Б. ХАРЧУК. «ПЛАНЕТНИК». КАЗКОВЕ І РЕАЛІСТИЧНЕ В ПОВІСТІ-ПРИТЧІ, ЧАС ТЕПЕРІШНІЙ І МАЙБУТНІЙ У НІЙ

Мета:     ознайомити школярів з життям і творчістю Б. Харчука, роз­почати опрацьовувати його твір «Планетник», звертаючи увагу на казкове і реалістичне, теперішній і минулий час в повісті-притчі; з'ясувати особливості жанру твору; розви­вати вміння виразного читання з відповідним коментарем, висловлювати власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, любові до творчості Б. Харчука, прагнення робити добро, творити красу; відповідальність за свою справу і свої вчинки. Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Б. Харчука, бібліотечка-виставка його творів, репродукції з пейзажами, дидактичний матеріал (тестові зав­дання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями

Чим казка відрізняється від інших творів художньої літератури?

З якою метою митці слова у своїх творах застосовують казкові еле­менти?

Чому опис природи є невід'ємною частиною кожного художнього твору?

Яким чином життя людини пов'язано з природою? Чим є природа для кожного із нас?

На прикладі яких відомих вам художніх творів письменники намага­ються прищепити читачам любов до природи, бережливе ставлення до неї?

Прокоментуйте народне прислів'я: «Природа одному мама, а другому мачуха».

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

...Щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі.

Б. Харчук

Був дорослим, а в душі залишався дитиною.

Багато втрачав у житті, та не загубив головного — здатності дивуватися.

Роксана Харчук

1. Життєвий і творчий шлях Б. Харчука. Матеріал для вчителя

БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

Прозаїк. Народився в с. Лозах на Тернопільщині в бідній селянській родині. Змалечку спрагло тягнувся до книжки, що допомагала «відкрити не знаний маленьким селюком світ, загострила його увагу до Слова» (М. Слабошпицький).

На далекому хуторі, що самотньо стояв серед полів, разом з телятами, курчатами та кошенятами ріс хлопчик. Його мама й тато мали багато клопотів по господарству, тому малий здебільшого був сам. Здавалося, сам, а насправді — з усім довколишнім. Все було живе, все мало свою мову. Той хутір був цілою країною: обкопаний ровом, де збиралася весняна вода, біля воріт чатувала варта — старі липи, біля хати добрий дух: розлога яблуня. Щороку бузько приносив у ту країну весну, і щороку збирав у вирій літо» (Донька Бориса Харчука Роксана).

Вищу освіту здобув у Полтавському педінституті та в Літературному інституті ім. М. Горького. Тривалий час працював журналістом. Автор багатьох книжок, оповідань та повістей, романів «Волинь», «Місяць над майданом» та «Кревняки». У них письменник намагався правдиво розповісти про свій народ, через художнє слово передати його найза- повітнішу мрію про свободу. Через те не всі твори митця в радянські часи друкувалися. Так, повісті «Вишневі ночі», «Мертвий час» у повно­му варіанті з'явилися лише в 90-х роках. Чимало написав і для дітей («Зазимки і весни», «Горохове чудо», «Діана», «Теплий попіл!», «Йосип з грошима здачі», «Ой, Морозе, Морозенку», «Шайтана» та ін.).

«Світ для нього залишався таємничим і незбагненним. Може, тому так любив дітей. З ними йому було легко і втікав сум; дозволяв себе смикати за довгого носа, за вуха, гратися в собаку, коли його легенько кусали, в коня, коли на ньому їздили. Закінчувалася гра — і починалася казка про те, що бачило око і чуло вухо. От бджілка: куди летить і як живе, чи щаслива? Бджілка-трудівниця, а метелик — лінько, йому все гульки! Але, гарний! Десь у самого сонця позичив фарби...» (Роксана Харчук).

Теорія літератури

Повість — епічний прозовий твір, який характеризується одноймен­ним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

Притча — коротенький фольклорний або літературний розповідний твір навчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття.

Робота над твором Б. Харчука «Планетник»

Виразне читання цікавих, на думку учнів, епізодів твору з подальшим їх коментуванням.

Тема: розповідь бабусі агроному про цікаву історію з хлопчиком (Пла- нетником) у часи кріпаччини, порозуміння героя з природою і зневаж­ливе ставлення до свого народу.

Ідея: уславлення доброти, чуйності, щирості, працьовитості, відпові­дальності до справи, яку доручено; засудження зла, підступності, жаги до збагачення, егоїзму.

Основна думка: а)кожну хвилину свого життя людина повинна при­свячувати для створення та примноження добра, краси на благо інших; б) «...жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».

Жанр: повість-притча; Б. Харчук визначив свій твір як повість-ле- генду.

Легенда (лат. legenda — те, що необхідно прочитати) — сказання чи оповідання, створені народною фантазією, де сполучається реальне (історичні особи, події) і фантастичне, казкове.

Композиція.

Розповідь у творі ведеться від першої особи.

«Планетник» має специфічну ознаку, оскільки побудований як твір у творі, тобто має дві сюжетні лінії, два часи (теперішній і минулий):

квартирування агронома в Олени Булиги;

життя Планетника.

Експозиція: приїзд агронома у Вербівці; дитинство Планетника. Зав'язка: розповідь Олени Булиги агроному про Планетника; зустріч хлопця з дідом Капушем.

Розвиток дії: навчання хлопця у діда Капуша. Кульмінація: народний суд над Планетником, вирок — страта. Розв'язка: мати за допомогою нарциса звільняє сина від ув'язнення; Планетник, перетворившись на вогняну кулю, піднявся у небо.

Сюжет.

У село Вербівці приїжджає агроном. Йому порадили стати на квартиру до бабусі Олени Булиги. Стара відмовилася брати гроші за квартиру, бо вважала гроші за ніщо. Теплими травневими вечорами бабуся розповідала агроному легенду про Планетника (хлопчика, а потім юнака).

У легенді йдеться мова про часи кріпаччини. Жила жінка з сином, який дуже полюбляв рослинний і тваринний світ. Ставши дорослим, він допомагає матері по господарству, випасає селянську худобу. Хлопець надзвичайно обдарований, працьовитий, допомагає людям.

Випасаючи овець, хлопець зустрічається з дідом Капушем (чарівни­ком). Чарівник повчає хлопця.

Одного року, коли великі зливи, а потім засуха завдали шкоди уро­жаю, люди звинуватили в тому Планетника (за їх думкою, він знався з нечистою силою), хоча він до цього не був причетним. За це люди прокляли Планетника і вирішили стратити його, звинувачуючи «чародія» за всі біди на землі.

Хлопець в ув'язненні.

Мати за допомогою квітучого нарцису звільняє сина. Хлопець з благо­словення матері, перетворившись на вогняну кулю, піднявся у небо. Наступного дня люди не знайшли Планетника.

Проблематика твору:

добро і зло;

відповідальність за справу, яку доручено;

батьки і діти;

суть людського життя;

моральний вибір кожної людини;

яке воно — щастя.

Казкові елементи у творі:

за наказом хлопчика дощова хмара рушила тушити сосну від по­жежі;

наявність чаклунства (ворожіння);

блакитна квітка (лісовий дзвіночок) сама потягнулася до хлопця, коли той хотів її погладити;

з бузинового куща з'явився дід Капуш, який править світом;

поведінка діда Капуша («Повів оком в один бік — квіти перестали цвісти, дерева відхитнулися; повів у другий бік — дикі звірі похова­лися».)

планетник викликає дощ;

нарцис розмовляє;

мати за допомогою нарциса звільнила сина від кайданів, коли той перебував у в'язниці; хлопець перетворився на вогняну кулю і відлетів у небо.

Часовий простір у творі.

Теперішній — сучасність.

Приїзд агронома; його квартирування у бабусі; виведення курей за допомогою інкубатора, наявність різноманітної техніки (трактори, репродуктор, який повсякчас працював у бабусиній хаті; електрика).

Минулий час — кріпаччина.

Панство, мати повинна була сплачувати подушне, відпрацьовувати кріпаччину; вбрання героїв, характерне для ХУІ—XVIII століть (камізель- ка, личаки, каптур, кунтуш).

Народознавство у творі.

Приказки.

Хліб у поті чола.

Земля — найпривітніша людська домівка.

З любові й терпіння народжується людина і хліб.

Природа — наша мати. За гріш не купити маку, а за гривню — прав­ди.

Народна мудрість.

Є таке наврочливе око, що його все на світі боїться.

Всередині рожевий віночок — непорочність зі знаком сонця (квітка нарциса).

Людина і чаклунство.

відвідування матері з сином знахарки, яка лікувала хлопця тим, що «качала й виливала куряче яйце».

«Село звинувачувало відьом, нечисту силу: це вони наслали спеку. Зібрався хресний хід, кропили, обходячи поля».

Свята.

Люди для того їх і понаставляли, щоб легше було перебути зиму. Мати внесла в хату снопа, а він водив коляду, стукаючи в замерзлі вікна, про­сячи дозволу славити сонце, яке повернуло до тепла й привело Новий рік. Потім на озері прорубано ополонку — святили воду, а він вийшов із-за пазухи й пускав голубів: вода — на здоров'я, голуби — на щастя. Їли кутю... найбільше свято — воскресіння трави...»

Прикмети.

«...Птиці — тлумачать явища природи, а звірі охороняють її. ...Бусли рано відлетіли у вирій, білки полиняли до тепла — це віщувало теплу зиму. ...Осінь відповідає весні — і прикладав осінні дні до весняних, які ще колись настануть».

«Він пригадав зиму, вираховував, які зимові дні співпадають з літ­німи: виходило — міцні водохрещенські морози відгукнулися спе­кою».

«Журавлі відлітають у вирій, накурликували йому зі свого прощаль­ного ключа, коли повернуться, а ведмідь, залягаючи в барлогу, спо­віщав своїм ревінням перед зимовою сплячкою, коли прокинеться. І зайці приплигували обгризати щепи, та він виносив їм сіно, щоб не псували молодняка, залишали пучки своєї шерсті, як знак, коли вони перший раз окотяться. Одначе головне віщували сонце, місяць і зорі...»

«...Зима без снігу — рік без хліба».

3.12. Обговорення змісту частини твору, коли агроном оселяється у бабусі (теперішній час твору) за питаннями:

Яким чином агроном спинився у селі Верхівці та в Олени Булиги? («...Перекинули агрономувати під Славуту.., де й порадили стати на квар­тиру до...»)

Опишіть зовнішність Олени Булиги, посилаючись на текст твору. («...Із сунутій на потилицю хустині, в камізельці, сиділа на дубовому порозі, спустивши ноги в шкарбунах на зачовганий камінь, і дивилася в небо»)

Через що бабуся спочатку не хотіла приймати квартиранта? («Так у мене нема корови. ...Товчу і товчу вермішель з плавленим сиром, а вам же треба і молочка, і...»)

Яким було помешкання літньої жінки? («...Веранда, кухня, спаль­ня — скрізь прибрано, чисто. В світлиці на вікнах, на столі квіти, на застеленому дивані горою вишиті рушники, подушки. Пахне зіллям. Нема кому смітити, вносити нелад»)

За якої умови бабуся пустила до себе агронома на квартиру? («Мені б живе слово, бо я говорю зі всім на світі й сама з собою. Живіть, може, мене поховаєте...»)

Що вам відомо про минуле бабусі? («Колись боялась проспати на­ряд... невгамовна, працьовита змолоду, вона залишалася непосидючою, чепурною й охайною на старість»)

Що свідчить про працьовитість Олени Булиги? («Стара до пізньої пори, аж до заходу сонця, поралася в городі. Вставала ще до сигналу мого самоскида, будила мене й уже була зарошена: від неї віяло кропом, морквою, петрушкою і прозорим світанком»)

Чому Б. Харчук світ називає чарівним? («На Україні скрізь є такі неви­мовно дивовижні місця, які полонять своєю красою, так і підмиває, так і хочеться гукнути самій природі — годі, зупинися, нічого красивішого більше не треба...»)

Як душевна доброта, працьовитість Олени Булиги пов'язана з при­родою?

Для чого бабуся щовечора розповідала квартиранту легенду про Пла- нетника?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

За фахом квартирант, який оселився в Олени Булиги: а) учитель; б) тесля; в) агроном.

Біля хати бабусі цвіла:

а) вишня; б) слива; в) липа.

Ввечері літня жінка спостерігала, як:

а)            метелики кружляли навколо ліхтарика;

б)            між зорями летів супутник; в) кіт полював на горобців.

У приміщенні хати, де жила Олена Булига, пахло: а) ліками; б) зіллям; в) квітами.

Визначаючи обсяг плати за квартирування, бабуся висловлювалася:

а)            «За гріш не купити маку, а за гривню — правди»;

б)            «За гроші не купиш не батька, ні матері, ні родини»;

в)            «Нащо нам гроші, коли ми й самі хороші!»

У магазині агроном-квартирант купував:

а) ковбасу і цукерки; б) хліб і згущене молоко; в) сметану і печиво.

Протягом дня стара:

а) доглядала сусіднє немовля; б) в'язала або шила; в) поралася в городі.

Тваринне господарство Олени Булиги складалося з: а) собаки та кози; б) курей та кота; в) качок і гусей.

З двору, де жила бабуся, можна було спостерігати за бурхливою річкою:

а) Самара; б) Вілія; в) Тінул.

Олена Булига розповідала своєму квартиранту легенду про Планет- ника:

а) травневими вечорами; б) під час обіду;

в) коли поралася біля печі, готуючи йому сніданок.

Хата літньої жінки стояла:

а) під горою; б) неподалік від озера; в) біля лісу з червоного сосняку.

Характеризуючи бабусю, про неї можна сказати, що вона: а) мовчазна; б) легковажна; в) працьовита.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Що мала на увазі Олена Булига, коли сказала: «Небо нам усе дарує...» Свої міркування обґрунтуйте, посилаючись на власний досвід і спо­стереження.

Чому автор твору вважає, що бабуся була невід'ємною частиною всього краєвиду? Відповідь обґрунтуйте.

Планетник — це...

а) старий дідусь-чарівник; б) дослідник-агроном; в) сільський хлопець. Картка № 2

Чим пояснити байдуже ставлення Олени Булиги до грошей? Чому вона їх вважала «просто за ніщо»? Як це характеризує героїню?

Як зрозуміти прислів'я: «За гріш не купиш маку, а за гривню правди»? Чи згодні ви з цим? Відповідь вмотивуйте.

Сидячи у хаті, через вікно якої хлопець спостерігав, як:

а)            мати розпушувала землю і садила насіння;

б)            на вечірньому небі сяяли зірки; в) кури на дворі розгрібали сміття. Картка № 3

Дослідіть, як письменник ставиться до бабусі. Свої спостереження вмотивуйте, посилаючись на факти з твору.

З якою метою, на ваш погляд, автор у творі так докладно описує місцевість, красу природи навколо помешкання Олени Булиги? Від­повідаючи, застосовуйте приклади з повісті-притчі.

«Інкубаторами» бабуся називала: а) індиків; б) курей; в) качок.

Підсумок уроку

Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VII. Домашнє завдання

Підготувати малюнок до повісті та скласти усний міні-твір на тему «Чи хотів би я бути Планетником».