План конспект Урок №22. Василь Симоненко.Цікава сторінка з життя митця.Казкова історія і сучасне життя у творі«ЦарПлак­сій та Лоскотон»
Додав: admin
Коментарів: 0
Додано: 27-11-2014, 20:48

Урок №22. Василь Симоненко.Цікава сторінка з життя митця.Казкова історія і сучасне життя у творі«ЦарПлак­сій та Лоскотон»

Мета: ознайомити учнів з біографією Василя Симоненка, опрацювати казку; розвивати навички виразного читання віршованих творів; виховувати почуття доброти, гуманізму, милосердя, взаємоповаги.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка домашнього завдання

Слухання закінчення казки, що склали учні самостійно.

2.Робота в парах

1 пара. Дайте визначення портрету художнього героя?

Портрет - це змалювання зовнішнього вигляду літературного героя

2 пара. Розкажіть про портретну характеристику Хухи-Моховинки із казки Василя Королева-Старого «Хуха-Моховинка».

"Вона була й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовночку, що, мов шовком укривала все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіолетову квіточку-братки. Та були ще в неї голенькі зісподу рожеві лапки."

3 пара. Дайте портретну характеристику дівчинки, що врятувала Хуху.

"Вона була гарнесенька, білява, з блакитними очицями. І одразу сподобалася Моховинці."

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня

1935 р. в с. Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Зараз його хата знаменита — тут знаходиться сільський музей Симонен­ка — іще бідний і необжитий, але обставлений нехитрими речами його дитинства. Був вдячний матері за любов та ласку, й дідові, який замінив йому батька та зумів передати малому онукові всю правду про свій рід і народ. Саме тому згодом Симоненко став справ­жнім літописцем свого народу.

У школі був найкращим учнем, багато читав і писав вірші. Вищу освіту здобував, навчаючись на факультеті журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

У Черкасах найповніше розкрився його самобутній талант поета і журналіста. Він працював в обласній газеті «Черкаська правда», потім очолював відділ пропаганди при новоствореній газеті «Молодь Черкащини», а пізніше здібного журналіста призначили власним кореспондентом республіканської «Робітничої газети» по Черкась­кій області.

Нещодавно в центрі Черкас з’явилась вулиця Симоненка на згад­ку про внесок письменника у літературне життя міста.

За життя поета вийшла друком лише одна його збірка — «Тиша і грім» (1962). Непростий шлях долали його наступні книжки пись­менника — «Земне тяжіння» (1964), збірка новел «Вино з троянд» (1965), «Поезії» (1966), «Лебеді материнства» (1981).

Вже перші поезії В. Симоненка, надруковані в газетах і журна­лах, засвідчили, що в літературу прийшов поет незвичайного хисту й високої громадянської свідомості. Просте і пристрасне, розваж­ливе і гостре Симоненкове слово відновлювало в душах людей віру в найсвятіші ідеали, повертало їм втрачену Батьківщину, ствер­джувало цінність людини та її індивідуальності. Поет талановитий,

принциповий, В. Симоненко мав власний погляд на речі, своє розу­міння сутності людини, бажаної гармонії буття.

В. Симоненко звертався до різних жанрів та форм. Він — автор громадської й патріотичної лірики, гумористичних і сатиричних творів, прозових творів казок для дітей, щоденникових записів.

Його відомі вірші «Лебеді материнства», «Жорна», «Баба Онися», «З дитинства», «Піч», «Дід умер», «Мій родовід», «Злодій», «Я», «О земле з переораним чолом» та інші твори поета ми називаємо класичними, хрестоматійними. А його веселі, повчальні казки сьогодні знають мільйони дітей не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Подією в житті Симоненка стало обговорення його поезії на твор­чому вечорі в республіканському будинку літераторів 8 грудня 1963 р. М. Рильський високо оцінив творчість молодого поета. Мож­на сказати, що це був злет у творчій долі митця, але 14 грудня 1963 року Василя Симоненка не стало.

2. Історія створення казки ,,Цар Плаксій та Лоскотон”.

Першим слухачем його казок був син Лесик, для якого вони і складалися. Він пізніше згадував: ,,Я колись прохав батька:

-Тату, напиши мені казочку. Всім щось пишеш, а мені?

- Обов’язково напишу! – і лоскотав мене.

- А про що?

- Про себе. Тільки буду я там, як добрий дядько Лоскотон. Хочеш?

- Еге ж.

Потім він не спав цілу ніч. А наступного дня під вечір вже декламував мені казку про дивного і доброго Лоскотона і його мерзенного Макаку – забіяку.

Я просив його почитати казочку щовечора. І кожного разу він додавав до неї щось нове, ще смішніше і цікавіше.

Так народилася та дивовижна казка. Тепер я читаю її моїй дочці Мирославці. І вона впевнена, що отой добрий Лоскотон – то її казковий дід Василь.

3. Колективне читання казки «Цар Плаксій та Лоскотон»

4. Опрацювання казки «Цар Плаксій та Лоскотон»

4.1.Тема: зображення країни, пригніченої тираном, який змушує людей страждати.

4.2. Ідея: засудження жорстокості та тиранії, уславлення народ­них героїв, які мають мужність кинути виклик владі.

5. Словникова робота.

Цар Плаксій – той, хто постійно плаче.

Лоскотон – той, хто лоскоче:

"Він як прийде, залоскоче, то сміється, хто й не хоче”,

"І носив з собою сміх в розмальованій торбині, в пальцях лагідних своїх”.

Країна Сльозолий – країна сліз, де річкою ллються сльози.

Плаксуни – ті, хто постійно плачуть.

Забіяки-сльозівці – прислужники в країні Сльозолий, які хапали всіх, хто сміявся і шмагали нагайками.

Митарство – тяжке життя, животіння.

Посіпака – прислужник.

Плаксоград – град (город, місто), де всі плачуть.

Грати – тюремні металеві решітки.

Придворна свита – слуги при дворі короля.

Чимчикуй – мандруй, крокуй, іди.

6. Опрацювання казки «Цар Плаксій та Лоскотон» у формі бе­сіди за питаннями:

·Опишіть усіх персонажів казки за допомогою цитат. Хто з них втілює добро, а хто — зло?

·Чому країну Сльозолий автор назвав саме так? Які тут були порядки? (Зачитайте текст).

·За які вчинки забіяки-сльозівці хапали людей?

·Хто був членом сім'ї царя Плаксія?

·Чому для царя було так важливо, щоб діти плакали невпинно? Підтвердьте свою думку цитатою з тексту.

·У чому проявлялась жорстокість Плаксія? Наведіть цитату з твору.

·Як люди ставилися до Лоскотона? З чим це було пов’язано?

·Хто підтримував Плаксія? Чи були в нього шанси на перемогу? Обґрунтуйте свою думку.

·Чому дядько Лоскотон був небезпечний для Плаксія?

·Зачитайте, який наказ видав цар.

·Чому сльозивцям не вдалося заарештувати Лоскотона?

·Як Лоскотон потрапив за ґрати? Хто допоміг йому врятува­тись?

·Чим завершується казка? Чого вона навчає, на вашу думку?

·Чому країну Сльозолий автор назвав саме так? Які тут були порядки? (Зачитайте текст).

·Зачитайте сцену арешту.

·Як відбулося звільнення Лоскотона із в'язниці?

·Як Лоскотон розвалив поганський трон?

·Хором прочитайте маршрут у країну Лоскотона.

V. Узагальнення знань

VI. Підсумок уроку

Бесіда:

1) Чи сподобався вам цей твір і чим?
2) Чого навчає нас ця казка?
3) Назвіть казкові елементи твору.
4) Чи потрапляли ви в країну Плаксія і Лоскотона? Де було вам краще і чому?
5) Як, на вашу думку, казка — це вигадка чи дійсність? Чи траплялися у вашому житті казкові елементи? 1) Чи сподобався вам цей твір і чим?

2) Чого навчає нас ця казка?

3) Назвіть казкові елементи твору.

4) Чи потрапляли ви в країну Плаксія і Лоскотона? Де було вам краще і чому?

5) Як, на вашу думку, казка — це вигадка чи дійсність? Чи траплялися у вашому житті казкові елементи?

VII. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, переказувати, коментувати головні епізоди казки, характеризувати героїв, висловлювати про них власну думку.

Схожі матеріали:
Меню
Архів матеріалів