіх крі­паків. Симпатії автора на боці уярмлених селян, на боці протес­танта, бунтаря Миколи Джері.

Нечуй-Левицький позитивно оцінив реформу 1861р. і тому, змальовуючи життя селян у пореформені часи, вістря критики спрямував не проти всього ладу, а проти окремих явищ соціаль­ної дійсності. Цим він послабив викривальну силу твору, зокрема останніх його розділів, хоч і тут переважають реалістичні ма­люнки. Письменник правдиво показує, як пан забрав собі кращі землі, як селяни бунтували, бо «стала знову маленька панщина», як Миколу Джерю посадили в холодну, а старшина-багач грабує селян так, як грабував і раніше. Разом із тим Нечуй-Левицький прикрашує дійсність, коли розповідає, що комісія, надіслана царською владою, відібрала в пана добру землю і віддала її се­лянам, а громада скинула багатія і обрала старшиною бідного чередника.

Однією з сильних сторін твору є те, що в ньому ширше і глибше, ніж в інших творах, змальовано жорстоку експлуатацію заробіт­чан на капіталістичних підприємствах та промислах, виведено різноманітні постаті експлуататорів капіталістичного типу (по­сесор Бродовський, отаман риболовецької ватаги Ковбаненко) і вперше в українській літературі показано стихійний протест заробітчан проти визиску. Автор відтворив правдиві й хвилюючі картини тяжкої праці заробітчан на цукроварні, їх життя в тіс­них і брудних казармах, голодування, отруєння гнилою стра­вою, пограбування їх посесором, а потім і власником риболовець­кого промислу, показав спроби заробітчан-бурлак розправитися з хижаком-посесором, з отаманом рибалок.

2. Ідейно-художній аналіз повісті «Микола Джеря» за планом

1. Особливості сюжету та стилю

Паралельність історій кількох героїв, біографічний сюжет, контрастність типів. У своєрідному стилі І. Нечуя-Левицького поєднується тенденція до предметності, локальності й конкрет­ності соціальної, етнографічної, географічної із прагненням до поетизації кращих сторін народного життя, до зображення селянського світу в рельєфних, пластичних образах. Зокрема, позначилася надзвичайна спостережливість письменника і його вміння через детальні описи побуту відтворювати атмосферу то­гочасної епохи.

 Назвати елементи сюжету роману, що відображають ступені розвитку конфлікту (експозицію, зав'язку, розвиток дії, куль­мінацію, розв'язку).

2.Проблематика роману

Поміщики кріпаки, батьки діти, духовне матері­альне.

3.Роль пейзажу та інтер'єру у створенні художнього образу

Пейзаж зображення живої і неживої природи (природне середовище чи місто); показує місце дії, підкреслює стан, на­стрій героя.

Інтер'єр світ речей; виступає як засіб характеристики ге­роя, місце дії.

  Зачитайте уривки з повісті, де письменник через описи ін­тер'єру підводить нас до думки, що працювати на селі важче, але жити веселіше.

 Довести, що в змалюванні пейзажів Нечуй-Левицький досягав виняткової на той час в українській прозі майстерності. Ар­гументуйте думку про І. Нечуя-Левицького як майстра пей­зажу прикладами з текстів.

4. Характеристика образів-персонажів

Письменник вивів постать українського селянина-бунтаря Миколи Джері, людини волелюбної, невтомної, енергійної, ви­сокої моралі, глибокого, щирого почуття. Микола Джеря нена­видить гнобителів, протестує проти соціальної несправедливості. Він сміливо підносить руку на пана та його слуг, перший серед заробітчан не скоряється посесору-капіталісту і багатію-отаману, шукає спільників у боротьбі. Микола Джеря добрий, уважний, ввічливий у відносинах із батьками, заробітчанами, скромний, здібний до музики й малярства.

Джеря духовно вільна особистість. У конфлікті з обстави­нами Микола утверджується як непохитний волелюбець, правдо­шукач. Саме тут відкрилися можливості таким його душевним по­риванням, які виходять за межі житейських стандартних уявлень його батька. Конфлікт Миколи з ворожими трудівникові обстави­нами не має механічного характеру, оскільки він зумовлений гли­боко внутрішніми причинами: волелюбством Миколи, прагненням жити по-людськи, усвідомленням свого рабського становища. Джеря не може пристосовуватись, лицемірити. Висока духовна свобода характеризує його як людину непересічної вдачі, людину, яка є носієм якостей національного характеру, коріння якого ся­гають у глибини історії і побуту його волелюбного народу.

Усвідомивши, що не особисті риси пана є причиною нещастя його родини, а панщина, Микола покидає село: «Піду в ліси, піду в степи, піду в пущі й на гострі скелі, а панщини таки робити не буду і в москалі не піду». І він дотримав слова, дарма, що до­рогою ціною. Навіть заповіт батька скоритися, не чіпати пана й осавули не змінили його поведінки. Досвід батька, вихованого віковим рабством, неприйнятний для молодого покоління. Пере­живши чвертьстолітню «одіссею», Микола зберігає духовну міць і незламність. Микола «був сивий аж білий. Густі сиві брови низько понависали й закривали очі, а з-під їх і тепер блищали темні, як терен, очі. Довгі сиві вуса спускались вниз, а голова біліла, наче вишневий цвіт. Його вид і тепер був сміливий і гордовитий».

Уже в перших розділах повісті автор зображує старого кріпака Петра Джерю, батька Миколи. Усе життя Петро покірно робив на пана, але це не рятувало його від канчуків. Виснажений непо­сильною працею, Джеря передчасно помирає. «Важка праця ви­ссала з його усю силу. Уся його сила прийшла на чужу користь, в чужу кишеню, на дорогі оксамитові сукні, на золоті сережки пані Бжозовській, на дорогі наїдки та напитки,на дорогі панські примхи та витребеньки».

Дуже яскраво й зворушливо змальовано також жінку кріпачку Нимидору, дружину Миколи. Гарна, чесна, працьовита людина, вона мала всі права на щастя, але в умовах кріпосницького гніту життя її було понівечено.

Крім головного героя, в повісті виведено й інших персонажів. Не тільки Микола протестує проти панського гніту. Разом із ним тікає від панщини з рідного села ще кілька кріпаків. Вербівські бурлаки люди волелюбні, чесні, готові на самопожертву. Се­ред бурлак особливо відзначається щирістю почуттів, вірністю почуттів, вірністю товариству Петро Кавун.

Реалістично зображені в повісті такі визискувачі: пан Бжозов- ський, посесор Бродовський, панський прислужник осавула. Усі вони прагнуть скористатися з праці кріпаків. Особливо жор­стоким гнобителем був пан Бжозовський, від якого кріпаки вті­кали з рідного села.

Змальовуючи в повісті цих жорстких експлуататорів, пись­менник показав їх як «ворожу силу», з якою вже не бажає ми­ритися трудовий народ.

3. Дослідницька робота

Довести на прикладі уривку особливості літературного порт­рету персонажів Нечуя-Левицького.

Літературний портрет один із засобів створення образу, зо­браження героя: його обличчя, фігури, одягу, манери поведінки. Через психологічний портрет автор прагне розкрити внутрішній світ і характер героя. Портрет ілюструє ті особливості натури ге­роя, які уявляються авторові найбільш важливими.

«Музики заграли, і Микола пішов садить гопака. Той гопак був страшний; здавалось, ніби сам сатана вирвався з пекла на волю. Його темні очі ніби горіли, як жарини, а волосся розпатлалось; бліде лице почорніло і неначе посатаніло. То був не молодий Ми­кола з тонким станом, з парубочим веселим лицем; то був бур­лака, що був ладен жити й гулять хоч весь день».

Висновок: портрети його персонажів у кожній деталі напов­нені психологічними переживаннями.

4.Робота з текстом у малих групах

Психологія персонажів часом підкреслюється й безпосе­реднім звертанням автора повісті до ритмів і образів народної творчості. Українська пісня, прислів'я, приказка невимушено й вільно входять у письменницьку розповідь і допомагають ви­словити глибину думок і почуття персонажів. «Скажу тобі, моє серце, що на душі маю: я тебе, молоду, цього вечора покинуть думаю», каже Микола дружині перед втечею від лютого пана. А на її питання, коли ж дожидати його додому, відповідає сло­вами пісні: «Тоді жди мене в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості». Уведені в текст твору звороти й образні за­соби народної пісні сприймаються як узагальнені поетичні фор­мули народних відчувань, підкреслюють мелодійність, м'якість і образність української мови, тісно пов'язаної з психологією і побутом народу.

Учитель ділить повість на частини та пропонує кожній групі знайти зразки усної народної творчості.

Досить часто вдається І. Нечуй-Левицький і до такого засобу розкриття внутрішнього, душевного стану персонажів, як сни. У них знаходять відбиток і реакція на реальні події, і напівсвідомі психічні процеси. Один із таких снів передує першій зустрічі Ми­коли з Нимидорою. Дзвінкий і чистий голос дівчини він чує крізь сон, і в його свідомості виникають чудові видіння: співають листя дерев, співає срібно-золотий птах і з крил його сиплються огняні іскри... Прокинувшись, Микола помічає над рікою незнайому дів­чину з тонким станом і чорними бровами. Так у сні виявляється несвідоме бажання любові, передчуття близького щастя.

Іншого, соціального характеру набувають сни Нимидори, що алегорично містять у собі прагнення селян до волі й помсти. Жінка бачить огняні снопи, які молотять Микола і старий Джеря.

5. Фронтальне опитування

  Чому в Миколи зароджується ненависть до пана й панщини?

  Чому Микола змушений був утекти з рідного села?

 Які картини народного побуту і звичаїв змальовані в повісті «Микола Джеря»?

 Яка ідея повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря»?

  Розповісти про умови життя Миколи та інших утікачів на за­робітках.

Вербівських утікачів жорстоко експлуатують підприємці, се­ред яких є німецькі капіталісти власники заводів і фабрик. Мізерна платня (3 карбованці на місяць), нестерпні умови по­буту, важка праця довели заробітчан до стану робочої худоби. Письменник не шкодує фарб, щоб детально описати весь жах, в якому животіють і працюють люди: «Між білими чистими ні­мецькими хатами, між зеленими вербами чорніли дві довгі ка­зарми для бурлак. Казарми були довгі, обідрані, з оббитими до­щем стінами. Можна було подумати, що то кошари для овець, а не для людей».

  Зачитайте опис обіду бурлаків на заводі. З якою метою автор гі­перболізує деталі? (Письменник навмисне згущує фарби, нагні­тає деталі, мовби намагається викликати почуття власної гідності і прагнення жити по-людськи: «Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки, виголодавшись після дороги, через велику силу набивали ним пельки. В борщі була сама за себе бутвина та квас; подекуди плавали тільки таргани замість м'яса. Після борщу подали кашу. Каша була з тух­лого пшона, а старе сало тхнуло лоєм. Хліб був чорний, як свята земля»).

  3 якою метою автор протиставляє село місту? Зачитайте при­клади з тексту. (Письменник трактує місто як осередок де­моралізації, а капіталізацію як силу, що руйнує екологію се­редовища й екологію душі).

  Перекажіть кінцівку повісті. З якою метою автор закінчує свою оповідь живописною картиною? (Життя продовжується, гуде, грає; онуки слухають розповідь славного й непокірного свого діда. Вони принесуть очікувані зміни суспільному ладу, що започаткував їх дід). Поясніть, з якою метою вдається І. Нечуй-Левицький до такого засобу розкриття внутрішнього, душевного стану персонажів, як сни. (У них знаходять від­биток і реакція на реальні події, і напівсвідомі психічні про­цеси). Зачитайте зразки з повісті.

6.Робота за картками

1-иіа картка (тести, 6 балів)

1.Укажіть, що є предметом зображення в повісті І. Нечуя- Левицького «Микола Джеря».

А Життя покріпаченого села і становище заробітчан-бурлак; Б традиційний патріархальний устрій українського села; В сім'я як середовище безперервних конфліктів, зумовлених

надто великою кількістю людей; Г розшарування селянства, розпад патріархальних норм ро­динного життя під тиском пореформених обставин, темрява і неуцтво, індивідуалізм.

2.Укажіть, який жанр української прози започаткував І. Нечуй- Левицький.

А Соціально-побутову повість; Б соціально-психологічний роман; В ліро-епічний роман; Г психологічну новелу.

3. Новаторство образу Миколи Джері, героя з однойменної по­вісті І. Нечуя-Левицького, виявляється:

А у створенні багатогранного, динамічного образу селянина- бунтаря;

Б у яскравому розкритті жіночих художніх образів; В в оригінальній оповідній манері;

Г у всебічному показі життя українського пореформеного села.

4.Укажіть, що заперечує автор у повісті «Кайдашева сім'я», створюючи комічні ситуації і сцени.

А Необхідність відокремлення господарства старшого брата

Карпа від молодшого Лавріна зі своїм господарством; Б крутий характер Марусі Кайдашихи; В постійне вживання спиртного старим Кайдашем; Г життя і здоров'я на суперечки, які порушують цілісність і міцність родини.

5.Укажіть опис останніх днів Нимидори.

А До самої смерті залишається самотньою; Б іде за чоловіком, покинувши сім'ю напризволяще; В вдало виходить другий раз заміж;

Г дочекалася Миколу і прожила щасливу подружню старість.

6. Як починається повість «Микола Джеря»? А Описом річки Ластавиці;

Б описом сім'ї Миколи Джері; В описом маєтка пана Бжозовського; Г портретом Нимидори.

2-га     картка (9 балів)

1. Назвіть серед персонажів повісті І. Нечуя-Левицького «Ми­кола Джеря» (Микола Джеря, його батьки, Бжозовський, Ни- мидора, Кавуни, Бродовський, Андрій Корчак, Ковбаненко) протилежні соціальні групи, зіткнення між якими і визначає головний її конфлікт.

2. Визначте в описі пожежі, спричиненої Миколою Джерею та його товаришами з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького, художні засоби, до яких вдається автор для досягнення реа­лістичності зображуваних ситуацій, що формує відчуття при­сутності під час події.

3- тя     картка (12 балів)

Поміркуйте, які українські письменники були попередни­ками становлення соціально-побутової повісті і в чому виявля­ється новаторство І. Нечуя-Левицького (обсяг відповіді 10­12речень).

7. Повторення відомостей про реалізм як творчий метод

Реалізм (з лат.речовий) один із творчих методів у літе­ратурі та мистецтві. Реалізм у літературі це вірність зобра­ження характерів персонажів, їх психології, психології їх сере­довища. Основна властивість за допомогою типізації відбивати життя в образах, які відповідають суті явищ самого життя. Праг­нення до широкого охватудійсності в її протиріччях, глибин­них закономірностях і розвитку. Тяжіння до зображення людини в її взаємодії із середовищем: внутрішній світ персонажів, їх по­ведінка несуть на собі прикмети часу; велика увага приділяється соціально-побутовому фонові часу.

Провідний критерій художності вірність дійсності; праг­нення до безпосередньої достовірності зображення, «відтворення» життя «у формах самого життя».

Реалістичний твір твір, у якому автор прагне відтворити й зобразити життя достовірно, в правдоподібних образах та «фор­мах самого життя». Для них властиве прагнення до об'єктивності, узагальнення, типізації.

IV. Закріплення вивченого

1. Творче завдання

Довести, що роман належить до напряму критичного реалізму.

 Об'єктивність художнього зображення.

  Народність.

  Гуманізм.

 Зображення персонажів у взаємодії з оточенням (через деталі

інтер'єру, портрета, пейзажу).

V.  Домашнє завдання

1. Написати три синканти (невеличкі твори-характеристики ге­роїв) за такою схемою:

1- й  рядок ім'я героя;

2-й  рядок визначальні слова, що характеризують героя;

3-й  рядок стан героя, його дії;

4-й  рядок фраза (слово), що свідчить про авторське став­лення до героя.

2. Написати складний план до роботи на тему «Значення літе­ратурної спадщини І. Нечуя-Левицького».


Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали