ЗМІСТ і ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЇ М. ВОРОНОГО. МОТИВ НЕОБХІДНОСТІ ДЛЯ ПОЕТА БУТИ «ЦІЛИМ ЧОЛОВІКОМ» У ВІРШІ «ІВАНОВІ ФРАНКОВІ». «БЛАКИТНА ПАННА» - ЄДНІСТЬ КРАСИ ПРИРОДИ И МИСТЕЦТВА. УЗАГАЛЬНЕНО-ІДЕАЛІЗОВАНИЙ ЖІНОЧИЙ ОБРАЗ У ВІРШІ «ІНФАНТА»

Мета:   навчати учнів характеризувати тематику і пробле­ матику віршів М. Вороного, визначати їхні жанрові й ритмомелодійні особливості; дослідити поетику символізму у вірші «Інфанта»; розкрити неороман­тичне звеличення краси природи у вірші «Блакитна панна»; виховувати розуміння національної свідо­мості, поцінування краси поетичного слова, його здатності об'єднувати людей роздумами над вічними проблемами життя.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: тексти поезій, репродукція картини Дієго Веласкеса «Інфанта Маргарита».

Її я славлю і хвалю, і кожну їй хвилину готов оддать я без жалю!

Мій друже, я красу люблю — як рідну Україну!

М. Вороний

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

•  Висвітліть життєвий шлях М. Вороного в соціальному й куль­турному контексті української дійсності перших десятиріч XX ст.

•  Чим була зумовлена відозва Вороного до українських пись­менників, які ідеї в ній проголошувались?

•  Пригадайте зміст поеми «Євшан-зілля», вивчену в попередніх класах, схарактеризуйте тему, розкрийте образність.

•  Дайте загальну характеристику неоромантизму як літератур­ному напряму.

•                                                   Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми й мети уроку

«Гронування»

а)   життя;

б)   творчість;

в)   естетичні засади.

ii.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Слово вчителя

С. Сфремов про М. Вороного сказав: «Зразок поета-естета, що найбільше кохається у формі поезії,— жрець краси, пурист худож­нього слова. «Яка краса! Усе життя в акорди перелить, з високих дум і почуття нове життя творить!» — міг би сказати й про себе поет, якщо акордом вважати музику вірша». Найхарактерніша ознака віршів М. Вороного — музикальність. Він починав творити не стільки від словесного образу, як од музики. Для поета краса — богиня, «натхненна чарівниця», якій він ладен ставити храми і все віддати за красу. (Акцентуація уваги на епіграфі уроку.) По­етичні твори Вороного легкі, чисті, музикальні. Автор — співець ідеалів, тих недосяжних високостей, яких прагне душа людська, і разом співець серця, розбитого коханням.

Патріотична лірика Вороного — яскравий художній документ часу революційних перетворень: у ній акумульовано прагнення кращих синів нації збудувати свою державу.

2.Робота над змістом поезії «Іванові Франкові»

Істрія створення

Іван Франко у вступі до своєї поеми «Лісова ідилія» подає «Посланіє» до М. Вороного, називаючи його «ідеалістом непо­правним» і наголошуючи на недоречному відході М. Вороного від активної громадянської позиції. М. Вороний у відповідь на звер­нення І. Франка створив поезію «Іванові Франкові», де в худож­ній формі задекларував принципи власної поетичної творчості: інтуїтивне, позараціональне осягнення краси, вільний політ фан­тазії, розкуте вираження душевних переживань.

Причому, треба зауважити, що полеміка з І. Франком, а краще сказати, обстоювання свого творчого кредо, продовжувалася М. Вороним і у його листуванні з видатним поетом. Дякуючи йому за «Посланіє», в одному з листів М. Вороний писав: «До всього того я ще жадаю від поета ширшого обсягу, оригінальности і справж­ньої поетичної форми. Я не хочу виключно забиватись в тихий залив свого серця,— я хочу бути лише цілим чоловіком... Рито­ризму не визнаю».

Виразне читання вірша Бесіда за змістом

•  Яким на початку вірша подає поет образ людського життя?

•  Поясніть вислів: «Одна з них — велетень-гнобитель, а друга — геній-визволитель ».

•  Розкрийте суть риторичного запитання: «Як маю я його цу­ратись чи від ударів ухилятись?»

•  Яку відповідь дає герой на це запитання? Прокоментуйте рядки «О ні!... Мене чекають кари, страти».

•  Яких митців бачить поряд себе автор? Як їх характеризує? Який художній прийом використовує?

•  Прокоментуйте рядки: «Але коли повсякчас битись, то може серце озлобитись».

•  У чому бачить значення поезії автор? Прочитайте відповідні рядки.

•  Як у вірші автор відстоює свою позицію, які аргументи наво­дить? Процитуйте.

•  Розкрийте зміст рядків: «Моя девіза — йти за віком і бути цілим чоловіком».

•   Розкрийте зміст епіграфа до вірша.

•  Очікуваний результат роботи

У вірші-присвяті «Іванові Франкові» М. Вороний, звертаю­чись до побратима по перу Івана Франка, викладає свої погляди на життя, на місце й завдання в ньому, на поезію. Вороний нама­гається розібратись, чи має поезія бути зброєю в руках митця, чи мистецтво має відтворювати тільки прекрасне. У житті є «велетні - гнобителі» і «генії-визволителі». Він воліє йти за генієм до бою. Поет бореться своїм щирим словом, не чекаючи слави, нагород, на­ражаючись на небезпеку, і йому прикро, що поряд стають, теж не­мовби до бою, «а справді для пихи своєї з порожнім серцем фарисеї І паперовими мечами Вимахують над головами». Проте не можна увесь час боротися, від цього серце оздоблюється, черствіє. Тому звернення до вільної поезії — це «не дурниці», це душі відрада, «найкращий скарб душі». Він доходить висновку, що митець не має права не реагувати на суспільне життя, не боротись за щасливе май­бутнє, але водночас душа прагне пізнання «надземного», охоплення неосяжного, тому й цю потребу митець має задовольнити:

Моя девіза йти за віком І бути цілим чоловіком!

3. Виразне читання вірша «Блакитна панна» Самостійна робота в парах за питаннями

•  Тема вірша.

•  Які засоби використовує автор для створення образу весни?

•  Визначте вид лірики.

•  Поясніть значення слів: осанна, арабески, фрески, гротески, блавати.

•  Доведіть, що твір неоромантичний. Очікуваний результат роботи

Поезія «Блакитна панна» — взірець пейзажної лірики. Поет М. Вороний оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в'ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові непо­вторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.

1. Виразне читання поезії «Інфанта»

Бесіда за змістом

•  Якою постає природа на початку вірша?

•  Яких відтінків вона набуває з появою героїні?

•  Якими рисами наділений портрет незнайомки? Процитуйте.

•  Поясніть значення слова «інфанта». (Б Іспанії і Португалії називали неповнолітніх принцес)

•  Зверніть увагу на репродукцію картини Дієго Веласкеса «Ін­фанта Маргарита», сторіть словесний портрет дівчини.

•  Опишіть стан душі ліричного героя під час зустрічі з незна­йомкою.

•  Які художні засоби використовує автор?

•  Наведіть приклади авторських неологізмів.

•   Прокоментуйте останні два рядки вірша.

Теорія літератури

Символізм (від гр.—знак) — літературний напрям, що сфор­мувався у французькій літературі 70-х років XIXст., а пізніше увійшов і в інші європейські літератури. На думку теоретиків і практиків цього напряму (Артюр Рембо, Поль Верлен, Стефан Малларме), художня творчість має передавати за зовнішнім зо­браженням і його приховану внутрішню суть. Літературний твір може передати спілкування людей не стільки через слова, як че­рез діалог їхніх душ. Творчість символістів — француза Поля Верлена, австрійця Райнера Марії Рільке, бельгійців Еміля Верхарна й Моріса Метерлінка, норвежця Генрика Ібсена, росіянина

Олександра Блока — збагатила світову літературу яскравими ху­дожніми узагальненнями, незвичайними поетичними образами. В українській літературі символізм представляє творчість Петра Карманського, Миколи Вороного, Василя Пачовського, Миколи Філянського, Олександра Олеся, Спиридона Черкасенка, Грицька Чупринки, раннього Павла Тичини. Ці поети наблизили вірші до музики, виявили високу культуру художнього слова, їхні твори особливо збагатили українську інтимно-особистісну лірику, під­несли її на рівень світових зразків.

•  Які, на вашу думку, образи-символи представлені в поезії?

Який прихований зміст вони містять?

Очікуваний результат роботи

Вірш «Інфанта» — зразок інтимної лірики поета. У ньому М. Во­роний розмірковує над враженням, яке справила на нього старо­винна картина під такою ж назвою. Твір починається романтич­ною пейзажною картиною, у якій багато авторських неологізмів, створених його поетичною уявою («проміннострунними», «мрій- нотканому», «вогнелунними»). З чуттям «побожної хвали» лі­ричний герой оспівує жіночу красу, що, виринувши із глибини століть, залишилася вічною й нетлінною.

А світ продовжує жити, у ньому є завжди «два мечі» — добро та зло, і це слід сприймати як належне. Червоний колір полотна нагадав поетові червоні заграви революції. Образи-символи — Революція, червона заграва, меч — повернення до реалій часу, передчуття біди.

IV. Узагальнення вивченого матеріалу

1. Скласти тези виступу за темою

«Особливості поетичного стилю М. Вороного».

•  Найхарактерніша риса поезій — музикальність.

•  Звернення до різноманітних віршових розмірів.

•  Різноманітна строфічна будова (двовірш, терцети, пяти- і шестирядкова строфи).

•  Багатство, краса, чистота мови.

•  Використання образів-символів.

2. «Ґронування»

Скласти ґроно «Поезія М. Вороного» (модерніст — новатор — символізм — неоромантизм — тонкий лірик — співець краси — закоханий поет).

3. Усне висловлювання «Роль поезії в суспільному житті»

або «Чим привабила мене лірика М. Вороного»

V. Висновок

Недарма Вороного називають співцем краси. Краса була і дже­релом його творчості, і найголовнішим образом. Поет її бачив усюди: у чарах природи рідного краю, у високому земному при­значенні людини, у її благородних почуттях. «Високих дум святі скрижалі, всі наші радощі і жалі, всі ті боління, і надії, і чарів­ливі гарні мрії» — ці мотиви визначають суть, сенс лірики Во­роного, девізом котрого завжди було «йти за віком і бути цілим чоловіком». На думку М. Вороного, саме поезія символізму най­краще може передати прагнення людини, її бажання краси, по­шуки кохання, роздуми над сенсом життя.

Vi. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

Vii. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника, вивчити вірш «Блакитна панна» напам'ять, уміти аналізувати поезіїї; індивідуально: під­готувати повідомлення про життя і творчість О. Олеся.