С. ЧЕРКАСЕНКО «МАЛЕНЬКИЙ ГОРБАНЬ». ОБРАЗ ПАВЛИКА - ДУШЕВНО КРАСИВОГО І ЩЕДРОГО ХЛОПЧИКА

Мета:  продовжити роботу над аналізом твору С. Черкасенка

«Маленький горбань»; розкрити характер Павлика, його поведінку, вчинки, стосунки з іншими дітьми, ставлен­ня до нього автора, інших персонажів; розвивати культу­ру зв'язного мовлення учнів, пам'ять, логічне мислення, кмітливість, вміння грамотно висловлювати власні дум­ки, почуття, спостереження, робити висновок; раціональ­но використовувати навчальний час; виховувати почуття поваги і любові до творчості С. Черкасенка, його героїв, батьків, рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет С. Черкасенка, бібліотечка оповідань письмен­ника про дітей; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Що ви розумієте під красою? Поясніть значення внутрішньої краси.

Які риси характеру, поведінки, вдачі ви б хотіли в себе розвинути, вдосконалити, сформувати?

Що свідчить про реальність того чи іншого літературного героя?

Для чого С. Черкасенко примушує свого героя страждати? Чим це виправдано?

Що таке щастя? Від чого воно залежить? Чи вважаєте ви себе щас­ливими?

Дослідіть, чи можна погодитися з тим, що герої твору С. Черкасенка «Малий горбань» щасливі? Власну думку обґрунтуйте.

Перевірка домашнього завдання

Учні зачитують складений ними план до твору. Пропонується орієн­товний його зміст відповідно до частин оповідання.

Павлик і його оточення.

Казковий світ Павликових мрій.

Діти на вигоні.

Бажання Захарки зашкодити птахам, через що він завдав образ і при­нижень Павликові.

Вболівання діда і матері за долю хлопця.

Порозуміння між Захарком і Павлом.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Основний зміст уроку

Оповідання С. Черкасенка — важливий художній документ своєї доби, цінний здобуток української малої прози.

Олекса Мишанич

Справа не в тому, в чому людина ходить, а в тому, що вона в собі носить.

І. В. Омулевський

1. Опрацювання образу павлика

1.1. План-характристика героя.

Павлик — син шахтарської вдови та онук діда Антипа.

Портрет Павлика. («Невеличка рідковолоса голівка його майже хо­валася за горбом», «журні сині очі», «худі, гострі коліна».).

Риси характеру хлопця:

а)         добрий;

б)        поважає дорослих (матір, діда);

в)        любить природу;

г)         ввічливий;

д)        щирий у стосунках з оточуючими;

е)         терпимість до образ з боку хлопців;

ж)        співчутливість до страждань інших (зайчик...);

з)         чуйний;

и)        «лагідний, сумирний» (С. Черкасенко про героя); к) фантазер;

л) духовно багатий.

1.1.4. Павло — душевно красивий і щедрий хлопчик.

1.2. Цитатна характеристика Павла:

відокремленість від оточуючих: «Якого не прийнято, то й той сидить тут, осторонь, і з цікавістю стежить за грою»;

доброта: «...за великим Павликовим горбом діти ще не вміють поба­чити чудового серця його, тому боявся, що пустуни зобидять хлоп­ця...» (Дід Антип про хлопця)

рухливість: «...ішов перехильцем, як качка, коливаючи своїм химер­ним горбом, і якось кумедно махав руками, вивертаючи долоні»;

вміння спілкуватися з дітьми: «...слухали його поважну, навчаючу мову, коли він що розповідав їм або роз'яснюючи, як треба гратись, або роз­казуючи якусь цікаву побрехеньку чи довгу заплутану казочку»;

«пам'ять у Павла прегарна, й він завжди пригадує свої сни до най­менших подробиць...»

самотність: «Через його страшний горб товариші цурались його, й він звик бути здебільшого самотнім, на самоті з своїми думками, жив ними, тішився, розважався ними»;

лагідність, доброта: «...гарний світ нениних казок зробив і ті дум­ки його лагідними, а серце чулим до всяких пригод, що траплялися створінням малим та беззахисним»;

любов до природи: «...любив звірят, любив пташок, навіть зомлівав, коли при нім хто з хлопців розбивав пташині яєчка або скручував голови горобеняткам»;

доля хлопця (дід): « З їхньою долею далеко не заїдеш. Живе ненька, живе дід, той доля жива, а помремо...» ,«Ех, дала серце, та не дала вроди... А нема вроди, нема й щастя. І завіщо покарав Господь?»

2. Обговорення змісту оповідання за питаннями

Прочитайте епіграф до твору. В чому його ідейний зміст? Кому цей твір присвячений?

Що означає і кого стосується така фраза з твору: «Якщо не прийнято, то й той сидить тут, осторонь, і з цікавістю стежить за грою...»

Хто такий дід Антип? Що ми знаємо про його минуле? («...колишній шахтар, тепера шахтовий конюх»)

Що було відрадного для Павлика?

Назвіть казки, які розповідала мама сину? (Про діда в червоних чо­ботях, брехливу козу рогату, про зайчика-побігайчика, про Короленка й королівну, про Івасика-Телесика)

У зв'язку з чим Павлик часто перебував на самоті?

Як Павло ставився до природи? Чим це пояснити?

Які вади мав Захарко, Явдошин син? (Палив тютюн, крав у матері гроші на тютюн, знищував пташенят)

Опишіть Павла, застосовуючи цитати з твору.

Чому Павлик краще знаходив спільну мову з дівчатами, аніж з хлоп­цями?

Від кого і як терпів образи Павлик?

Як зрозуміти те, що на лоні природи хлопець відчував насолоду і вва­жав себе щасливим? («Любо було йому сковзатись чобітками по слизь­кій зеленій цілині, дихати на всі груди чистим, запашним повітрям, лягти де-небудь на горбочку й стежити за легенькими срібнокрилими хмарами в блакиті небесній. Чулим вухом ловив хлопець ніжну, дзвінку, жайворонкову пісеньку, що висів недалечко від нього в повітрі й тріпо­тів крильцями».)

Через що виникла сварка між Захарком і Павлом на вигоні?

Про яку долю мріяв дід Антип для свого онука?

Хто ж винен у каліцтві хлопця? Як про це зазначено у творі?

Якою була доля матері Павлика? (Тяжка, бо служила у панів)

Як поставився Павло до того, що дід хотів помститися за нього За- харкові? Про що це свідчить?

Що нового ми дізналися, прочитавши цей твір? У чому необхідність здобутих знань?

Чим пояснити щасливе закінчення твору?

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв'язування тестових завдань.

Події у творі розгортаються:

а) навесні; б) взимку; в) влітку.

Хлопці були захоплені грою: а) у м'яча; б) шахи; в) доміно.

Дід Антип у минулому — колишній шахтар, а тепер він:

а) сільськогосподарський працівник; б) шахтовий конюх; в) шкільний сторож.

Захарку Павлик за його прудкість порівнює: а) із лисицею; б) зайцем; в) куницею.

Яка вада була у Захарка?

а) Наводив плітки і брехав; б) ображав людей похилого віку; в) курив тютюн і крав гроші у матері.

Дівчата любили Павлика за те, що він:

а) розповідав цікаві пригоди чи казки; б) поважав і любив їх; в) вмів дати пораду і заспокоїти.

Зимовими вечорами Павлик любив слухати, як матуся йому: а) жалібно співала; б) розповідала цікаву казочку;

в) пропонувала різні загадки.

До долі якої бідолашної тваринки Павлик із жалем ставився, слухаю­чи матір?

а) Кізоньки-дерези; б) зайчика; в) ведмедика.

Самотність Павлика пояснюється тим, що: а) мав складний характер; б) у нього був горб;

в) не хотів з будь-ким підтримувати дружні стосунки.

Хто з хлопців ображав Павлика, називаючи його горбатим? а) Пронька; б) Захарка; в) Миколка.

Очі у Павлика були:

а) сині, як небо; б) темні, як земля; в) світлі, як сонячний ранок.

Через що Захарка побив Павлика?

а)         Образив його словом;

б)        намагався запобігти шкоді гніздам жайворонків;

в)        не дозволив зрубати дерево.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1

Поміркуйте, для чого С. Черкасенко протиставляє Павла і Захарка? Власну думку вмотивуйте, наводячи переконливі докази.

Обґрунтуйте цитату з твору: «Ех, дала серце, та не дала вроди... А нема вроди, нема й щастя». Кого вона стосується?

Які часи зображені у творі?

а) Кріпацтва; б) після революції 1905—1907 рр.; в) Другої світової війни. Картка № 2

1. Вмотивуйте, як автор ставиться до свого героя (Павлика). Відповіда­ючи, посилайтеся на приклади з твору.

Прокоментуйте, що мав на увазі дід Антип, думаючи: «...за вели­ким Павликовим горбом діти ще не вміють побачити чудового серця його... »

Що робили дівчата, перебуваючи на вигоні?

а) Плели вінки; б) в'язали квіти у пучечки; в) збирали ягоди. Картка № 3

Чому, на вашу думку, Павлик боляче сприймав страждання зайчика, казкового героя? Чи схожа доля цієї тварини з життям і стражданнями Павлика? Власні міркування доведіть, посилаючись на зміст твору.

Як ви розумієте, в чому прослідковується внутрішня краса Павлика? Відповідь аргументуйте.

Хто винен у тому, що хлопець мав горб? а) Захарко; б) пан; в) батько.

Підсумок уроку

Тема, яка порушена у творі «Малий горбань», не нова, вона вічна і залишиться актуальною доти, доки слабкі потребуватимуть уваги й ми­лосердя. Образ маленького знедоленого горбаня, щедрого і великодуш­ного, можна вважати одним із найкращих дитячих образів в українській літературі.

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Підготувати малюнки на тему «Відпочинок у бабусі» або «Моя осе­ля»; проаналізувати програмові поезії С. Чернілевського.