ОСИП ТУРЯНСЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЄВОГО Й ТВОРЧОГО ШЛЯХУ ПИСЬМЕННИКА. «ПОЗА МЕЖАМИ БОЛЮ». ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ МОТИВИ Й ГУМАНІСТИЧНІ ЦІННОСТІ

Мета: ознайомити учнів із творчістю Осипа Турянського, дослідити зовнішню й внутрішню структури твору «Поза межами болю», принципи організації системи персонажів, визначити жанрову специфіку твору; розвивати аналітичне мислення учнів; пробудити патріотичний дух та любов до Батьківщини, вихо­вувати інтерес до творчості письменника.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет письменника, епіграф.

Поет мусить пройти найглибше пекло буття й найвищі небесні вершини людського щастя.

Тоді його слово буде хвилювати.

Осип Туринський

ПЕРЕБІГУРОКУ

I.  Організація початку уроку

II.Мотивація навчальної діяльності

III.    Повідомлення теми, мети уроку. Робота з епіграфом

Поясніть, як ви розумієте слова Осипа Турянського.

IV.    Перевірка домашнього завдання

Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях Осипа Турянського

Майбутній письменник народився в с. Оглядів Радехівського району на Львівщині в селянській сім'ї. Був найстаршим серед восьми дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львів­ської української гімназії, потім закінчив філософський факуль­тет Віденського університету. Там же захистив докторську ди­сертацію.

Перші оповідання були опубліковані 1908 р. З 1910 р. Осип Турянський викладає українську мову та літературу в Перемишлянській гімназії. Восени 1914 р. учителя української мови та літератури Перемишльської гімназії, випускника філософського факультету Віденського університету, мобілізовано до війська та відправлено на сербсько-австрійський фронт, де О. Турянський потрапляє в полон. Він один з 60 тисяч австрійських полонених, яких відступаючі напівживі серби етапують засніженими горами, й один із небагатьох, кому пощастило вижити. Пережите в таборі для інтернованих на італійському острові Ельбі письменник від­творив у повісті-поемі «Поза межами болю». Після повернення з Італії до Австрії О. Турянський викладає право у Віденському університеті, потім працює в Галичині, займається видавничою та педагогічною діяльністю. Недаремно Осип Турянський повер­нувся з війни «диваком», що розгублено й непевно почувався в постапокаліптичному світі («болото,— як він висловлювався,— здорове для легенів, але вбивче для душі»). Коли 1921 р. у Відні нарешті вийшла друком його книжка, «невдячний» Турянський влаштував видавцеві скандал через те (а сприймалося як «лише через те»), що той на обкладинці (в якій, за визнанням тогочас­ного критика, не було «ні сліду якоїсь буденної журналістичної тенденції») вмістив рекламу модної кравецької фірми. Свідок того, як вимерзали інші люди — трагічно безшкірі, сприймав цілком узвичаєну суспільством комерціалізацію як цинічне блюз­нірство.

Підірване сербським полоном здоров'я швидко тануло, і 1933 р. письменника не стало. Тільки через п'ятдесят років його ім'я та літературна праця були гідно пошановані.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Лекція вчителя.

Жанрова своєрідність твору «Поза межами болю»

Існують теоретичні роздуми літературних критиків стосовно генологічної самобутності твору, що увінчався найрізноманіт­нішими жанровими ореолами: «поема» (Р. Плєн, С. Пінчук), «повість» (Р. Федорів), «повість-поема» (С. Пінчук), «модернаепо­пея» (М. Селегій), «поема-симфонія» (3. Гузар), «роман» (М. Іль- ницький). Така концепція взаємозв'язку індивідуально-авторської творчості з категорією жанру зумовлена проблемою еволюцій­ної самосвідомості культури XX ст., власне самим мистецьким життям з його намаганням відшукати власну форму вираження.

Найчастіше визначають жанр твору «Поза межами болю» як анти­воєнна психологічна поема в прозі.

У долю цього незаперечного факту вплітається технічна пись­мова оздоба твору: майже кожне нове речення, обрамлене поетич­ною ритмізованою прозою, починається з абзацу й має вигляд віршових рядків. До ліричного мережива тексту належить й ціла лавина пунктирних ліній (у даному випадку до уваги беремо тільки перше видання твору письменника: Туринський О. Поза межами болю.— Відень-Чікаґо: Вид-во компанії «У.-М.-НА», 1921) — то струни авторового болю настроєні на мовчання, яке огортає загадкові розлогі горизонти думок і почуттів. Дослі­дження графічного аспекту ліричної форми «Поза межами болю» О. Турянського лежить у глибині застиглого трепету експресіо­нізму, що в письменницькій практиці визначається великою кіль­кістю тире, крапок, у решті речень у вигляді дужок.

Іноді здається, що основному сюжету нікуди дітися й він ось- ось має вийти за межі «реального,» звернути в абстрактну сторону індивіда, що відповідає його внутрішньо-духовному потенціалу. Наприклад, тоді, коли автор як персонаж, замкнувшись у свій світ бажань і спогадів (різдвяна картина), був представлений «потоком свідомості», ірраціональною хвилею простору й часу. Епічний принцип зображення сюжетної канви твору характери­зується й тим, що автор часто охоплює все життя людини чи най­важливіші її моменти. Адже в «Поза межами болю» із розповідної форми дізнаємося про трагічне життя Штранцінґера, який осліп через поранення в одному із боїв. Його мати з розпуки померла, а наречена наклала на себе руки. Із діалогу між персонажами стає відомо, що в Саба нікого не було з рідних, а Пшилуського зра­джувала дружина. Перед очима Оглядівського, який був у перед­смертному стані, промайнуло все його життя. Письменник, пере­тинаючи межі ліричної форми твору, забезпечує героям істинно епічну повноту буття, розгортає справжню історію їхньої душі.

2.Теорія літератури

Поема в прозі — ліро-епічний твір, написаний прозою, у якому оповідь про історичні події й події житя героїв розкривається через сприйняття й оцінку оповідача.

3.Фронтальне опитування за змістом твору з елементами ідейно-художнього аналізу

• Чому автор вирішив написати про своїх загиблих товаришів? (Письменник воював від час Першої світової війни, зазнав

жахів полону. Тіні загиблих товаришів з'являються у сні і наяву. Цей твір є своєрідним жалобним вінком)

•  Як визначив жанр свого твору О. Турянський? (Повість- поема)

•   Перелічіть друзів у нещасті (Штранцінґер, Добровський, Ніко- лич, Сабо, Бонні, Пшилуський та Оглядівський (саме від особи останнього ведеться розповідь)

•   Зачитайте, як у передньому слові автор зазначає, що вони стали жертвою злочину. («Це був злочин, якого люди і при­рода допустилися на нас і який і нас приневолив стати зло­чинцями супроти духа людства»)

•   «Ідуть живі трупи по трупі природи». Який художній засіб використав автор у цьому уривку? З якою метою? (Письмен­ник досить точно використовує оксюморон, щоб передати весь жах ситуації, в яку потрапили герої твору)

•  Проаналізуйте тропи в поданому уривку: «Чорні хмари за­крили заздрісно сонце і блакить неба й повисли над ними, як велетенські чорні крила всесвітнього духа знищення». (Мета­фори, епітети)

•  Чому Штранцінґер, який просувався зі своїми шістьма това­ришами, раптом зупинився? (Від надмірної втоми)

•  Що було єдиним спадком для Штранцінгера, що лишила йому воєнна доля? (Він був сліпий, і скрипка — та єдина його відрада)

•   Як було вбито охоронця? (Сабо ударив його палицею по голові)

•   Чому люди були приречені на смерть? (Ні крихітки їстівного, навколо були засніжені гори, урвища й безодні)

•  Щоб вижили інші... Хто повинен був померти? (Помре най- слабший)

•   Як визначити найслабшого? (Вони будуть скакати, танцю­вати навколо того корча, поки хтось не впаде)

•   Яка одна-єдина думка була під час руху в кожного з чолові­ків? («Без найменшої тіні спротиву почали скакати людські скелети, замерзлі з морозу, смертельно вичерпані голодом, бігати і скакати довкола корча. Лише одна думка вводила в рух їх закостенілі ноги: «Скачи, скачи і витримай... а то, може, твої власні товариші тебе доб'ють!»)

•   Що допомогло вижити героєві-оповідачеві? (Слабенькі ручки сина, які він ніби відчував на шиї, тримали його)

•   Хто як себе поводив під час танцю? (Добровський сміявся й показував елегантні фігури танцю, бо був колись балетмей­стером, розмовляв з коханою жінкою, говорячи, щоб не ляка­лася його теперішнього вигляду. Один упав знесилений, але

зараз же підхопився, як м'ячик, боячись виявитися найслаб- шим. Бонні плакав, кликав маму)

•   Найслабшим виявився Бонні. Назвіть його останнє прохання.(Попросив передати якісь гарні слова його мамі й заспокоїти її, що помер він у теплій хаті на м'якій постелі)

•   Що зробили з одягом Бонні? (Товариші стягли з трупа вбрання і розпалили вогонь)

•   Біля вогнища кожен герой розповіді постає як особистість в екстремальній умові... Продовжіть думку. (Мовчазний слі­пий Штранцінґер у відчал і з бажання віддати останнє спа­лює у вогнищі свою скрипку («Оця скрипка — це його очі»); Сабо рве банкноти, що їх підступним чином здобув на війні, і розмірковує, що то значить мати гроші; Оглядівський (опо­відач) марить дружиною й синочком; Добровський (колишній організатор світських балів) біля вогнища філософськи заува­жує: «Ми вже не маємо гроші і також не потребуємо гроші. Тепер ми стали людьми»)

•   Які були слова Добровського стосовно долі Бонні, коли това­риші сиділи біля вогню? («Оце має бути людська доля! Вро­дилася людина, плакала, сміялася, співала, навчилася ходити і при чимчикувала, сердешна, аж сюди, щоби після найстраш­ніших мук покластися тут, у тій проклятій льодовій пус­тині на спочинок»)

•   Що засуджує письменник у своєму творі? (Письменник засу­джує потворні явища життя, жорстокість війн і кровопро­лить)

•   Визначте стиль повісті-поеми. (Стиль повісті Осипа Турян­ського «Поза межами болю» належить до напряжу класичного експресіонізму в розвитку української літератури початку XX ст., у якому мистецтво тісно пов'язане з реальністю, проте вираження знаходить через дослідження глибинних психологічних і душевних процесів, що відбуваються в людині. Утворі О. Турянського зображено загострене суб'єктивне сві­тобачення через призму переживань та емоцій автора в екс­тремальній ситуації)

VI. Закріплення вивченого

1. Сформулювати проблеми, які порушує у творі Осип Турин­ський.

Орієнтовна відповідь. Осип Туринський порушує багато проблем у цьому творі: держава й людина; війна й людина; війна

й політичні амбіції верхівки; влада грошей; збереження духо­вності й моральних цінностей. 2. Спираючись на цитати, визначити основну ідею твору.

•  «Хай би боги, царі і всі можновладці, що кинули людство у прірву світової війни, перейшли оце пекло мук, у якому люди караються!».

•  «Тоді боги стали б людьми, а люди братами».

•  «Навіщо ми, люди, вбивали людей?». Відповідь:ідея протесту проти війни.

VII.  Підсумок уроку

•  Які моменти з біографії О. Турянського вам особливо запам'я­талися?

•  Назвіть основні риси експресіонізму.

•  Дайте визначення поемі в прозі як літературному жанру.

VIII.          Домашнє завдання

Підготувати усний літературознавчий коментар про мистецьку спадщину Осипа Турянського.