План конспект 10 клас П. Я. РУДЧЕНКО - «ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ» (О. ГОНЧАР). ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?». ІСТОРІЯ ЙОГО СТВОРЕННЯ, СПІВАВТОРСТВО З ІВАНОМ БІЛИКОМ
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 10-03-2013, 09:00

П. Я. РУДЧЕНКО - «ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ» (О. ГОНЧАР). ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?». ІСТОРІЯ ЙОГО СТВОРЕННЯ, СПІВАВТОРСТВО З ІВАНОМ БІЛИКОМ

Мета: глибше ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Панаса Мирного, розкрити етапи творчості прозаїка, познайомити з основними його творами, їх жанровою й тематичною різноманітністю; роз­крити своєрідність композиції та багатоплановість сюжету роману, його проблематику; виховувати в учнів естетичну культуру.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрети Панаса Мирного та І. Білика, виставка творів, «Життя і творчість Панаса Мирного у фо­тографіях, ілюстраціях, документах: Альбом, укл. Є. Є. Радченко, О. І. Володарець. К.: Радянська школа, 1984.— 160 с.; ілюстрація обкладинки пер­шого видання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Женева, 1880), текст твору.

Не Муза мій сон доглядала, А плач не давав мені спать!

П. Мирний

ХІД УРОКУ

І. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Чи випадково молодий чиновник Панас Рудченко вибрав собі псевдонім Мирний? Що за цим криється? Якою особистістю був цей письменник?

Постановка проблемного питання

Перед вами портрет письменника. Мабуть, таким його запам'я­тав і полтавський лікар С. Мороз.

Високого зросту, трохи згорблений старик з похиленою вниз головою, зосереджений, вдумливий, привітний у розмові, добро­душний, скромний у повсякденному житті, глибокий гуморист таким пригадується мені П. Мирний. Менш усього він говорив про свої прекрасні літературні твори. Складалося враження, що він на­віть намагався приховати свій великий письменницький талант.

Глибше зрозуміти життєві принципи та пріоритети письмен­ника допоможе він сам. Ось уривок з листа до свого видавця.

«...Коли мої твори що-небудь значать, мають яку-небудь вагу, то задля діла (справжнього діла) вони одні тільки потрібні, а не моє ймення, котре, якщо наші нащадки признають, що його личить уславити, то знайдуть, як і чим. Самому ж себе услав­ляти не приходиться, та й не личить».

Де ж витоки життєвих доріг письменника?

2. Випереджальне завдання учнівські повідомлення

(бажано з переглядом слайдів)

1- й  учень. Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) наро­дився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового каз­начейства в місті Миргороді на Полтавщині.

(Слайд. Батьки Панаса Мирного Яків Григорович і Тетяна Яківна Рудченки. Фото 60-х pp. XIX ст.)

Його батько Яків Григорович (1823-1890)працював спочатку канцеляристом, потім бухгалтером у повітовому казначействі, а переїхавши у 1857р. в Гадяч, повітовим казначеем.

Мати майбутнього письменника Тетяна Яківна (1824-1910) походила з родини колезького регістратора Гординського.

2- й  учень(Слайд О. Пчілки зі спогадів). «Малий Панас, або як його звали тоді Афанасій, пригадується мені як хлопчик дуже тихої, лагідної вдачі, держався більше осторонь; сяде, бу­вало, собі над горою і дивиться на той широкий краєвид, що од- кривався йому з гори... (Слайд. Гадяч II половини XIXст.)

Ще зовсім юним хлопцем став П. Мирний записувати укра­їнські пісні, казки, прислів'я.

(Слайд. Будинок, у якому жив П. Рудченко з 1858по 1865р. в м. Гадячі. Фото початку XX ст.)

Записи в щоденнику за 1865р. свідчать про прагнення юнака знайти відповіді на злободенні питання життя, показують його критичне ставлення до моралі, етики, релігії, різке незадоволення правовими порядками... Спостереження, роздуми, висновки, кри­тичні висловлювання юнака викристалізовуються під впливом життя, зокрема, передової літератури.

{Слайд. Молодий Панас Рудченко в садку 1863р. Худ. В. Пав- люченко ma І. Паливода. Акварель. 1953)

1- й  учень. Панас закінчив Гадяцьку повітову школу 1863р., на цьому його шкільна освіта й закінчилась.

{Слайд. Будинок Гадяцького повітового училища, в якому на­вчався П. Рудченко. Сучасне фото.)

Але ж учитися він не перестав навпаки, він ще з більшою наполегливістю здобував освіту самотужки, перечитував твори українських, російських та світових класиків.

{Слайд. Свідоцтво П. Рудченка про закінчення Гадяцького по­вітового училища, 1862)

2-й  учень. Особливе значення для П. Мирного мав Т. Шев­ченко. У ньому він бачив високий взірець поета-борця, полум'яного патріота своєї батьківщини.

{Слайд. Сторінка з журналу «Основа» {1862),в якому вперше був надрукований вірш Т. Шевченка «А. О. Козачковському», з пам'ятками П. Рудченка).

3- й  учень. П. Мирний дуже любив і російську мову, високо цінував й лексичне багатство, яскравість. Письменник часто сам писав російською мовою, цікавився російським фольклором, за­писував і вивчав російські народні пісні, казки тощо.

З великою любов'ю ставився Мирний до російської класич­ної літератури.

{Слайди:

  Титульна сторінка творів О. Пушкіна з бібліотеки П. Руд­ченка.

  Переклад поезії О. Пушкіна «Я пережив мої надії», зроблений

П. Рудченком. Автограф.

  Журнал «Современник», який систематично читав П. Руд­ченко.

  Автографи перекладів творів російських поетів, зроблених

П. Рудченком {Гоголь, Огарьов, Лєрмонтов)).

2-й учень. П. Мирний був блискучим і глибоким знавцем українського фольклору. Із самого початку свого шляху він ви­явив великий інтерес до народних пісень і дум, до переказів, приказок і прислів'їв, у яких відбились сила народу, його мрії і прагнення, висока й благородна мораль трудівників.

{Слайд. Титульна сторінка збірника прислів'їв та загадок М. Номиса українського етнографа, фольклориста.)

За прикладом брата Івана Панас Мирний починає збирати й записувати зразки народної творчості.

{Слайд. Пісня про Устима Кармалюка, записана П. Рудчен- ком у Гадячі. Автограф.)

У 1874р. П. Мирний бере участь у виданому І. Рудченком збірнику «Чумацькі народні пісні», де теж кілька пісень було опубліковано в його записах.

{Слайд.

  Сторінка рукопису ранньої пори початкуючого письменника

«Продана».

  Сторінка рукописного українсько-російського словника, укла­деного П. Рудченком, 1863)

1- й  учень. Уже перші спроби П. Мирного в галузі поезії й драматургії свідчать, як глибоко й широко брав письменник свою тему, як міцно він був пов'язаний із життям. Рання по­ема «Продана», незакінчена драма «Гнибіда» твори, що так і лишилися в рукописах,переконливе цьому свідчення. Це за­свідчують і перші друковані оповідання П. Мирного «Лихий попутав» та «П'яниця». Ними відкрив собі письменник шлях до великої соціальної прози той шлях, з якого він не сходив протягом свого всього творчого життя.

{Слайд. Титульна сторінка першого окремого видання П. Мир­ного «Лихий попутав». 1899)

2-й  учень. У 1868-1872 pp. Мирний порушує широке коло тем. Він приступає до писання творів із життя покріпаченого селянства, про становище трудящих народних мас у порефор- мену добу, створює низку оповідань про багатостраждальну долю жінки. Розробляє нову в українській літературі тему з життя дрібного чиновництва, різночинної інтелігенції, відображає на­ростання протесту в масах проти всілякого гніту.

{Слайд. Сторінка оповідання «Народолюбець». Автограф.)

3- й  учень. Зерном, із якого виріс роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» була розповідь сільського хлопчика-візника про відомого в кінці 60-х pp. XIXст.на Полтавщині розбійника Ва­силя Гнидку. Цю розповідь П. Мирний детально передав у своєму подорожньому нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого».

{Слайд. Хата В. Гнидки в селі Заїчинці Опишнянського по­віту Полтавської губернії. Фото. 1955)

Враження, що їх виніс Мирний з подорожі, були невідрад- ними, тяжкими. У житті трудящих народних мас письменник бачив економічну безвихідь, злидні, гніт, страждання, безпро­світну темноту.

{Слайд. Титульна сторінка рукопису роману братів Радчен- ків «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

2-й учень. Твори П. Мирного відрізняються глибоким зна­нням економічних і суспільних відносин, побуту, психології лю­дей, широким відображенням суспільного й особистого життя персонажів, що їх без перебільшення можна назвати художньою енциклопедією українського села II пол.XIXст. Такої прози до П. Мирного не мала українська література. Головним героєм її є народ, точніше маса найбіднішого й найбільш пригнобле- нного населення.

1-й  учень. Чим більше письменник замислювався над причи­нами злиденного існування селянської маси, тим чіткіше в нього з'являвся намір завдати по «великій реформі» та її провідниках концентрованого удару. Завдання це письменник здійснив у соці­альній повісті «Голодна воля», написаній на початку 80-х років XIX ст. і вперше надрукованій тільки в радянський час.

{Слайд. Репродукції картин. Одержують волю. Худ. П. Горо­бець. Олівець. 1949. Біля надбудованої хати. Худ. І. Філонов. Ву- гіль. 1955)

2-й  учень. Серед творів, написаних Мирним, одним із най­визначніших є соціальна повість «Лихо давнє й сьогочасне».

Як і в низці попередніх творів, у цій повісті Мирний відтворює різні епохи, прагне здобути сутність історичних епох кріпосної і пореформеної, усвідомити їх взаємозв'язок, їх якісні відміни, а головне, обидві епохи оцінити з народної точки зору.

{Слайд. Перша сторінка повісті «Лихо давнє й сьогочасне» з посвятою В. І. Василенкові. 1903)

3- й  учень. Зі спогадів М. Старицького. (З листа до П. Мир­ного від 6. 04. 1898р.)

«...Одержав я Ваше «Лихо», чудесне, художнє лихо... Боюсь я тільки, щоб цензура не вчинила «Лихові» лиха. Там дуже гос­трі сцени знущання панів над дівкою і безпросвітний стан голод­ного люду, у який поставив його уряд.

{Слайд. Репродукції. «На панщину». Худ. М. Іванов. Туш, перо. 1951. «Катування Марини». Худ. М. Іванов. Туш, перо, 1951)

1-й учень. Роман «Повія» є центральним і найвизначнішим твором П. Мирного. У ньому показано глибоку класову диферен­ціацію в пореформеному селі, зростання глитайської верстви сільської буржуазії (Грицько, Супрун, Карпо Здір та ін.). Особли­вою заслугою письменника є критичне зображення типів міської буржуазії (Загнибіда, Колісник, Ломакою та ін.). Таким чином, ще в свій час роман заперечував вигадки буржуазних націона­лістів про «безбуржуазність» української нації.

На жаль, тоді видруковано тільки дві частини роману. У ці­лому роман побачив світ тільки після Великої Жовтневої соціа­лістичної революції.

{Слайд. Титульна сторінка першого повного видання роману «Повія», здійсненного за радянської влади 1928 р.)

3. Слово вчителя

Справжню письменницьку славу принесли П. Мирному два ве­ликі романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та «Повія».

«Повія» одне з найбільших досягнень дожовтневої укра­їнської реалістичної прози. Це твір викривальної сили, роман про те, як розбиваються людські прагнення до краси й щастя, як нівечаться найкращі людські почуття, як під тиском капі­талістичних порядків гине цвіт, краса народна. Разом із тим це твір, перейнятий глибокою вірою в силу народу, в його здорову моральність, в краще майбутнє.

4. Розкриття алегоричного змісту назви

роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Воли символічний образ уярмленого селянства не ревли, якби було що їсти й пити.

Зображення життя й праці, мрій і сподівань селян улюб­лена тема Мирного-прозаїка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»). На відміну від І. Нечуя-Левицького, письменник не об­межився розкриттям соціальних конфліктів і тенденцій, об'єктом уваги для нього стала насамперед людина з її неповторним сприй­няттям світу, зі своїми переживаннями та почуттями. Брати Руд- ченки вперше в українській літературі досліджують внутрішній світ героя, його психічний стан. Найяскравіше це виявилося в соціально-психологічному романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

5. Словникова робота

Дати визначення понятьсоціально-психологічний роман, ком­позиція, тема, ідея твору, сюжетна лінія.

6. Історія написання роману

(повідомлення заздалегідь підготовленого учня)

Поштовхом до написання роману стала подорож Панаса Мир­ного з Полтави до Гадяча. 1874 року письменник у журналі «Правда» опублікував нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча», який і був покладений в основу майбутнього роману. Почута від візника розповідь про «трохи чи не на всю губернію звісного роз- бишаку Гнидку, що був засуджений на каторжні роботи», зоста­лися в пам'яті.

Робота над романом тривала 4роки (1872-1875). Немає нія­ких свідчень, що Мирний збирав додаткові матеріали про Василя Гнидку; вочевидь, письменник створив літературний тип образ Чіпки Вареника, якого поселив у селі Пісках (воно існувало на­справді) Гадяцького повіту (перейменованого в романі на Гетьман­ський). Готовий рукопис повісті П. Рудченко відіслав на рецензію братові Іванові, який виступив під псевдонімом Білик, відомому фольклористові та критикові. Той загалом схвально оцінив розви­ток сюжету. Але зробив низку зауважень. Основне в рецензії поради, вказівки, як соціально вмотивувати розбійництво Чіпки. П. Мирний у співавторстві з І. Біликом наполегливо працює над романом. Відомо, що письменник п'ять разів переробляв свій твір. У 1875р. Мирний закінчує роман, давши йому, за порадою І. Бі- лика, назву «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Таким чином, брати Рудченки працювали над романом упродовж 5 років.

Назву «Пропаща сила» Мирний дав другому виданню роману в 1903 році з чисто цензурних міркувань. У зв'язку з указом 1876 р. про заборону друкування книг українською мовою роман не міг бути надрукований у Росії. Його вперше було надруковано в 1880р. в Женеві. Близько чверті століття роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» царськими властями був заборонений. Тільки в 1903 р. твір уперше був надрукований в Росії.

7. Тренінг «Ланцюжок думок»

Символічність образу волів виявилася настільки прозорою, що брати були змушені навіть змінити при перевиданні (1905року) назву роману на «Пропащу силу».

На вашу думку, чому? Розкрийте алегоричний зміст такої на­зви. (Автори зображують долю селянина Ничипора Вареника, який зі злиднів «намагається вийти в люди», але уклад по- реформеного життя перетворює його на «пропащу силу» розбишаку, що весь свій розум і хист віддав справі нерозум­ного протесту, а згодом перетворився на лютого зарізяку)

8. Робота в читацькому щоденнику

Запис висловлювання О. Білецького.

Композиція роману подібна до «будинку з багатьма прибу­довами і надбудовами, зробленими неодночасно й не за строгим планом ».

Завдання: спростувати думку вченого письмово, визначивши композиційну структуру роману.

I  Дитинство, юнацькі та парубоцькі літа Чіпки; форму­вання його характеру.

II Історія с. Піски.

III Причини, що поставили Чіпку на «слизьку дорогу».

IV  Трагедія бунтаря-розбишаки, «пропащої сили».

II.Закріплення вивченого матеріалу

1. Слово вчителя

Про цілісність особистості видатного письменника-реаліста, його самовіддане служіння словом народові О. Гончар сказав так: «Була мета, висока і благородна, яка спонукала його працювати ночами, вслухатись у голоси, що долинали з мороку вируючої дійсності. Цілеспрямована, зігріта глибокою любов'ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина суворий літописець епохи».

2.Продовжити речення

  Поштовхом для роботи над великим епічним полотном стало...

  Співавтором роману є...

  Роман не міг бути надрукованим у Росії у 1876 р. через...

 За жанром роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є...

 У поняття «композиція твору» входять...

  Основні причини жалюгідного становища селян у суспіль­стві це...

  Стрижневою сюжетною лінією роману є...

III. Оцінювання

IV. Домашнє завдання

1. Визначити основні та другорядні сюжетні лінії роману (за­писи здійснити в читацькому щоденнику).

2.Підготуватися до розгляду проблеми«Що зробило Чіпку Ва­реника «пропащою силою? », використовуючи текст твору (при потребі, матеріал підручника).


Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали