Б. ХАРЧУК «ПЛАНЕТНИК». РОЗДУМИ ПРО СЕНС людського життя, МОРАЛЬНИЙ ВИБІР КОЖНОЇ ЛЮДИНИ

Мета:     на прикладі твору Б. Харчука «Планетник» дослідити, як автор примушує читача замислитися над сенсом людського життя, моральний вибір кожної людини; розглядати і ко­ментувати сюжет повісті; розвивати пам'ять, увагу, творчу уяву, логічне мислення, вміння обстоювати власну думку, доводити її, формувати кругозір, світогляд школярів; ви­ховувати почуття поваги до творчості Б. Харчука, любові до природи, її краси; прагнення робити людям добро, на­давати безкорисливу допомогу.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Б. Харчука, бібліотечка його творів, малюнки учнів до повісті «Планетник», дидактичний матеріал (тестові зав­дання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Перевірка домашнього завдання

Огляд малюнків учнів до твору Б. Харчука «Планетник» з відповідним коментарем.

Заслуховування усних учнівських міні-творів за повістю Б. Харчука «Планетник» на тему «Чи хотів би я бути Планетником».

Актуалізація опорних знань

1. Вікторина «Найуважніший»

Завдання: дати стверджувальну або заперечну відповідь на питання за твором Б. Харчука «Планетник».

Агроном спеціально оселився у бабусі, щоб та йому щовечора роз­повідала про Планетника. (Ні)

Олена Булига щодня очікувала на приліт гостя з далекого минулого. (Ні)

За жанром «Планетник» Б. Харчука — повість-легенда, як визначив сам автор. (Так)

У хаті бабусі було скрізь прибрано, чисто, пахло зіллям. (Так)

Досвідком агронома забирав самоскид, що возив на поля міндобрива. (Так)

Літня жінка любила городину і поралася на ній до заходу сонця. (Так)

Квартирант замість сплати за проживання у бабусі грошима повинен був доглядати за її господарством. (Ні)

Події легенди про Планетника відбуваються у часи нападу монголо- татар на Україну. (Ні)

Бабусю завжди супроводжував чорний кіт, який не мав імені. (Так)

Планетник був чародієм, який своїм чаклуванням завдавав людям чимало клопоту. (Ні)

Коли ще була молодою, Олена Булига працювала агрономом. (Ні)

Вперше зустрівшись з агрономом, бабуся запитала у нього: «А ви часом не впали з неба?» (Так)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 2. Бесіда за питаннями

Що, на ваш погляд, є найціннішим надбанням для людини — мате­ріальне чи духовне? Відповідь обґрунтуйте.

У чому виявляється краса природи краю, де ви живете? Свої спо­стереження прокоментуйте.

Яке призначення людини на землі?

Чи намагаєтеся ви застерегти свого товариша від негативного вчинку, який він планує здійснити? Якщо так, то яким чином?

Як казкове і реальне перемежовуються у творі Б. Харчука «Планет- ник»?

Чим схожі твори Б. Харчука «Планетник» і В. Шевчука «Панна квітів»? Відповідь узагальніть.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Основний зміст уроку

Життя — це наш обов'язок творить, де творчий кожний день і кожна мить...

П. Грабовський

Краси людини без землі і краси землі без людини нема.

Б. Харчук

1. Вступне слово вчителя про суть людського життя

Життя... Таким коротким воно здається для людини. А як хочеться багато зробити!

Ще маленькою людина прагне самоутвердитися, пізнати нове, цікаве, корисне, а потім, ставши дорослою, передати ці знання наступному поколінню.

Чи ніколи ви не задумувалися над смислом життя? Що хоче отримати кожний від нього? Здоров'я, кохання, матеріального благополуччя, владу над іншими...

Дійсно, людина сама визначає власні пріоритети. Але як зробити так, щоб прожитий час не був марний, витрачений на якісь дрібниці?

Людина живе у суспільстві, тому вона повинна співвідносити власні інтереси з інтересами оточуючих.

Так, для Планетника головним у житті є:

любов до людини праці;

збереження природи, її краси;

робити добро;

надання безкорисливої допомоги;

шанобливе ставлення до матері. Не забувайте, що ми — Люди!!!

2. Обговорювання висловлювань з твору про сенс людського життя, моральний вибір кожної людини

«Ми всі, мов листя на дереві,— кожен листочок інакший».

«Краса безборонна і беззахисна у світі...»

«...Усе живе, усе для чогось призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?»

«Що не бачиш оком, що не чутне вухом, що не понюхаєш, що не відчуєш шкірою, те невпізнано відгукується у нас, у всьому сущому».

«Життя землі залежить від життя сонця... »

«...Повинен знати стільки, скільки може знати людина».

«...Що відбувається в небі, те відразу ж дістається і землі».

«...Найвища радість людини — орати й сіяти».

«Ми залежимо від зерна: людина, звір і пташка. І ми самі як зер­но — вийшли із землі».

«Земля — найпривітніша людська домівка».

«...Світ збудувався і держиться на двох силах — на потузі любові й на по­тузі терпіння. ...З любові й терпіння народжується людина і хліб».

«Хіба є більше зло, як тупа і сліпа заздрість?»

«Людина — дитина неба й землі».

«...Щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили при­роди, до волі і єдності».

«Шукай пізнання у трьох коренях — у землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і у самому собі, у своїй душі».

«Я хочу жити у згоді з людьми, з усім...»

«...Робити — це і є жити у згоді зі всім світом».

«Не стояти осторонь спостерігачем, а бути у самій середині цієї краси, належати їй, як і вона тобі. Її закон — твоє правило: не нівечити листочка з дерева. Листочок і ти — ви обоє народилися з діяння. І, наслідуючи листочок, уподібнюючись йому, як він умивається росою, так і собі, вмиваючись працею діяти і примножувати красу світобудови, не засліплюючись корисливістю».

«...Ти дій — для людських поколінь».

3. Опрацювання подальшого ідейно-художнього змісту повісті за питаннями

Коли ви вперше знайомитеся з Планетником? Як про це зазначає Б. Хар­чук у творі? («Планетник був малим хлопчиком. Він, як усі ми, прилетів з вирію казки на свій берег. Тоді й не помишляв, що йому судилося стати бурівником, хмарником. Бо хто знає, що йому написано на роду?»)

За чим спостерігав малий хлопець під час роботи матері на землі? («Мати, не розгинаючись, розпушувала холодну землю, лазала на колінах, розминаючи кожну грудочку, дихала, хуркала на неї, віддаючи їй своє тепло і свій дух; вправно пробивала пальцями ямки і жваво та побожно тикала й тикала, набираючи з пролому насіння, яке вигрілося у численних вузликах за зиму»)

Як хлопчик розумівся з домашньою худобою? («Маленьке телятко, дрібні ягнятка жили в хаті. Хлопчик розумів їх мову, сам мукав і бекав: разом чекали тепла»)

Про що мріяв герой твору? («Найбільшою мрією стало самому щось посіяти і щоб воно зійшло. Хлопчик і робив це, наслідуючи маму»)

За якими правилами будували селяни хати у часи кріпацтва? («І хати ставили без жодного цвяшка — не те що зараз. Одначе, перш ніж зрубати зруб, а чи виліпити ліплянку, відводилося місце, яке рідко дарував кріпакам пан, а частіше воно переходило в посаг. Зводилась хата, а навколо неї вже й росте, і цвіте»)

Яку рослину мати дозволила пересадити сину? (Нарцис) Як він по­ставився до цієї справи? («Хлопчик присів біля нарцисового кущика, обдивився його зі всіх боків, погладив гривку, яка зійшла з-під снігу, зеленіючи, і почав викопувати. Робив це своїми пальчиками. Не по­шкодив жодного корінчика, переніс гривастого кущика і посадив його коло маминої грядки. Доглядав його з ранку й до вечора»)

Якого лиха можна було очікувати від наврочливого ока? («...Є таке наврочливе око, що його все на світі боїться. Од того ока начебто худоба нидіє, дерево починає всихати, звір і той утікає. Коли таке наврочливе око гляне на вишню, вона не розцвіте; на тільну корову — корова може скинути теля»)

Як сприймали нарцис і хлопчик одне одного? («Єдина, на що спро­мігся — доторкнувся своїми устами до пелюсточок, не відаючи навіщо. Воно ніби поцілувалися — дитина і квітка»)

Чим віддячували хлопчику малі курчата, каченята й гусенята за його добре ставлення до них? («...Він мусив кришити їм варені яйця, сипати крупи, годуючи їх, напувати з черепка, щоб згодом, коли підростуть, берегти курчат і каченят від шуліки, сивої ворони й сороки, а гусенят гонити пастися. Малеча любила дзьобати з його рук, і йому це подо­балося. Квочка, качка і гуска не поривалися його бити і не відгоняли від своїх виводків. Навпаки, задоволено сокотали, тактали й ґелґотали»)

Що спостерігав хлопчик на небі під час випасу гусей? («Набігали хмарки, скидаючись то на білих гусей, то на кучерявих баранців, і скрізь лягли косуваті рухомі тіні. Йому ввижалося: хмарки — це худоба сонця. Сонце виганяє свою худобу, а вона розбродиться чередами. Сонце пасе її в небі, як він гусей на землі. Вражений тим, що сонце-пастух!»)

Яке лихо трапилося з квіткою хлопця після дощу? («...Висока ніжка нарциса зламалася. Голівку їй відтяло, пелюстки розкидало й прибило болотом, а сам кущик розпався. Його присипало градом. Квітка пере­стала жити») Як він сприйняв це? («Малий почервонів, зціпив зуби і міцно стиснув кулаки... Він підняв свої міцно стиснуті кулаки і, грізний, похмурий, пішов проти хмари»)

Через що захворів хлопець? Яким чином мати вирішила лікувати свою дитину? («...Не обійшлося без знахарки»)

Чим закінчилося «лікування» хлопчика у знахарки? («Краса безборонна і беззахисна у світі, а тобі її утверджувати. Малий? Хай він і без штанів, але більше знає іншого старого, більше за мене!»)

Як селянські діти ставилися до хлопця? («...Ніхто не міг зрівнятися з ним, граючи у гилки. Діти розсердилися на нього, викрали м'яча, а його прогнали. ...Його проганяють, кривляються, кидають у нього камінця, й дістав за це між плечі штурхана. ...Чи в ньому щось зламалося, що перецвів, не доцвівши, як побита градом квітка — його нарцис?»)

Як хлопчик ставився до обов'язків підпасача громадської худоби? («Ні­яких помічників йому не треба. Корови напасені, телята і вівці не гублять­ся, їх не крадуть вовки. ...Яке в нього бистре око, яке чуйне вухо»)

В чому відбувалося порозуміння Планетника з природою? («Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чогось призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?»)

Чому Планетник прагнув зберегти красу від грому і морозів?

Що мав на увазі хлопець, зазнаючи: «Я візьму й постелю тебе (красо моя), у свої груди»?

VI. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

Цілу зиму хлопчик сидів у курній хаті, наче:

а) прихований скарб; б) насінина, запхнута й зав'язана у торбинку; в) ув'язнений.

Найбільше хлопчик мріяв про те, як:

а) потрапити на луну; б) вирушити у подорож на кораблі; в) самому щось посіяти і щоб воно зійшло.

Що нелегко діставалося у сиві часи? Навіть приказували: «Він у поті чола»:

а) мед; б) льон; в) хліб.

Влітку маленькі вікна хати, де жив хлопчик з мамою, заслоняли: а) гілки яблуні; б) квіти; в) фруктові дерева.

Який птах відчиняв своїми крилами весну і зачиняв літо? а) соловейко; б) зозуля-співачка; в) бузько-мудрець.

У народі сніп жита на покуті називали: а) «дід»; б) «судець»; в) «первінець».

Навесні мати дозволила сину пересадити:

а) маленьку вишеньку; б) квітку нарциса; в) кущ троянд.

За старанність сина під час роботи на землі мати називала його: а) розумником; б) планетником; в) робітником.

Мати попередила сина, що коли «...з кущика виткнулася стрілка майбутньої квітки, то її:

а) необхідно поливати тільки теплою водою; б) не дивитися на неї; в) не потрібно торкатися до неї рукою.

Допомагаючи матері по господарству, хлопчик: а) обкопував дерева; б) сіяв лук і моркву;

в) доглядав за курчатами, каченятами, гусенятами.

Хлопчик, спостерігаючи за небом, дослідив, що воно виповнювало собою:

а) озеро за греблею; б) смерековий ліс; в) галявину, де росли підсніжники.

Від сяючого сонця блищала:

а) повноводна річка; б) земля; в) калюжа.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Висловіть власну думку стосовно того, чим Планетник відрізнявся від інших людей. З якою метою Б. Харчук наділяє свого героя суто індивідуальними якостями? Відповідь вмотивуйте.

Через що, на вашу думку, селянські діти не товаришували з хлопцем? Як це позначилося на почуттях героя?

Зростав хлопець, як:

а) біб на горді; б) кущ калини; в) сокіл у небі. Картка № 2

Прокоментуйте, що мав на увазі Б. Харчук, зазначаючи про хлопця: «Візок дитинства не котився згори, а під гору: його треба було пхати, як біду, щоб біда не пхала додому».

Чому втрата квітки для хлопчика була великим горем? Про що свідчить «боротьба хлопчика з хмарою-бугаєм»?

Хлопчик намагався захистити свою квітку від: а) морозу; б) дощу з градом; в) черв'яка.

Картка № 3

Доведіть, що хлопчик, залишившись самотнім через негативне став­лення сільських дітей до нього, знайшов порозуміння і підтримку у природі. Відповідаючи, посилайтеся на факти з повісті.

З якою метою, на вашу думку, Б. Харчук, описуючи діяльність во­рожки у творі, говорить про «наврочливе око»? Що вам відомо про ворожіння?

Чорна хмара, яка насувалася на блакитне небо, була схожа на: а) злого чаклуна; б) бугая; в) змія.

Підсумок уроку

Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

Домашнє завдання

Скласти план до характеристики образу Планетника, дібрати цитати.