ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАїНУ, ЯКУ ГОСПОДЬ ОБДАРУВАВ ПІСНЕЮ. «МОЛИТВА» О. КОНИСЬКОГО, «НА ДОЛИНІ ТУМАН» В. ДІДЕНКА

Мета: продовжити роботу щодо ознайомлення учнів з особли­

востями та ідейним змістом літературних пісень; проана­лізувати зв'язок народної легенди про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею, з «Молитвою» О. Кониського; проаналізувати народну пісню «На долині туман» В. Ді- денка; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, логічне мислення, вміння визначати і коментувати провідні моти­ви, пояснювати роль символів у них; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, поваги, любові до літературної пісні та її митців; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:портрети О. Кониського, В. Діденка; тексти програмових творів, музичне супроводження до пісень, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина:

У перекладі з якої мови слово «гімн» означає «урочиста пісня»? (Грецької)

В якій країні «урочисті пісні» виконувалися вперше? (Давня Греція)

П. Чубинський родом із... (Київщини)

Автор слів гімну народився в родині... (Дворянина)

Вищу освіту П. Чубинський здобув у... (Петербурзькому університеті (юридичний факультет))

Вкажіть назву журналу, де вперше друкувався П. Чубинський... («Основа»)

Які експедиції очолював письменник? (Єтнографічно-статистичні)

Мелодію до пісні-гімну дібрав... (М. Вербицький)

П. Чубинський був членом київської організації, що мала назву... («Ста­ра громада»)

Яких художніх засобів (тропів) найбільше у творі «Ще не вмерла Укра­їна»? (Метафор)

Скільки рядків має пісня-гімн? (Двадцять)

Назвіть сучасні літературні пісні та їх авторів. (М. Ткач «Марічка», «Ясе­ни», М. Сингаївський «Чорнобривці», Ю. Рибчинський «Скрипка грає», Д. Павличко «Два кольори», «Явір і яворина», «Лелеченька», В. Івасюк «Червона рута», «Япіду в далекі гори», «Водограй»,...)

Примітка.Кожна правильна відповідь дорівнюється 1 балу.

Перевірка домашнього завдання

Опитування учнів напам'ять пісні-гімна П. Чубинського «Ще не вмер­ла Україна». Визначення найкращих виконавців.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Основний зміст уроку

Своїм походженням і суттю своєю пісня є мистецтвом загальнонародним; незалежно від того, авторська чи анонімна, вона орієнтована на масове сприйняття і задоволення. І. Франко.

1. Аналізування народної легенди про дівчину-Україну, яку господь обдарував піснею

Виразне читання твору за ролями.

Жанр: народна легенда.

Легенда(від латинського legend — те, що слід прочитати) —один із жанрів неказкової народної прози, народне передання про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якого диво, фантастич­ний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як достовірне. Водночас сюжет легенди базується на реальних або допустимих фактах; легендарний герой може мати свій праобраз у реальному житті, в істо­ричній дійсності.

Особливості народної легенди:

розповідь про суспільні і побутові події;

наявність фантастики (казкові герої, фантастичні події, надприродні явища, чудодійні предмети);

невеликакількість основних дійових осіб (дві-три);

вільна побудова;

прозова форма (рідше — віршова);

малий об'єм.

Тема:зображення дівчини-України, яка звернулася по допомогу до Господа у зв'язку зі стражданнями, що терпить земля її від «пролитої крові й пожеж».

Ідея:уславлення Всевишнього, який надає допомогу всім, хто її по­требує; возвеличення пісні як неоціненного дару.

Основна думка:серед всіляких скарбів, талантів, здібностей, обдаро­вань пісня є неоціненним даром.

Бесіда за змістом твору:

Кого і чим наділяв Господь Бог? («...дітей світу талантами. Фран­цузи вибрали елегантність і красу, угорці —любов до господарювання, німці —дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італьянці одержали хист до музики...»).

Як у творі зображена поведінка дівчинки? (Сором'язлива, боязлива, тиха...). Опишіть її(«Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини»).

З яким горем звернулася дівчина-Україна до Всевишнього? («...плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сили мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті не­має правди й волі»).

Як зрозуміти слова Господа про те, що пісня уславить дівчину на ці­лий світ?

Які були подальші дії дівчини, після отримання нею пісні від Все­вишнього? Що свідчить про щирість подарунка, який вона отрима­ла? («Узяла ... подарунок і міцно притиснула його до себе»).

Чим пояснити те, що дівчина-Україна із ясним обличчям і вірою по­неслапісню в народ?

Яким перед нами предстає Господь Бог? (Милосердним, справедливим, добрим, щирим)

Через що Україна страждає і терпить всілякі страждання?

Як характеризується дівчина, яка пісню, тобто славу на цілий світ не залишала собі, а «...з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ»?

У чому значення народної легенди?

2. Опрацювання твору О. Кониського «молитва»

Виразне читання твору.

Ознайомлення учнів із життям і творчістю О. Кониського (матері­ал для вчителя).

ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ КОНИСЬКИЙ (6 (18). 8.1836-29.11 (12.12.).1900) Літературні псевдоніми — О. Верниволя, Ф. Горовенко, В. Буркун, Пе­ребендя, О. Хуторянин, О. Яковенко, К. Одовець, О. Преходовець та ін.

О. Конисьний — український письменник, публіцист, педагог, гро­мадський діяч ліберального напряму.

Народився у с. Переходівка (тепер Ніжинського району Чернігів­ської області) в сім'ї дворянина. Друкуватися почав у «Черниговськом листке» (1858). О. Кониський вів велику і різноманітну громадську ро­боту. У Полтаві, де він служив, організував недільні школи, писав для них підручники. У пресі опублікував ряд статей на церковні теми. Брав участь у роботі київської Громади, організував недільні школи. Як член київської міської ради домагався введення у школах української мови. О. Кониський налагоджував зв'язки з українськими діячами у Галичи­ні. У зв'язку з переслідуванням царизмом українських діячів (1863),О. Кониський був висланий у Вологду, а потім — Тотьму. З 1865 р. жив за кордоном. Тісно зійшовся з національними українськими діячами Га­личини. У 1872р. повернувся до Київщини, де працював у «Киевском Телеграфе». О. Кониський був одним із фундаторів Літературного това­риства ім. Т. Шевченка у Львові (1873), а пізніше — ініціатором пере­творення його в Наукове товариство ім. Т. Шевченка. Літературну діяль­ність почав у 1858 р. У поезіях, повістях, драмах, оповіданнях обстоював українську національну ідею, проголошував теорію малих діл. Автор по­пулярних поезій: «Я не боюсь тюрми і ката», «На похорони Т. Шевчен­ка» та ін. В оповіданнях О. Кониський порушує проблему соціального і національного гноблення України у царській Росії («Півнів празник», «Млин», «Спокуслива нива»), народного побуту («Хвора дума», «Стар­ці», «За кригою»). Помер у Києві.

О. Кониський — автор ґрунтовної біографії Т. Шевченка, яка не втратила свого значення і нині: «Тарас Шевченко — Грушівський. Хроніка його життя», т. 1-2 (1818-1902). Для недільних шкіл Олександр Якович видав популярні книжки й підручники («Українські прописи» (1862), «Арифметика, або щотниця» (1863),«Перша граматика, або чи­тання» (1863). Від кінця 1920-х р.р. твори О. Кониського в СРСР знахо­дились під забороною (за винятком кількох поезій), а радянське літера­турознавство відносило О. Кониського до «націоналістів».

Історія виникнення твору «Молитва» та його призначення.

Ця пісня більш як півстоліття була забороненою, не виконувалася на концертах, не звучала по радіо. Коли вона народилася, точно не ві­домо. Слова належать Олександрові Кониському, музика — Миколі Ли- сенкові. У 90-х роках її знали в Галичині. У 1903-му, коли автор музики перебував у Львові, вона лунала на концертах. Пісня зазнала певного пе- реакцентування: написана для дітей, після зміни окремих слів набула за­гальнонародного звучання. Виконувалась у школах, на церковних святах, світських концертах, як духовний гімн — спочатку в західноукраїнських землях, а протягом 1917—1920 років — і в Наддніпрянській Україні. А зго­дом заборонена. Не увійшла до жодного з видань творів М. В. Лисенка. Текст і музика зливаються воєдино, творять органічну цілісність.

«Боже великий, єдиний» — одна з тих духовно-патріотичних пісень, що служили і служать високій меті національного відродження народу. Пісня широко знана в усіх країнах, де проживають українці, духовно об'єднує їх із батьківщиною.

Тема:звернення людей до єдиного Бога з молитвою про необхідність уберегти Україну і дати її народу волі, щастя і долі.

Ідея:возвеличення сили Бога, віра люду в його допомогу.

Основна думка:клопотання і звернення людей до Бога не тільки з власних інтересів, а й прагнення зберегти Україну, піклуватися і дба­ти про неї.

Жанр: молитва. Молитва — це:

звернення віруючого до бога;

канонізований текст звернення.

Обговорення змісту твору за питаннями:

Що таке молитва?

Коли і з чим люди звертаються до Бога?

Чому автор називає Бога великим, єдиним?

Чим Бог може допомогти людям? («Волі і світла промінням ... осві­ти», «Світлом науки і знання ...просвіти», «В чистій любові до краю ... зрости», «Всі свої ласки й щедроти ти на люд наш зверни!», «Дай волю, ...долю ...,доброго світла, щастя ..., многая літа!»)

Які відтінки переважають у творі? (Світлі: «світла промінням», «світ­лом науки і знання», «доброго світа!»)

Для кого О. Кониський написав цей твір?

Чи чули ви будь-коли молитву? Що ви відчували при цьому?

2.9. Художні особливості твору:

звертання: «Боже...»;

метафори: «Боже, освіти, просвіти, зрости, храни, зверни, дай»;

епітет: «чиста любов»;

повтори: «Боже, дай ... многая ... волю», «світло...», «Україну...»;

риторичні оклики: «Ти на люд наш зверни!», «Дай доброго світла!», «І многая, многая літа!».

Творче завдання.Складіть речення зі словами, що повторюються — це і буде основний зміст «Молитви».

3. аналізування пісні В. Діденка «на долині туман»

Виразне виконання пісні.

Стислі відомості про автора пісні.

ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ ДІДЕНКО

(03.02.1937-14.02.1990) В. Діденко — український поет, народився у м. Гуляйполе Запорізь­кої області.

У 1959 р. закінчив Київський університет. Друкувався з 1953. Автор збірок лірики «Зацвітай, калино» (1957), «Під зорями ясними» (1961), «Заповітна земля» (1965),«Дивосвіти любові» (1969),«Дзвенять конва­лії» (1972),«Мережки сонця» (1976),«Вродливий день» (1979),«Черво­ний вітер» (1982),«Дзвінка фонетика» (1984),«Дивокрай» (1987),«Ран­ня ластівка» (1988).

Мелодійність, образність, які йдуть від народної пісні — характер­ні риси віршів В. Діденка. Писав він і для дітей (збірки «Степовичка», 1965; «Берізка»,1975).Деякі вірші покладено на музику (популярні піс­ні — «На долині туман», «Полем іду я» композитора Б. Буєвського). Окремі твори В. Діденка перекладено російською, латинською, угор­ською мовами.

Похований видатний митець у Києві.

Зі статті-спогаду Миколи Сома (додатковий матеріал для вчителя про В. Діденка).

У Спілці письменників України і досі говорять, що про Василя Діден­ка не можна писати серйозно. Ой шановні мої побритими! Ви ще не знає­те Діденка, бо й себе іще не вивчили достоту. Навіть ні сном ні духом не можете знати того, що я думаю про вас — часто смішних і незбагне- них у вічних пошуках вірної Музи і незрадливої слави.

Нас багато, а він був один. Він був настільки один, що навіки зали­шиться ось таким:

до смерті закоханим ліриком;

бідним і невгамовним, але гордим сином України;

веселим розбишакою і ворогом усіх дзеркал;

автором геніальної пісні «На долині туман».

Тема:змалювання вранішньої літньої пори, коли туман огорнув до­лину.

Ідея:уславлення краси природи та дівочої краси, якими захоплюєть­ся ліричний герой.

Основна думка:туман, який вранці «упав», а потім «розтав» надав мож­ливість побачити двох закоханих — дівча і ліричного героя.

Жанр: пейзажна лірика.

Обговорення змісту твору за питаннями:

Чи бачили ви в природі туман? Через що він виникає?

Що ви відчували, йдучи босоніж по росі?

Чому туман у творі відображується як жива істота?

Якою ви уявляєте дівчину? Чому саме такою?

Для чого автор у твір вводить ліричного героя? Хто він є?

Що відбувається з туманом на початку твору і наприкінці? Чому, на вашу думку, туман «розтав»?

Чим нас обдаровує літня пора? Як автор висловлює власні враження про літо. Прочитайте.

Художні особливості твору:

повтори: «На долині туман», «Мак червоніє в росі», «По стежині дів­ча», «Тепле літо в очах», «Білі ніжки в росі», «Попід гору дівча», «Мак червоний в село», «За дівчам тим і я», «Бо в долині туман»;

метафори: «туман упав», «літо .. цвіло», «туман розтав»;

епітети: «тепле літо», «білі ніжки».

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв'язування тестових завдань

Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею.

1.Яких дітей світу Господь Бог не наділив талантами? а) Німецьких; б) турецьких; в) російських.

Французи отримали від Всевишнього:

а) елегантність і красу;б) любов до господарювання; в) дисципліну і порядок.

Від чого плакала дівчина-Україна, стоячи в куточку?

а)       Бо заздрила іншим дітям різних народів, які отримали різні та­ланти від Бога;

б)         від страждань, що були на землі українській;

в)       хотіла бути відомою на цілий світ.

Як сприйняв Господь Бог горе дівчини?

а) Вирішив допомогти їй;б) висловив незадоволення; в) був байдужим до сліз дівчини, бо не любив плаксивих.