План конспект 10 клас ІДЕЙНЕ СПРЯМУВАННЯ ТВОРУ. ХУДОЖНЯ МАЙСТЕРНІСТЬ. О.БІЛЕЦЬКИЙ ПРО МІСЦЕ РОМАНУ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОЗИ. ЗІСТАВЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТИЛЮ ТВОРІВ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО ТА ПАНАСА МИРНОГО
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 10-03-2013, 09:13

ІДЕЙНЕ СПРЯМУВАННЯ ТВОРУ. ХУДОЖНЯ МАЙСТЕРНІСТЬ.

О.БІЛЕЦЬКИЙ ПРО МІСЦЕ РОМАНУ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОЗИ. ЗІСТАВЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТИЛЮ

ТВОРІВ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО ТА ПАНАСА МИРНОГО

Мета:  з'ясувати ідею роману й пояснити роль ліричних еле­ментів у виявленні ідейного змісту твору; прокомен­тувати оцінку О. Білецького про місце роману в іс­торії літератури; зіставити особливості стилю творів І. С. Нечуя-Левицького таП. Мирного; виховувати в учнів почуття гідності й прагнення бути особис­тістю на прикладі життя П.Мирного. Тип уроку:урок-конференція.

Обладнання: портрети П.Мирного, І. Білика, О.Білецького, І. Нечуя-Левицького; виставка праць О. Зілинського; репродукція картини М. Глущенка «Панас Мирний»

Література:

1. Білецький О. Видатний майстер критичного реалізму. Радянське літературознавство, 1950.— № 14.

2.Білецький О. Зібрання праць. У 5-ти т.— К.: Наукова думка, 1965.— Т. 1.

3. Білецький О. Панас Мирний / У кн.: Мирний Панас. Твори: В 5-ти т. К.: Держлітвидав, 1960.

До Панаса Мирного українська художня проза не знала таких широких картин суспільного життя,

які він дав у своїх творах.

О. Білецький

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку

1. Вступне слово

Чи то давно приходив тут на службу

Казенної палати урядовець,

Пан Афанасій Рудченко, в якому

Підслухачі і посіпаки царські Ну аж ніяк вгадати не могли Того, хто дужим голосом промовив, Огнем серця пройнявши молоді: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

(М. Рильський, Полтава, 1951)

II. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

План уроку

1. Ідея твору.

2. Художня майстерність:

а)  особливості пейзажів;

б)  особливості портретів;

в)  описи душевного стану Чіпки;

г) ліричні відступи і роздуми;

д)  багатство народної мови.

3. О. Білецький про місце роману в історії літератури.

4. Особливості стилю творів І. С. Нечуя-Левицького та П. Мир­ного.

1. Ідея твору

Яка ж ідея роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»? Яку, інакше кажучи, внутрішню закономірність виявив П. Мирний у суспільній дійсності 60-70-х pp. XIXст. як виразник інтересів народних мас?

Автор правдиво показує в романі стихійну боротьбу селянства проти буржуазно-поміщицького земства. Вороги трудящого селян­ства це насамперед царизм, поміщики й капіталісти і, нарешті, попи та куркулі. Всім змістом свого роману автор наштовхує чи­тача до такого висновку: трудящі селяни бунтують, повстають, царська поліція і армія придушують ці бунти, повстання. Така основна ідея роману, яка підкреслюється самою назвою твору. На­род страждав, бо всі суспільні багатства присвоювали поміщики, капіталісти і куркулі, на сторожі яких стояв царський уряд.

2. Художня майстерність

У чому ж найяскравіше виявилася художня майстерність пись­менника у творі? Який вплив вона мала на подальший розвиток укра­їнської художньої літератури й української літературної мови?

Особливості пейзажів

Особливості пейзажів у Мирного (опис весни,розділ І).

Картина розквітлої весни змальована соковито і, головне, в русі. Для цього автор вживає, ми бачимо, переважно дієслівні синоніми.

(Скрізь розвернулося. Розпустилося, зацвіло пишним цвітом; скільки зглянеш розіслало зелений килим; з неба ллється на землю блискучий світ сонця; легенький вітерець подихає з теп­лого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку і т. д.).

П. Мирний почав свій роман описом весни свідомо. За прикла­дом свого вчителя Т. Г. Шевченка (див. пейзаж української при­роди в поемі «Сон»), Мирний натхненно, ніжно змалював красу сільської природи, виявив своє ставлення до народу, поневоле­ного експлуататорами. Пейзажі в Мирного допомагають глибше розуміти думки й почуття героїв твору, допомагають у розкритті ідейного спрямування всього твору.

Цю ідейно-композиційну роль пейзажів далі розвинув і погли­бив у своїх творах слідом за П. Мирним М. Коцюбинський (див. пейзаж осені повісті «Fata morgana»).

Особливості портретів

Описи душевного стану Чіпки

У багатьох місцях роману П. Мирний майстерно, з проникливою психологічною глибиною відтворює душевний стан свого героя. Мета цих описів всебічно зобразити пафос Чіпки як пафос цільного у своїй бунтівливості, у своїх невтомних шуканнях характеру.

Перший разючий зразок такого опису опис Чіпчиного роз­пачу після смерті баби, опис, що має антирелігійне спрямування (розділ V).

«Лежить баба на столі. Хрест у руках, свічка в головах. Та ж баба, тільки очі заплющила, рот зціпила. Прийшов піп, дяк, зі­йшлися люди, взяли бабу, однесли на кладовище, опустили в яму, загребли... Мотря плаче. Чіпка не плаче... і т. д.»

«Бабина смерть загадала йому загадку, котру він ніяк не міг роз­гадати».

Другий опис це відтворення душевного стану Чіпки, яким по­глиблюється його почуття розпачу, відчаю. Чіпку, що виступив на за­хист скривджених селян, катують. І що, найтяжче, його ніхто не під­тримав, навіть його найближчі товариші Лушня, Матня, Пацюк.

«Довго боровся Чіпка... Ще довше його били».

Нарешті, ще один момент із переживань і думок Чіпки. Його виключено із земства. Остання надія, останній світлий промінь в його житті погас.

Як передає Мирний душевні муки свого героя? Які думки й по­ривання тривожили бунтівливу душу Чіпки? Які багаті на емоціо­нальні нюанси дієслівні синоніми вживає автор, щоб увиразнити духовну силу Чіпки і складність обстановки, в якій він діяв?

«Надворі стемніло. Спускалася ніч на землю, утихомирювала людські клопоти, руки й думки. Полягали спати. Чіпка лежав мовчки, хоч і не спав. Думки цілим роєм окрили його голову. Перелітали вони з самого малку аж до сьогодні; назирнули кожну пригоду життя його, гарячили кров, мутили розум. «Скрізь неправда, скрізь!» шептав він. «Куди не глянь, де не кинь усюди кривда та й кривда!.. Живеш, нудишся, тратиш силу, волю; плутається в темряві, падаєш, знову встаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш... не вхопиш тропи, куди йти; не знахо­диш місця, де б прихилитися».

Без наведених (і подібних інших) описів душевного стану Чіпки його характер не був би таким узагальнюючим, типовим. Цими описами, розміщеними в романі завжди після важливих подій в житті Чіпки, автор ніби підсумовує і поглиблює все пе­режите персонажем.

Ліричні відступи й роздуми

Ліричні відступи дуже цінні. Вони допомагають сприйняти й глибше зрозуміти весь роман.

Ось важливіші з ліричних відступів роману.

Ч. II. Про заселення Слобідської України у XVIII ст.

«Зайвої землі лежало неозоро перед тобою і за тобою... При­ходь, заори, скільки хоч ніхто тобі й слова не скаже. Хіба тільки сусідній пан полковник або сотник подумає: «Ловись, мов, рибко, мала й велика».

Про перетворення колишньої козацької старшини в поміщиків- експлуататорів.

«Козацька старшина, що колись, вибираючи, на її голови груд­дям кидали, щоб не зазнавалися,позадирала тепер голови вгору, а прості козачі до самої землі понагинало... Кругом Україну об­лягло панство, позалазило в саме серце і, як те гайвороння, шма­тувало її полумертвий труп... З одного місця переходили люди на друге, шукаючи волі».

Висновки

У ліричних відступах автор реалістично показує класове роз­шарування української нації в XVIII ст. Ліричними відступами Мирний виявив своє розуміння минулого України. Ліризм ав­тора виявився в любові до трудящого селянства, у захопленні його працьовитістю, у неприхованій ненависті до поміщиків, цар­ських чиновників. Ці чуття письменника проймають увесь роман. Сила теплого людського ставлення Мирного, наприклад, до Чіпки як безталанної дитини свого часу, така велика, що в читача не залишається ні презирства, ні ненависті до цього центрального образу роману, незважаючи на те, що під кінець твору Чіпка діє як звичайний розбійник.

Поряд із ліричними відступами автор іноді супроводжує свою розповідь невеликими відступами-роздумами, які спонукають чи­тача до більшої вдумливості, до узагальнюючих висновків про долю героїв.

Важливі відступи роздуми роману: роздум про тяжке життя трудящих у капіталістичному суспільстві (ч. III, розділ XIV); роздум про те, як важко чесній людині з народу одважитись на порушення звичайних норм приватновласницької моралі (ч. III, розд. XIX). Багатство народної мови у творі

3.0. Білецький про місце роману в історії української та зарубіжної психологічної прози (повідомлення учнів)

4. Особливості стилю творів І. С. Нечуя-Левицького та П. Мирного

Письменники критично, в типових образах, розкрили істотні особливості кріпосницької дійсності, показали розвиток капіта­лізму, засудили експлуататорські класи, виявили глибоке спів­чуття до трудящих і в образах позитивних героїв змалювали свій ідеал громадянина й патріота.

1. Письменники у своїй творчій роботі керувалися прагненням якнайправдивіше відображати суспільну дійсність, тобто ві­дображати такою її, якою вона була насправді в житті. (Учні ілюструють відповіді цитатами із творів письменників.)

2.Глибоке проникнення письменників у закономірності суспіль­ного життя допомагало їм у створенні типових образів, що ді­яли в житті. (Учні ілюструють відповіді цитатами із творів письменника.)

3.Письменники безстрашно викривали пороки буржуазно-помі­щицького суспільства, викликали в читача ненависть до цього суспільства, зміцнювали в нього волю до боротьби за його по­валення.

Отже, творчість письменників мала критичний характер, спря­мований на захист інтересів народних мас.

4. Портретам персонажів письменники надали соціально-психо­логічного спрямування, тобто підкреслили ті риси, які харак­терні для того соціального прошарку, представниками якого вони виступали.

5. Письменники для всебічного змалювання використали всі ба­гатства національної мови.

6. Пейзажі й жанрові сцени письменників мають ідейно-компо­зиційне значення.

III. Закріплення

1. Самостійна робота учнів

Заповнити подану таблицю «Спільність ідейного змісту у тво­рах І. Нечуя-Левицького та П. Мирного.

Ідейний зміст

Приклади творів

І. С. Нечуй-Левицький

П. Мирний

1. Виразність картин зіткнень селянина- правдошукача

«Микола Джеря», ...

...

2. Реалістичний образ жінки- страдниці

...

«Повія» ...

3. Життя інтелігенції

«Хмари»...

...

4. Показ наслідків хваленої лібералами «волі», проведеної кріпосниками

 

«Голодна воля» ...

5 ...

«Ніч на Дніпрі»,..

«Серед степів», ...

 

3. Поетична хвилинка

ПАНАСОВІ МИРНОМУ

Ти вчив любить народ, любив голодних, гнаних, І словом огненим за них ти воював. Ти в творчості своїй, подібний океану, І гаю в бурі час, у клекоті заграв,

Що грізно так стають на синій оболоні. Ти рідний нам без меж, між нами, як живий, Ти з нами в час новий і з нами в громі броні, І в дзвоні молотів, за щастя йдеш на бій. Встають в уяві знов Полтава й Ворскли води, І Гадяча сади, воли й мантачки дзвін... Безсмертний, славний син вкраїнського народу, У праці й боротьбі ти всіх народів син.

(В. Сосюра)

4.Оцінювання

IV. Домашнє завдання

1. Скласти «щоденник відгуків» на творчість Панаса Мирного.

2.Підготувати повідомлення про передумови формування літера­турно-естетичних та театрально-мистецьких поглядів М. Кро­пивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого.


Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів
Популярні матеріали