План конспект 11 клас О. ДОВЖЕНКО. «ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА». ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ, АВТОБІОГРАФІЧНА ОСНОВА, СПОВІДАЛЬНІСТЬ ОПОВІДІ. ПОЄДНАННЯ МИНУЛОГО Й СУЧАСНОГО. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 12-03-2013, 10:35

О. ДОВЖЕНКО. «ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА». ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ, АВТОБІОГРАФІЧНА ОСНОВА, СПОВІДАЛЬНІСТЬ ОПОВІДІ. ПОЄДНАННЯ МИНУЛОГО Й СУЧАСНОГО. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ

Мета:           учити учнів коментувати текст твору, визначати основні теми й мотиви, характеризувати образи- персонажі; пояснити роль пейзажу та засобів інди­відуалізації героїв; розвивати вміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загально­людських понять і цінностей, розуміти взаємозв'язок конкретного із загальним; формувати гармонійно розвинену особистість; виховувати свободу вибору, незалежність думки, дієвість.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання: автопортрет письменника, ілюстрації, фото, текст твору, епіграф.

І це міг народ, якого душили поміщики і царі, такого могутнього народити!

І це міг вічно замріяний лісостеп такого пружного до звершення дій найтрудніших завжди поспішаючого, гарячого появити!

П. Тичина

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Бесіда з учнями

Охарактеризуйте композицію твору.

Визначте жанр твору. Назвіть основні ознаки цього жанру.

Визначте тему та ідею.

Перевірка домашнього завдання (засоби виразності кінопо­вісті або усний твір «Образи українців у кіноповісті "Україна в огні"»).

II.     Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку

Погляньмо на автопортрет О. Довженка. Прокоментуйте слова митця «Рисую я не в зеркало обачно, а в душу». Так, дійсно О. Довженко зображує багатогранність свого внутрішнього світу, що виявилася в малюнках, фільмах, сценаріях, прозі, публіцис­тиці, листуванні. Земля України, сповнена мудрістю багатьох поколінь, полита кров'ю й потом своїх дочок і синів, зрощена мільйонами душ і сердець, тільки така земля могла дати світові такого митця! «І це міг народ, якого душили поміщики і царі, такого могутнього народити! І це міг вічно замріяний лісостеп такого пружного до звершення дій найтрудніших завжди поспі­шаючого, гарячого появити!» писав П. Тичина.

Сьогодні ми звертаємося до автобіографічного твору «Зача­рована Десна», у якому гармонійно поєднуються два персонажі: малий хлопчик Сашко й дорослий філософ-митець. Щоб зрозуміти філософію життя дорослої людини, необхідно зазирнути в чарів­ний світ її дитинства.

«Мозковий штурм»

Що спонукало О. Довженка поринути у своє далеке минуле? (Учень читає пролог твору: «Бажання усвідомити свою при­роду на ранній досвітній зорі коло самих її первісних дже­рел...»).

3 яких джерел формувалася особистість письменника, його талант? (Культура народу, зокрема усна народна творчість; виховні ідеали; праця; краса рідної землі; історична доля укра­їнського народу).

III.  Опрацювання навчального матеріалу

1. Розповідь учителя

Над кіноповістю «Зачарована Десна» О. Довженко почав пра­цювати, як свідчать записи в чорнових матеріалах, 5 квітня 1942 р. У листі до матері та сестри від 9 листопада 1946 р. пись­менник сповістить: «Пишу одну повість про діда і батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, що коли я був маленьким, мамо, у Вас щасливим, коли дід ще казав мені: «Цить, Сашко, не плач, поїдем на сінокіс, да накосимо сіна, да наберемо ягід, да наловимо риби, да наваримо каші». Про всяке таке-от старовиння, що щезло вже, минуло давно і ніколи не вернеться, як не верта­ються літа ще хочу написати. Чомусь я часто, коли не щодня, зга­дую про вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий, і день мій вечоріє вже, і хоч не гнеться ще спина, і ходжу ще рівно, я, як дід Семен, зглядуватись став назад, почав визирати в холодне (чужеє) вікно: а чи не пливуть до мене в гості молоді літа весняною водою на дубах? Ні, не пливуть».

У щоденнику 7 грудня 1945 р. з'являється запис про бажання створити таку картину книжку, яка б «принесла людям успіху, відпочинок, добру пораду і розуміння жити».

ЗО березня 1948 р. письменник уже чітко заявляє про свій намір написати докладно й абсолютно одверто, як труд цілого фактичного життя, з великими екскурсами в біографію, у дитин­ство, у родину, у природу, пригадати всі чинники, які створю­вали й визначали смак, тонкість сприймання. Проте «Зачарована Десна» з'явилася лише в 1955 р., за рік до його смерті.

2.    Робота над текстом твору

Як автор повісті пояснює свій задум написати такий твір? (Учні читають початок твору до слів: «До чого ж гарно й весело було в нашому городі!»).

Хто оповідач у «Зачарованій Десні»? (оповідач сам пись­менник, який виступає у двох іпостасях, як автор і як герой твору маленький Сашко. Відповідно розповідь має двопла- новий характер: перший план це своєрідне поетичне від­творення світу у свідомості дитини, другий філософські роздуми зрілої людини-митця про смисл людського буття, роль дитинства у формуванні особистості).

Зачитайте уривки, які ілюструють два плани художньої роз­повіді.

Перекажіть епізоди, які вам найбільше сподобалися.

3.    Робота в групах над аналізом морально-етичних ідей Група І

На яких моральних засадах виховувався малий Сашко? Очікувані результати

Маленький Сашко дитячим серцем розумів, що батькам жилося нелегко та не міг пояснити чому. А ставши дорослим, згадував: «Було в минулому житті батьків багато неладу, плачу, темряви й жалю. Всі прожили свій вік нещасливо, кожен по-своєму і пра­дід, і дід, і батько з матір'ю». Та все ж з дитинства запам'яталися уроки людяності, доброти, які він одержав від своїх рідних. Батько цінував людей працьовитих, чесних, талановитих. Без­корисливість батька. Ніжності Сашко вчився в матері. Мудрості і доброти у діда Семена.

Учні зачитують і коментують уривки

«Любив дід добру бесіду й добре слово».

«...Добра людина поїхала, дай їй Бог здоров'я, коли подо­рожній нарешті зникав у кущах».

«... Нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли не пролили кров. Знали мир, щедротами й добро».

«Не вдаючись глибоко в історичний аналіз деяких культурних пережитків, слід сказати, що у нас на Вкраїні прості люди в Бога не дуже вірили. Персонально вірили більш у Матір Божу і святих Миколая-Угодника, Петра, Іллю, Пантелей­мона. Вірили також в нечисту силу. Самого ж Бога не те щоб не визнавали, а просто з делікатності не наважувались утруж- дати безпосередньо. Повсякденні свої інтереси прості люди хорошого виховання, до яких належала і наша сім'я, вважали по скромності недостойними божественного втручання. Тому з молитвами зверталися до дрібніших інстанцій, до того ж Миколая, Петра та інших. У жінок була своя стежка: вони довіряли свої скарги Матері Божій, а та вже передавала Сину чи Святому Духу голубу».

Щоб поновити свою святість, Сашко вирішив «творити добрі діла» не їсти скоромного цілий тиждень, носити дідові воду, ходити до церкви або рятувати ластів'ят, як вони пови- падають із гнізда. Але пташенята не падали, і Сашко надумав піти на вулицю шанувати великих людей. Казали, що за це прощається багато всіляких гріхів на тім світі.

«Одні тільки бажання творити добрі діла й зостались при мені на все життя».

Група II

Яке місце в житті людей займає праця? Хто і як прищепив любов О. Довженку до праці й повагу до трудівника. Як це пока­зано у творі?

Очікувані результати

У сім'ї всі завжди були в роботі. Серед таких людей і вирос­тав Сашко. Він бачив, що всі зранку до вечора трудилися, навіть собака Пірат «носив з городу огірки в зубах і складав у саду в одну купку». Тож і хлопець не відставав: носив дрова до куреня, роз­водив вогонь, чистив картоплю, збирав ожину, гріб сіно.

Учні зачитують і коментують уривки

«Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає з землі всяка рослиночка, ото мені радість».

«Скільки землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий».

«...Як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був косар. Він був такий великий косар, що сусіди забули навіть його прізвище і звали його Самійло- косар, а то й просто Косар. Орудував він косою, як добрий маляр пензлем чи ложкою легко і вправно. Коли б його пустили з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша».

Група III

Як у «Зачарованій Десні» розв'язується проблема «природа і людина»?

Очікувані результати

Наддесення... Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти й святості, що з такою силою відбився в «Зачарованій Десні». «Далека красо моя! звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах...».

Через увесь твір проходить образ Десни, сприйнятої «зачаро­ваними» очима малого Сашка. Поезію дитинства творить Олек­сандр Довженко у своїй кіноповісті. В одних рядках люди, в інших природа. А яка чарівна вона навкруги Десни! Природа у «Зачарованій Десні» живе, безперервно змінюється.

Блискуче відтворена Довженком природа змінюється пара­лельно з настроями героя, виступає емоційним акомпанементом до його відчуттів: «Світ одкривається перед ясними очима пер­ших літ пізнання, усі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну». Той невеликий клаптик землі біля Десни такий собі земний рай, що його Довженко не бачив більше ніде у світі у своєму дорослому житті. Як там пахнуть сти­глі яблука й огірки, а яка музика бринить, коли клепають косу! А яка там щедра природа!

Через світосприйняття малого Сашка письменник змальовує картини сінокосу, багатство літа: «Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в'ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс все блищить і сяє на сонці... І вже я не ходжу, а тільки літаю, ледве торкаючись лугу. Вбігаю в ліс гриби. У лози ожина. В кущі горіхи. В озері воду скаламучу риба...».

Серед цієї розкішної природи на березі чарівної Десни живуть люди працьовиті, мудрі, талановиті. Щастя матері Сашка в праці біля землі, для неї немає більшої радості, як бачити, що із землі «вилізає всяка рослиночка». Щастя батька у любові до своїх дітей, до рідного краю, до природи, до праці. Сашків дід Семен «добрий дух лугу», що має потаємний зв'язок з при­родою, увміє розмовляти з кіньми, телятами, з травами, старою грушею і дубом з усім живим, що «росло і рухалось навколо». У любові до природи й праці виховували Сашка. Живучи в орга­нічній єдності з природою, хлопчик милується нею, намагається осягнути її розумом. Тому й вважає свого собаку Пірата членом родини, тому й знає, що ворона-провісниця не тільки «завідує погодою», але й знає кожного, «як облупленого».

У співжитті з природою люди багатшали душею, чистішали помислами. І зоряні ночі під час сінокосу, і плескіт весняної води, і, звичайно, красуня Десна, свята ріка незабутніх Саш- кових мрій, усе це, безперечно, проніс Олександр Довженко через своє життя.

Дуже точно визначив зміст кіноповісті Максим Рильський: «Зачарована Десна» це задушевна лірична сповідь, по вінця наповнена любов'ю до рідного краю, до трудового народу, до Укра­їни з її великим, але скорботним минулим і з її великим і радіс­ним майбутнім».

Група IV

Дослідіть художні особливості повісті.

Очікувані результати

Спогади автора пересипані щирим і лагідним усміхом. З м'я­ким гумором та іронією митець змалював кумедні випадки з жит­тя односельців, висміяв деякі звички чи вади характеру своїх пер­сонажів. Неабиякий комічний ефект створює мова героїв, пере­сипана прислів'ями, приказками, порівняннями, жартівливими висловами. У творі нерідко звучать дошкульна, викривальна насмішка, гостра сатира, сарказм (сцена розмови батька з учи­телем). Особливої виразності досягає письменник, змальовуючи сцени бойовиська на косовиці, що асоціюються в дитячій фантазії з героїчними сторінками національної історії. О. Довженко вда­ється до гіперболізації та умовності, народнопоетичних уособлень, метафор, епітетів, порівнянь. Варто зауважити, що навіть страшні побоїща, звісно, нафантазовані, закінчуються щасливо. У творі переплітається реальне життя й фантастичне (епізод про лева).

4. «Коло ідей»

Виразне читання уривка про Свят-вечір у хаті Довженків і про коня, якого не хотів продавати хлопчик і «не продав» нікому зрілий майстер.

Завдання: пояснити образ-символ коня.

Групи називають по черзі один символ:

Творча свобода письменника;

Совість;

Талант;

Любов до рідної землі.

IV. Узагальнення вивченого матеріалу

Ви ознайомилися з життєвим і творчим шляхом письменника, а під час роботи ще раз повернулися до подій його дитячих літ. Отже, що взяв О. Довженко зі свого дитинства в далеку мандрівку життя? (Учні зачитують закінчення кіноповісті й узагальню­ють сказане на уроці).

V.   Висновки. «Мікрофон»

Продовжіть речення: Духовно багатою людину робить... {любов до землі, праця на землі, гармонійне співіснування з природою, повага до батьків).

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VII.        Домашнє завдання

Опрацювати сторінки підручника; розкрити зміст афориз­мів: «Це була творчість її палкої, темної, пристарілої душі...» або «Топив наш батько кораблі задля того, щоб бодай хоч іноді у брудному шинку маленька калюжа його життя обернулась хоч на час у море...» або скласти етюд «Мені приємно й мені непри­ємно».


Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів