КАРПАТСЬКІ РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА, АБО ВІЧНА ТАЇНА КОХАННЯ. (ОБРАЗИ ІВАНА Й МАРІЧКИ В ПОВІСТІ «ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ» М. КОЦЮБИНСЬКОГО. ОСМИСЛЕННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ КАТЕГОРІЙ ЖИТТЯ І СМЕРТІ)

Мета: у процесі аналізу допомогти учням розкрити для себе красу глибоких інтимних почуттів і взаємної вірності, усвідомити вагу справжніх духовних цін­ностей у житті людини; розвивати в учнів уміння зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене; ви­ховувати високі почуття.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання: таблиці«Проблематика повісті«Тіні забутих предків », «Ідейний зміст повісті «Тіні забутих предків», вислів Антона Крушельницького «Гуцульщині «Тінями за­бутих предків» поставив Коцюбинський в україн­ському письменстві віковічний пам'ятник».

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

II.Мотиваційний етап

1. З'ясування емоційної готовності до уроку

2. Актуалізація суб'єктного досвіду та окремих знань

Літературний диктант

1. Повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський написав під враженням від перебування в... (Карпатах)

2. Перше знайомство Івана й Марічки сталося під час... (Сутички двох родів)

3. Що свідчить про мистецьку душу Івана, його творчу натуру? (Відчуття музики й довколишнього світу як частини себе)

4. Які за жанрами пісні складала Марічка? (Коломийки)

5. Про кого сказано: «Він то сердито поблискував сивиною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем», то «простягався по долині, як срібна нитка, то як ситий віл, лежав у тихих місцях»? (Про Черемош)

6. Який художній засіб використано в щойно прочитаному урив­ку? (Персоніфікацію)

7. Пояснити значення діалектизмів: Плай — (гірська стежка); мольфар — (чаклун, чародій); черес — (шкіряний пояс);

гоц — (водоспад).

8. Укажіть, хто виконує названу дію: видобуває у старий спосіб вогонь (ватаг);

постійно ворожить, зраджує близькій людині (Палагна); потопає в Черемоші (Марічка);

покидає рідне село й повертається через шість років(Іван).

9.Що означає назва «Тіні забутих предків»?

3. Перевірка усного домашнього твору «Поетична самобутність Гуцулыцини»

III.              Оголошення теми уроку, мети, цілевизначення

IV.              Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Коли ми вимовляємо «Тіні забутих предків», то в уяві по­стають сині Карпати, дзвінкі чисті потоки, нам запаморочливо пахне смереками й гірським травами. А серед усього цього дива живуть нявки і щезники, лісовики й чугайстри. А поряд — люди, що вміють вірити в казку, любити й вірно кохати.

Іванові й Марічці — головним героям повісті — судилося стати українськими Ромео і Джульеттою, утілити у своїх літературних долях головне — гармонію людських душ. Збагнути, відчути ви­соке почуття кохання, яке подарувала доля Іванові й Марічці,— значить хоч трохи наблизитися душею до розуміння любові як великої таїни буття.

2. Бесіда

•  Як познайомилися Іван і Марічка? З чого почалася їхня вза­ємна симпатія — з ворожнечі чи з доброти?

•  За що, на вашу думку, Іван і Марічка покохали один одного?

•  Що єднало їх у дитинстві і в юності?

•  Чи осуджує письменник гуцулят за еротичні забави? Чому?

•  Чи впливали духовні запити, зацікавлення на гармонію сто­сунків і як?

•   Чи можна сказати, що Іванко й Марічка були дітьми пре­красної природи, жили за її законами і ніщо в їхніх стосун­ках не порушувало природної чистоти? (Діти природи, Іван і Марічка у своїх поглядах на світ і у своєму коханні цілком віддані безпосереднім душевним пориванням. їхня фізична близькість сприймається не як розпуста, а як природне про­довження їхніх душевних поривань: «...все було так просто, природно, відколи світ світом, що жодна нечиста думка не засмітила їй серця». Гармонія людини й природи, гармонія почуттів і дій — це те, що бачить автор у такому «первіс­ному» житті гуцулів).

•  Чи була талановитою Марічка? Підвердіть цитатно.

•  Як поставилися закохані до вимушеної розлуки? Підтвердіть це текстом.

•  Чи згодні ви з твердженням, що закохані душі чують одна одну на відстані. Обґрунтуйте відповідь на основі тексту.

•  Як Іван переніс смерть коханої? Чи можна сказати, що зі смертю Марічки скінчилася пісня кохання?

•  Що спонукало Івана все-таки одружитися? Підтвердіть тек­стом.

•   Чи зрадив Іван Марічку, одружившись на Палагні? (Одру­жився, бо цього вимагало саме життя: «Треба ж було газду- вати». Хотів приспати свою душу господарськими турбо­тами «Тепер він мав коло чого ходити. Не був жадний ба­гатства — не на те гуцул жиє на світі,— саме плекання маржинки сповняло радістю серце. Як дитина для мами — такою була для нього худібка. Весь час, всі думки займала турбота про сіно, про вигоди маржинці».

Іван не кохав Палагну, а тому це була не зрада.)

•  Порівняйте Марічку й Палагну. Чи була Палагна Іванові па­рою? Обґрунтуйте.

•  Чи Юра-мольфар був головною причиною суму й душевного безсилля Івана? Як розуміти слова: «Тусок обіймав серце Івана, душа банувала за чимось кращим, хоч невідомим, тя­глася в інші, кращі світи, де можна б спочити»?

•   Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо жити з Палагною? (Потрібно було стати таким, як Палагна. А це означало, що треба було знищити свою душу.)

•  Пригадайте епізоди зустрічі Палагни з Юрою на світанку під час ворожіння та коли Юра проганяв хмару. Що зблизило Палагну і Юру? (Грубу силу тягне до грубої сили, крім того, жіноче єство Палагни відчувало Іванову байдужість.)

•  Що ви більше цінуєте в людині: силу чи розум, досконалість фізичну чи духовну?

•   Чи можна назвати стосунки між Юрою й Палагною справ­жнім коханням? (Це тільки скороминуща пристрасть. Юра у стосунках з Палагною грає. Про це свідчить епізод бійки в корчмі й підслухана Іваном розмова мольфара з Палагною про силу над Палійчуком. Любов між Юрою й Палагною можна назвати гріховною і більше тілесною, ніж духовною.)

•  Як сприйняв Іван замах на своє життя? Чому шукав розради в спогадах про минуле кохання?

•  Проаналізуйте розмову Івана з нявкою. Чи є в цій розмові де­талі, які вказують на неминучість трагедії?

•  Як проявляється благородство Івана в ставленні до нявки?

•  Чому гине Іван? Чи був він щасливим в останні хвилини свого життя? Чи сприймається його загибель як трагедія?

3. Слово вчителя

Кохання справді має незбагненну силу. Воно не зникає навіть тоді, коли закохані гинуть. Справжнє кохання стає легендою, живе в пам'яті сущих, у піснях, у серцях хлопців і дівчат, які плекають мрію про таке ж високе й чисте почуття, як у карпат­ських Ромео і Джульєтти.

•  Пригадайте останній епізод повісті. Чи було щось для вас див­ним і несподіваним?

(Учні висловлюють свої враження, скажуть про власне розу­міння й нерозуміння в епізоді поминок покійного Івана.)

Матеріал для вчителя

Для більшості українців обряд поминок незвичайний. Щоб зрозуміти його, треба розповісти про враження М. Коцюбин­ського, якими він ділиться з друзями, близькими. Так, у листі до О. Аплаксіної він описує сцену, яка особливо вразила його.

На лаві лежить покійник, горять перед ним свічки, у хаті поставлені лави, як в театрі, на них сидить багато людей. Тут же, біля покійника, зібралася повеселитися молодь. Лунав сміх, жарти, поцілунки, крик; грали в різні ігри.

Це дуже здивувало М. Коцюбинського й зацікавило. Письменник давно замислювався над філософськими пробле­мами життя і смерті, безперервністю життя і смерті. Це ми ба­чимо в новелі «Цвіт яблуні», в останньому етюді «На острові» (образ агави).

Діалектика життя і смерті показана в останньому епізоді по­вісті «Тіні забутих предків».

«Чи не багато вже суму мала бідна душа?» — виникає пи­тання.

Люди, проводжаючи душу на той світ, уважають, що вона має залишити землю веселою, щоб там уже не знати горя. А ще так демонструється вищість життя над смертю.

«Не набутися ним»,— сумно каже юна Марічка. Це глибоке слово «не набутися» означає всю життєву дорогу: напрацюватися, намилуватися природою, натішитися добрим товариством, наспі­ватися, налюбитися.

V. Закріплення

1.Визначення проблематики твору та ідейного змісту

2. Висловлювання учнів, узагальнення відповідей за таблицею Проблематика повісті

•  вічність і сила кохання;

•  гармонія людини й природи;

•  вічний двобій добра і зла;

•  краса глибокого почуття кохання і деспотизм антигуманних звичаїв;

•  смил щастя, смисл життя;

•  вірність і зрада;

•  філософська проблема життя і смерті. Ідейний зміст

•  оспівано любов як джерело духовності;

•  романтична ідея незнищенності кохання;

•  утвердження думки про те, що людина повинна жити в гар­монії з природою, бачити її красу;

•  осуджено деспотизм антигуманних звичаїв.

Vi. Підсумковий етап

Слово вчителя

Повість «Тіні забутих предків» називають справжнім скар­бом української літератури, шедевром українського художнього слова. Антон Крушельницький сказав: «Гуцульщині «Тінями забутих предків» Коцюбинський поставив в українському пись­менстві пам'ятник».

Видатний кінорежисер Сергій Параджанов зняв фільм за по­вістю, який у 1965 році на Міжнародному фестивалі в аргентин­ському містечку Мар-дель-Плато отримав найвищу нагороду.

•  Як ви вважаєте, чи є у такій високій оцінці заслуга М. Ко­цюбинського?

•  Чи можна сказати, що ця повість — поема про життя у всіх його вимірах? Обґрунтуйте.

•  У чому для вас сенс життя і щастя? Слово вчителя

«Хто щасливий?» — запитував М. Коцюбинський в одній із своїх поезій у прозі «Пам'ять душі». І відповідав: «Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають най­кращі квіти, хто по всій дорозі розкидає для вжитку всіх само­цвіти». М. Коцюбинський, творчість якого ми вивчали, був саме такою людиною.

VI.              Рефлексійно-оцінювальний етап

1.Рефлексія «Чому кохання — вічна таїна?»

2. Самооцінювання й оцінювання

VII.            Домашнє завдання

1. Усний твір «Образи Івана й Марічки як утілення ідеї незни- щенності кохання».

Підготувати проект «Ольга Кобилянська — «робітниця свого народу», «пишна троянда в саду української літератури». Теми завдань для груп можна знайти в конспекті наступного уроку.