План конспект Урок №1. Вступ. Слово у житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури
Додав: maria
Коментарів: 0
Додано: 3-09-2014, 23:57
Урок №1. Вступ. Слово у житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова
Мета:
навчальна: подати відомості про види мистецтва, навчити відрізняти художню творчість від інших видів діяльності людини, поглибити знання про роль художнього слова в житті людини, розкрити поняття образне слово;
розвиваюча: розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, формувати світогляд;
виховна: виховувати любоа та повагу до різних видів мистецтва.
Обладнання: виставка експонатів різних видів мистецтва, схема «Види мистецтва».
Теорія літератури: образне слово.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
— Багато віків тому один античний мудрець зауважив: «Життя коротке, а мистецтво вічне». І з ним не можна не погодитися: людина завжди йде рука об руку з мистецтвом, а кращі його зразки переживають не одне покоління шанувальників та поціновувачів.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя
А зараз заплющте на хвилинку очі й уявіть нашу землю в добу печерної людини. Ось виходить чоловік у звіриній шкурі із палицею на полювання. Побачив мамонта, що пасся неподалік, підскочив, покрутив перед ним дерев’яним списом, але звір не звернув на нього уваги. Іде інший мисливець – теж нічого не вдіє сам. А в печері чекають голодні діти, дружина. Що ж робити? І тут у когось сяйнула щаслива думка: а що як покликати усіх чоловіків, заманити мамонта в пастку, разом навалитись на нього і здобути багато м’яса? З горла вирвалися перші осмислені звуки, підкріплені жестами: ідіть сюди, давайте полювати разом!
Так були вимовлені перші слова чи не так, цього вже, напевно, ніхто не скаже. Але те, що слово зробило людину людиною, це точно. Отже, людина створила слово, а слово – людину.
Вийшов якось чоловік уночі з хатини, глянув на небо, засіяне зірками. Краса невимовна! І так йому захотілось розповісти про це діткам! Але як передати побачене? Думав-думав… Зірки на небі як… як горох розсипаний… як жаринки розкидані… як світлячки у лісі... Чи, може, хай діти самі здогадаються, коли він скаже так: поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий?
Відтоді як людина стала помічати навколо себе красу, захотіла її порівняти з чимось, передати, і виникло образне слово.
2. Словникова робота
Образне слово – слово, яке допомагає створити художній образ – яскраве відображення дійсності за допомогою порівнянь, епітетів, метафор.
Епітет – яскраві, образні художні означення, що найчастіше виражаються прикметниками. Наприклад: хвилястий туман, золота хмаринка, широкий степ.
Порівняння- це зіставлення одного предмета чи явища з іншим, яке надає опису особливу образність, наочність. Наприклад: очі блакитні, як небо; дівчина, як зоря.
Персоніфікація – перенесення ознак і властивостей живих істот на неживий предмет або явище природи, унаслідок чого вони починають мислити, відчувати, робити певні вчинки, як люди: І дивиться сонце лукаво, земля дрімає, вогонь простягає руки.

Чим далі розвивалася людина, тим більше їй хотілося висловити своє захоплення красою природи (їй все тоді видавалося живим: і ліс, і річка, і гора, і поле), оспівати подвиги героїв, уславити добрі вчинки своїх одноплемінників, подякувати заступникам-богам.
Таким чином виникли легенди й міфи, у яких реальність тісно переплітається із фантазією, з уявленнями людей про світ і про себе. Мрія покликала до життя казку, а спостереження та дотепність і почуття гумору – прислів’я, приказки, загадки, анекдоти. Усе це усно передавалося із покоління в покоління, тому дістало назву усна народна творчість, або іншим словом – фольклор.
Фольклор – усна народна творчість.
Фольклор має такі ознаки: усна форма побутування (тексти не записували), звернення до традицій, колективність (автором був народ, кожен міг додати щось своє), анонімність (автор був невідомий), варіантність (існує кілька варіантів одного і того ж самого твору), простота та ясність.
Коли виникло письмо, освічені люди, здебільшого монахи в монастирях, почали записувати, що відбувалося щороку – так виникли літописи. Одним із перших письменників нашого народу був князь Володимир Мономах, який написав повчання своїм дітям (тобто висловив мудрі поради, як жити у світі).
Літопис – це послідовний опис історичних подій їхнім свідком чи учасником.
3. Коментар учителя
Що ж таке мистецтво? Це образне відтворення життя. Але видів мистецтва багато: музика, живопис, скульптура, балет, театр, кіно і художня література. Чим вони відрізняються один від одного? Насамперед — матеріалом, яким користується митець. Для композитора — це звук, для живописця — фарба, для скульптора — мармур, дерево, камінь тощо, а для творця художньої літератури — це слово.
Завдяки художньому слову ми можемо висловлювати наше захоплення героями, сюжетом, критикувати їх або співчувати. Саме воно здатне навчити нас цінувати красу світу і людської душі, розуміти один одного, підтримувати та шанувати особистість.
ІV. Закріплення вивченого
1. Відредагувати текст
Слово має велике значення в житті людини. Коли б не було слів, ми не могли б підказувати на уроці, не розповіли б секрет подрузі, не могли б обізвати сусіда за партою, не знали б навіть, який наступний урок за розкладом.
Художнім словом можна описати, як побудовані різні прилади, машини, комп’ютери й усе, що подобається майструвати хлопчикам.
Спочатку люди написали багато книжок, потім вивчили з них казки, прислів’я, загадки, анекдоти, переповіли їх один одному, дітям, а згодом стали називати це усною народною творчістю, або фольклором.
Крім того, давні люди часто виходили влітку грітися на сонці й писати на каменях. Так виникли літописи. Видів мистецтва існує дуже багато, наприклад, як мама спече смачний пиріг чи пошиє мені гарну спідничку – це мистецтво куховарити та мистецтво шити. Як тато зробить зручну поличку для моїх іграшок та різних дрібничок, то це столярне мистецтво.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
Прочитати статтю підручника с.4-5.
Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів