В. БЛИЗНЕЦЬ.  «ЗВУК ПАВУТИНКИ». СВІТ, У ЯКОМУ ЖИВЕ ХЛОПЧИК ЛЬОНЬКА

Мета:  опрацювати ідейний зміст твору В. Близнеця, звернути ува­гу на умови оточення, в якому перебуває головний герой твору, його ставлення до Ніни, Глипи і Буська; осмислити поняття безсмертя, добра, вічності та краси, як вони сто­суються хлопчика Льоньки; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, увагу; вміння спостерігати за героєм твору і робити відповідні висновки; грамотно висловлю­вати власні думки, почуття; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати на прикладі головного героя твору любов до краси рідного краю; культуру поведінки, бажан­ня пізнати якомога більше про таємниці довкілля; прище­плювати інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: комбінований.

Обладнання: тест твору та міні-біліотечка творів письменника; дидак­тичний матеріал (тестові завдання, картки).

хід уроку

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

Оповідь у повісті В. Близнеця «Звук павутинки» ведеться від першої особи. Про що це свідчить?

Чим пояснити постійну замріяність героя, фантастичну уяву? Свою думку вмотивуйте.

Чому Льонька, перебуваючи на лоні природи, не відчував своєї са­мотності?

Як Льонька сприйняв особисте знайомство з Адамом?

Що ми дізналися про особливість імені Ніна? («Ні-і-ін-на... Правда, бринить, як звук павутинки на вітрі?»)

Чи подорослішав Льонька після дружби з Адамом? З чим це пов'я­зано?

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Основний зміст уроку

Природа — рух, спокій — смерть.

Б. Паскаль

Люди рівноправні, але на сцені життя грають різні ролі.

Вольтер

Наші скарби — здоров'я, воля, просте життя, любов до добра, прихильність

до друзів, згода із сусідами, стійкість у нещасті.

Ф. Фенелон

1. Робота над аналізом розділів «Ніна», «Глипа й Бакун»

Виразне читання та переказування окремих уривків розділів.

Опрацювання розділу «Ніна».

Тема: зображення знайомства Льоньки з Ніною, їх спільне вболі­вання, турбота за життя Адама.

Ідея: возвеличення справжньої дружби; схвалення здатності люди­ни до співчуття і милосердя.

Основна думка: після смерті добра людина продовжує жити в дум­ках, серцях близьких і знайомих, чого не можна сказати про таких людей, як Глипа.

Сюжет.

Сумування Льоньки через власну самотність. Адам не з'являвся, бо дуже хворів, про що хлопець дізнався пізніше. Перебуваючи біля річки, хлопець побачив зруйновану греблю, яку він майстрував з новим другом. Гуляючи, Льонька милувався природою, її красою і побачив зно­ву відновлену греблю і зроблений млинок, який Адам змайстрував без допомоги хлопця.

Знайомство Льоньки з Ніною. Вони розмовляють про небезпечну хворобу Адама, про призначення людини на землі.

Композиція.

Експозиція: хлопчик страждає від самотності, блукаючи узбережжям річки.

Зав'язка: зустріч Льоньки з Ніною, їх хвилювання за життя Адама. Кульмінація: роздуми Льоньки і Ніни про призначення людини на землі; які люди продовжують жити після смерті.

Розв'язка: «...з добрих людей виростає щось добре..., а хто злий, за­видющий, — реп'ях, кропива, повзучий лишай».

Робота над змістом розділу, за питаннями:

Що сталося з греблею, яку Адам зробив з Льонькою?

Яку красу утворює лугова трава-гусятниця? («Вона шовковиста, густа, як вата. Глянеш — зелений килимок простелено між вербами. На сіно ця трава не годиться: її не вскубеш косою, збивається в клубки. А зате, як випаде роса, наче морозцем прихопить траву — сива-сива шубка. А сонце зійде — горить, іскриться весь луг»)

Що незвичайного хлопець спостеріг у русі річки? («Не так гомонить річка. Я вже знаю, як річка міняє свій голос. Вранці — чиста, світла вода, і дзюрчить вона срібним потічком; в обідню пору, в спеку вода ро­зімліває, хлопоче ліниво, і шум цей, чути далеко...») Як це характери­зує героя твору?

Чим був здивований Льонька, прийшовши через деякий час до зруй­нованої греблі на річці? Опишіть млинок. («Ось так, під лотком, стоять ноги-опори, дві грубенькі палиці. Вони з ріжками вгорі, і на тих ріжках лежить поперечка. А на поперечці — дерев'яний млинок. У ньо­го лопаті, як долоньки, підставлені до лотка. Падає струмінь води, б'є по крилах, і хурчить, крутиться млинок, розсіває пил водяний, і сві­титься під греблею маленьке сонечко»)

Чому, на думку Льоньки, все злодійське робиться вночі?

Чого не вистачало хлопцю, коли він самотньо блукав біля річки? Чому Льонька постійно згадував про Адама?

Як хлопець сприйняв появу Ніни?

Чому, незважаючи на важку хворобу, Адам все ж таки зробив млинок, який він обіцяв змайструвати Льоньці?

Через що ім'я «Ніна» хлопець сприйняв якось особливо, незвичайно?

Яка розмова відбулася між Ніною і Льонькою, коли та припливла на човні до нього вдруге?

Чим пояснити те, що Ніна не полюбляла, коли в неї щось розпитували?

Чому в Льоньки виявилося бажання померти? Як на це зреагувала Ніна?

Поясніть думку Ніни про те, що люди не вмирають зовсім?

Як розмова між Льонькою і Ніною про життя і смерть вплинула на осмислення хлопцем призначення людини на землі? У чому по­лягає підтекст цієї розмови?

1.3. Опрацювання розділу «Глипа й Бакун».

Тема: зображення прагнення Льоньки захистити Бакуна від жор­стокого Глипи.

Ідея: засудження жорстокості, підступності, байдужості до горя ін­ших; зневажливого ставлення до тварин.

Основна думка: тварина, як і людина, — це жива частина природи, до якої слід ставитися чуйно, лагідно, з розумінням.

Сюжет.

Розповідь про минуле старого коня Бакуна. Глипа і його брат Гав- ро вирішили скористатися Бакуном. Під час переправи через річку нога коня потрапила у щілину між камінням. Злодії вирішили знищи­ти Бакуна. Хлопець співчуває тварині і намагається їй допомогти. Але

як? На думку матері, Бакун сам визволить себе із пастки. Незабаром Льонька бачить коня живим, але кульгаючим. Намірам Глипи не суди­лося здійснитися.

Композиція.

Експозиція: знайомство з минулим Бакуна. Зав'язка: Глипа з братом вирішують скористатися Бакуном. Кульмінація: намагання Глипи і Гавра знищити Бакуна, з яким тра­пилося лихо під час переправи через річку.

Розв'язка: Бакун у небезпеці, наміри Глип не здійснилися.

Опрацювання ідейного змісту розділу за питаннями:

Як ви ставитеся до Бакуна, дізнавшись про його минуле?

Про що згадував кінь?

Чим Бакун приваблював Льоньку?

Яку роботу доводилося виконувати старому Бакуну?

Як автор ставиться до Глипи і його брата? Відповідаючи, зверніть увагу на зовнішність, поведінку, думки героїв.

Що трапилося з Бакуном, коли Глипа вів його через річку? Порівняй­те, як до нещастя коня поставилися Глипа з братом, а як Льонька?

Чому страждання Бакуна Льонька сприйняв як власні? Про що це свідчить?

Яким чином хлопець хотів допомогти коню? Що порадила мати си­нові з цього приводу?

Як врятувався кінь?

З якою метою Глипи повернулися до коня, що опинився у небезпе­ці? Як Бакун зреагував на їх прихід?

Чим пояснити те, що на місці, де стояли Глипи, «виріс кущ, геть об­шарпаний, з вовчими ягодами на колючих гілках»?

Чи є у вас удома тварини? Як ви до них ставитеся?

У чому повчальне значення цього розділу повісті?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв'язування тестових завдань «Ніна»

1. Льонька назвав греблю, яку він побудував з Адамом, сумною руїною, бо її:

а) поламав Глипа; б) розібрали хлопці із сусіднього села; в) було розмито річкою.

Зруйнована гребля нагадувала знищену ордою: а) вежу; б) фортецю; в) старовинну споруду.

Яка трава, що росла біля річки, нагадувала зелений килимок? а) Деревій; б) гусятниця; в) кульбаба.

Що дивовижного побачив Льонька на річці, прогулюючись вздовж її берега?

а) Павутиння; б) сріблястого чоловічка; в) водяний млинок.

Лежачи на березі річки, Льонька побачив човник, в якому сиділа дів­чина (Ніна), очі в неї були:

а) темні і цікаві; б) великі і здивовані; в) прищурені і хитрі.

Адам тривалий час не зустрічався з Льонькою, бо він: а) від'їхав у місто до інституту; б) захворів;

в) не хотів підтримувати дружніх стосунків з хлопцем.

Ніна, охарактеризувавши Адама, сказала, що він:

а) безпечний; б) безпорадний; в) неуважний до себе.

Звідки хлопець знав про Ніну, хоча й і не був з нею знайомий? а) Вона приснилася Льоньці; б) про неї багато розповідав Адам; в) її фото містила районна газета.

Пливучи у човнику, освітленому сонцем, Ніна здавалася Льоньці: а) свічкою з трепетним вогником; б) річковою красунею;

в) господаркою річки.

Коли Льонька побачив човник Ніни, то він був уже іншим: а) сірим у синю смужку; б) білим з темними рисками;

в) голубим з білими плямами.

У хворого Адама була температура:

а) тридцять дев'ять і п'ять; б) тридцять вісім; в) тридцять вісім і п'ять.

Найстарша лікарка приїхала до Адама: а) з Москви; б) Києва; в) Харкова.

«Глипа і Бакун»

Бакуна у творі названо:

а) старим і мудрим; б) енергійним і спритним; в) молодим і працьовитим.

У спекотні дні кінь:

а) забирався під верби; б) ховався у кам'яну печеру; в) хлюпався у воді.

Яка дорога не снилася Бакуну? Та, що пахла йому: а) гарячим пилом; б) збовтаним осіннім болотом; в) грибами і лісовою травою.

Цілими днями Бакун те й робив, що:

а) випасався на полі; б) перебував у стійлі; в) думав, забуваючи відганяти мух.

Дядько Гавро доводився Глипі:

а) братом; б) колегою по роботі; в) помічником у полюванні.

Якої роботи не виконував Бакун?

а) Підвозив воду; б) перетягав колоду; в) орав землю.

Кінь не полюбляв, коли:

а) ним попихали; б) його тривожили; в) смикали за гриву.

Переходячи через річку у супроводі Глипи, Бакун:

а)         оступився, передньою ногою ковзнув у щілину між камінням;

б)        поламав ногу; в) наступив на Гавра.

Який школярський вироб зіпсував Глипа? а) Вітряк; б) човен; в) будку для Рекса.

Бакун був таким важким, як:

а) лаптух з дровами; б) річкове каміння; в) глиба криги.

Коли Бакун опинився у небезпеці, Глипа вирішив його: а) отруїти; б) забити камінням; в) зарубати.

Там, де стояв Глипа з Гавром, за уявленням Льоньки, виріс: а) кущ з вовчими ягодами; б) колючий будяк;

в)        терен з голками на гіллях.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках Картка № 1

Що мала на увазі Ніна, говоречи: «Так, люди не вмирають зовсім. З добрих людей виростає щось добре — яблуні, бузок, маргаритки». Свої міркування обґрунтуйте.

Вмотивуйте, чому Льонька дійсно поважав Адама і хвилювався про його здоров'я і життя. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

Хворий Адам лежав у дворі під:

а) грушею; б) яблунею; в) очеретяним навісом. Картка № 2

1. Дослідіть, яке враження на хлопця справила Ніна? Чому висловлення її імені Льонька сприймав, як звук павутинки? Власні спостереження аргументуйте.

Чому, на думку Ніни, зла, завидюща людина схожа на реп'ях, кропи­ву, повзучий лишай? Свою думку доведіть, посилаючись на власний досвід та зміст твору.

Ніна не полюбляла, коли:

а) у неї про щось розпитували; б) її жаліли й співчували; в) їй дарували цінні речі. Картка № 3

Чи можемо ми вважати Адама сильною, мужньою людиною? У чому це виявляється? Наведіть переконливі обґрунтування.

Доведіть, що Льонька сприймав Бакуна як людину? Свою думку під­твердіть, посилаючись на зміст твору.

Розмовляючи з Льонькою про сенс життя, добрих і злих людей, Ніна заборонила йому:

а) ходити до Адама; б) помирати; в) самотньо гуляти на березі річки.

Підсумок уроку

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

Домашнє завдання

Опрацювати ідейний зміст розділів «Лікар Бусько», «За павутин­кою», підготувати характеристику образу Адама.