О. СТОРОЖЕНКО «СКАРБ». СКАРБ - УЗАГАЛЬНЕНИЙ ОБРАЗ ЩАСТЯ. ПОВЧАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ОПОВІДАННЯ

Мета:     продовжувати опрацьовувати ідейно-художній зміст тво­ру О.Стороженко «Скарб», звертаючи при цьому увагу на скарб як узагальнений образ щастя, з'ясовуючи повчальний характер оповідання; розвивати культуру зв'язного мовлен­ня, увагу, пам'ять, логічне мислення, вміння грамотно ви­словлювати власні думки, співставляти, робити висновки; виховувати пошану до звичаїв українського народу, його традицій; прищеплювати риси доброти, працьовитості, гу­манного ставлення до оточуючих.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет О. Стороженка, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

1. Конкурс «Інтелектуал»

Учні розподіляються на дві команди, обираються капітани. За 5—7 хви­лин необхідно розгадати кросворд «О. Стороженко. Життя і творчість. Оповідання "Скарб"».

Завдання для першої команди.

 

По горизонталі: 1. Парубки хотіли взяти Павлуся із собою для пошуків скарбу на... (Щастя) 2. Батько Павлуся хотів, щоб його син навчався у... (Школі) 3. Руки у Павлуся були як у... (Панночки) 4. Місце, де Павлусь іноді так кричав, «буцім з його чортяка лика дере». (Церква) 5. Ті, хто закинули хорта через вікно Павлусевої хати. (Парубки)

По вертикалі: 6. Назва твору О. Стороженка. («Скарб»)

Завдання для другої команди

 

По горизонталі: 1. Область, де народився О. Стороженко. (Чернігівщина) 2. Хто із українських письменників назвав О. Стороженка «талановитим оповідачем». (Франко) 3. Назва журналу, в якому друкувалися більшість українських творів О. Стороженка. («Основа») 4. Після смерті батьків за Павлусем доглядали... (Най­мити) 5. «За один сільничок меду» мати пообіцяла подарувати попу... (Теля) По вертикалі: 6. «Скарб» для О. Стороженка це... (Щастя)

2. Бесіда за питаннями

Дайте визначення поняттю «гумор».

Яким буває гумор? Наведіть приклади на вже раніше вивчених творах.

Назвіть риси характеру, які письменник намагається висміяти на при­кладі героїв своїх творів.

Як ви сприймаєте те, коли над вами сміються? Відповідь вмоти­вуйте.

Чому вважають, що сміх додає людині здоров'я?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

!V. Основний зміст уроку

Наше щастя чи наше нещастя залежить тільки від нас самих.

Монтень

1. Скарб — узагальнений образ щастя. Розповідь учителя

Яке цікаве слово «скарб»! Кожна людина по-різному його сприймає але водночас — це щось цінне, корисне, велике...

Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже цікаво автор розповідає про особливості пошуку скарбу. Для цього він звертається до народних уявлень, прикмет. Так, О. Стороженко говорить, що «...часом скарби і самі вилазять наверх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость...». Таким чином, письменник намагається звернути увагу читача не на самі пошуки скарба, а на те, що скарб має символічне (приховане) значення.

Розмірковуючи над смислом життя людини, автор зазначає, що скар­бом для кожного є його щасливе життя. Тож люди повсякчас і шукають свій скарб — щастя.

Наприкінці твору О. Стороженко запитує у читача: «Чи є щасливим Павлусь?» «Чи хотіли б ви мати таке щастя, як герой твору?»

Отже, кожному надається право визначитися у виборі щасливого шляху. Протягом життя люди шукають свій скарб, своє щастя. Як ви розумієте слово «скарб»?

1.2. Тлумачний словник містить таке пояснення цього слова:

Коштовності, гроші, цінні речі. // Коштовності, гроші і т. ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.

Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.

Хто-, що-небудь надзвичайної цінності, з винятковими достоїнствами. Якостями і т. ін. // Людина або річ, особливо потрібна, дорога для когось. // Багатство розуму, почуттів і т. ін. // Пестливе звертання до дорогої, любої людини.

Господарські речі; пожитки, майно. Хатній скарб.

заст. Кошти.

заст. Скарбниця.

заст. Поміщицьке володіння, маєток на Правобережній Україні.

Завдання: оберіть для себе визначення поняття «скарб», прокомен­тувавши його.

Складіть «доміно»: «Для мене скарб — це...»

Повчальний характер оповідання «Скарб» О. Стороженка

Бесіда за питаннями.

Що вас вразило під час читання оповідання?

Над чим вас примусив замислитися даний твір?

З якою метою, на ваш погляд, О. Стороженко використав у творі «Скарб» гумор?

Павлусь — це уособлення щасливої людини чи об'єкт для сміху? Відповідь вмотивуйте.

Який висновок ви зробили для себе, прочитавши даний твір?

О. Стороженко у своєму оповіданні повчає читача, намагається йому прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людя­ності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступ­ність, жорстокість, егоїзм...

Так, у творі автор зазначає:

«Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю».

«Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба».

«Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи».

«...Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав... »

«Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть... »

Чи погоджуєтеся ви з думкою автора?

Додайте до вже зазначених висловів власні твердження, висловлю­вання, міркування.

«Мікрофон».

«Щастя це — ...»;

«Для того щоб бути щасливим, я...».

Характеристика образу Павлуся

3.1. Цитатна характеристика героя.

«Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона (мати) ще возилася з ним. Як з маленькою дитинкою. Було власними руками годує, а він, теле­пень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює».

«Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще й котка співає, неначе над годовничком».

«...Його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. ...Зроду не то, щоб ціп або косу у раках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату».

«Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових...»

«... Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити. Тільки йому й роботи, що цілісінькій день їсть (а лопав здорово) та спить. ...Поспить на перині, лізе на піч поспати ще у просі. Пообідає і знов куня... »

«Лучалось, наймит вернеться з поля і навідається до Павлуся, а тому й голову важко держати на плечах».

«Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов».

«Се мій скарб, се мені Бог у вікно вкинув! А що?»

«Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. По­слав йому Господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він пудофет.... І віку йому таки чимало протяг Господь: до білого волосся доспався. Спав, спав, аж поки навіки не заснув».

Орієнтовний план до характеристики образу Павлуся.

Єдиний синок у заможніх батьків.

Зовнішність і портрет героя.

Автор про Павлуся.

Риси характеру героя:

а) ледачий; б) примхливий; в) байдужий; г) егоїстичний.

Інші риси Павлуся: а) любов смачно поїсти і поспати; б) відсутність друзів, постійна самотність; в) ставлення до батьків, наймитів, па­рубків, дружини, дітей.

Чи щасливий Павлусь? Значення цього образу.

Бесіда за питаннями.

Хто виховував Павлуся? З чим, на ваш погляд, це було пов'язано?

Чому батька не задовольняло те, як мати виховувала свого сина? Чим він погрожував з цього приводу?

Якою була реакція Павлуся на службу в церкві під час її відвіду­вання?

Як склалося життя Лежня після смерті батьків?

Чим пояснити пасивне ставлення Павлуся до вечорниць?

Як сам автор характеризує свого героя? («Телепень», «Лежень», «один­чик», «пахолок», «пуцьвірінок», «пудофет»)

Яким був режим дня у Павлуся?

Чи сміється О. Стороженко над своїм героєм?

Чи можна, на ваш погляд, вважати Павлуся щасливим?

Висловіть власне ставлення до цього героя.

4. Орієнтовний цитатний план оповідання О. Стороженка «Скарб»

«Послав... Господь на втіху одного тільки синка — Павлусем звали».

«Доріс Павлусь до парубка».

«...Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме не луч- че...»

«...Занедужала небога (мати) та й померла. За нею вслід батько ноги простяг... »

«Наймичка доглядала за Павлусем, як рідна мати».

«Раз на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба».

«Павлусь розпластався на перині і хропе на всю хату».

«Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі».

«...До Павлусевої хати, розмахали хорта й шпурнули у вікно».

«...Позбирав наймит гарненько дукати і сховав їх у скриню».

«Щаслива нитка до смерті не вірвалась Павлусеві».

«Що таке на світі щастя?»

V. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

На яке народне свято вирішило парубоцтво шукати скарб? а) Великдень; б) Зелені свята; в) Івана Купала.

Як парубки називали Павлуся?

а) Ненажерою; б) Поликом; в) Лежнем.

Парубки на пошуки скарбу вирішили взяти із собою Павлуся, бо: а) хотіли посміятися над ним; б) намагалися виманити його з хати; в) він був щасливим.

Вирушаючи на пошуки скарбу, хлопці заспівали: а) козацької; б) стрілецької; в) чумацької.

«Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость»:

а) велику ворону; б) худу кішку; в) миршавеньке козеня.

Парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта, який вдарився об поміст і розсипався:

а) грошима; б) смарагдами; в) дукатами.

Якою «зброєю» захищав наймит Павлуся від парубків? а) Рогачем; б) лопатою; в) ціпком.

Зібравши цінності від хорта, наймит сховав їх у: а) таємну схованку; б) скриню; в) хліву.

У фразі: «сам скарб його знайде» О. Стороженко використав такий художній засіб, як:

а) епітет; б) порівняння; в) метафору.

Господь послав Павлусю діточок:

а) таких, як він сам; б) слухняних і працьовитих; в) улесливих і підступних.

Розмірковуючи над смислом поняття «щастя» стосовно героя, О. Сто­роженко вважає, що той його має, хто:

а)            працює з раннього ранку до пізньої ніченьки;

б)            увесь свій вік нічого не дбає; в) кмітливий, рухливий і винахідливий.

Ім'я якої собаки згадується у творі, що стереже гроші скупого? а) Кузько; б) Рябко; в) Найда.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Чи є щастя постійним відчуттям? З чим це пов'язано? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору О. Стороженка «Скарб».

Що, на ваш погляд, необхідно для того, щоб бути щасливим? Як з цього приводу висловлюється автор у своєму оповіданні?

Кого має на увазі письменник, зазначаючи: «... і голодний, і холодний, ще гірш од якого-небудь бідолахи»:

а) наймита Павлуся; б) собаку; в) коня. Картка № 2

Для чого О. Стороженко відобразив у творі «Скарб» селянський побут, звичаї українського народу. Наведіть приклади з оповідання.

Що ви розумієте під словом «скарб». Яким скарбам ви надаєте пере­вагу? Свої думки обґрунтуйте.

Якою приказкою закінчується твір «Скарб» О. Стороженка?

а)            «Хто багато бажає, той щасливим не буде»;

б)            «Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливим»;

в)            «Хвалить шинкар п'яницю, а дочки своєї за його не віддасть!» Картка № 3

Чи погоджуєтесь ви з думкою О. Стороженка: «...як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати»? Власні міркування вмотивуйте.

Висловіть власне ставлення до того, в яких умовах зростав Павлусь. Щоб ви порадили батькам героя стосовно його виховання?

«Душа не буде голодною у того, хто: ... »

а) другого нагодує і заспокоє; б) розвеселить ближнього; в) заздрить іншим.

VL Підсумок уроку. Відповіді на питання

Поясніть символічне (приховане) значення образу скарбу в оповіданні О. Стороженка.

Чим повчальний даний твір?